Ухвала

від 18.09.2019 по справі 160/6547/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 вересня 2019 р.Справа №160/6547/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія Магніт" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія Магніт" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 14.06.2019 № 0018181402 про збільшення Позивачу суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 228 921,25 грн. (двісті двадцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять одна гривня 25 копійок), у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 183 137,00 грн. (сто вісімдесят три тисячі сто тридцять сім гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 45 784,25 грн. (сорок п`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 25 копійок);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 14.06.2019 № 0018191402 про збільшення Позивачу суми грошового зобов`язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 512 463,75 грн. (п`ятсот дванадцять тисяч чотириста шістдесят три гривні 75 копійок), утому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 409 971,00 грн. (чотириста дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят одна гривня 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 102 492,75 грн. (сто дві тисячі чотириста дев`яносто дві гривні 75 копійок);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення форми ПН від 14.06.2019 № 0018211402 про застосування штрафних санкцій за відсутність складання та/або реєстрації податкових накладних за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 39 029,50 грн. (тридцять дев`ять тисяч двадцять дев`ять гривень 50 копійок).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

17.09.2019 року від представника "Оптова компанія Магніт" надійшла уточнена заява про забезпечення позову до набрання рішенням законної сили, шляхом:

- встановлення обов`язку Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області (Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39394856) виправити (скоригувати) показники в інтегрованій картці платника - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОПТОВА КОМПАНІЯ МАГНІТ (Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38919983) - шляхом проведення відповідних облікових операцій (виключення з обліку донарахованих сум тощо), які в результаті призведуть до зменшення податкових зобов`язань Позивача: податку на прибуток в розмірі 409 971,00 грн., штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 102 492,75 грн., та податку на додану вартість в розмірі 183 137,00 грн., штрафних санкцій за відсутність складання та/або реєстрації податкових накладних за платежем Податок на додану вартість в розмірі 39 029,50 грн. та штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 45 784,25 грн.;

- заборони Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області (Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39394856) проводити облікові операції в інтегрованій картці платника - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОПТОВА КОМПАНІЯ МАГНІТ (Ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38919983), які призведуть до збільшення податкових зобов`язань Позивача: з податку на прибуток в розмірі 409 971,00 грн., штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 102 492,75 грн., та податку на додану вартість в розмірі 183 137,00 грн., штрафних санкцій за відсутність складання та/або реєстрації податкових накладних за платежем Податок на додану вартість в розмірі 39 029,50 грн. та штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 45 784,25 грн. та вносити до інтегрованої картки платника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОПТОВА КОМПАНІЯ МАГНІТ .

Доводи заяви про забезпечення позову обґрунтовані тим, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться справа № 160/6547/19 за адміністративним позовом Позивача до Відповідача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р від 14.06.2019 № 0018181402, податкового повідомлення-рішення форми Р від 14.06.2019 № 0018191402, податкового повідомлення-рішення форми ПН від 14.06.2019 № 0018211402.

17.09.2019 року Позивач через особистий (електронний) кабінет платника податків, дізнався про збільшення 22.08.2019 року податковим органом податкових зобов`язань Позивача з податку на прибуток в розмірі 409 971,00 грн., штрафними санкціями з податку на прибуток в розмірі 102 492,75 грн., та податку на додану вартість в розмірі 183 137,00 грн., штрафних санкцій за відсутність складання та/або реєстрації податкових накладних за платежем Податок на додану вартість в розмірі 39 029,50 грн. та штрафними санкціями з податку на додану вартість в розмірі 45 784,25 грн.

Зауважено, що збільшення сум податкових зобов`язань пов`язане саме з результатами податкової перевірки Позивача, що оформлені Актом № 21638/04-36-14-02/38919983 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Оптова компанія Магніт (код 38919983) податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 30.09.2018 .

З посиланням на п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, представник заявника зауважив, що Відповідач знав про неузгодженість податкових зобов`язань, а тому, вважає, що дії Відповідача щодо внесення сум неузгоджених податкових зобов`язань на підставі оскаржуваних ППР стосовно Позивача та щодо обліку таких ППР в систему оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування суперечать Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. № 422 (надалі - Порядок № 422) та є незаконними.

На думку представника заявника, внесення Відповідачем до інтегрованої картки платника Позивача інформації щодо донарахованих сум податкових зобов`язань за спірними ППР та відсутність дій Відповідача щодо блокування та виключення таких податкових зобов`язань з ІКП Позивача, фактично є порушенням Порядку № 422 та Податкового кодексу та означає, що така внесена сума буде вважатися узгодженою та обов`язковою для сплати Позивачем, незважаючи на наявність судового процесу оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, представник позивача вважає, що вказаними діями Відповідача щодо внесення в особистий (електронний) кабінет платника податків сум податкових зобов`язань Позивача з податку на прибуток в розмірі 409 971,00 грн., штрафними санкціями з податку на прибуток в розмірі 102 492,75 грн., та податку на додану вартість в розмірі 183 137,00 грн., штрафних санкцій за відсутність складання та/або реєстрації податкових накладних за платежем Податок на додану вартість в розмірі 39 029,50 грн. та штрафними санкціями з податку на додану вартість в розмірі 45 784,25 грн. за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями порушуються права та інтереси Позивача, а саме здійснюється втручання в майнові права та інтереси Позивача на загальну суму 780 414,50 грн.

Також, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія Магніт" було зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову за даною заявою може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки вказані донараховані суми грошових зобов`язань можуть привести до податкової застави та, в подальшому, до адміністративного арешту активів Позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

На підставі ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник заявника вказує на очевидну протиправність дій Відповідача та очевидне порушення прав, свобод та інтересів Позивача такими діями, що, на його думку, дає підстави для застосування заходів забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, зважаючи на те, що вказані донараховані суми грошових зобов`язань можуть привести до податкової застави та, в подальшому, до адміністративного арешту активів Позивача .

Суд не погоджується з твердженням заявника про очевидну протиправність дій та рішень Відповідача як підставу для забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Оптова компанія Магніт відповідно до п.2 ч. 2 ст. 150 КАС України, оскільки у вказаній нормі КАСУ мова йде про очевидну протиправність оскаржуваного позивачем у справі рішення, в той час як позивач в заяві про забезпечення позову аргументує свою позицію неправомірністю дій та рішень ГУ ДФС, що були вчинені вже після прийняття оскаржуваних у справі ППР та після звернення позивача до суду з вимогою визнати їх протиправними та скасувати.

Таким чином, суд зазначає, що в заяві фактів, що вказують на очевидну протиправність оскаржуваних податкових-повідомлень рішень - позивач не навів, інформації щодо ускладнення або унеможливлення виконання ймовірного рішення суду у справі на практиці заява також не містить, а відтак, виходячи з фактичних обставин справи та з принципу співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову, суд не вбачає наявності обставин для застосування заходів забезпечення позову, визначених ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія Магніт" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник