Постанова

від 18.09.2019 по справі 640/18096/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18096/18 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Літвіної Н.М.

за участю секретаря Муханькової Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Холдинг" до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Холдинг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2018 року №10712615141, №0040831409.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у період з 14.06.2018 року по 06.07.2018 року на підставі наказу від 01.06.2018 року №9286 ГУ ДФС у м.Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Капітал Холдинг" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем порушено, зокрема:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, п. 23,25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 року №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року за №288/4509, п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.05.1999 року №137, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування за 1 квартал 2018 року на суму 5060461 грн.;

- п. 1 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , в частині проведення розрахунків без використання РРО;

- п. 2.3 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004 року та п. 1 Постанови НБУ від 06.06.2013 року №2140 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою , в частині перевищення граничних сум розрахунків готівкою.

Результати перевірки оформлені Актом від 13.07.2018 року №474/26-15-14-01-03/32911465.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано до Головного управління ДФС у м.Києві заперечення.

Листом від 31.07.2018 року №37604/10/26-15-14-01-03 повідомлено позивача, що висновки акту за результатами розгляду заперечень позивача залишені без змін.

В подальшому позивачем отримано податкові повідомлення - рішення від 03.08.2018 року:

- №10712615141, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення в розмірі 5060461 грн.;

- №0040831409, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 1,00 грн. ТОВ "Капітал Холдинг" подано скаргу на вказані податкові повідомлення - рішення, однак рішенням від 08.10.2018 року №32793/6199-99-11-01-0125 податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Щодо податкового рішення №10712615141, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення в розмірі 5060461 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В Акті перевірки контролюючим органом зазначено, що згідно повідомлення про скоєння злочину від 19.08.2014 року № 30 поданого до Дарницького РУ ГУ України в м. Києві, Товариство звернулось із даною заявою про вчинення невстановленими особами злочину передбаченого ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом .

19 серпня 2014 року ТОВ "Капітал Холдинг" стало відомо, що у м. Луганськ в районні 11-ого Лутугинського проїзду, 5-А за місцезнаходженням складських приміщень, невідомі особи озброєні автоматичною стрілецькою зброєю відкрито викрали транспортні засоби у кількості 26 штук. Окрім викрадених автомобілів невідомими особами також були вилучені оригінали технічних паспортів на дані автомобілі та всі комплекти ключів до них.

Цього ж дня невідомими особами також було здійснене відкрите викрадення автомобілів підприємства, що знаходились в м. Горлівка Донецької області по вул. Озерянівській 2. в кількості 10 транспортних засобів.

Зазначені транспортні засоби належать ТОВ "Капітал Холдинг" на праві власності, що підтверджується відповідними технічними паспортами на транспортні засоби.

До Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві ТОВ "Капітал Холдинг" подано уточнення до повідомлення про вчинення злочину від 21.08.2014 № 32, де повідомлено, що у зв`язку зі складною ситуацією у Донецькій, Луганській областях, через що отриману інформацію про вчинення злочину було неможливо одразу ж перевірити.

Відповідно до витягу з кримінального провадження № 12014100020007104 від 29.09.2014 року, дата внесення до ЄРДР: 21.08.2014; правова кваліфікація: (КК України 2001)ст.289, ч.3.

В бухгалтерському обліку відображено записами:

Дт 976 Кт 1051 у сумі 4 744 109,87 грн.

Дт79 Кт 976 у сумі 4 744 109,87 грн.

З матеріалів справи вбачається, що списання вказаних транспортних засобів на підставі результатів інвентаризації станом на 02.01.2015 року, наказу №2/01 Про списання балансу транспортних засобів у зв`язку з встановленням факту крадіжки від 02.01.2015 року та акту на списання транспортних засобів від 02.01.2015 року було відображено позивачем у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності за 2015 рік.

