Рішення

від 16.09.2019 по справі 910/9010/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2019Справа № 910/9010/19 Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія"

вул. Київська, буд. 8-В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРА ПЛАЗА"

вул. Пирогова, буд. 2/37, м. Київ 30, 01030

про стягнення штрафних санкцій 109 638,72 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРА ПЛАЗА" (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 109 638,72 грн. за неналежне виконання останнім своїх зобов`язань за Договором.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2019 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Через відділ діловодства суду 24.07.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав не порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся.

06.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" було подано відповідь на відзив відповідача, де позивач спростовує власними аргументами заперечення відповідача.

15.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом, а отже подальший розгляд справи здійснюватиметься в редакції заяви позивача про зменшення позовних вимог від 15.08.2019

19.08.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРА ПЛАЗА" надійшла до суду заперечення проти доводів позивача, викладених у відповіді на відзив.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу п. 13 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ринок електричної енергії та Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312, враховуючи факт споживання електричної енергії та оплати виставлених рахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕТРА ПЛАЗА та Товариством з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія (далі - Постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №420076836 від 01.01.2019 року (надалі - Договір). Враховуючи те, що потужність Відповідача більша за 150 кВт, тому і укладеним договором є саме Договір про постачання електричної енергії споживачу . Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору.

Як зазначає позивач, договір про постачання електричної енергії споживачу розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК за посиланням: http://koec.com.ua/page?root= 18&id=20.

П.п. 1.2.15 п. 1.2 Розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 року № 312 (надалі за текстом - Правила НКРЕКП) встановлено, що на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. При цьому, укладення договору постачання електричної енергії відбувається за типовими договорами, форма та зміст яких передбачені відповідними додатками до Правил НКРЕКП.

П.п. 3.1.5. п. 3.1. Правил НКРЕКП передбачено, що Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті Регулятора.

Відповідно до п.п. 3.1.7. п. 3.1. Правил НКРЕКП, Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Як вказує позивач, у разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Так, враховуючи зазначені вимоги, Договір укладений на умовах, які розроблені електропостачальником та опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК , без викладення його в паперовій формі. Судом встановлено, що факт укладення Договору підтверджується діями відповідача, які спрямовані на виконання його умов, зокрема, споживання електричної енергії та оплата виставлених рахунків. За твердженням позивача, заяв від ТОВ ПЕТРА ПЛАЗА до ТОВ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК щодо надання письмового примірника договору не надходило.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними га іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії .

За загальним правилом, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Частина 1 статті 205 ЦК України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження того, що відповідач приєднався до розробленого електропостачальником договору, позивачем надано суду копію Акту звіряння розрахунків від 15.05.2019 року, який також підтверджує факт споживання електричної енергії Відповідачем та наявність заборгованості, а також Платіжне доручення про сплату коштів за електричну енергію та Відповідь на претензію №06 від 14.06.2019 року.

Таким чином, судом встановлено, що споживач прийняв пропозицію щодо укладення договору на умовах розроблених Електропостачальником шляхом споживання електричної енергії та оплати виставлених рахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приєднавшись до Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю ПЕТРА ПЛАЗА взято на себе договірні зобов`язання, зокрема, здійснювати оплату вартості електричної енергії.

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.5. Договору).

Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на розрахунковий рахунок Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на розрахунковий рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Розрахунковий рахунок Постачальника вказується в даному Договору та зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.6. Договору).

Порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим Договором без отримання рахунку Постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або ланових платежів, Споживач може ознайомитися на веб-сайті Постачальника. Не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією (п. 5.7. Договору).

Відповідно до п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, - укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Пунктом 3.1.10. НКРЕКП передбачено, що Споживач має право вільно обирати електропостачальників.

Споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником (п.6.1.1. ПРРЕЕ).

В силу п. 6.2. укладеного між сторонами Договору, Відповідач взяв на себе зобов`язання розрахуватися з Позивачем (Постачальником) за спожиту електричну енергію протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим Договором.

За умови дострокового розірвання Договору за ініціативою Споживача, Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику передбачені обраною Споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення Договору (п.13.3 Договору).

Комерційною пропозицією СТАНДАРТ-1 передбачено, що у разі наявності у Споживача заборгованості перед Постачальником на дату надання звернення про зміну електропостачальника або на дату переходу Споживача до іншого електропостачальника, Споживач зобов`язаний сплатити Постачальнику штрафні санкції у розмірі вартості договірних обсягів споживання електричної енергії на один розрахунковий період, з якого Споживач змінює постачальника, визначеної з урахуванням діючих на даний період тарифів Постачальника.

