Рішення

від 18.09.2019 по справі 826/14652/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 вересня 2019 року № 826/14652/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БАЗАЛЬТ-6 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство ОМЕГА-БАНК , Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурно-будівельна компанія ЕКО-ДІМ та Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії , про скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю БАЗАЛЬТ-6 (далі - ТОВ БАЗАЛЬТ- 6 ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України), в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження від 22.02.2013 №32877203;

- зобов`язати відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України зняти арешт з Заводу каркасно-панельного дерев`яного домобудівництва, який знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Дорожна, 14-А, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження від 22.02.2013 №32877203.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України про арешт майна боржника, а саме - Заводу каркасно-панельного дерев`яного домобудівництва не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на момент її винесення, вказане майно знаходилось в іпотеці. Відповідно, позивач вважає свої права порушеними, оскільки 18.04.2016 він набув право власності на вказане нерухоме майно на підставі іпотечного застереження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2016 у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2018 справу прийнято до провадження і призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2019 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічне акціонерне товариство ОМЕГА-БАНК , Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурно-будівельна компанія ЕКО-ДІМ та Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії .

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові та надані у справу докази.

Представник інших учасників справи в засідання не з`являлися. Відповідачем подано заяву про розгляд справи у їх відсутність. При цьому відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України подано письмові заперечення проти задоволення позову, оскільки накладення арешту на майно у виконавчому провадженні не свідчить про звернення стягнення на майно, а є дією, спрямованою на забезпечення можливості звернення стягнення на майно у майбутньому. Відповідно, оскаржувана постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню.

Окрім того, відповідач стверджує, що позивач обрав невірний спосіб захисту, оскільки згідно зі статтею 60 Закону України Про виконавче провадження (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини третьої статті 194 КАС України та частини дев`ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.05.2012 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за наказом №7/134-11 від 17.04.2012, виданого господарським судом Київської області, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурно-будівельна компанія ЕКО-ДІМ на користь Публічного акціонерного товариства Дочірний банк Сбербанку Росії 916408,87 доларів США заборгованості за процентами за користування кредитною лінією, що по курсу Національного банку України станом на 20.09.2011 складає 7307169,41 грн, 951848,47 доларів США пені за прострочення повернення кредиту, що по курсу Національного банку України станом на 20.09.2011 складає 858535,85 грн та судові витрати: 3200 доларів США та 236 грн витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в рамках виконавчого провадження від 22.02.2013 №32877203 накладено арешт та оголошено заборону на відчуження на майно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурно-будівельна компанія ЕКО-ДІМ , а саме - Завод каркасно-панельного дерев`яного домобудівництва, який знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Дорожна, 14-А.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним рішенням, звернувся до суду з даним позовом та стверджує про порушення його права власності.

Суд з`ясував, що Завод каркасно-панельного дерев`яного домобудівництва, який знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Дорожна, 14-А, переданий Товариством з обмеженою відповідальністю Архітектурно-будівельна компанія ЕКО-ДІМ в іпотеку Закритому акціонерному товариству ТАС-ІНВЕСТБАНК (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ОМЕГА БАНК ) на підставі іпотечного договору №406/ІГІ-2 від 15.01.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., укладеного для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №406 від 21.10.2005 між Закритим акціонерним товариством ТАС-ІНВЕСТБАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю Архітектурно-будівельна компанія ЕКО-ДІМ .

31.12.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю ОМЕГА БАНК та Товариством з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІПОТЕКА КРЕДИТ укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого право вимоги за кредитним договором №406 від 21.10.2005 та іпотечним договором №406/ІП-2 від 15.01.2007 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІПОТЕКА КРЕДИТ .

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ІПОТЕКА КРЕДИТ передало своє право вимоги за кредитним договором №406 від 21.10.2005 та іпотечним договором №406/ІП-2 від 15.01.2007 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 04.07.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ .

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ СКАЙ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ 06.04.2016 уклала договір купівлі-продажу права вимоги з ТОВ БАЗАЛЬТ-6 . За умовами вказаного договору до ТОВ БАЗАЛЬТ-6 перейшло право вимоги за кредитним договором №406 від 21.10.2005 та іпотечним договором №406/ІП-2 від 15.01.2007.

18.04.2016 позивач на підставі іпотечного застереження набув право власності на предмет іпотеки, а саме - Завод каркасно-панельного дерев`яного домобудівництва, який знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Дорожна, 14-А.

Позивач зазначає, шо незважаючи на те, що зазначене майно перебувало в іпотеці, державний виконавець не повідомив іпотекодержателя про накладення арешту, чим порушив їх права та створив підстави для звернення до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до частин четвертої, восьмої статті 54 Закону №606-XIV, у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз`яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Частиною першою та другою статті 57 Закону №606-XIV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 57 Закону №606-XIV постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 60 Закону №606-XIV особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Норма аналогічного змісту міститься у частині 1 статті 59 чинного Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII.

Стаття 60 Закону №606-XIV (стаття 59 чинного Закону №1404-VIII) є спеціальною нормою, в якій закріплено порядок вирішення спорів, що виникають між органом державної виконавчої служби та особою, яка не є боржником у виконавчому провадженні, з приводу накладення арешту на майно особи. У разі виникнення зазначеної спірної ситуації належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту.

Вказаний правовий висновок наведений, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі №21-5624а15, постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №569/7075/16-ц (провадження №61-5469св18), від 11.07.2019 у справі №520/1358/19 (адміністративне провадження №К/9901/14561/19), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №815/615/16-ц (провадження №11-1037апп18).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт належить їй, а не боржнику, може поновити порушене право у спосіб, визначений статтею 60 Закону №606- XIV (статтею 59 чинного Закону №1404-VIII), а саме: звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, спір предметом якого є визнання права власності є спором про право цивільне та відноситься до приватно-правових.

Суд зауважує, що позов про зняття арешту з майна, виключення майна з-під арешту може бути подано у порядку цивільного судочинства і позивач не позбавлений права і можливості звернутися з таким позовом до відповідного загального суду у порядку, встановленому процесуальним законом.

Таким чином, позивачем обрано невірний спосіб захисту прав та законних інтересів, оскільки він не є стороною виконавчого провадження, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених ТОВ БАЗАЛЬТ-6 вимог, підстави для стягнення сплаченого ними судового збору з відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України,

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю БАЗАЛЬТ-6 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю БАЗАЛЬТ-6 (місцезнаходження юридичної особи: 01014, місто Київ, вулиця Звіринецька, будинок 63; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39932990).

Відповідач - (місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00015622).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство ОМЕГА-БАНК (місцезнаходження юридичної особи: 04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 18, літера В; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 19356840).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурно-будівельна компанія ЕКО-ДІМ (місцезнаходження юридичної особи: 40000, Сумська область, місто Суми, вулиця Черкаська, будинок 4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42885589).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Публічне акціонерне товариство Дочірній банк Сбербанку Росії (місцезнаходження юридичної особи: 01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 46; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 25959784).

Головуючий суддя О.М. Чудак

Суддя К.С. Пащенко

Суддя Т.І. Шейко