Ухвала

від 19.09.2019 по справі 581/275/19

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/275/19

Провадження № 1-кс/581/301/19

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2019 року сел. Липова Долина

Слідчий суддя Липоводолинського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Липоводолинського відділення поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019201240000046 від 19 квітня 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и в :

Сутність поданого клопотання

18 вересня 2019 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Липоводолинського відділення поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 про арешт нерухомого майна, а саме на 309 земельних ділянок, які розташовані на території Перехрестівської сільської Роменського району Сумської області, за межами населеного пункту, які є предметом вчинення злочину, із забороною відчуження, розпорядження та відчуження. Клопотання мотивувалося тим, що слідчим відділенням Липоводолинського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості, про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019201240000046 від 19 квітня 2019 року за наслідками вивчення матеріалів заяви про злочин ДП ДГ «Іскра» від 14 квітня 2019 та виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Головного управління Держгеокадастру України в Сумській області при передачі земельних ділянок у власність громадян на території Роменського району, що спричинило тяжкі наслідки. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення: ст. 364 ч.2 КК України.

Слідчий зазначив, що на стадії досудового розслідування слідчим установлено те що, згідно з інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, розміщеного у відкритому доступі від 25 квітня 2019 року отримано дані про державну реєстрацію юридичної особи - державне підприємство «Дослідне господарство «Іскра» Інститут сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України» (скорочена назва - ДП «ДГ «Іскра» ПС НААН»), код ЄДРПОУ: 04312009, місцезнаходження (адреса): 42074, Сумська область, Роменський район, село Кашпури, вул Нова, буд. 6 основні види діяльності: КВЕД 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); КВЕД 01.41, 01.42. розведення великої рогатої худоби молочних порід, іншої великої рогатої худоби. Відповідно даних, розміщених у відкритому доступі с. Кашпури входить у підпорядкування Перехрестівської сільської ради Роменського району.

У ході досудового слідства встановлено, що між ДП ДГ «Іскра» та Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області вирішуються спори в судах щодо правомірності розпорядження землями державної форми власності. Усупереч цьому, Головним управлінням Держгеокадастру в Сумській області протягом 2017-2019 років розпорядилося землями державної форми власності на території Роменського району, які перебували в користуванні ДП ДГ «Іскра». Так, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 19 квітня 2019 року № 10-18-0.332-2659/2-19 протягом 2017-2019 років 309 громадян отримали у власність земельні ділянки із земель державної власності, які перебували у користуванні ДП ДГ «Іскра».

Під час проведення оглядів земельних ділянок 12 липня 2019 року встановлено, що дані земельні ділянки на даний момент є обробленими та засіяними сільськогосподарськими культурами - соя та кукурудза. Слідчий зазначав, що зазначені 309 земельних ділянок, мають суттєве значення для встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, просив суд накласти арешт на вказане рухоме майно.

Стислий виклад доказів поданих слідчому судді:

У провадженні слідчого відділення Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області перебуває кримінальне провадження №42019201240000046 від 19 квітня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, заведеного по факту того, що невстановлені службові особи Головного управління Держгеокадастру у Сумській області зловживаючи службовим становищем видали дозволи на розробку та безоплатну передачу земельних ділянок на території Роменського району у власність громадянам України, чим спричинили тяжкі наслідки.

Протоколами огляду від 12 липня 2019 року, проведеного слідчим Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 за участі спеціаліста Перехрестівської сільської ради ОСОБА_3 , з додатком кадастрові номери земельних ділянок, зафіксовано огляди земельних ділянок, розташованих за межами Перехрестівської сільської ради на полі контур 233, 235, 94, 274Д, 262, які не виділені в натурі та які засіяні соєю та кукурудзою ріпаком самовільно невідомими особами (арк. кл. 18-29).

З письмового протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 11 липня 2019 року вбачаються пояснення про те, що земельні ділянки, що розміщені за межами Перехрестівської сільської ради протягом останніх років обробляють різні агрофірми, ДП ДГ «Іскра» та ДП ДГ АФ «Надія» правоустановчих документів на дані земельні ділянки у цих осіб відсутні (а.с. 15-16). 11 липня 2019 року також показаннями свідка ОСОБА_3 підтверджена аналогічна за змістом інформація (арк. кл. 11-12).

З поданих матеріалах відсутні відомості про тимчасове вилучення у певних юридичних чи фізичних осіб вищевказаних земельних ділянок в кількості 309 штук або певної кількості з них.

Норми права, які застосовуються судом у даній справі

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У випадку збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні у разі необхідності збереження речових доказів; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Висновки суду

Дослідивши матеріали клопотання вбачається, що слідчий ОСОБА_2 , звертаючись до суду з цим клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_5 процитувала зміст законів, які на її думку підлягають застосуванню і обмежилася висновком щодо необхідності накладання арешту на певні земельні ділянки. При цьому клопотання не містить будь-якого викладу аргументів в обґрунтування підстави та мети застосування арешту на вказане майно. Рішення слідчого щодо необхідності накладання арешту на зазначене нерухоме майно грунтується на наявності протоколів огляду земельних ділянок від 12 липня 2019 року та протоколів допиту свідків, проте закон не пов`язує процесуальну необхідність для застосування арешту після проведення огляду такого майна.

На думку слідчого судді, відповідно до норм ч. 3 ст. 132 КПК України, не зазначено відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, яке б виправдовувало потреби досудового розслідування у кримінальному провадженні, матеріали справи не містять доказів наявності підозри щодо вчинення кримінального правопорушення певними особами та обставин вчинення протиправних дій щодо зазначених земельних ділянок. Крім цього, слідчим в клопотанні зазначено, що власники вищевказаного майна не встановлені, при цьому не надано у відповідності до вимог п.3 ч.2 ст. 171 КПК України документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, та конкретні фактичні відомості в підтвердження володіння, користування чи розпорядження таким майном іншими особами на правомірній основі.

Таким чином, враховуючи, що клопотання слідчого про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього кодексу, вважаю за необхідне, відповідно до вимог ч. 3 ст. 172 КПК України, повернути його прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення зазначених в мотивувальній частині вказаної ухвали недоліків.

Керуючись ст. 170 - 173 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого слідчого відділення Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню №42019201240000046, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19 квітня 2019 року за ч. 2 ст. 364 КК України повернути начальнику Липоводолинського відділу Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1