Постанова

від 18.11.2020 по справі 640/18096/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2020 року

Київ

справа №640/18096/18

адміністративне провадження №К/9901/28915/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Блажівської Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу № 640/18096/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Холдинг до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року (суддя - Каракашьян С. К.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року (головуючий суддя - Чаку Є. В., судді: Сорочко Є. О., Літвіна Н. М.),

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Холдинг (далі - позивач, ТОВ Капітал Холдинг ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 3 серпня 2018 року №10712615141, №0040831409.

На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновки контролюючого органу, на яких ґрунтуються оскаржувані податкові повідомлення-рішення є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам у справі.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 29 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року, позов задовольнив повністю.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.

Посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Холдинг (код 32911465) з питання дотримання податкового законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, валютного - за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, за результатами якої складено акт від 13 липня 2018 року №474/26-15-14-01-03/32911465 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення ТОВ Капітал Холдинг :

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пунктів 23, 25 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92 (далі - П(С)БО 7), пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 травня 1999 року №137 (далі - П(С)БО № 6), в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2018 року на 5060461 грн.;

- пункту 1 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон №265/95-ВР) в частині проведення розрахунків без використання реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО);

- пункту 2.3 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення №637) та пункту 1 Постанови Національного банку України від 6 червня 2013 року №2140 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою (далі - Постанова НБУ №2140), в частині перевищення граничних сум розрахунків готівкою.

На підставі висновків Акта перевірки Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення від 3 серпня 2018 року:

- №10712615141, відповідно до якого позивачу зменшено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 5060461 грн;

- №0040831409, відповідно до якого до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 1,00 грн.

Підставою для прийняття цих податкових повідомлень-рішень стали такі висновки контролюючого органу:

1) ТОВ Капітал Холдинг відобразило у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності за 2015 рік списання транспортних засобів, які були викрадені у серпні 2014 року. За висновками ГУ ДФС інвентаризація майна повинна бути розпочата одночасно з повідомленням правоохоронних органів про викрадення транспортних засобів, а тому ТОВ Капітал Холдінг повинно було здійснити списання викрадених транспортних засобів в 2014 році. Відтак, за висновками ГУ ДФС, відображення позивачем у бухгалтерському обліку за 2015 рік списання викрадених транспортних засобів в 2014 році в сумі 4744110 грн потребує відповідного коригування фінансової звітності. Отже, позивачем завищено інші операційні витрати за 2015 рік на 4744110 грн.

2) згідно з оборотно-сальдовими відомостями по 10, 13 рахунках за 2015 рік - 1 квартал 2018 року встановлено, що на балансі позивача обліковувались транспортні засоби, залишкова вартість яких дорівнює нулю, сума зносу складає 100%. Товариство утримує авто з метою використання їх у процесі діяльності - надання в оренду іншим особам.

Відповідно до бухгалтерського обліку позивача встановлений строк корисного використання автомобілів - 5 років. Водночас, договори оренди транспортних засобів укладались на строки надання в оренду, які є більшими за визначені підприємством строки корисного використання. Тому, за висновками ГУ ДФС, ТОВ Капітал Холдинг повинно було здійснити перегляд строку корисного використання основних засобів (автомобілів), відповідно, розмір амортизаційних відрахувань складає меншу суму. Отже, ТОВ Капітал Холдинг завищено інші операційні витрати на суму амортизаційних відрахувань за рахунок невірного визначення строку корисного використання основних засобів на загальну суму 140940 грн, в тому числі за 2015 рік на суму 92796 грн, за 2016 рік на суму 29790 грн, за 2017 рік на суму 18354 грн.

3) перевіркою встановлено, що будівля за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, будинок 12 не була задіяна ТОВ Капітал Холдинг в отриманні доходу за 2015 -2017 роки, а тому контролюючий орган кваліфікував цю будівлю як невиробничі основні засоби та не визнав амортизаційні відрахування по вказаній будівлі. У зв`язку з цим, за висновками ГУ ДФС, позивачем завищена сума амортизації невиробничих фондів на 175408 грн, в тому числі за 2015 рік - 75175 грн, за 2016 рік - 75175 грн, за 2017 рік - 25058 грн.

