Ухвала

від 18.09.2019 по справі 340/2313/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

18 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2313/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Л.І. Хилько, розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (відповідач), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: СПП "Біле озеро", ТОВ "Доброульянівка", ТОВ "Зоря Нив", ТОВ "Колодязнянське", ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах", про визнання дій протиправними та зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, просить:

- визнати протиправними дії заступника начальника Соборного ВДВС Астапенкової Катерини Миколаївни щодо арешту права оренди земельної ділянки за кадастровим №: 3520382600:02:000:0254 при винесенні постанови № 59780288 від 13.08.2019 про арешт майна боржника;

- зняти арешт із земельної ділянки кадастровим №:3520382600:02:000:0254, належної позивачу.

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Встановлено, що позивачу на праві власності належить земельна ділянки, загальною площею 8,1328 га, кадастровий номер: 3520382600:02:000:0254, що знаходиться на території Добронадіївської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області та згідно договору оренди землі від 29.05.2013 р. перебуває в оренді ТОВ "Доброульянівка".

Як вказала позивачка, дія такого договору закінчилась 19.05.2019 р..

10.09.2019 року позивачці стало відомо, що відносно її земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано обтяження, а саме: арешт права оренди земельної ділянки за кадастровим №3520382600:02:000 НОМЕР_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника № 59780288 від 13.08.2019 р..

Вищезазначена постанова була винесена при примусовому виконанні рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 року справа №904/747/19, у якій суд вирішив стягнути солідарно з СПП "Біле озеро", ТОВ "Доброульянівка" , ТОВ "Зоря Нив", ТОВ "Колодязнянське" на користь ПрАТ "Страхова компанія "Інгострах" 8000000 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування, про що видати відповідний наказ.

При цьому, позивач не була стороною у цій справі, не є стороною у виконавчому провадженні та не залучалася до проведення виконавчих дій.

Таким чином, суть спору полягає у знятті арешту з майна позивача з метою відновлення її майнових прав (скасування чинного обтяження) розпоряджатися земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до вимог ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного суду викладеної у постанові від 22.08.2018 року у справі 658/715/16-ц, Верховний Суд зазначив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства (пункт 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" від 3 червня 2016 року №5).

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (пункт 5 зазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ).

У відповідності до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною 2 ст. 30 ЦПК України передбачена виключна підсудність позовів про зняття арешту з майна, які пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами ЦПК.

Європейський суд з прав людини в п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, слід відмовити у відкритті провадження у справі.

Згідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись ст.ст.2, 4, 19, 170, 171, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі.

2. Копію ухвали направити позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

3. Роз`яснити позивачу, що вирішення даного спору віднесено до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.

4. Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) з державного бюджету судовий збір в сумі768,40 грн., сплачений згідно квитанції № 84370 від 14.09.2019 р..

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст. 295 Кодексу.

Відповідно до п.п. 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько