Рішення

від 19.09.2019 по справі 904/2308/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2019р. Справа № 904/2308/19 За позовом: Дніпровської міської ради, м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Дорбудпромсервіс , м. Дніпро

Про: стягнення 349 912, 84 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Секретар судового засідання Сліпченко С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 В ОСОБА_2 (представник);

Від відповідача: Воронов Ю.В. ( адвокат )

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ Виробничо-комерційна фірма Дорбудпромсервіс (відповідач) про стягнення 349 912, 84 грн. збитків внаслідок безоплатного користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Ухвалою від 06.06.19р. було відкрите провадження у справі №904/2308/19 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

01.07.19р. до канцелярії суду від ТОВ ВКФ Дорбудпромсервіс (відповідач) надійшов відзив на позов, в якому той (поміж-іншим) заперечував проти задоволення позовних вимог; зазначаючи, що йому на праві приватної власності належать житлові будівлі розташовані за адресою: Дніпро АДРЕСА_1 та 151к.

Ухвалою суду від 05.08.19р. було здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.08.19р.

15.08.19р. до канцелярії суду від Дніпровської міської ради (позивач) надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач заперечував проти обставини , викладених відповідачем у відзиві на позов , зазначаючи наступне: відповідно до норм чинного законодавства України, оформлення належним чином правовстановлюючих документів на земельну ділянку передбачає укладення договору оренди між відповідачем та позивачем та сплату орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до умов такого договору ( включаючи розмір площі земельної ділянки , на якій розміщені будівлі ,належні відповідачу на праві власності ) . Проте, відповідачем не було оформлено вищезазначених документів з позивачем. Також зазначає, що під час здійснення перевірки спірної земельної ділянки було складено відповідний акт; присутній під час перевірки представник відповідача (за довіреністю) Пилипенко Н ОСОБА_3 . жодних заперечень щодо змісту акту не висловила. Окрім того -зазначає, що відповідач жодним доказом не спростовує, що площа земельної ділянки, визначена під час перевірки , є хибною; розрахунок суми коштів, які зберіг у себе землекористувач (відповідач) земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки (позивача) внаслідок користування землею без достатньої правової підстави , було здійснено позивачем на підставі акту правомірно.

ТОВ ВКФ Дорбудпромсервіс (відповідач) своїм правом на надання суду заперечень на відповідь на відзив не скористався. Під час судового засідання 19.09.19 р. представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог , стверджуючи, що позовні вимоги є безпідставними , оскільки спірна земельна ділянка не сформована як об`єкт права власності.

Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктом права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують своє право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Рішенням міської ради від 14.07.2004 № 34/18 Про організацію здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у місті на виконавчі комітети районних у місті рад покладено забезпечення здійснення самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства щодо раціонального використання та охорони земель у місті. Самоврядний контроль за використанням і охороною земель полягає у забезпеченні додержання органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями і громадянами земельного законодавства

При здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті, відповідно до покладених завдань, виконавчі комітети районних у місті рад здійснюють самоврядний контроль, зокрема, за:

- дотриманням підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форми власності, громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства земельного законодавства при користуванні земельними ділянками;

- дотриманням встановленого порядку набуття і реалізації прав на землі в межах міста, які перебувають у власності територіальної громади міста, крім земель приватної та державної власності;

- своєчасним поверненням тимчасово зайнятих земельних ділянок та приведенням їх у стан, придатний для використання за призначенням.

31 жовтня 2017р. робочою групою з питань самоврядного контролю за додержанням вимог законодавства України щодо раціонального використання та охорони земель Шевченківської районної у місті ради було проведено перевірку з питання дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького АДРЕСА_2 вул. Героїв Сталінграду), 151, 151 -К.

За підсумками перевірки встановлено наступне : земельна ділянка (кадастровий номер відсутній) за адресою: м. Дніпро, АДРЕСА_3 . АДРЕСА_1 . АДРЕСА_4 Сталінграда), 151 та 151-К, площею 0,52 (за наявними даними вимірювання по периметру ділянки) використовуються ТОВ ВКФ ДБПС по фактичному розміщенню будівель та споруд виробничого призначення. На ділянці розташовано дві споруди, адміністративного та виробничого призначення. Будівлі належать ТОВ ВКФ ДБПС , а саме: нежитлова будівля за адресою: м. АДРЕСА_5 . АДРЕСА_4 ), 151-К на підставі договору купівлі - продажу № 3842 від 28.10.2014, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М.; нежитлова будівля за адресою: м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького АДРЕСА_2 вул. АДРЕСА_4 Сталінграду), 151 - на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.07р. Земельні ділянки навколо двох споруд за адресами: проспект Богдана Хмельницького, 151 та 151-К - об`єднані, ознак розмежування не мають та огороджені єдиним залізобетонним парканом.