4) перевіркою встановлено, що 10 грудня 2015 року згідно з прибутковим касовим ордером № 52 до каси підприємства надійшли кошти в сумі 20000,00 грн від ОСОБА_1 , як виручка від реалізації б/в запчастин, а 30 грудня 2015 року згідно з ПКО № 57 до каси надійшли кошти в сумі 17000,00 грн від ОСОБА_2 як виручка від реалізації б/в запчастин. Тобто, за висновками ГУ ДФС, на порушення вимог Закону №265/95-ВР позивачем здійснювалась діяльність з продажу запчастин до автомобілів за готівкові кошти без використання належним чином зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності висновків, викладених в Акті перевірки.

Так, списання у 2015 році викрадених у 2014 році автомобілів відбулося з урахуванням норм пункту 8 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року №879 (далі -Положення № 879), оскільки викрадення транспортних засобів відбулося на території м. Горлівка Донецької області, яке віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Строк корисного використання (експлуатації) об`єкта встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті), перегляд якого передбачається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Чинне законодавство не наділяє контролюючий орган правом чи обов`язком визначення та перегляду строків корисного використання, а такої правової підстави для встановлення строків корисного використання як згідно з укладеними договорами оренди законодавством не визначено. Крім того, з наведеного розрахунку відповідача в Акті перевірки не вбачається можливим встановити календарний місяць, в якому змінився строк корисного використання автомобілів.

Кваліфікуючою ознакою невиробничих основних засобів вважається їх непризначеність для використання в господарській діяльності. При цьому, тимчасове невикористання за прямим призначенням або використання з іншою метою, але в господарській діяльності платника податку, не є підставою для переведення таких основних засобів до складу невиробничих основних засобів.

Позивач не є підприємством торгівлі та/або громадського харчування, розрахунки здійснює в касі з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів з видачею квитанцій. З огляду на вказане, враховуючи, що вказані в Акті перевірки операції з реалізації б/в запчастин мають виключний характер, відсутні підстави для застосування до позивача санкцій відповідно до статті 17 Закону №265/95-ВР.

Не погодившись з такими висновками судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у м. Києві подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати.

Касаційна скарга обґрунтована фактично висновками, які зроблені в Акті перевірки та які, на переконання відповідача, свідчать про порушення позивачем норм податкового і валютного законодавства. Тому підстав для скасування податкових повідомлень-рішень немає.

Від ТОВ Капітал Холдинг надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Ухвалою від 11 листопада 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби Головне управління ДФС у м. Києві реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві, у зв`язку з чим наявні підстави, передбачені статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для заміни сторони у справі, замінивши відповідача Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Щодо висновків про обов`язок ТОВ Капітал Холдінг здійснити інвентаризацію викрадених автомобілів у році їх викрадення, як наслідок, безпідставне списання викрадених транспортних засобів в 2015 році, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 4 Положення №879 проведення інвентаризації забезпечується власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів (далі - керівник підприємства), який створює необхідні умови для її проведення, визначає об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов`язковим. У цих випадках визначені на підприємстві строки проведення інвентаризації не можуть перевищувати строків, визначених цим Положенням.

Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка (пункт 5 Положення №879).

Відповідно до пункту 7 Положення №879 проведення інвентаризації є обов`язковим, зокрема, у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Разом з цим, пунктом 8 Положення №879 встановлено, що підприємства, які знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов`язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов`язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 серпня 2014 року відкрито кримінальне провадження за фактом заволодіння невідомими особами 19 серпня 2014 року транспортними засобами, які належать ТОВ Капітал Холдинг на праві власності.

Так, згідно із заявою ТОВ Капітал Холдинг у м. Луганськ в районні 11-го Лутугинського проїзду, 5-А за місцезнаходженням складських приміщень невідомі особи озброєні автоматичною стрілецькою зброєю відкрито викрали транспортні засоби у кількості 26 штук. Окрім викрадених автомобілів невідомими особами також були вилучені оригінали технічних паспортів на ці автомобілі та всі комплекти ключів до них.

