Постанова

від 18.09.2019 по справі 826/22608/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 826/22608/15

адміністративне провадження № К/9901/34903/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Желєзного І.В., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2016р. (суддя - Качур І.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017р. (судді - Степанюк А.Г., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк (далі - Уповноважена особа Фонду) щодо невключення його до розрахункової суми в переліку вкладників Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк (далі - Пат КБ Експобанк ), які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, всіх сум грошових коштів в межах граничного розміру відшкодування за всіма його вкладами у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Експобанк , в тому числі за договором банківського рахунку №1730/18889/2014 від 12.09.2014р.;

визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) щодо включення його до переліку фізичних осіб - вкладників Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк , яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Експобанк надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про нього, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами у ПАТ КБ Експобанк па підставі договору банківського рахунку №1730/18889/2014 від 12.09.2014р., за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відновити йому виплату відшкодування коштів за вкладами у ПАТ КБ Експобанк на підставі договору банківського рахунку №1730/18889/2014 від 12.09.2014р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником у розумінні статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , не включення його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило його можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2016р. позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ КБ Експобанк , які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ Експобанк надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами у ПАТ КБ Експобанк па підставі договору банківського рахунку №1730/18889/2014 від 12.09.2014р., за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017р. скасовано постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та в задоволенні позову в цій частині позовних вимог відмовлено.

В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просила скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та змінену постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.09.2014р. між позивачем та ТОВ СП Анатоль укладено Договір №3 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого підприємство надає позивачу фінансову допомогу (грошові кошти) в сумі 150000 грн, а позивач зобов`язується її повернути в строк до 10.03.2015р. (а.с. 89 - 90)

12.09.2014р. між позивачем та ПАТ КБ Експобанк укладено договір банківського рахунку №1730/18889/2014. (а.с. 17 - 18)

Відповідно до умов п. 1.1 цього Договору банк відкриває позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 , приймає і зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять позивачу.

З метою виконання умов Договору №3 про надання поворотної фінансової допомоги позивач 12.09.2014р. повідомив ТОВ СП Анатоль реквізити банківського рахунку для зарахування коштів - рахунок № НОМЕР_1 . (а.с. 91)

Згідно виписки з особового рахунку позивача за період з 12.09.2014р. по 19.10.2015р. на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 12.09.2014р. від ТОВ СП Анатоль надійшли грошові кошти в сумі 150000 грн, призначення платежу - поворотна фінансова допомога згідно договору від 10.09.2014р. .(а.с. 46)

Постановою Правління Національного банку України від 11.09.2014р. №567/БТ ПАТ з грифом банківська таємниця КБ Експобанк віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. (а.с. 43 - 45)

24.09.2014р. на підстав постанови Правління Національного банку України від 24.09.2014р. №597 Про віднесення ПАТ КБ Експобанк до категорії неплатоспроможних Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №97 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Експобанк , яким з 25.09.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в банку Волощука І.Г. (а.с. 55)

Постановою Правління Національного банку України від 22.01.2015р. №41 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ КБ Експобанк . (а.с. 57)

На підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду від 26.01.2015р. №15 розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ Експобанк з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 26.01.2015р. та призначено Волощука І.Г. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку строком на 1 рік з 26.01.2015р. по 25.01.2016р. (а.с. 58)

06.02.2015р. (вх. №1589 від 13.02.2015р.) позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій просив повідомити про причини відсутності банківського рахунку № НОМЕР_1 у Загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. (а.с. 19)

При цьому просив для отримання гарантованої суми відшкодування в рамках виплат вкладникам ПАТ КБ Експобанк включити його до Загального реєстру вкладників та здійснити виплату належних йому грошових коштів в сумі 148500 грн.

Листом Уповноваженої особи Фонду від 20.02.2015р. №1401/1064 позивача повідомлено про включення його до Переліку фізичних осіб-вкладників ПАТ КБ Експобанк , яким тимчасово заблоковано та тимчасово призупинено виплату коштів, у зв`язку з чим її не включено до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. (а.с. 20)

01.04.2015р. позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою, в якій повідомив відповідача про те, що після його багаторазових звернень до установ банків-агентів Фонду - РПТ Банк Михайлівський та ПАТ КБ Приватбанк у період з 30.01.2015р. і по теперішній час йому, як вкладнику ПАТ КБ Експобанк не здійснено відшкодування грошових коштів за вкладом, а також повідомив про те, що йому стало відомо про тимчасове блокування виплати коштів. (а.с. 21)

У поданій заяві позивач просив розблокувати виплату за його банківським рахунком в ПАТ КБ Експобанк № НОМЕР_1 та включити його до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також здійснити виплату на його користь грошових коштів в сумі 148500 грн, належних йому в якості виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду в рамках виплат ПАТ КБ Експобанк .