Пунктом 1 Додатку №3 Умови встановлення та коригування договірних обсягів постачання електричної енергії до Договору про постачання електричної енергії споживачу №420076836 від 01.01.2019 року передбачено, що Договірні величини (обсяги) споживання електричної енергії на розрахунковий період встановлюються на основі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року. Якщо фактичне значення обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року дорівнює нулю, договірний обсяг споживання електричної енергії визначається на основі фактичного обсягу спожитої електричної енергії у першому, наступному за відповідним, розрахунковому періоді попереднього року, споживання в якому більше нульового значення.

В заяві про зменшення розміру позовних вимог, позивач зазначає, що враховуючи зазначені умови, 01.08.2019 року листом вих. №1387 позивач звернувся до Оператора системи розподілу (ПрАТ Київобленерго ) із запитом про надання інформації про фактичний обсяг спожитої електричної енергії ТОВ ПЕТРА ПЛАЗА у травні місяці 2018 року.

Згідно наданої довідки ПрАТ Київобленерго від 14.08.2019 року №03/300/6317 фактичний обсяг спожитої електричної енергії ТОВ ПЕТРА ПЛАЗА у травні місяці 2018 року становив 8 485 кВт*год.

Таким чином, за розрахунком позивача сума штрафних санкцій становить:

8 485*2,28414*1,2 = 23 257,11 грн.

де:

- договірний обсяг - 8 485 кВт*год. (згідно інформації ПрАТ Київобленерго )

- тариф без ПДВ - 2,28414 грн./кВт*год.

- ПДВ -1,2.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають, зокрема, із договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, - Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, - публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, - Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, - за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії , - Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії , - Споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України, - зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, - У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечуючи проти позовних вимог посилається на те, що пунктом 1 Додатку № 3 до Договору передбачено, що договірні величини (обсяги) споживання електричної енергії на розрахунковий період встановлюються на основі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року. Якщо фактичне значення обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року дорівнює нулю, договірний обсяг споживання електричної енергії визначається на основі фактичного обсягу спожитої електричної енергії у першому, наступному за відповідним, розрахунковому періоді попереднього року, споживання в якому більше нульового значення. ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія отримала ліцензію на постачання електричної енергії споживачу 14.06.2018 (Постанова НКРЕКП від 14.06.2018 № 429). Договір між ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія та ТОВ ПЕТРА ПЛАЗА укладено 01.01.2019. Електропостачання розпочато з 01.01.2019.

Таким чином, відповідач стверджує, що ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія не здійснювала та не могла здійснювати електропостачання ТОВ ПЕТРА ПЛАЗА в розрахункових періодах попереднього, 2018 року.

Проте, зазначені твердження відповідача спростовуються позивачем з огляду на те, що відповідачем заява від 09.10.2018 року про встановлення договірних величин споживання електричної енергії була подана до попереднього електропостачальника та на виконання вимог законодавства про здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу і укладення договорів між споживачами та електропостачальниками на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, ПрАТ Київобленерго було передано інформацію про договірні величини споживання електричної енергії ТОВ ПЕТРА ПЛАЗА до ТОВ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК .

Отже, посилання Відповідача на те, що заява про встановлення лімітів споживання не має жодного відношення до даної справи та ніяким чином не може вплинути на результат її розгляду - суперечить положенням законодавства щодо укладення договорів між споживачами та електропостачальниками на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Позивачем також спростовано посилання відповідача на п. 3.1.5. ПРРЕЕ, щодо заборони додаткових фінансових зобов`язань, оскільки воно не може стосуватися предмету спору та є безпідставними, бо це положення стосується відмінних від визначених ПРРЕЕ санкцій, адже предметом розгляду справи в нашому випадку є стягнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору, які передбачено і законодавством і Договором.

Отже, враховуючи вищевикладене, ТОВ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК має законне право на стягнення штрафних санкцій за дострокове розірвання Договору, а Відповідачем у Відзиві на позовну заяву наведено норми законодавства, які не спростовують позовні вимоги ТОВ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК .

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018р. Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем на суму 23 257,11 грн., згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надано.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів сплати заявленої до стягнення суми та те, що вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

За таких підстав, суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРА ПЛАЗА" (вул. Пирогова, буд. 2/37, м. Київ 30, 01030, ідентифікаційний код 41079276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (вул. Київська, буд. 8-В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132; ідентифікаційний код 42094646) штрафні санкції за Договором про постачання електричної енергії споживачу №420076836 від 01.01.2019 року в розмірі 23 257 (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят сім) грн. 11 коп. та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.О. Лиськов