Крім того, 19 серпня 2014 року невідомими особами також було здійснене відкрите викрадення автомобілів підприємства, що знаходились в м. Горлівка Донецької області по вул. Озерянівській 2 в кількості 10 транспортних засобів.

Суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що місцем викрадення майна є територія проведення антитерористичної операції, а тому здійснення інвентаризації 2 січня 2015 року не є порушенням норм чинного законодавства. Відповідно, висновки ГУ ДФС про завищення витрат у 2015 році за рахунок списання транспортних засобів у цей період є безпідставними.

Щодо висновків про неправильне визначення позивачем строку корисного використання автомобілів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до підпункту 138.3.1. пункту 138.3 статті 138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Підпунктом 138.3.3. пункту 138.3 статті 138 ПК України встановлено мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, зокрема, група 5 транспортні засоби - 5 років.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає П(с)БО 7 Основні засоби , відповідно до якого строк корисного використання (експлуатації) - очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством/установою або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством/установою обсяг продукції (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 23 П(с)БО 7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Пунктами 24, 25 П(с)БО 7 встановлено, що при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

очікуване використання об`єкта підприємством/установою з урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичний та моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження щодо строків використання об`єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Амортизація об`єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством (крім випадку застосування виробничого методу) (пункт 26 П(с)БО 7).

Пункт 29 П(с)БО 7 передбачає, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об`єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об`єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу амортизації припиняється з дати, що настає за датою вибуття об`єкта основних засобів.

Об`єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом (пункт 33 П(с)БО 7).

Згідно з пунктом 35 П(с)БО 7 у разі часткової ліквідації об`єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об`єкта.

Пунктом 16 П(с)БО 7 передбачено, що підприємство може переоцінювати об`єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об`єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об`єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об`єктів групи основних засобів, до якої належить цей об`єкт.

Наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 року № 561 затверджено Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів (далі - Методичні рекомендації №561).

Відповідно до пункту 26 Методичних рекомендацій №561 місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Річна (місячна) сума амортизації після зміни залишкової вартості об`єкта основних засобів в результаті їх переоцінки, часткової ліквідації, модернізації, модифікації, добудови, дообладнання, реконструкції тощо, зміни строку корисного використання (експлуатації) та методів нарахування амортизації визначається виходячи відповідно із нової залишкової вартості, нового строку корисного використання (експлуатації) та нового методу її нарахування з місяця, наступного за місяцем таких змін.

Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що строк корисного використання (експлуатації) об`єкта встановлюється підприємством / установою (у розпорядчому акті), перегляд якого передбачається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Відповідно до бухгалтерського обліку позивача встановлений строк корисного використання автомобілів - 5 років, що відповідає мінімально допустимому строку амортизації основних засобів, встановленого підпунктом 138.3.3. пункту 138.3 статті 138 ПК України для транспортних засобів.

Транспортні засоби, строк корисного використання яких не визнається контролюючим органом, поставлені на баланс підприємства до моменту їх передачі в оренду. Факт укладення договору про передачу транспортних засобів в оренду не є підставою, з якою пов`язується необхідність перегляду строку корисного використання, а строк дії договору не визначено як обов`язковий фактор, який враховується при визначенні підприємством строку корисного використання основного засобу.

Норми законодавства не встановлюють максимальних строків корисного використання основних засобів, а поняття основний засіб за своїм визначенням передбачає очікуваний строк корисного використання більше 1 року або операційного циклу, якщо він більше року. Але, норми ПК України для податкового обліку встановлюють мінімально допустимі строки амортизації для певних груп основних засобів та інших необоротних активів для розрахунку амортизації, які застосовуються у випадку, коли підприємство визначило менший строк корисного використання (експлуатації) об`єкта відповідних груп основних засобів та інших необоротних активів в бухгалтерському обліку.

