Постанова

від 13.09.2019 по справі 817/1049/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/6117/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Шинкар Т.І.

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.

позивач: не з`явився

відповідач: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Горинь Агро на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення у справі № 817/1049/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Горинь Агро до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюка Федіра Павловича про визнання протиправним та скасування рішення,-

суддя в 1-й інстанції - Махаринець Д.Є.

час ухвалення рішення -не зазначено.

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Горинь Агро до Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюка Федора Павловича про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Горинь Агро про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовлено.

Суд відмовляючи у зміні способу і порядку виконання рішення № 817/1049/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Горинь Агро до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюка Федора Павловича про визнання протиправним та скасування рішення зазначив, що відповідач-приватний нотаріус за своїм правовим статусом (ст. 1 Закону України Про нотаріат ) не перебуває на публічній службі та не є посадовою особою органів влади. Реєстраційні дії, пов`язані з веденням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вчинюються нотаріусами не на підставі Закону України Про нотаріат , а на підставі Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , а також відповідних договорів, укладених з Державним підприємством Інформаційний центр Міністерства юстиції України як адміністратором названих Реєстрів.

Також суд першої інстанції зазначив, що у даному випадку, Міністерство юстиції України як держатель відповідного реєстру є суб`єктом владних повноважень, який делегує свої повноваження з ведення реєстру Державному підприємству Інформаційний центр Міністерства юстиції України, яке у свою чергу укладає відповідні договори з реєстраторами - державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами. Самі ж нотаріуси, у даному випадку, виступають як суб`єкти делегованих владних повноважень.

Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що при вчиненні зазначених реєстраційних дій нотаріус діє як суб`єкт владних повноважень у розумінні КАС України, а тому вирішення питання про стягнення судових витрат з нотаріуса здійснюється відповідно до ч.1 ст.139 КАС України як із суб`єкта владних повноважень. Враховуючи, що резолютивна частина судового рішення є повною, форма викладена у ній ясна і труднощів для розуміння не викликає, суд вважав, що заява позивача є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю Горинь Агро подало апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що на підставі отриманих виконавчих листів ТзОВ Горинь Агро звернулося до Рівненської міського відділу державної виконавчої служби про відкриття відповідних виконавчих проваджень. 11.07.2018 року та 16.07.2018 року Товариство отримало повідомлення виконавчої служби про повернення виконавчих документів стягувачу ТзОВ Горинь Агро без прийняття до виконання у зв`язку з неможливістю їх виконання.

Зазначає, що підставою повернення обох виконавчих листів є те, що резолютивні частини рішень, вказаних у виконавчих листах, не містять заходу примусового виконання рішень як стягнення коштів, та встановлюють специфічний порядок виконання рішень: присудити на користь позивача .... за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень... .

Відтак, апелянт вважає, що рішення суду в частині стягнення судових витрат на користь Товариства залишалось невиконаним. Оскільки боржник приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк Федір Павлович (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) не є бюджетною установою, не відноситься до сфери казначейського обслуговування бюджетними асигнуваннями, та в нього немає бюджетних асигнувань, таке рішення виконати є неможливим, а тому просив суд змінити спосіб і порядок виконання.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1ст. 308 КАС України).

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Вимогами ч.1ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Судом достовірно встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Горинь Агро

Визнано протиправними і скасовано ряд рішень приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Самсонюка Федора Павловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Горинь Агро за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюка Федора Павловича судовий збір в сумі 27 560 грн..

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Горинь Агро за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюка Федора Павловича судовий збір в розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

24.10.2017 року Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, яким постановлено стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюка Федора Павловича судовий збір в розмірі 27560,00 грн..

15.01.2018 року Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, яким постановлено присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюка Федора Павловича судовий збір в сумі 27560 грн..

19.02.2018 року Рівненським окружним адміністративним судом також було видано виконавчий лист, яким постановлено стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюка Федора Павловича судовий збір в сумі 1378 грн..

Повідомленнями від 11.07.2018 року та 16.07.2018 року Рівненським МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області повернуто вказані виконавчі листи стягувачу без прийняття до виконання, у зв`язку з неможливістю їх виконання.

Зокрема в повідомленні вказано, що резолютивна частина рішення, вказана у виконавчих листах не містить заходу примусового виконання рішень як стягнення коштів, та встановлює специфічний порядок виконання рішення: у першому випадку присудити, у другому стягнути на користь позивача….за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У зв`язку із чим, позивач звернувся до суду із заявою та просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року по справі №817/1049/16, а саме:

-стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Горинь Агро за рахунок приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюка Федора Павловича судовий збір в сумі 27560,00 грн.;

-стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Горинь Агро за рахунок приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюка Федора Павловича судовий збір в сумі 1378,00 грн..

Відповідно дост. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Так, відповідно до вимог ч.3ст.378 КАС України, яка передбачає, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Аналіз зазначених правових положень дає підстави для висновку, що виконання судового рішення може ускладнюватися об`єктивними та суб`єктивними обставинами. З метою захисту прав та інтересів сторін виконавчого провадження суд може постановити ухвалу про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

В свою чергу, встановлення зміни способу і порядку виконання судового рішення не може мати на меті зміну судового рішення по суті, а має забезпечити порядок виконання судового рішення шляхом визначення послідовності і змісту виконавчих дій державним виконавцем, а також прав і обов`язків суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Зі змісту процесуального закону вбачається, що обов`язковою умовою прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу чи порядку виконання судового рішення є існування обставин, які об`єктивно істотно ускладнюють або взагалі унеможливлюють виконання судового рішення.

У відповідності до вимог ч.3ст.33 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII відповідно до якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень , мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способам. Змінюючи спосіб і порядок судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі №759/1928/13-а.

Таким чином, суд може змінити спосіб виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що резолютивна частина судового рішення повністю узгоджується з вимогами ст. 246 КАС України (зміст рішення) та містить усі необхідні складові та реквізити.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що реєстраційні дії, пов`язані з веденням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, вчинюються нотаріусами на підставі Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , а також відповідних договорів, укладених з Державним підприємством Інформаційний центр Міністерства юстиції України як адміністратором названих Реєстрів.

А відтак у даному випадку, нотаріус виступає як суб`єкт делегованих владних повноважень та при вчиненні зазначених реєстраційних дій нотаріус діє як суб`єкт владних повноважень у розумінні КАС України, а тому вирішення питання про стягнення судових витрат з нотаріуса здійснюється відповідно до ч.1 ст.139 КАС України як із суб`єкта владних повноважень.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні і додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. А суд, який прийняв рішення, може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні. Відтак враховуючи, що резолютивна частина судового рішення є повною, форма викладена у ній ясна і труднощів для розуміння не викликає, суд дійшов до вірного висновку, що заява позивача є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.1ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись, ч. 4 с. 229, ч. 3 ст.243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Горинь Агро залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення у справі № 817/1049/16 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді В. В. Гуляк Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 18.09.2019 року.