Постанова

від 10.09.2019 по справі 195/1855/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2968/19 Справа № 195/1855/17 Суддя у 1-й інстанції - Кондус Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

за участю секретаря - Синенка Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд",

на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Січеслав про звернення стягнення на майно, визнання права власності на майно та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Січеслав про звернення стягнення на майно, визнання права власності на майно та зобов`язання вчинити певні дії (а.с. 2-3), який в подальшому уточнив (а.с. 36-37).

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 12 липня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім СІЧЕСЛАВ в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту Товариства, з іншої сторони, було укладено Договір позики за № 12/07-16 від 12.07.2016 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав, а директор ТОВ ТД СІЧЕСЛАВ , ОСОБА_2 , отримав грошові кошти у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) доларів США.Відповідно до п. 1 Договору позичальник повинен повернути отримані кошти в строк до 12.07.2017 року.Однак, до теперішнього часу зобов`язання по поверненню суми позики у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) доларів США відповідачем не виконано.Пунктом 5 договору позики встановлено, що у разі прострочення виконання зобов`язання позичальником за даним договором, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Загальний розмір заборгованості складає 356 881 грн. 25 коп. Відповідно до п. 7 договору позики, з метою забезпечення належного виконання своїх зобов`язань по поверненню суми позики позичальник надав в заставу наступне майно: - нерухоме майно, будинок складу магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 52557412203, вартістю 116 795,00 грн.; - нерухоме майно, нежитлова будівля, цех напівфабрикатів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 463,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 5496512254, вартістю 156 555,00 грн. Вартість майна визначена сторонами при укладенні договору та складає 273 350,00 грн. Враховуючи вимоги ст . 392 та положення ч. 2 ст. 590 ЦК України, вважає, що у зв`язку з тим, що позичальник належним чином не виконав своїх зобов`язань за договором позики, існують підстави для звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення утвореної заборгованості шляхом передачі права власності на нерухоме майно ОСОБА_1

Просив суд в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім СІЧЕСЛАВ (код ЄДРПОУ 36730158), у загальному розмірі 356 881 грн. 25 коп., що складається з основного боргу у розмірі 337 636 грн. 00 копійок, 3% річних, що становить 4051 грн. 63 коп., та інфляційні втрати позивача 15193 грн. 62 коп., звернути стягнення на наступне майно, а саме: - будинок складу магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115 м. кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 52557412203; - нежитлова будівля, цех напівфабрикатів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 463,9 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - НОМЕР_1 . Визнати за ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Марганецьким МВ ГУМВС України у Дніпропетровській області, 11.09.2008 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , право власності на наступні об`єкти: - будинок складу магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115 м. кв, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 52557412203; - нежитлова будівля, цех напівфабрикатів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 463,9 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1- НОМЕР_1 . Зобов`язати будь-якого державного реєстратора внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності на будинок складу магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115 м. кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 52557412203, та нежитлову будівлю, цех напівфабрикатів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 463,9 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - НОМЕР_1 за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково (а.с. 41-45).

В апеляційні скарзі ТОВ "Дорбуд", особа, яка не брала участі у справі, зазначаючи, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити (а.с. 48-57).

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги, оскільки визнано право власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості, а саме: будинок складу магазину за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві власності належало ТОВ "Багатопрофільна корпорація "Січеслав", яке було єдиним засновником ТОВ "Торговий дім "Січеслав". Засновником ТОВ "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" був ОСОБА_2 він же директор ТОВ "Торговий дім "Січеслав", який уклав договір позики № 12/07-16 від 12.07.2016 року та є відповідачем по справі. ТОВ "Дорбуд" є кредитором ТОВ "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" та стягувачем у виконавчому провадженні та має право на погашення заборгованості за рахунок реалізації цього майна.

Позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, посилаючись на те, що права та обов`язки ТОВ "Дорбуд" у рішенні першої інстанції не вирішувалось.

ТОВ "Торговий дім "Січеслав" скористалося своїм правом та подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, посилаючись на те, що права та обов`язки ТОВ "Дорбуд" у рішенні першої інстанції не вирішувалось.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про можливість задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з подальшою відмовою у задоволенні позову з наступних підстав підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що 12 липня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім СІЧЕСЛАВ в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту Товариства, з іншої сторони, було укладено в простій письмовій формі Договір позики за № 12/07-16 від 12.07.2016 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав, а директор ТОВ ТД СІЧЕСЛАВ , ОСОБА_2 , отримав грошові кошти у розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) доларів США (а.с. 7-9). Відповідно до п. 1 Договору позичальник повинен повернути отримані кошти в строк до 12.07.2017 року.

Пунктом 5 договору позики встановлено, що у разі прострочення виконання зобов`язання позичальником за даним договором, позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Загальний розмір заборгованості складає 356 881 грн. 25 коп.

Відповідно до п. 7 договору позики, з метою забезпечення належного виконання своїх зобов`язань по поверненню суми позики позичальник надав в заставу наступне майно: - нерухоме майно, будинок складу магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 52557412203, вартістю 116 795,00 грн.; - нерухоме майно, нежитлова будівля, цех напівфабрикатів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 463,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 5496512254, вартістю 156 555,00 грн. Вартість майна визначена сторонами при укладенні договору та складає 273 350,00 грн.

Згідно п. 9 договору позики сторони визначили, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань по поверненню суми позики позикодавець задовольняє свої вимоги в повному обсязі,обумовленому до моменту фактичного задоволення, за рахунок майна, що служить забезпеченням зобов`язань позичальника шляхом визнання права власності на це майно у встановленому законом порядку.

Сторони окремо договір застави не укладали.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що вони законні, обґрунтовані та доведені, керувався умовами договору позики та тим фактом, що умови договори позики не виконані.

Колегія суддів не може у повній мірі погодиться з таким висновком суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

12 липня 2016 року між сторонами по справі було укладено договір позики №12/07-16 на 13.000,00 дол. США (а.с. 7-9).

Як на підставу для задоволення своїх позовних вимог позивач посилався на п. 7 договору позики, який повинен був забезпечити належне виконання зобов`язання за договором позики.

Колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 572 ЦК України і статтею 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року N 2654-XII Про заставу визначено заставу як один із способів забезпечення виконання зобов`язань, за яким кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом (частина 1 статті 577 ЦК України).

Частиною другою статті 577 ЦК України і статтею 15 Закону України Про заставу передбачено можливість реєстрації застави рухомого майна. Ця реєстрація здійснюється відповідно до вимог Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень .

Стаття 16 Закону України Про заставу пов`язує право застави рухомого майна з моментом укладення договору застави, а в разі коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно п. 8 договору позики (а.с. 8) заставне майно, що служить забезпеченням належного виконання позичальником своїх зобов`язань залишається у позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, є іпотекою.

Правовідносини у сфері іпотеки регулюються Законом України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір повинен укладатись у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до Закону.

Статтею 14 Закону України "Про заставу" визначено, що недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

Частиною 1 ст. 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 ЦК україни).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 215 ЦК україни).