Згідно наданих представником користувача документів, він розпочав оформлення правовстановлюючих документів на землю в квітні 2016 року. На протязі терміну користування ділянкою щомісячно сплачувався податок на займану земельну ділянку. Ділянка використовується при відсутності договору оренди землі, державного акту постійного землекористування, свідоцтва про право власності на земельну ділянку або будь яких інших правовстановлюючих документів на зайняття земельної ділянки.

Вивчивши наявні документи, провівши візуальне обстеження група прийшла до висновку про наявність права власності на зазначене нерухоме майно , але в той же час - на відсутність належним чином оформлених документів на земельну ділянку, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України. а наслідками вищезазначеної перевірки було складено відповідний акт №175 від 31.10.17р., який підписаний представником відповідача без зауважень (а.с.13-15).

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Верховний Суд України у своїй судовій практиці сформував правову позицію щодо наявності загального принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Така позиція викладена, зокрема, у Постанові Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16.

Статтями 125,126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Таким чином, відбулось неправомірне користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що свідчить про наявність з боку відповідача протиправної поведінки що, в свою чергу, призвело до понесення позивачем збитків у вигляді неотримання ним доходу від орендної плати.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, який завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого було порушено. З урахуванням положень частини 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодуванням заподіяних збитків.

Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 , відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до Положення про комісію з визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок , затвердженого рішенням міської ради від 19.06.2013 № 221 ( що діяло на момент засідання Комісії ) розрахунок розміру збитків здійснюється на підставі акта, який фіксує порушення земельного чи екологічного законодавства, довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, довідки про сплату земельного податку або орендної плати за землю, а також інших документів, необхідних для з`ясування обставин заподіяних збитків.

За результатами опрацювання зазначених документів комісія з визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок , дійшла висновку про необхідність здійснення розрахунку для визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді при використанні земельної ділянки.

Позивач, керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 здійснив розрахунок збитків, заподіяних міській раді при використанні земельної ділянки за період з 01.01.14р. по 08.02.18р., який склав 537 162, 77 грн. , з урахуванням суми сплаченого земельного податку ( що підтверджується актом комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам , при використанні земельних ділянок №5 від 22.02.18р., протоколом засідання комісії №5 від 22.02.18р. ( а.с.29-30, 31-32) . Вищезазначений акт було затверджено рішенням Дніпровської міської ради №430 від 22.05.18р. (а.с.28).

30.05.18р. ТОВ Виробничо-комерційній фірмі Дорбудпромсервіс було направлено вимогу щодо сплати збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельної ділянки. (а.с.34-35, 36).

Згідно з Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій. Проте, відповідач вищезазначені збитки не оплатив.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава ,на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц.

В зв`язку із вищевикладеним Комісія з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді дійшла висновку про необхідність здійснення розрахунків для визначення розміру суми грошових коштів неотриманої орендної плати, яку без достатньої правової підстави зберегли у себе відповідачі.

За підсумками розрахунків відносно ТОВ ВКФ Дорбудпромсервіс сума неотриманої орендної плати, яку зберіг у себе землекористувач за рахунок власника цієї земельної ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави склала 537 162, 77 грн. (а..45-46).

Відповідно до ст. 256 Цивільного Кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Ст. 257 Цивільного Кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Враховуючи вище значенні приписи ЦК України, позивачем здійснено перерахунок цієї суми за період з 31.05.2016р. по 08.02.2018р., який склав 349 912, 84 грн. (а.с.8-9).

У зв`язку з не сплатою відповідачем позивачу цих збитків (не отриманої орендної плати) позивач був вимушений звернутися з позовом до суду. На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів сплати заборгованості перед позивачем не надано.

Відповідно по положень ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таке право необхідно оформити у порядку, який визначений земельним законодавством, тобто через оформлення технічної документації та прийняття міською радою рішення стосовно надання земельної ділянки власнику будівлі, споруди у користування (оренду) або у власність, з подальшим укладенням договору оренди земельної ділянки або отриманням свідоцтва про право власності.

Відповідно до п. 2.10 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад. Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав

на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Відповідно до п. ґ частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Згідно до вимог Земельного кодексу України , плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, яка визначається залежно від грошової оцінки землі.

З урахування вищезазначеного , власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284.

Відповідно до приписів ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події; у разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. (ст. 74 ГПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано ; а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Одночасно, заперечення відповідач суд оцінює критично, оскільки наявність на земельній ділянці ( право користування чи власності на яку не оформлено належним чином ) об`єктів нерухомого майна , не звільняє особу від обов`язку вносити плату за користування цією земельною ділянкою , навіть у разі ,якщо вона не сформована як об`єкт права власності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Дорбудпромсервіс (49000, м. Дніпро, вул. Романа Шухевича, буд.64; код ЄДРПОУ 33274586) на користь позивача - Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75; код ЄДРПОУ 26510514): 349 912, 84 грн. - заборгованості ; 5 572, 68 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.

Повне рішення складено 19.09.2019р.