Ухвала

від 17.09.2019 по справі 200/11030/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2019 року

м.Київ

справа №200/11030/18-а

адміністративне провадження №К/9901/20259/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року у справі №200/11030/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у справі № 200/11030/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецшахтобуд" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідач 05 липня 2019 року до Верховного Суду подав касаційну на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року у справі №200/11030/18-а.

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику запропоновано усунути недоліки касаційної скарги шляхом уточнення вимог до суду касаційної інстанції щодо рішення суду першої інстанції, яке він оскаржує. Встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Верховного Суду від 29 липня 2019 року скаржник отримав 06 серпня 2019 року.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано заяву в якій уточнено вимоги до касаційної скарги, з якої вбачається, що відповідач оскаржує саме ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження. Копію оскаржуваної ухвали долучено до поданої заяви.

В обґрунтування касаційної скарги на зазначену ухвалу її заявник посилається на те, що неможливість сплати судового збору є поважною причиною пропуску строку на оскарження судового рішення, а повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з не сплатою судового збору, відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та в подальшому ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків, дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Вдруге апеляційна скарга подана апелянтом 21 травня 2019 року.

Перший апеляційний адміністративний суд, встановивши, що апеляційна скарга подана із значним пропуском передбаченого процесуальним законом строку, не містить достатніх обґрунтувань, щодо наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою від 06 червня 2019 року відмовив у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та залишив скаргу без руху і запропонував скаржнику подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали суду, відповідач надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Аналізуючи наведені апелянтом обставини, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 04 липня 2019 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив з того, що відсутність належного фінансування та повторна подача апеляційної скарги, у зв`язку з поверненням первинної не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Так, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.

Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року у справі №200/11030/18-а.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська