Постанова

від 18.09.2019 по справі 910/7142/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2019 р. Справа№ 910/7142/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Яковлєва М.Л.

Козир Т.П.

розглянувши у письмовому провадженні

апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва

на ухвалу господарського суду міста Києва

від 24.07.2019

у справі №910/7142/19 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом керівника Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави

до 1) Київської міської ради

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМОНТАЖПЛЮС"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2019 зупинено провадження у справі №910/7142/19 за позовом керівника Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМОНТАЖПЛЮС" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним до розгляду Голосіївським районним судом міста Києва справи №752/8410/19 за позовом Київської місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномонтажплюс", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни про визнання правочинів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та витребування майна, й набрання резолютивним процесуальним документом, складеним за наслідками розгляду вказаної справи, законної сили.

Зупиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що у даному випадку об`єктивна неможливість розгляду справи №910/7142/19 до прийняття рішення у справі №752/8410/19 та набрання ним законної сили полягає у тому, що при розгляді справи №910/7142/19 суд обмежений предметом спору, вимоги якого ґрунтуються на визнанні незаконним рішення Київської міської ради №1434/5498 від 20.09.2018 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХМОНТАЖПЛЮС" земельної ділянки площею 0,2085 га для обслуговування та експлуатації адміністративної будівлі на АДРЕСА_1", й визнанні недійним договору оренди №1320 від 27.11.2018; в той же час, попередній ланцюг набуття права власності відповідачем-2 на нерухоме майно - нежилий будинок по АДРЕСА_1 , що стало підставою для укладення договору оренди земельної ділянки, є предметом розгляду в іншій судовій справі. Також місцевий господарський суд вказував на неможливість самостійно встановлювати питання правомірності укладення договорів купівлі-продажу, акту приймання-передачі від 10.03.2016, наявності підстав визнання недійсними вказаних правочинів та витребування майна від відповідача-2, посилаючись на те, що при розгляді даної господарської справи суд обмежений предметом та підставою позову, які заявлені позивачем.

Не погодившись з прийнятою ухвалою заступник прокурора міста Києва звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/7142/19 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 86, 227 ГПК України. При цьому скаржник стверджував, що спір про визнання недійсними угод у цивільній справі №752/8410/19 жодним чином не позбавляє суд першої інстанції можливості надати оцінку неправомірності відчуження землі та не обмежує суд у такому праві. На думку скаржника, суд першої інстанції не врахував, що прокурором окрім іншого позов мотивовано порушенням Київрадою вимог ст. 120 ЗК України, ст.377 ЦК України щодо відсутності права на земельну ділянку у попереднього власника нерухомого майна; цим підставам і обставинам можливо надати оцінку незалежно від обставин, встановлених у цивільній справі №752/8410/19. Також скаржник вказує, що предмет позову у цивільній справі №752/8410/19 стосується витребування нерухомого майна у комунальну власність, яке вибуло поза волевиявленням власника; водночас, надати оцінку незаконності надання земельної ділянки у користування під власність територіальної громади всупереч ст.120 ЗК України можливо на підставі доказів, які наявні у даній справі, незалежно від розгляду вказаної справи. Крім того, прокурор зазначає, що ним надано достатньо доказів, які свідчать про нікчемність угод, на підставі яких здійснено перереєстрацію майна, що не позбавляє суд встановити нікчемність правочинів, про що зазначити в мотивувальній частині рішення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/7142/19. Постановлено розгляд справи здійснювати без участі учасників справи в порядку письмового провадження.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Керівник Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМОНТАЖПЛЮС" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням вимог Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування", Земельного кодексу України при прийнятті рішення Київської міської ради №1434/5498 від 20.09.2018 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХМОНТАЖПЛЮС" земельної ділянки площею 0,2085 га для обслуговування та експлуатації адміністративної будівлі на АДРЕСА_1", й, як наслідок, наявністю підстав для визнання недійним договору оренди №1320 від 27.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2019 відкрито провадження у справі №910/7142/19, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

11.07.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Як встановлено вище, ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2019 зупинено провадження у справі №910/7142/19 за позовом керівника Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМОНТАЖПЛЮС" про визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним до розгляду Голосіївським районним судом міста Києва справи №752/8410/19 за позовом Київської місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномонтажплюс", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни про визнання правочинів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та витребування майна, й набрання резолютивним процесуальним документом, складеним за наслідками розгляду вказаної справи, законної сили.