Таким чином суд першої інстанції звернув стягнення на нерухоме майно шляхом визнання права власності на заставне майно за нікчемним договором позики.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Колегія суддів наголошує на тому, що згідно інформаційної довідки №78004000 від 12 січня 2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, власником будинку складу-магазину за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115 кв.м., з 09 липня 2012 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" на підставі договору купівлі-продажу від 09 липня 2012 року (а.с. 77).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбуд" є кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" та стягувачем у виконавчому провадженні № 53861459. Загальний розмір боргу ТОВ "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" перед ТОВ "Дорбуд" складає 480 597 грн. 56 коп. на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2016 року у справі № 904/6061/16 (а.с. 65-68), постановиДніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 року у справі № 904/6061/16 (а.с. 69-73), наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 року у справі № 904/6061/16 (а.с. 74). В рамках вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем винесені постанови про арешт майна боржника, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" (а.с. 80) та про опис та арешт майна боржника, в тому числі і стосовно нерухомого майна, а саме: будинку складу-магазину за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 115 кв.м. (а.с. 81), а також здійснено державну реєстрацію обтяження цього майна.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017 року у справі № 904/7946/17 первісний позов ТОВ "Торговий дім "Січеслав" було задоволено частково, визнано недійсним акт приймання-передачі майна від 28.01.2013 року, складений між ТОВ "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" та ТОВ "Торговий дім "Січеслав", в частині вимог щодо скасування постанови ВП № 53861459 винесеної державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області від 07.07.2017 року провадження припинено, в решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ТОВ "Дорбуд" задоволено та визнано недійсними свідоцтва на право власності на нерухоме майно видане ТОВ "Торговий дім "Січеслав", в тому числі і свідоцтво на право власності на нерухоме майно (індексний номер: 3062275) від 29.04.2013 року на нерухоме майно: будинок складу-магазину, загальною площею 115 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , видане ТОВ "Торговий дім "Січеслав" реєстраційною службою Апостолівського районного управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 87-90).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 року вище вказане рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017 року у справі № 904/7946/17 залишено без змін (а.с. 91-94).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.07.2019 року у справі № 905/1703/18 позовні вимоги ТОВ "Дорбуд" задоволено частково, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Торговий дім "Січеслав" оформлене протоколом № 16/08-17 від 16.08.2017 року, визнано недійсним нікчемний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Торговий дім "Січеслав" від 16.08.2017 року, укладений між ТОВ "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" та ОСОБА_3 , скасовано реєстраційний запис № 12181050019000403, внесений 16.08.2017 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Торговий дім "Січеслав" про державну реєстрацію змін до установчих документів, в іншій частині позову відмовлено.

Таким чином, вищевказані рішення підтверджують, що власником будинку складу-магазину, загальною площею 115 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 є ТОВ "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" кредитором та стягувачем у виконавчому провадженні якого є ТОВ "Дорбуд", а не ТОВ "Торговий дім "Січеслав".

За рахунок грошових коштів отриманих від реалізації вищевказаного нерухомого майна в рамках виконавчого провадження №53861459 могла бути частково погашена заборгованість боржника ТОВ "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" перед ТОВ "Дорбуд", таким чином, визнавши право власності на спірне майно за ОСОБА_1 суд першої інстанції вирішив питання про права та інтереси ТОВ "Дорбуд".

Крім того, судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права до даних правовідносин, а саме: ч. 2 ст. 590 та ст. 392 ЦК України, оскільки вони не підлягають застосуванню у даних правовідносинах та не є підставою для задоволення даного позову.

Позовні вимоги стосовно звернення стягнення на предмет застави, а саме: нежитлової будівлі, цех напівфабрикатів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 463,9 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - НОМЕР_1 та визнання за ОСОБА_1 на неї права власності задоволенню не підлягають, оскільки, договір позики враховуючи вищевказані норми матеріального права є нікчемним.

Доводи ОСОБА_1 та ТОВ "Торговий дім "Січеслав" викладені у відзивах на апеляційну скаргу ТОВ "Дорбуд" спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Право на заміну відповідача в судовому процесі закон надає виключно позивачу.

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу, як співвідповідача. Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку (ст. 51 ЦПК України).

Згідно ст. 16 ЦК України та ст. 13 ЦПК України кожна особа самостійно вибирає спосіб захисту в суді своїх прав і розпоряджається предметом спору на власний розсуд; суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частина 4 ст.10 ЦПК України зобов`язує суд сприяти: всебічному і повному з`ясуванню щодо обставин спору; роз`яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджати про вчинення або не вчинення процесуальних дій, здійсненню їх прав у випадках, що встановлені цим Кодексом.

Частина 5 ст. 12 ЦПК України передбачає, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд першої інстанції крім грубого порушення норм матеріального права, не сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, не роз`яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, не попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, зокрема про необхідність залучення до участі у справі ТОВ "Дорбуд", допустивши таким чином порушення норм процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд" - задовольнити.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року - скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, визнання права власності на майно та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров