Постанова

від 18.12.2019 по справі 826/8347/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8347/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Чудак О.М. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у письмовому проваджені апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правове об`єднання "Алєксєєв, Боярчуков та Партнери" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та Партнери звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у податковій декларації від 26.07.2016 №9129824355 позивач визначив грошове зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року в сумі 29 892,69 грн.

Згідно платіжного доручення від 17.05.2016 №356 ТОВ Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та партнери перераховано 29 614 грн на рахунок управління Державної казначейської служби України у Печерському районі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві з призначенням платежу: єдиний податок за 1 квартал 2016 року. Згідно штампу банку, наявному на платіжному дорученні, платіжне доручення прийнято Публічним акціонерним товариством Фідобанк 17.05.2016.

На підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016 №8 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Фідобанк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.05.2016 №783 Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві Фідобанк (ПАТ Фідобанк ) та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

20.05.2016 позивач повідомив Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про сплату ТОВ Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та партнери єдиного податку шляхом подання до банківської установи ПАТ Фідобанк платіжного доручення від 17.05.2016 №365 на суму 29 614 грн та про невиконання банком свого зобов`язання щодо перерахунку коштів.

Згідно платіжного доручення від 27.07.2016 №21 ТОВ Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та партнери перераховано 272,53 грн на рахунок управління Державної казначейської служби України у Печерському районі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві з призначенням платежу: єдиний податок за 2 квартал 2016 року. Згідно штампу банку, наявному на платіжному дорученні, платіжне доручення прийнято АТ Укрсиббанк 27.07.2016.

Факт належного виконання позивачем зобов`язання зі сплати єдиного податку за перший квартал 2016 року підтверджено рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 у справі №826/8607/17, яке набрало законної сили 12.04.2018.

У податковій декларації від 11.10.2016 №9189523674 позивач визначив грошове зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року в сумі 3 348,83 грн.

Грошове зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року в сумі 3 348,83 грн позивач сплатив згідно платіжного доручення від 10.11.2016 №68 на суму 3 348,83 грн. Згідно штампу банку, наявному на платіжному дорученні, платіжне доручення прийнято АТ Укрсиббанк 10.11.2016.

15.01.2018 ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ Правове об`єднання Алексеев, Боярчуков та Партнери з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати єдиного податку з юридичних осіб за 1 півріччя 2016, 3 квартали 2016 року.

За результатом перевірки складено акт від 15.01.2018 №0015/26-15-12-04-19/39253734.

В акті зафіксоване порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 295.3 статті 295 ПК України , а саме затримка на 180 календарних днів сплати грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року та на 89 календарних днів сплати грошового зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року.

На підставі висновків акту від 15.01.2018 №0015/26-15-12-04-19/39253734 ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204, яким до позивача за вказані порушення застосовано штрафні санкції на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України в сумі 5 688,47 грн.

Не погоджуючись з нарахованим штрафом, 09.02.2018 позивач звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України за результатами розгляду скарги позивача прийнято рішення від 12.04.2018 №12832/6/99-9911-03-01-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204 - без змін.

Позивач не погодився із результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204, вважає таке рішення протиправним, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач без достатніх на те правових підстав застосував до позивача штрафні санкції, передбачені пунктом 126.1 статті 126 ПК України , що свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 №006581204.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України .

Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. (п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України )

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (п. 57.1 ст. 57 ПК України )

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Так, податкове зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року позивач зобов`язаний сплатити до 19.08.2016, за 3 квартали 2016 року - до 19.11.2016.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України , у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що самостійно визначену суму грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року, позивачем своєчасно сплачено, в тому числі згідно платіжного доручення від 17.05.2016 №356 на суму 29 614 грн., яке прийнято до виконання банком ПАТ Фідобанк 17.05.2016, однак банком не виконано.

20.05.2016 позивач повідомив контролюючий орган про сплату єдиного податку шляхом подання до ПАТ Фідобанк платіжного доручення від 17.05.2016 №365 на суму 29 614 грн. та про невиконання банком свого зобов`язання щодо перерахунку коштів. Однак, контролюючий орган не визнав виконаним обов`язок позивача щодо грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року в сумі 29 614 грн та не відобразив надходження вказаних коштів в Інтегрованій картці платника податків ТОВ Правове об`єднання Алексеев, Боярчуков та Партнери , що призвело до виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Положення пункту 36.1 статті 36 ПК України визначають обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов`язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункт 1.29 статті 1 Закону).

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону , якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

З системного аналізу викладених норм вбачається, що виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Тобто, за наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового зобов`язання слід визнати виконаним.

До того ж, що своєчасність сплати позивачем грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року в сумі 29 614 грн. згідно платіжного доручення від 17.05.2016 №356 досліджувалась судом в ході розгляду адміністративної справи №826/8607/17. В рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2018 у справі №826/8607/17, яке набрало законної сили 12.04.2018, встановлено своєчасність та належність виконання позивачем зобов`язання зі сплати єдиного податку за перший квартал 2016 року.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Решту суми грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року позивач сплатив згідно платіжного доручення від 27.07.2016 №21 на суму 272,53 грн.

З наведеного слідує, суд дійшов висновку про те, що обов`язок зі сплати єдиного податку за 1 півріччя 2016 року позивач виконав в повному обсязі та своєчасно.

Грошове зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року ТОВ Правове об`єднання Алексеев, Боярчуков та Партнери визначено у податковій декларації від 11.10.2016 №9189523674 в сумі 3 348,83 грн., своєчасна сплата якого підтверджується платіжним дорученням від 10.11.2016 №68.

Колегія суддів зауважує, що оскільки контролюючий орган не визнав виконаним обов`язок позивача щодо сплати грошового зобов`язання з єдиного податку за 1 півріччя 2016 року в сумі 29 614 грн. та не відобразив надходження вказаних коштів в ІКП ТОВ Правове об`єднання Алексеев, Боярчуков та Партнери , кошти в сумі 3 348,83 грн фактично були спрямовані на погашення податкового боргу, виникнення якого штучно зумовлено контролюючим органом з наведених вище підстав.

У зв`язку з наведеним, позивач належним чином та вчасно виконав обов`язок щодо сплати грошового зобов`язання з єдиного податку за 3 квартали 2016 року.

Доводи апелянта про те, що платіжні доручення, акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, податкові декларації, які позивач подав до суду на підтвердження позовних вимог не мають жодного значення до ТОВ Правове об`єднання Алєксєєв, Боярчуков та Партнери (код 39253734), адже фігурантом у вказаних документах є ТОВ Юридична колегія Алєксєєв, Боярчуков та Партнери (код 39348696), суд не враховує, оскільки такі доводи є помилковими та спростовуються матеріалами справи.

Щодо доводів апелянта про те, що у даній справі представником позивача обов`язково має бути адвокат, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192 000 грн.).

Так, предметом позову у справі № 826/8984/17 є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2018 № 0065981204, відповідно до якого позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 5 688,47 грн.

Таким чином, справа № 826/8347/18 у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України відноситься до категорій справ незначної складності.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018 відкрито провадження у справі № 826/8347/18 та прийнято рішення розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, справа № 826/8347/18 відноситься до категорії справ незначної складності, представником позивача може бути фізична особа яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Ганечко О.М.