Зупиняючи провадження у справі, суд виходив з того, що у даному випадку об`єктивна неможливість розгляду справи №910/7142/19 до прийняття рішення у справі №752/8410/19 та набрання ним законної сили полягає у тому, що при розгляді справи №910/7142/19 суд обмежений предметом спору, вимоги якого ґрунтуються на визнанні незаконним рішення Київської міської ради №1434/5498 від 20.09.2018 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХМОНТАЖПЛЮС" земельної ділянки площею 0,2085 га для обслуговування та експлуатації адміністративної будівлі на АДРЕСА_1", й визнанні недійним договору оренди №1320 від 27.11.2018; в той же час, попередній ланцюг набуття права власності Відповідачем - 2 на нерухоме майно - нежилий будинок по АДРЕСА_1 , що стало підставою для укладення договору оренди земельної ділянки, є предметом розгляду в іншій судовій справі. Також місцевий господарський суд вказував на неможливість самостійно встановлювати питання правомірності укладення договорів купівлі-продажу, акту приймання-передачі від 10.03.2016, наявності підстав визнання недійсними вказаних правочинів та витребування майна від відповідача-2, посилаючись на те, що при розгляді даної господарської справи суд обмежений предметом та підставою позову, які заявлені позивачем.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється, а неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Тобто йдеться про те, що господарський суд не може розглядати певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості вимог тощо.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з`ясовує, як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

