Рішення

від 17.09.2019 по справі 909/643/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/643/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі", вул. Грушевського, буд.52,смт. Богородчани, Івано-Франківська область, 77701

до відповідача: Болехівська центральна міська лікарня вул.Коновальця, буд.2, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77200

про стягнення заборгованості в сумі 185 753, 31 грн.

за участю:

Від позивача: Станько Т.Р., договір про надання правової допомоги ЛВ№150700

Від відповідача: Витяжкова І.М., (довіреність б/н від 17.09.19 )-головний бухгалтер

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі" з позовом до Болехівська центральна міська лікарня про стягнення заборгованості в сумі 185 753, 31 грн.. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 21.06.2019 постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 16.07.2019. Ухвалою господарського суду від 16.07.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 17.09.2019.

Представник позивача позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві ( вх. 12202/19 від 12.07.2019), а саме вказує, що на 2019 рік кошторисом ( планом використання бюджетних коштів) Болехівської центральної міської лікарні затверджено видатків для здійснення оплати послуг теплопостачання в сумі 510000,0грн. Відповідно між Болехівською центральною міською лікарнею та ТзОВ Гріненерджі укладено Додаткову угоду до договору від 22.02.2018 р. №04/2018 на суму 144000,0 грн. (20% від укладеного договору у 2018 році) та проведено переговорну процедуру закупівлі згідно якої укладено Договір між Болехівською ЦМЛ та ТзОВ Гріненерджі №11 від 19 лютого 2019 року на суму 366 000,0 грн. Відповідача зазначає, що згідно пп.7.5.8 вищезгаданого Договору Енергопостачальник має право обмежувати або повність припиняти постачання теплової енергії Споживачеві у випадку перевищення обсягу та вартості одержаних Споживачем послуг розміру бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, якщо споживач не забезпечив фінансування послуг, вартість яких виходить за межі бюджетних асигнувань, з інших джерел (з попередженням за 10 днів до припинення подачі) , проте, жодних повідомлень від ТзОВ Гріненерджі`до відповідача не надходило. Крім того, лист та акти про надання послуг теплопостачання поза договірними відносинами надійшли від Позивача в травні місяці тобто після закінчення опалювального сезону. Крім того, в актах за березень і квітень ціна за 1 Гкал значно перевищує договірну і не погоджена Болехівською міською радою.

Відповідач наголошує, що відповідно до Бюджетного кодексу України п.1. ст.48 Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання т; здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами ; п.3 ст.48 Розміщення замовлення, укладення договору придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операції протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних кошт взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю Гріненерджі (надалі енергопостачальник) у період опалювального сезону 2018-2019 р. надавалися послуги теплопостачання Болехівській центральній міській лікарні згідно Договору № 04/2018 від 22.02.2018 р. (у кількості 517,75 Гкал) та Договору №11 від 19.02.2019р. (у кількості 229,32 Гкал.), відповідно до яких були підписані акти надання послуг № 12, 8, 38, 44, 57, 1, 22, 27. Послуги по зазначених Договорах у опалювальному періоді 2018-2019 рр. були надані на загальну кількість 448, 32 Гкал.

Кількість наданої (спожитої) теплової енергії для споживача у опалювальному періоді 2018-2019 років визначалася за допомогою показників приладу обліку теплової енергії.

Враховуючи сезонність надання послуг енергопостачальником та споживачем також були складені та підписані Акти про початок та закінчення опалювального сезону 2018-2019, в яких зафіксовано відповідні показники лічильника тепла початку та закінчення опалювального сезону 2018-2019 різниця яких свідчить про надані послуги постачання теплової енергії на загальну кількість 545,31 Гкал.

Енергопостачальником поза договірними відносинами було надано послуги теплопостачання у кількості 96,99 Гкал.

Будь-яких зауважень від Болехівської центральної міської лікарні на адресу ТзОВ Гріненерджі не надходило.

Рішенням Болехівської міської ради №11 від 22.02.2019 року було затверджено тариф на теплову енергію для ТзОВ Гріненерджі у розмірі - 1595,00 грн./1 Гкал.

03 травня 2019 року ТзОВ Гріненерджі звернулося листом до відповідача щодо наданих позадоговірних 96,99 Гкал тепла та необхідності укладення Договору про закупівлю пари та гарячої води на дану кількість Гкал. (Відправлення Укрпошта 7901200508850 квитанція та відстеження додається).

16.05.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача Претензію про оплату зазначених вище Гкал та коштів у сумі 185 753,31 грн.

Проте, зазначена заборгованість не сплачена, та позивачем не надано будь-якої відповіді на дану претензію.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Із даною правовою нормою кореспондуються положення статті 174 ГК України, згідно з якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Нормами ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1,2 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до акту надання послуг № 46 від 18.03.2019 позивач надав відповідачу послуги теплової енергії у кількості 19,29Гкал за ціною 1915,18грн за Гкал, загальною вартістю 36943,82грн.

Відповідно до акту надання послуг № 44 від 16.04.20190 позивач надав відповідачу послуги теплової енергії у кількості 77,7Гкал за ціною 1915,18грн за Гкал, загальною вартістю 148,809,49грн.

Загальна вартість наданих послу з теплопостачання 96,99Гкал. - 185753,31грн, що і становить ціну позову.

