Постанова

від 18.09.2019 по справі 910/16837/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/16837/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Могила С.К.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ВНІС"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 (судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплант"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ВНІС"

про стягнення 4 037 620,67 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ВНІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплант"

про розтлумачення умов додаткової угоди №1 від 30.12.2016,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроплант" (далі - ТОВ "Агроплант") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ВНІС" (далі - ТОВ "Агропромислова компанія "ВНІС") про стягнення 4 037 620,67 грн.

1.2. 18.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Агропромислова компанія "ВНІС" до ТОВ "Агроплант" про розтлумачення умов додаткової угоди від 30.12.2016 №1, а саме пункту 1 цієї угоди про викладення пункту 7.1 договору поставки від 22.06.2016 №В199 у новій редакції наступним чином: зміна ціни товару (нова ціна товару) розповсюджується на весь товар, що буде поставлений з дати укладення цієї додаткової угоди, тобто з 30.12.2016.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019, повернуто зустрічну позовну заяву і додані до неї документи.

2.2. Оскаржувані судові рішення мотивовано тим, що ТОВ "Агропромислова компанія "ВНІС" заявлено зустрічний позов у справі № 910/16837/18 з порушенням норм частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Агропромислова компанія "ВНІС" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 і прийняти нове рішення, яким надати додатковий строк для подачі зустрічної позовної заяви. Також заявник просить передати касаційну скаргу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що відповідачем (позивачем за первісним позовом) два рази змінювалися позовні вимоги, останні - 05.04.2019, а тому заявник вважає, що кожен раз після зміни позовних вимог він мав право подати саме відзив, а не заперечення, пояснення, тощо, оскільки у відповідності до частини першої статті 165 Господарського процесуального кодексу України відповідач викладає заперечення проти позову у відзиві.

Заявник також зазначає, що, на його думку, ухвала Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 про прийняття справи до провадження є тотожною ухвалі про відкриття провадження, однак суддею помилково не було встановлено статус процесуального документа, який має подати відповідач й було запропоновано відповідачу подати суду заперечення на відповідь на відзив позивача, а не відзив на уточнену позовну заяву.

Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що зазначені аргументи у касаційній скарзі становлять виключну правову проблему, оскільки в редакції Господарського процесуального кодексу України існує прогалина у визначенні строку для подання зустрічної позовної заяви у разі зміни позовних вимог позивачем та практики застосування частини чотирнадцятої статті 32 цього Кодексу та у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження, оскільки розгляд справи починається спочатку, що є підставою для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

3.3. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 30.10.2018 у справі №757/172/16-ц, виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

3.4. Проте, наведені скаржником доводи у касаційній скарзі не дають підстав для висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки не підтверджують того, що дана справа містить виключну правову проблему і про те, що така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а тому колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання скаржника.

3.5. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Агроплант" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційне провадження у справі було відкрито 02.08.2019. Одночасно із відкриттям касаційного провадження Судом було витребувано матеріали справи з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду. Разом з тим, витребувані матеріали надійшли до Касаційного господарського суду лише 04.09.2019. Зважаючи на це, враховуючи вимоги статей 114, 248 Господарського процесуального кодексу України, Суд розглядає зазначену справу в розумний строк з моменту її отримання з урахуванням конкретних обставин справи та інших критеріїв, зокрема, складності справи, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства.

4.2. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

4.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/16837/18, ТОВ "Агропромислова компанія "ВНІС" зобов`язано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду відзив на позов.

4.4. 21.02.2019 ТОВ "Агропромислова компанія "ВНІС" подало до суду відзив на позов.

4.5. 26.02.2019 ТОВ "Агроплант" подало до місцевого господарського суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно якої просить стягнути з відповідача 4 074 945,65 грн, з яких 2 850 129,00 грн основного боргу, 464 630,54 грн пені, 593 560,41 грн інфляційні втрати та 166 625,70 грн - 3% річних.

4.6. 14.03.2019 ТОВ "Агроплант" подало до суду відповідь на відзив.

4.7. Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 за №05-23/749 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №910/16837/18.

Згідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2019 для розгляду справи визначено суддю Сівакову В.В.

4.8. 05.04.2019 ТОВ "Агроплант" подало до місцевого господарського суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно якої просить стягнути з ТОВ "Агропромислова компанія "ВНІС" 4 156 129,13 грн, з яких 2 850 129,00 грн основного боргу, 506 776,36 грн пені, 632 598,07 грн інфляційні втрати та 166 625,70 грн - 3% річних.

4.9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 прийнято справу №910/16837/18 до провадження, підготовче засідання призначено на 07.05.2019.

4.10. 18.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Агропромислова компанія "ВНІС".

4.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.01.2019 відповідач отримав 06.02.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103049217653. Таким чином, останній день для подачі відзиву припадає на 21.02.2019 включно.