Листом від 25.09.2015р. №1101/5872 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що правочин, за яким відповідно до платіжного доручення з поточного рахунку, відкритого у ПАТ КБ Експобанк № НОМЕР_2 ТОВ СП Анатоль перераховано грошові кошти в сумі 150000 на його поточний рахунок № НОМЕР_1 та правочин щодо перерахування грошових коштів є нікчемним з підставі, передбачених пунктами 2, 7, 9 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , як такий, за яким банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку та через здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. (а.с. 51 - 52)

Окремим листом від 25.09.2015р. №1101/5878 Уповноваженою особою Фонду повідомлено позивача проте, що договір банківського рахунку від 12.09.2014р. №1730/18889/2014 є нікчемним на підставі п. 2, 7, 9 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . (а.с. 49 - 50)

Судами встановлено, що договір банківського рахунку позивача визнано нікчемними на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , у зв`язку з чим його не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суд виходив з того, що Уповноваженою особою не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , та не наведено, з яких підстав вбачається, що договір банківського вкладу, що укладений з позивачем, має ознаки нікчемного правочину.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що такі підстави: як вчинення правочинів з метою штучного створення обов`язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування здійснюватиме за рахунок державних коштів , надання переваг вкладнику перед іншими кредиторами , незаконне заволодіння такими коштами , чи правочини мають на меті збільшення гарантованої суми, що відшкодовується вкладникам Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не відносяться до переліку підстав, за якими договір банківського рахунку позивача можна вважати нікчемним.

Також суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено, що укладення договору банківського вкладу та внесення коштів на рахунок позивача містить ознаки правочину, який міг би спричинити неплатоспроможність банк, а також не наведено та не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Задовольняючи позовні вимоги в частині включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на отримання гарантованої суми вкладу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач був включений до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то правових підстав для невключення його до Загального реєстру немає і така бездіяльність Фонду суперечить вимогам Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Змінюючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що хоча Уповноважена особа Фонду і наділена правом здійснювати перевірку правочинів на виявлення нікчемних, проте дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Апеляційний суд виходив з безпідставності посилань відповідача на пункти 2 та 7 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , оскільки умовою застосування зазначених пунктів Закону при встановленні нікчемності правочину є мета надання окремим кредиторам переваг, прямо не встановлених для них законодавством, проте одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах 200000 грн прямо встановлена законодавством України, а тому посилання на зазначені норми закону не є належною підставою для визнання правочинів з переказу Позивачем коштів з власного карткового рахунку на власний депозитний рахунок нікчемними.

При цьому апеляційний суд виходив з того, що обставини перерахування юридичною особою коштів за договором поворотної фінансової допомоги не свідчать про нікчемність укладеного договору банківського вкладу та перерахунку коштів, оскільки Уповноваженою особою Фонду не надано належних та допустимих доказів та не доведено, що умови укладеного договору банківського вкладу передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання кредиторам банку переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Умови договору банківського рахунку позивача є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати) позивач.

Щодо посилань Уповноваженої особи Фонду на пункт 9 частини 3 статті 38 Закону в якості підстави для визнання договору та правочину нікчемним, апеляційний суд виходив з того, що постанова правління Національного банку України від 11.09.2014р. №567/БТ Про віднесення ПАТ КБ Експобанк до категорії проблемних становить банківську таємницю і позивач не міг знати про її зміст та встановлені обмеження.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що ч. 3 ст. 38 Закону доповнено п. 9 згідно Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку від 16.07.2015р. №629-VIII, який набрав чинності 12.08.2015р., тобто після здійснення відповідних трансакцій ТОВ СП Анатоль , а тому з урахуванням закріпленого у ст. 58 Конституції України принципу дії нормативно-правових актів у часі, зазначена норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині включення позивача до Загального реєстру вкладників, суд виходив з передчасності таких позовних вимог, заявлених на майбутнє, оскільки позивача не включено Уповноваженою особою Фонду до Переліку вкладників, який передує включенню до Загального реєстру, в розмірі повної суми відшкодування вкладу, а тому підстав для задоволення заявлених позовних вимог в цій частині немає.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського рахунку, позивач в силу положень Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Крім того, суду не було надано доказів того, що саме правочин за участю позивача призвів до неплатоспроможності чи неможливості виконання банком грошових зобов`язань перед іншими кредиторами, а тому посилання відповідача на пункт 2 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб як на підставу нікчемності правочину також є безпідставним.

Посилання відповідача в обґрунтування своїх доводів на пункт 9 частини 3 статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб також є безпідставними, оскільки частину 3 статті 38 доповнено пунктом 9 Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку від 16.07.2015р. №629-VIII, який набрав чинності 12.08.2015р., і станом на час виникнення спірних правовідносин, така норма Закону не діяла.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суди дійшли висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2016р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2017р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

І.В. Желєзний

В.М. Кравчук