Вищевказані акти підписані та скріплені печаткою постачальника ТзОВ "Грінерерджі". Підпис та печатка замовника послуг відсутня

Акт виконаних робіт, згідно з умовами укладеного сторонами Договору, є документом, який відповідним чином засвідчує факт надання послуги (здачі результатів виконання робіт).

Таким чином, під час розгляду спору, господарський суд, враховуючи обставини, що входять до предмету доказування у справі, зобов`язаний встановити чи має місце факт надання послуги. При цьому, відсутність підписаного двостороннього акта виконаних робіт не є перешкодою для захисту суб`єктивного матеріального права (у цьому випадку шляхом стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неоплати наданих послуг), у разі, якщо господарський суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт її (послуги) надання належним чином та в установлений договором строк.

Доказом надання послуг є акт про початок опалювального сезону 2018-2019 та акт про закінчення опалювального сезону 2018-2019 з зазначеними показниками обліку.

Обставини справи свідчать про те, що в період березня та квітня 2019 позивачем надано відповідачу послуг з постачання теплової енергії у кількості 96,99Гкал.

Проте, рішенням Болехівської міської ради №11 від 22.02.2019 року було затверджено тариф на теплову енергію для ТзОВ Гріненерджі у розмірі - 1595,00 грн./1 Гкал.

Враховуючи вказаний тариф у розмірі 1595,00грн./1Гкал. загальна вартість 96,99Гкал становить 154699,05грн.

Крім того, слід зазначити, що за положеннями п.4.1.1. статті 1 ДБН В.2.5-39:2008 "Теплові мережі" лікарні належать до споживачів першої категорії, яким не допускається перерва у подачі теплової енергії та зниження температури повітря в приміщеннях нижче передбаченої вимогами відповідних чинних будівельних норм за видами будинків та споруд.

Таким чином позивачем здійснено відповідачеві як споживачу першої категорії позадоговірне теплопостачання за регульованими тарифами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено наступне: у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

-житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

-виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

-споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до комунальних послуг належать послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

В силу ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами чинного у спірний період законодавства споживачі зобов`язані оплатити отримані ними послуги з теплопостачання. Відсутність договірного узгодження поставлених обсягів теплової енергії для споживача першої категорії з теплопостачання сама по собі не може бути підставою для звільнення такого споживача від обов`язку оплатити отриману ним теплоенергію, оскільки в такому випадку позивач позбавлений можливості припинити теплопостачання, тому має право на отримання відповідної оплати за регульованими тарифами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Доводи відповідача про ненастання в нього обов`язку з оплати вартості виконаних позивачем робіт через відсутність відповідних бюджетних призначень (асигнувань) та на те, що відповідач є державною організацією, суд не приймає до уваги, з огляду на таке.

Згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання.

Болехівська центральна міська лікарня є юридичною особою, котра має самостійний баланс, рахунки в банківських установах, є одержувачем бюджетних коштів.

Наявність чи відсутність бюджетного асигнування не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за договором.

Також суд враховує, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобов`язань, взятих на себе за договором.

Окрім цього, за змістом частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського Суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність державної організації, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, про що також зазначено у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №922/541/17, від 03.04.2018 у справі №924/29/17, від 03.04.2018 у справі №908/1076/17, від 11.04.2018 у справі №915/13/17, від 12.04.2018 у справі №924/22/17.

Таким чином, чинне законодавство України не містить будь яких особливих вимог до договорів, які укладаються господарюючими суб`єктами з установами, які фінансуються з бюджету; виконання зобов`язання повинно здійснюватися на загальних підставах.

Також відповідачем помилково ототожнено поняття "бюджетне зобов`язання" (пункт 7 статті 2 Бюджетного кодексу України) та "господарське зобов`язання" (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В свою чергу, бюджетним зобов`язанням є будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п.7 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України).

Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають виключно у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Бюджетного кодексу України).

Спеціальні норми Бюджетного Кодексу не регулюють господарські відносини, які виникають між юридичними особами (у тому числі, за участю органу місцевого самоврядування) при укладенні господарських договорів та їх виконанні.

Порядок здійснення реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджено на виконання частини 7 статті 48 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309 також визначає, що бюджетним фінансовим зобов`язанням є зобов`язання розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів) сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - бюджетна кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством; зобов`язанням є будь-яке розміщення замовлення, укладення договору чи виконання інших аналогічних операцій, здійснене розпорядником або одержувачем бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з порушенням норм, установлених Бюджетним кодексом України, Законом України про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет, в частині перевищення повноважень.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що відповідачем, всупереч чинного законодавства, не виконано своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з теплопостачання

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 185753,31грн вартості наданих послуг підлягають частковому задоволенню у розмірі 154699,05 грн. В частині стягнення 31 054,26грн. - відмовити.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

В судовому засіданні 17.09.2019, відповідно до ст.240 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.4, 11, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 197, 219, 220, 222, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі", вул. Грушевського, буд.52,смт. Богородчани, Івано-Франківська область до Болехівської центральної міської лікарні вул.Коновальця, буд.2, м.Болехів, Івано-Франківська область про стягнення заборгованості в сумі 185 753, 31 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Болехівської центральної міської лікарні вул.Коновальця, буд.2, м.Болехів, Івано-Франківська область ( код ЄДРПОУ 01993440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі", вул. Грушевського, буд.52,смт. Богородчани, Івано-Франківська область ( код ЄДРПОУ 38285828) - 154699,05 грн. заборгованості та 2320,43грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 31 054,26грн. заборгованості відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.09.2019

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А ОСОБА_1