Водночас, контролюючий орган в Акті перевірки зазначив, що інвентаризацію майна слід було розпочинати одночасно з повідомленням правоохоронних органів про викрадення транспортних засобів, а списання викрадених транспортних засобів необхідно було відобразити в 2014 році. У зв`язку з наведеним контролюючий орган дійшов висновку, що відображення позивачем у бухгалтерському обліку за 2015 рік списання викрадених транспортних засобів в 2014 році в сумі 4744110 грн. потребує відповідного коригування фінансової звітності.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначено нормами ст. 138 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта (п. 138.1 ст. 138 Кодексу).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).

Таким чином, при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток платник податку на прибуток коригує свій фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу на суму залишкової (балансової) вартості об`єкта основних засобів при його списанні.

Списання знищених основних засобів, товарно-матеріальних цінностей здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов`язань, що перебувають на балансі суб`єкта господарювання, визначено у Положенні про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 року за № 1365/26142 (далі - Положення N 879).

Відповідно до п. 7 розд. I Положення № 879 у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов`язково проводиться інвентаризація активів та зобов`язань, що перебувають на балансі суб`єкта господарювання.

При цьому згідно з п. 8 Положення № 879 підприємства, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов`язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Таким чином, суб`єкт господарювання має право відобразити ліквідацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей на території проведення антитерористичної операції у податковій звітності на підставі положень п. п. 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу лише після проведення належним чином інвентаризації та документального підтвердження факту ліквідації таких основних засобів та товарно-матеріальних цінностей у бухгалтерському обліку.

В даному випадку факт крадіжки транспортних засобів відбувся на території м. Горлівка Донецької області, яке згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Оскільки позивачем інвентаризація основних засобів та товарно-матеріальних цінностей була здійснена тільки в січні 2015 році, з врахуванням ситуації яка склалась на вказаній території та відповідно до пункту 8 Положення №879, відображення Товариством у бухгалтерському обліку за 2015 рік списання викрадених транспортних засобів в 2014 році в сумі 4744110 грн. є правомірним та не потребує відповідного коригування фінансової звітності, як про це зазначав контролюючий орган.

Щодо висновків контролюючого органу про те, що ТОВ Капітал Холдинг завищено інші операційні витрати на суму амортизаційних відрахувань, за рахунок невірного визначення строку корисного використання основних засобів на загальну суму 140940 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 92796 грн., за 2016 рік на суму 29790 грн., за 2017 рік на суму 18354 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно оборотно-сальдових відомостей по 10,13 рахунках за 2015 рік - 1 квартал 2018 року на балансі позивача обліковувались транспортні засоби, залишкова вартість яких дорівнює нулю, сума зносу складає 100%. Товариство утримує авто з метою використання їх у процесі діяльності - надання в оренду іншим особам.

Відповідно до п. 23 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року № 92, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Згідно п.24 Положення при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об`єкта підприємством/установою з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається.

Строк корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація об`єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання ( п.25 Положення).

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

У пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку, зокрема, група 5 транспортні засоби - 5 років.

У бухгалтерському обліку згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 16 "Основні засоби" (МСБО16") (для платників податків, які ведуть бухгалтерський облік відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності) строк корисної експлуатації визначається за окремими активами виходячи з очікуваної корисності активу для суб`єкта господарювання.

Таким чином, Кодексом не передбачено зміну строку корисного використання об`єктів основних засобів у податковому обліку у разі зміни термінів корисного використання таких об`єктів в бухгалтерському обліку внаслідок проведення поліпшень основного засобу (модернізації, реконструкції).

Водночас пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу встановлено, що разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Таким чином, якщо встановлений платником податку в бухгалтерському обліку строк корисного використання (експлуатації) активу (об`єкта або окремого компонента основних засобів), менше ніж мінімально допустимі строки амортизації, встановлені у податковому обліку для групи, до якої належить такий основний засіб або окремий компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації з метою визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

У разі коли строк корисного використання (експлуатації) активу (об`єкта або окремого компонента основних засобів) в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для групи, до якої включено такий основний засіб або компонент основного засобу, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) такого активу, встановлені в бухгалтерському обліку.

