Рішення

від 19.09.2019 по справі 826/8347/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2019 року № 826/8347/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та Партнери до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

30.05.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та Партнери (ТОВ Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та Партнери ) до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204.

В обґрунтування адміністративного позову з урахуванням додатково наданих пояснень зазначено, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204 на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) застосовано до ТОВ Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та Партнери штраф у розмірі 5 688,47 грн за затримку на 180 та 89 календарних днів сплати грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя та 3 квартали 2016 року.

Позивач зазначає, що в повному обсязі та вчасно виконав обов`язок щодо сплати грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя та 3 квартали 2016 року.

Так, за 1 півріччя 2016 року грошове зобов`язання з єдиного податку позивач сплатив згідно платіжного доручення від 17.05.2016 №356 на суму 29 614 грн. Вказане платіжне доручення прийнято банком, однак банк не виконав такого доручення, тому відповідальність за несвоєчасне надходження вказаних коштів до бюджету покладається на банк. Належність та своєчасність сплати позивачем грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року також підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 у справі №826/8607/17.

Грошове зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року в сумі 3 348,83 грн позивач визначив у податковій декларації від 11.10.2016 №9189523674 та своєчасно сплатив згідно платіжного доручення від 10.11.2016 №68 на суму 3 348,83 грн.

Однак, у зв`язку із невизнанням сплати грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року, за позивачем почав безпідставно рахуватись податковий борг на погашення якого спрямовувались кошти, які позивач сплачував, в тому й числі за 3 квартали 2016 року.

З урахуванням наведеного позивач вважає, що відповідач не мав підстав для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позову. Зауважив, що позивач самостійно задекларував грошові зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя та 3 квартали 2016 року, строк сплати 19.08.2016 та 18.11.2016 відповідно. Однак, сплатив єдиний податок 15.02.2017, а тому застосування штрафних санкцій на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204 є обґрунтованим та правомірним.

Також відповідач зауважив, що позивач вводить суд в оману, адже платіжні доручення, акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, податкові декларації, які позивач подав до суду на підтвердження позовних вимог не мають жодного значення до ТОВ Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та Партнери (код 39253734), адже фігурантом у вказаних документах є ТОВ Юридична колегія Алєксєєв, Боярчуков та Партнери (код 39348696).

Суд, дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне.

У податковій декларації від 26.07.2016 №9129824355 позивач визначив грошове зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року в сумі 29 892,69 грн.

Згідно платіжного доручення від 17.05.2016 №356 ТОВ Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та партнери перераховано 29 614 грн на рахунок управління Державної казначейської служби України у Печерському районі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві з призначенням платежу: єдиний податок за 1 квартал 2016 року. Згідно штампу банку, наявному на платіжному дорученні, платіжне доручення прийнято Публічним акціонерним товариством Фідобанк 17.05.2016.

На підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016 №8 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Фідобанк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.05.2016 №783 Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві Фідобанк (ПАТ Фідобанк ) та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

20.05.2016 позивач повідомив Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про сплату ТОВ Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та партнери єдиного податку шляхом подання до банківської установи ПАТ Фідобанк платіжного доручення від 17.05.2016 №365 на суму 29 614 грн та про невиконання банком свого зобов`язання щодо перерахунку коштів.

Згідно платіжного доручення від 27.07.2016 №21 ТОВ Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та партнери перераховано 272,53 грн на рахунок управління Державної казначейської служби України у Печерському районі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві з призначенням платежу: єдиний податок за 2 квартал 2016 року. Згідно штампу банку, наявному на платіжному дорученні, платіжне доручення прийнято АТ Укрсиббанк 27.07.2016.

Факт належного виконання позивачем зобов`язання зі сплати єдиного податку за перший квартал 2016 року підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 у справі №826/8607/17, яке набрало законної сили 12.04.2018.

У податковій декларації від 11.10.2016 №9189523674 позивач визначив грошове зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року в сумі 3 348,83 грн.

Грошове зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року в сумі 3 348,83 грн позивач сплатив згідно платіжного доручення від 10.11.2016 №68 на суму 3 348,83 грн. Згідно штампу банку, наявному на платіжному дорученні, платіжне доручення прийнято АТ Укрсиббанк 10.11.2016.

15.01.2018 ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ Правове об`єднання Алексеев, Боярчуков та Партнери з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати єдиного податку з юридичних осіб за 1 півріччя 2016, 3 квартали 2016 року.

За результатом перевірки складено акт від 15.01.2018 №0015/26-15-12-04-19/39253734.

В акті зафіксоване порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 295.3 статті 295 ПК України, а саме затримка на 180 календарних днів сплати грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року та на 89 календарних днів сплати грошового зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року.

