Рішення

від 18.09.2019 по справі 910/8585/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.09.2019Справа № 910/8585/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом Інституту вугільних технологій Національної академії наук України

до приватного підприємства Глорія-дей

про стягнення 52348,37 грн.,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом Інститут вугільних технологій Національної академії наук України до приватного підприємства Глорія-дей про стягнення 52348,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 5-2017к від 15.03.2017.

Суд своєю ухвалою від 09.07.2019 відкрив провадження у справі № 910/8585/19 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

14.03.2017 Інститут вугільних енерготехнологій Національної академії наук України (орендодавець) та приватне підприємство Глорія-дей (орендар) уклали договір оренди № 5-2017 майна, що належить до майнового комплексу НАН України (далі - Договір № 5-2017).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 5-2017 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові приміщення загальною площею 96,3 кв.м. (кімнати №1 - №8 першого поверху адміністративно-службового корпусу № 2), що розташовані за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 19, перебувають на балансі Інституту вугільних енерготехнологій НАН України.

Згідно п. 10.8 Договору № 5-2017 майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, а обов`язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

Зазначене вище майно було передано за актом приймання-передачі нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту вугільних енерготехнологій НАН України.

З метою обслуговування орендованого за Договором № 5-2017 майна, та на виконання п. 3.1 Договору № 5-2017 позивач та відповідач уклали договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 5-2017к від 15.03.2017 (далі - Договір про відшкодування витрат).

Згідно з п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат, орендар зобов`язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та в повному обсязі внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю) за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодовувати податок за землю.

Відповідно до п. 2.2.7 Договору про відшкодування витрат, відповідач зобов`язаний оплачувати балансоутримувачу (або організації, що обслуговує будівлю) в повному обсязі передбачені послуги за цим договором та додатками до нього, на підставі виставлених рахунків, включно до дня повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору оренди від 14.03.2017 № 5-2017.

Згідно з п. 3.1.2 Договору про відшкодування витрат, балансоутримувач будівлі має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість за виставленими рахунками за послуги, передбачені цим договором та додатками до нього.

Неналежне виконання відповідачем Договору № 5-2017 було предметом дослідження у справі № 910/8876/18.

Господарський суд міста Києва у своєму рішенні від 26.12.2018 у справі № 910/8876/18 (рішення набрало законної сили) ухвалив розірвати договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 5-2017 від 14.03.2017, укладений між Інститутом вугільних енерготехнологій Національної академії наук України та приватним підприємством Глорія-Дей та виселити приватне підприємство Глорія-Дей з кімнат № 1- № 8 першого поверху адміністративно-службового корпусу № 2, що розташовані за адресою: 04070, м. Київ, вулиця Андріївська, будинок 19; стягнути з приватного підприємства Глорія-Дей на користь Інституту вугільних енерготехнологій Національної академії наук України заборгованість за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 5-2017к від 15.03.2017 (яка складалася з земельного податку у розмірі 23830,45 грн.; відшкодування витрат балансоутримувача у розмірі 397,78 грн.; пені у розмірі 1721,32 грн.; 3% річних у розмірі 157,12 грн.; втрат від інфляції у розмірі 281,06 грн.), судовий збір у розмірі 6242,88 грн.

Після розірвання Договору № 5-2017 від 14.03.2017, відповідач не повернув позивачеві об`єкт оренди, тобто орендар продовжує користуватись майном та послугами згідно з Договором про відшкодування.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача становить 46072,20 грн. за період з липня 2018 року по травень 2019 року, відповідно з відшкодування земельного податку та відшкодування витрат та надання комунальних послуг (липень 2018 року - 3404,35 грн. та 9,24 грн.; серпень 2018 року - 3404,35 грн. та 20,68 грн., вересень 2018 року - 3404,35 грн. та 9,24 грн.: за жовтень 2018 року - 3404,35 грн. та 9,24 грн.; за листопад 2018 року - 3404,35 грн. та 9,24 грн.; за грудень 2018 року 3404,35 грн. та 12,32 грн.; за січень 2019 року - 3404,35 грн. та 9,24 грн.; за лютий 2019 року - 6805,52 грн. та 9,24 грн.; за березень 2019 року - 5104,86 грн. та 11,07 грн.; за квітень 2019 року - 5104,86 грн. та 11,07 грн.; за травень 2019 року - 5104,86 грн. та 11,07 грн.).

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем з оренди на суму 46072,20 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 2.2.3 Договору про відшкодування витрат, при несвоєчасному внесенні плати орендар зобов`язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 4495,62 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача 1357,46 грн. інфляційних втрат та 423,09 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому суд задовольняє повністю позовні вимоги позивача до відповідача.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає судовий збір на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов Інституту вугільних технологій Національної академії наук України до приватного підприємства Глорія-дей .

Стягнути з приватного підприємства Глорія-дей (бульвар Верховної Ради, буд. 18-Б, кв. 13, м. Київ, 02100, код 36069533) на користь Інституту вугільних технологій Національної академії наук України (вул. Андріївська, буд. 19, м. Київ, 04070 код 21609277) 46072,20 грн. боргу, 4495,62 грн. пені, 423,09 грн. 3% річних, 1357,46 грн. інфляційних втрат, 1921,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Суддя С. А. Ковтун