Пунктом 26 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку у основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561, зазначено, що річна (місячна) сума амортизації після зміни залишкової вартості об`єкта основних засобів в результаті їх переоцінки, часткової ліквідації, модернізації, модифікації, добудови, дообладнання, реконструкції тощо, строку корисного використання (експлуатації) та методів нарахування амортизації визначається виходячи відповідно із нової залишкової вартості, нового строку корисного використання (експлуатації; та нового методу її нарахування з місяця, наступного за місяцем таких змін.

В даному випадку згідно даних бухгалтерського обліку Товариства, строк корисного використання автомобілів - 5 років.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом не обґрунтовано жодним чином причину та підставу для перегляду строків корисного використання об`єктів та не зазначено в чому ж саме полягала зміна очікуваних економічних вигод від використання автомобілів, при цьому такої правової підстави для встановлення строків корисного використання як згідно укладених договорів оренди не визначено. Крім того, в акті перевірки не зазначені правові підстави та нормативне обґрунтування встановлення (перегляду) контролюючим органом під час перевірки строків корисного використання основних засобів, чинне законодавство не наділяє контролюючий орган правом чи обов`язком визначення та перегляду строків корисного використання. З розрахунку відповідача взагалі не можливо встановити місяць зміни строку корисного використання.

Висновки контролюючого органу про те, що ТОВ Капітал Холдинг у 2015-2017 роках здійснювало розрахунок сум амортизації невиробничих основних засобів, які не використовувались в господарській діяльності, колегія суддів також вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

В Акті перевірки зазначено, що будівля за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, будинок 12 не була задіяна в отриманні доходу за 2015 -2017 роки, в зв`язку з чим завищена сума амортизації невиробничих фондів в розмірі 175408 грн., в тому числі за 2015 рік - 75175 грн., за 2016 рік - 75175 грн., за 2017 рік - 25058 грн.

Вказану будівлю контролюючий орган кваліфікував як невиробничі основні засоби та не визнав амортизаційні відрахування по ній.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, кваліфікуючою ознакою невиробничих основних засобів вважається їх непризначеність для використання в господарській діяльності.

В даному випадку матеріалами справи підтверджується, що об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя , вул. Чекістів, будинок 12 , була придбана Товариством 31.10.2014 року, з метою використання в господарській діяльності шляхом здачі в оренду.

Одразу після придбання вказаної будівлі, а саме 10.11.2014 року Товариством було укладено договір про надання послуг з ФОП ОСОБА_1 (виконавець), згідно умов якого виконавець повинен був сприяти здачі в оренду Будівлі.

Також протягом тривалого часу Товариство самостійно вживало заходи спрямовані для укладення таких договорів оренди, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами.

На думку колегії суддів тимчасове невикористання за прямим призначенням або використання з іншою метою, але в господарській діяльності платника податку, не є підставою для переведення таких основних засобів до складу невиробничих основних засобів.

Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів вважає, що контролюючим органом, як суб`єктом владних повноважень, не виконано обов`язку передбаченого ч.2 ст.77 КАС України та не доведено правомірність висновків на підставі яких позивачу було зменшено суму від`ємного значення в розмірі 5060461 грн..

Щодо податкового повідомлення-рішення №0040831409, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 1,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В Акті перевірки контролюючим органом зазначено, що в перевіряємий період позивачем здійснювалась діяльність з продажу запчастин до автомобілів за готівкові кошти без використання належним чином зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.

Так, з матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується, що 10.12.2015 року, згідно ПКО №52, до каси підприємства надійшли кошти в сумі 20000,00 грн. від ОСОБА_2 , як виручка від реалізації б/в запчастин, а 30.12.2015 року, згідно ПКО №57, до каси надійшли кошти в сумі 17000,00 грн. від ОСОБА_3 , як виручка від реалізації б/в запчастин.

Згідно статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону передбачено, що у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування відносно позивача санкцій відповідно до статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки ТОВ Капітал Холдинг не є підприємством торгівлі, громадського харчування на яке розповсюджується дія положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 03.08.2018 року №10712615141, №0040831409.

Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 18.09.2019 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Є.О. Сорочко

Н.М.Літвіна