На підставі висновків акту від 15.01.2018 №0015/26-15-12-04-19/39253734 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204, яким до позивача за вказані порушення застосовано штрафні санкції на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України в сумі 5 688,47 грн.

Не погоджуючись з нарахованим штрафом, 09.02.2018 позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення від 12.04.2018 №12832/6/99-9911-03-01-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204 - без змін.

Позивач не погодився із результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204, вважає таке рішення протиправним, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації за базовий період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)

Згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Отже, податкове зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року позивач зобов`язаний сплатити до 19.08.2016, за 3 квартали 2016 року - до 19.11.2016.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що самостійно визначену суму грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року, позивачем своєчасно сплачено, в тому числі згідно платіжного доручення від 17.05.2016 №356 на суму 29 614 грн.

Платіжне доручення від 17.05.2016 №356 прийнято до виконання банком ПАТ Фідобанк 17.05.2016, однак банком не виконано.

20.05.2016 позивач повідомив контролюючий орган про сплату єдиного податку шляхом подання до ПАТ Фідобанк платіжного доручення від 17.05.2016 №365 на суму 29 614 грн та про невиконання банком свого зобов`язання щодо перерахунку коштів.

Однак, контролюючий орган не визнав виконаним обов`язок позивача щодо грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року в сумі 29 614 грн та не відобразив надходження вказаних коштів в Інтегрованій картці платника податків ТОВ Правове об`єднання Алексеев, Боярчуков та Партнери , що призвело до виникнення податкового боргу.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 129.6 статті 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Положення пункту 36.1 статті 36 ПК України визначають обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Суд зауважує, що законодавець пов`язує обов`язок платника податків по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання з моментом сплати такого зобов`язання. У той же час, Кодекс не наводить визначення поняття сплата , утім відповідно до пункту 5.3 статті 5 ПК України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов`язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону).

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

З системного аналізу викладених норм вбачається, що виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Тобто, за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового зобов`язання слід визнати виконаним.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі №826/11432/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також суд враховує, що своєчасність сплати позивачем грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року в сумі 29 614 грн згідно платіжного доручення від 17.05.2016 №356 досліджувалась судом в ході розгляду адміністративної справи №826/8607/17.

В рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 у справі №826/8607/17, яке набрало законної сили 12.04.2018, встановлено своєчасність та належність виконання позивачем зобов`язання зі сплати єдиного податку за перший квартал 2016 року.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Решту суми грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року позивач сплатив згідно платіжного доручення від 27.07.2016 №21 на суму 272,53 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що обов`язок зі сплати єдиного податку за 1 півріччя 2016 року позивач виконав в повному обсязі та своєчасно.

Отже, висновок відповідача про несвоєчасну сплату ТОВ Правове об`єднання Алексеев, Боярчуков та Партнери грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року є безпідставним.

Грошове зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року ТОВ Правове об`єднання Алексеев, Боярчуков та Партнери визначено у податковій декларації від 11.10.2016 №9189523674 в сумі 3 348,83 грн.

Своєчасна сплата позивачем грошового зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року в сумі 3 348,83 грн підтверджується платіжним дорученням від 10.11.2016 №68.

При цьому, оскільки контролюючий орган не визнав виконаним обов`язок позивача щодо сплати грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року в сумі 29 614 грн та не відобразив надходження вказаних коштів в ІКП ТОВ Правове об`єднання Алексеев, Боярчуков та Партнери , кошти в сумі 3 348,83 грн фактично були спрямовані на погашення податкового боргу, виникнення якого штучно зумовлено контролюючим органом з наведених вище підстав.

Тому, суд дійшов висновку, що позивач належним чином та вчасно виконав обов`язок щодо сплати грошового зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідач без достатніх на те правових підстав застосував до позивача штрафні санкції, передбачені пунктом 126.1 статті 126 ПК України, що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204.

Доводи відповідача про те, що платіжні доручення, акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, податкові декларації, які позивач подав до суду на підтвердження позовних вимог не мають жодного значення до ТОВ Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та Партнери (код 39253734), адже фігурантом у вказаних документах є ТОВ Юридична колегія Алєксєєв, Боярчуков та Партнери (код 39348696), суд не враховує, оскільки такі доводи є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, в той час, як відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не виконано, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявної у справі квитанції №812/з20 від 30.05.2018 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1762 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та Партнери , - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 29.01.2018 №006581204.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та Партнери судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та Партнери (місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 11, поверх 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39253734).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39439980).

Суддя О.М. Чудак