Ухвала

від 17.09.2019 по справі 918/333/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"17" вересня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/333/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю. розглянувши скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України на дії та бездіяльність державного виконавця

у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

про стягнення в сумі 18 471 755 грн. 99 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача (скаржника): Конопліцький І.В. (дов. № 14-325 від 09.09.2019 р.);

Від відповідача: не з`явився;

Від ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09 квітня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"16 289 350 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 93 363 грн. 12 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, 492 023 грн. 09 коп. 3% річних, 798 509 грн. 49 коп. пені та 68 820 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Рівненської області № 01-07/267/2013 від 10 липня 2013 року у зв`язку із тим, що суддю Павлюк І.Ю. обрано суддею Рівненського апеляційного господарського суду, відповідно до пунктів 3.1.11-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/333/13-г.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 липня 2013 року справу № 918/333/13-г передано головуючому судді Войтюку В.Р.

10 липня 2013 року на виконання рішення господарського суду від 09 квітня 2013 року було видано відповідний наказ по справі № 918/333/13-г.

16 серпня 2019 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця, в якій остання просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не надсилання стягувачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40655119 по примусовому виконанню наказу господарського суду Рівненської області від 10 липня 2013 року у справі № 918/333/13-г; визнати неправомірною постанову про закінчення виконавчого провадження від 06 червня 2015 року ВП № 40655119; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не надсилання стягувачеві копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 06 квітня 2015 року № ВП 40655119; зобов`язати посадову особу (начальника органу ДВС) усунути порушення (поновити порушене право), скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 06 квітня 2015 року ВП № 40655119 та відновити виконавче провадження ВП № 40655119.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 серпня 2019 року прийнято скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії та бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до розгляду в судовому засіданні на 27 серпня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області 27 серпня 2019 року відкладено розгляд скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України на дії та бездіяльність державного виконавця на 17 вересня 2019 року.

02 вересня 2019 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відділу ДВС надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечує проти задоволення скарги на дії ДВС та просить суд в задоволенні останньої відмовити.

В судовому засіданні 17 вересня 2019 року представник скаржника підтримав подану скаргу на дії ДВС та просив суд задоволити останню у повному обсязі.

Представник ДВС в судове засідання 17 вересня 2019 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 3302805088092, відповідно до якого ухвалу суду від 27 серпня 2019 року отримано 02 вересня 2019 року представником відділу ДВС за довіреністю.

Згідно положень ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи передбачений ст. 342 ГПК України 10-ти денний строк розгляду скарги, беручи до уваги ті обставини, що ухвала суду про місце дату та час розгляду справи направлена скаржнику за належною адресою, враховуючи ті обставини, що на думку суду, поданих сторонами пояснень та доказів достатньо для розгляду поданої скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу на дії державного виконавця в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали поданої скарги та наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Рівненської області від 09 квітня 2013 року у справі № 918/333/13-г позов задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (далі - боржник) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (правонаступник - акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - стягувач, скаржник) 16 289 350 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 93 363 грн. 12 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, 492 023 грн. 09 коп. 3 % річних, 798 509 грн. 49 коп. пені та 68 820 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного рішення у справі № 918/333/13-г видано наказ від 10 липня 2013 року.

21 жовтня 2013 року стягувачем, вищевказаний наказ суду направлено на примусове виконання.

25 листопада 2013 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 40655119 (п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, в редакції, чинній на час здійснення виконавчих дій, далі - Закон № 606-ХІV); 20 січня 2014 року постановою державного виконавця виконавче провадження ВП №40655119 поновлено та 13 червня 2014 року накладено арешт на грошові кошти, що акумулюються та надходять на усі банківські рахунки боржника (в т.ч. і на рахунки які можуть бути відкриті боржником після винесення вказаної постанови); 05 вересня 2014 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 40655119 (п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-ХІV) .

22 липня 2019 року скаржником на адресу органу ДВС скеровано запит про хід виконання наказу від 10 липня 2013 року № 918/333/13-г.

08 серпня 2019 року на адресу скаржника надійшла відповідь від 31 липня 2019 року № 25805-33-19, в якій зазначено, що вищевказаний виконавчий документ перебував на виконанні у 2015 році та 06 квітня 2015 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі вимог п. 3 ст. 49 Закону № 606-ХІV .

Не погоджуючись з вищевказаною постановою ДВС про закриття виконавчого провадження скаржник звернувся до господарського суду Рівненської області з відповідною скаргою, вищевказані обставини слугують причиною звернення скаржника до суду.

У свою чергу не погоджуючись з вказаною скаргою на дії ДВС відділомпримусовогоо виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надано наступні пояснення (далі - відділ ДВС).

Відділ ДВС зазначає, що боржником за виконавчим документом є Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради з кодом ЄДРПОУ 30841056.

Державним виконавцем відділу 13 листопада 2013 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Державним виконавцем вживались заходи щодо виконання рішення шляхом винесення постанов про арешт коштів та майна боржника.

В подальшому державним виконавцем встановлено, що відповідно до рішення Рівненської міської ради № 39 від 15 травня 2014 року припинено Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради шляхом його ліквідації та створено ліквідаційну комісію.

Відділ ДВС пояснює, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради перебуває в стані припинення, ліквідатором призначено ОСОБА_1 Олега ОСОБА_2 .

В силу вимог статті 67 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 pоку № 606-XIV, у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення; у встановленому законом порядку. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно припису пункту з частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, державним виконавцем відділу Селезньовим М.О. керуючись п. 3 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 606-XIV) 06 квітня 2015 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження .

Пунктом 2 цієї постанови направлено наказ Господарського суду Рівненської області по справі № 918/333/13-г від 10 липня 2013 року ліквідатору - Франко ОСОБА_3 для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку.