При цьому суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, але й сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку встановлення певних преюдиційних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, проведення відповідних експертиз, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у справі №910/7142/19 є визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради №1434/5498 від 20.09.2018 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХМОНТАЖПЛЮС" земельної ділянки площею 0,2085 га для обслуговування та експлуатації адміністративної будівлі на АДРЕСА_1", та визнання недійним договору оренди №1320 від 27.11.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що Київська міська рада розпорядилась земельною ділянкою, не врахувавши, що жодній особі земельна ділянка у власність чи у користування у встановленому законом порядку не надавалась. Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 18.12.2014 здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 29.08.2006, серія та номер: 1203, видавник: ІІІупеня О.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, зареєстрований у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 05 вересня 2006 року за реєстровим № 1275. У подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. 18.12.2014 зареєстровано право власності на спірний об`єкт за ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 3346, виданого 18.12.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер № 28709564 від 14.03.2016, зареєстровано право власності на спірний об`єкт за ТОВ "Надійна оренда" (назву змінено на ТОВ "ТЕХМОНТАЖПЛЮС") на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 10.03.2016, за яким ОСОБА_2 як єдиний учасник та директор вказаного товариства передала в статутний капітал вказане майно. Разом із цим, Київська міська рада не приймала рішення щодо надання землі ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 , правовстановлюючі документи у цих осіб на земельну ділянку відсутні. Позивач звертав увагу на те, що в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018100090011754 від 10.10.2018 встановлено, що дане майно стало предметом нікчемних угод та незаконної реєстрації права власності. Так, відповідно до інформації приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шупені О.М., останнім 28 серпня 2006 року за реєстровим номером № 1203 посвідчувалась довіреність, видана від імені ОСОБА_5 . Також встановлено, що 18.12.2014 під час реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 було використано недійсний з 02.11.2013 паспорт громадянина України, серія НОМЕР_2 . Договори купівлі-продажу від 29.08.2006 та від 18.12.2014, а також правочин, оформлений актом приймання-передачі майна від 10.03.2016, укладено всупереч ч. 3 ст. 41, ст. 92 Конституції України, ч.1 ст.316, ч. 1 ст. 317, 319, 321 ЦК України, поза волевиявленням дійсного власника нерухомого майна та завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, мета їх вчинення полягала у тому, щоб обійти встановлений законодавством порядок відчуження комунального майна, безкоштовно набути право власності на спірне нерухоме майно та право користування земельною ділянкою. Крім того, відповідно до свідчень, наданих ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні 12018100090011754 від 10.10.2018, останній з ОСОБА_2 не знайомий, 18.12.2014 у приміщенні нотаріуса Кударенко О.М. не перебував, у жодних нотаріальних діях участь не брав, договір №3346 від 18.12.2014 не підписував, майно не купляв і не продавав. Відповідно до свідчень, наданих ОСОБА_2 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні 18100090011754 від 10.10.2018, остання на прохання знайомої прибула 18.12.2014 до нотаріуса та підписала вказаний договір купівлі - продажу, але грошові кошти продавцю не передавала і намірів володіти та користуватися спірним майном не мала. Інформацією про об`єкт угоди не володіла, у тому числі, що воно є комунальним. Крім того, повідомила, що в подальшому вживала заходи, щоб, майно "не числилось по документам" за нею, тому і погодилась на створення фірми (ТОВ "Надійна оренда") та підписання акту приймання - передачі нежитлової будівлі. Вказані дії вчинені під впливом третьої особи, в тому числі, і з метою отримання землі під будівлею; таким чином, вказані правочини спрямовані на відчуження нерухомого майна, що свідчить також і про їх фіктивність. Позивач вказував, що Київська міська рада розпорядилась передати земельну ділянку під нерухоме майно, яке є комунальним, у встановленому порядку із комунальної власності не вибувало, право власності територіальної громади не припинялось.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.04.2019 Голосіївським районним судом міста Києва ухвалою суду відкрито провадження у справі №752/8410/19 за позовом Київської місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномонтажплюс", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кударенко Віри Миколаївни про визнання правочинів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та витребування майна. У прохальній частині позовної заяви прокурор просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , на підставі якого 18.12.2014 здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежилий будинок по АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18.12.2014, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підставі якого 18.12.2014 здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежилий будинок по АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень; визнати недійсним правочин, оформлений актом приймання-передачі від 10.03.2016, укладений ОСОБА_2 на користь ТОВ "Надійна оренда", відповідно до якого 14.03.2016 здійснено реєстрацію права власності ТОВ "Надійна оренда" на нежилий будинок по АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію та їх обтяжень; витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМОНТАЖПЛЮС" нежилий будинок по АДРЕСА_1 .

Тобто, предметом розгляду вказаної цивільної справи є обставини правомірності укладення договорів купівлі-продажу від 29.08.2006 між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , від 18.12.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , акту приймання-передачі від 10.03.2016 від ОСОБА_2 на користь ТОВ "Надійна оренда", яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХМОНТАЖПЛЮС", а також наявності підстав для визнання недійсними вказаних правочинів та витребування майна від відповідача-2.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у даному випадку існує об`єктивна неможливість розгляду справи №910/7142/19 до прийняття рішення у справі №752/8410/19 та набрання ним законної сили розгляд через неможливість самостійно встановлювати питання правомірності укладення договорів купівлі-продажу, акту приймання-передачі від 10.03.2016, наявності підстав визнання недійсними вказаних правочинів та витребування майна від відповідача-2, оскільки при розгляді даної господарської справи суд обмежений предметом та підставою позову, які заявлені позивачем; обставини, встановлені при вирішенні справи №752/8410/19, матимуть суттєве та істотне значення для розгляду даної справи, оскільки у разі задоволення позовних вимог про визнання правочинів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію прав та витребування майна, доводи керівника Київської місцевої прокуратури №9 в інтересах держави знайдуть своє підтвердження, які покладені в якості підстави для визнання незаконним та скасування рішення, визнання договору недійсним у справі №910/7142/19.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування судового рішення, а тому відхиляються судом.

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було вірно застосовано норми процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/7142/19 залишити без змін.

Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді М.Л. Яковлєв

Т.П. Козир