Зміна строку корисного використання, проведення переоцінки об`єкта основних засобів є правом підприємства. При цьому, законодавство не встановлює заборони використання основних засобів після досягнення ними нульової або ліквідаційної залишкової вартості, якщо для таких основних засобів не виконується хоча б один з критеріїв невизнання активом (вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом). Тобто, якщо їхнє використання принесе підприємству економічні вигоди у майбутньому, а також можливість достовірної оцінки їхньої вартості, як критеріїв визнання основних засобів активом, повністю замортизовані, але придатні до експлуатації основні засоби, можуть бути використані у господарській діяльності підприємства.

Таким чином, висновки ГУ ДФС про неправильне визначення позивачем строку корисного використання автомобілів, і, як наслідок, завищення інших операційних витрат (амортизаційних відрахувань) на загальну суму 140940 грн, є безпідставними.

Щодо висновків про відповідність будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, будинок 12 критеріям невиробничих основних засобів, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з підпунктом 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів. Термін невиробничі основні засоби означає основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податку.

Згідно з визначенням, наведеним у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Таким чином, для цілей податкового обліку критерієм розмежування виробничих та невиробничих активів є їх зв`язок з економічною діяльністю платника, використання таких активів у діяльності, спрямованої на одержання прибутку.

Судами встановлено, що об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чекістів, будинок 12, був придбаний ТОВ Капітал Холдинг 31 жовтня 2014 року з метою використання в господарській діяльності шляхом здачі в оренду. 10 листопада 2014 року ТОВ Капітал Холдинг уклало договір про надання послуг з ФОП ОСОБА_3 (виконавець), згідно з умовами якого виконавець повинен був сприяти здачі в оренду Будівлі. Протягом тривалого часу ТОВ Капітал Холдинг самостійно вживало заходи спрямовані для укладення таких договорів оренди, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що тимчасове невикористання основних засобів за прямим призначенням або використання з іншою метою, але в господарській діяльності платника податку, не є підставою для переведення таких основних засобів до складу невиробничих основних засобів.

Як вже було зазначено, відповідно до пункту 23 П(С)БО 7 Основні засоби , нарахування амортизації об`єкта призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Отже, основні засоби, які виведені з експлуатації у зв`язку з реконструкцією, модернізацією, добудовою, дообладнанням, консервацією тощо, не підлягають амортизації в бухгалтерському обліку та є невиробничими основними засобами згідно з нормами ПКУ, оскільки їх використання в господарській діяльності платника неможливо в певний момент часу.

Натомість, обставин виведення будівлі з експлуатації у зв`язку з реконструкцією, модернізацією, добудовою, дообладнанням, консервацією тощо, судами не встановлено, і в касаційній скарзі ГУ ДФС таких не наводить.

Таким чином, та обставина, що будівля не була задіяна в отриманні доходу позивача з підстав, пов`язаних з виведенням її з експлуатації, не свідчить про належність основного засобу до невиробничих основних засобів, які не підлягають амортизації.

На користь викладеного свідчать і подальші зміни до підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України, внесені Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні , а саме: термін "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку".

Відповідно, висновки ГУ ДФС про завищення амортизаційних відрахувань в сумі 175408 грн, є безпідставними.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0040831409, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 1,00 грн, колегія суддів зазначає таке.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що ТОВ Капітал Холдинг не є підприємством, фактичним видом діяльності якого є сфера торгівлі та/або громадського харчування. Позивачем не здійснювалися розрахункові операції, які підпадають під регулювання Закону №265/95-ВР, тому внесення оплати за продаж товарів з проведенням розрахунку у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій не можна вважати порушенням вимог Закону №265/95-ВР.

Зазначені висновки у їх сукупності не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права. Фактично, касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на адміністративний позов, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій надавали оцінку встановленим обставинам справи.

Відповідно до статті 350 КАС України, в редакції, чинній до 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню, а судові рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві, правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві, залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/18096/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Н.Є. Блажівська Є.А. Усенко