4.12. Як встановив місцевий господарський суд, відзив відповідач подав до господарського суду у встановлений законодавством строк - 21.02.2019, проте зустрічна позовна заява ТОВ "Агропромислова компанія "ВНІС" подана до господарського суду 18.04.2019, тобто з порушенням встановленого законом строку для подання відзиву.

4.13. Частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Порядок пред`явлення зустрічного позову визначено статтею 180 цього Кодексу, якою встановлено диспозитивну норму щодо права відповідача на стадії підготовчого провадження на подання зустрічного позову у строк для подання відзиву - строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, фактично до підготовчого засідання в господарському суді першої інстанції.

Частиною шостою статті 180 зазначеного Кодексу зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

4.14. За змістом частини першої, другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

4.15. Однак, суд апеляційної інстанції встановив, що письмового клопотання про поновлення відповідного процесуального строку відповідачем у встановленому процесуальним законом порядку не заявлялось, і матеріали справи не містять доказів протилежного.

4.16. Таким чином, ураховуючи, що ухвалу місцевого господарського суду від 18.01.2019 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 06.02.2019, а зустрічну позовну заяву подав до господарського суду 18.04.2019, тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначена заява відповідача подана з порушенням встановленого Господарським процесуальним кодексом строку для подання відзиву.

4.17. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі про те, що за первісним позовом два рази змінювалися позовні вимоги, останні - 05.04.2019, а тому кожен раз після зміни позовних вимог заявник мав право подати відзив не знайшли свого підтвердження виходячи з наступного.

4.18. Відповідно до частини другої, третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

4.19. Як встановлено господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, позивач скористався своїм правом і подав неодноразово до місцевого господарського суду заву про збільшення позовних вимог.

4.20. Разом з тим, з наведених положень Господарського процесуального кодексу України та зазначеної заяви позивача не вбачається, що із збільшенням розміру позовних вимог мала місце зміна предмету позову, як про це зазначив у касаційній скарзі відповідач, оскільки позивачем збільшувався розмір позовних вимог в частині стягнення заявлених нарахувань, що не є зміною позовних вимог у розумінні статті 46 зазначеного Кодексу.

4.21. Доводи скаржника про те, що ухвала про прийняття до провадження справи є тотожною з ухвалою про відкриття провадження у справі на підставі частини чотирнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України не відповідають положенням процесуального законодавства виходячи з наступного.

4.22. Частиною чотирнадцятою статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

4.23. Відкриття провадження у справі регулюється положеннями Глави 2 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 176 цього Кодексу за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

4.24. Розгляд справи на стадії підготовчого провадження регулюється положеннями Глави 3 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 177 вказаного Кодексу визначено чіткі завдання підготовчого провадження: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

4.25. Отже, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі (Глава 2 Розділу ІІІ зазначеного Кодексу "Відкриття провадження у справі") без виклику сторін протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків після залишення позову без руху, а розгляд справи спочатку на стадії підготовчого провадження здійснюється відповідно до положень Глави 3 Розділу ІІІ цього Кодексу "Підготовче провадження".

4.26. Разом з цим, зміна складу суду відповідно до частини чотирнадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України не тягне за собою повторного вчинення дій пов`язаних з повторним відкриттям провадження у справі та здійснення дій пов`язаних із ним.

4.27. Відповідно до статті 176 Господарського процесуального кодексу України суд відкриваючи провадження у справі надає строк для відзиву і ці дії пов`язані між собою.

Відповідно до частини першої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 зазначеного Кодексу).

Зокрема визначальною подією є ухвала про відкриття провадження у справі, яка була прийнята 18.01.2019 та надано строк на подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Отже, разом із встановленим судом строком на подання відзиву, була надана можливість подання зустрічного позову відповідно до статті 180 Господарського процесуального кодексу України, яким, як вбачається з матеріалів справи, скаржник не скористався.

4.28. Частиною чотирнадцятою статті 32 Господарського процесуального кодексу України дійсно передбачено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку. Разом з тим, зазначені дії поширюються на процедуру розгляду справи, за виключенням тих дій, які вже були здійснені учасниками справи, в тому числі стосовно яких суд прийняв рішення.

Зважаючи на це, колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим рішення суддів попередніх інстанцій, які повернули зустрічну позовну заяву ТОВ "Агропромислова компанія "ВНІС", як таку, що була подана поза межами встановленого процесуального строку. При цьому, як вбачається з матеріалів справи скаржник до суду з клопотанням про визнання поважними причини пропуску строку не звертався.

4.29. Таким чином, зазначені доводи скаржника базуються лише на власному тлумаченні положень Господарського процесуального кодексу України, оскільки вирішення питання про відкриття провадження у справі і розгляд справи спочатку на стадії підготовчого провадження не є тотожними поняттями у розумінні цього Кодексу.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно із частиною третьою статті 304 зазначеного Кодексу касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Згідно із частою першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ВНІС" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 у справі №910/16837/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді Н. О. Багай

С. К. Могил