Згідно запису № 2 витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02 вересня 2019 року № 1005699882, Комунальне підприємство "Теплотранссервіс'' Рівненської міської ради з кодом ЄДРПОУ 30841056 припинено 14 березня 2017 року .

Зважаючи викладені обставини відділ ДВС вважає, що постанова про закриття виконавчого провадження винесена правомірно, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Однак вказані пояснення відділу примосувого виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України суд оцінює критично з наступних обставин.

Згідно ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1404-УІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Суд зазначає, що винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 40655119, порушує права стягувача (скаржника), оскільки рішення господарського суду Рівненської області у справі № 918/333/13-г не виконано .

Так, за повідомленням органу ДВС від 31 липня 2019 року, підставою для закінчення виконавчого провадження визначено пункт 3 статті 49 Закону № 606-ХІV, відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва .

Суд зазначає, що закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 49 вказаного Закону можливе виключно за настання двох умов: у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження та за відсутності її правонаступника.

Пунктом 1 частини 1 статті 110 ЦК України передбачено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Разом з тим, положеннями частин 1-3 статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення . Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГК України припинення господарського товариства відбувається шляхом його ліквідації або реорганізації відповідно до статті 59 цього Кодексу, яка передбачає, що припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Водночас норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України не передбачають можливості закінчення виконання судового рішення під час процедури припинення юридичної особи та у процедурі добровільної ліквідації зокрема, лише з підстав наявності такої процедури.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 30841056) на дату винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження - 06 квітня 2015 року перебувало в стані припинення, проте юридичну особу не ліквідовано, запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру не внесено, а отже у органу ДВС не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23 липня 2014 року у справі № 918/1974/13. в ухвалах господарського суду Рівненської області від 11 січня 2016 року у справі № 5019/396/11 та від 25 січня 2016 року у справі № 5/131.

Слід зазначити, що господарським судом Рівненської області у справі №5019/396/11 встановлено, що 25 липня 2013 року між Рівненською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (Орендар) було укладено договір оренди об`єкта централізованого теплопостачання, згідно з умовами пункту 1.1. якого, орендар прийняв в строкове платне користування (оренду) об`єкт централізованого теплопостачання, розташований за юридичною адресою: 33027, м. Рівне, вул. Данила Галицього, 27, цілісний майновий комплекс Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради.

Тобто, уклавши договір про надання в користування (оренду) цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго") став правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради - відповідача у справі). Причому переведення боргу в даному випадку відбулось в силу вимог Закону України "Про теплопостачання", положення якого не передбачають необхідність отримання згоди кредитора.

Крім того, укладений в рамках Закону України "Про теплопостачання", договір оренди об`єкта централізованого теплопостачання від 25 липня 2013 року містить аналогічну умову щодо правонаступництва . Так зокрема, згідно з пунктом 5.10 Договору оренди, орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго") зобов`язується виступати правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати споживчих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли в КП "Теплотранссервіс".

Відповідно правонаступником Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", у зв`язку з чим у органу ДВС не було підстав для закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження від 06 квітня 2015 року ВП № 40655119 з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 10 липня 2013 року у справі № 918/333/13-г, винесена з порушенням вимог п. 3 ст. 49 Закону № 606-XIV, відтак дії державного виконавця по винесенні вказаної постанови є неправомірними.

Крім того, відповідно до ст. з 1 Закону № 606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Однак, на адресу скаржника не надходили копії постанов про відкриття та про закінчення виконавчого провадження ВП № 40655119, що свідчить про порушення державним виконавцем вимог ст. 31 Закону № 606-ХІV. Доказів їх скерування не надано .

Посилання органу ДВС в листі від 31 липня 2019 року № 25805-33-19 на знищення матеріалів виконавчого провадження за закінченням терміну їх зберігання, не може прийматися як обґрунтована підстава, оскільки за протилежних умов буде знівельовано таку засаду судочинства як обов`язковість виконання судового рішення.

За даних обставин, стягувач при наявному рішенні суду на свою користь, через формальні підстави, не зможе його виконати, що є неприпустимо .

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Крім цього Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29 червня 2004 року заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Войтенко проти України" від 29 червня 2004 року (заява № 18966/02) Високий суд нагадує практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні п. 1 ст. 1 Протоколу № 1 - п. 53. ЄСПЛ також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01 (рішення від 07 червня 2005 року) ЄСПЛ вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Суд зазначає, що з моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

В свою чергу за приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

Окремо варто зауважити, що статтею 18 Закону № 1404-VIII встановлені обов`язки та визначені права державних виконавців, відповідно до ч. 1 якої - виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Таким чином, в розумінні ст. 343 ГПК України порушення прав Стягувача полягає у діях та бездіяльності державного виконавця, щодо безпідставного закінчення виконавчого провадження та не надсилання на адресу стягувача копій постанов про відкриття і про закінчення виконавчого провадження ВП № 40655119 в ході примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 10 липня 2013 року № 918/333/13-г.

З огляду на наведене суд вважає, що на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не містив відомостей про ліквідацію підприємства боржника, а отже у відділу ДВС не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії органу державної виконавчої служби підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене керуючись ст. ст. 233, 234, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задоволити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не надсилання стягувачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 40655119 по примусовому виконанню наказу господарського суду Рівненської області від 10 липня 2013 року у справі № 918/333/13-г.

3. Визнати неправомірною постанову про закінчення виконавчого провадження від 06 червня 2015 року ВП № 40655119.

4. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо не надсилання стягувачеві копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 06 квітня 2015 року № ВП 40655119.

5. Зобов`язати посадову особу (начальника органу ДВС) усунути порушення (поновити порушене право), скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 06 квітня 2015 року ВП № 40655119 та відновити виконавче провадження ВП № 40655119.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного господарського суду України в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Войтюк В.Р.