Постанова

від 17.09.2019 по справі 320/595/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/595/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Лисенко І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства ""ПОЖБУДКЛАСІК" в особі директора ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ПОЖБУДКЛАСІК" в особі директора ОСОБА_1 до Головне управління Держпраці у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ПОЖБУДКЛАСІК" (далі - позивач) в особі директора ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування постанови відповідача про накладення штрафу від 22.01.2019 року № КВ 1933/1323/АВ/ТД/ФС-48 на загальну суму 335070 гривень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, на адресу Головного Управління Держпраці у Київській області надійшов лист Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 10.12.2018 № 11007/39/109/01-2018 в якому зазначено, що з метою відпрацювання використання бюджетних коштів при здійсненні Приватним підприємством Пожбудкласік капітального ремонту пожежної сигналізації у Білоцерківській загальноосвітній школі № 11 за адресою: м. Біла Церква Київської області, вул. Східна буд. 20, необхідно провести перевірку дотримання вимог законодавства про працю, оформлення трудових відносин з працівниками.

Наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 18.12.2018 № 4948 начальнику (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Знов`юку було доручено організувати проведення інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин ПП Пожбудкласік , код ЄДРПОУ 33223458 з 19 грудня по 29 грудня 2018 року.

Після чого, Головним управлінням Держпраці у Київській області було видано направлення про проведення інспекційного відвідування від 19.12.2018 № 933 ПП Пожбудкласік .

Під час інспекційного відвідування, Головним управлінням Держпраці у Київській області було складено вимогу про надання документів від 19.12.2018 № 1933 щодо офіційного оформлення трудових відносин або відносин цивільно-правового характеру ПП Пожбудкласік при виконанні робіт у БЗОШ № 11 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна буд. 20, у строк до 11 годин 30 хвилин 20 грудня 2018 року.

Вказану вимогу про надання документів від 19.12.2018 № 1933 та направлення про проведення інспекційного відвідування від 19.12.2018 № 933 було отримано директором ПП Пожбудкласік ОСОБА_1 особисто 19.12.2018, що підтверджується наявністю її особистого підпису у вищевказаних документах.

У ході проведення інспекційного відвідування Головним Управлінням Держпраці у Київській області було встановлено, що громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 працюють електромонтажниками на ПП Пожбудкласік при виконанні робіт з капітального ремонту пожежної сигналізації у Білоцерківській загальноосвітній школі № 11 без офіційного працевлаштування та без належного повідомлення компетентних органів про допуск вказаних працівників до роботи.

На підставі вищевказаного, 20 грудня 2018 року Головним Управлінням Держпраці у Київській області було складено Акт № КВ1933/1323/АВ, у якому зазначено, що керівництво ПП Пожбудкласік допустило до роботи трьох працівників без укладення з ними трудових відносин, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КзПП України.

На спростування порушень позивачем вимог трудового законодавства, останнім 10 січня 2019 року було надіслано на адресу відповідача заперечення до зазначеного акту, в якому вказано, що перевірка була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 працюють на підставі цивільно-правових договорів.

За наслідками розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на ПП Пожбудкласік , відповідачем винесена постанова від 22.01.2019 №КB1933/1323/АВ/ТД/ФС-48 про накладення штрафу у розмірі 335070 гривень.

Вказані обставини зумовили звернення ПП Пожбудкласік до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується і колегія суддів.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі Положення №96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраця) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраця для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 п.6 Положення № 96).

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).

Стаття 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року (далі по тексту - Порядок № 295) визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акту залишається в об`єкта відвідування.

З огляду на викладене, Управління Держпраці у Київській області це територіальний орган Державної служби України з питань праці, уповноважений, серед іншого на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі по тесту - КЗпП) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року (далі по тексту - Порядок №509) визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до п.11 Порядку № 295 Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема, під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань мав право на підставі зазначеного листа та відповідних дозвільних документів на здійснення контролюючого заходу.

При цьому колегія суддів погоджується з твердженням апелянта про те, що судом першої інстанції було помилково застосовано до спірних правовідносин положення Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390, який втратив чинність з 29.12.2017 року, проте помилкове застосування наведених правових норм не впливає на правильність висновків суду першої інстанції про те, що перевірка проведена з дотримання вимог чинного законодавства за наявності на те правових підстав.

З огляду на вищевказане колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неправомірності проведення відповідачем інспекційної перевірки.

Згідно п. п. 19-21 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи за результатами інспекційного відвідування об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 . 20 інспектором праці ОСОБА_5 було складено акт №КВ1933/1323/АВ. 10.01.2019 позивачем були надані заперечення до акту інспекційного відвідування юридичної особи, в яких, зокрема, зазначено про відсутність матеріалів зафіксованих засобами аудіо-, фото-, та відеотехніки, про які йдеться в акті інспекційного відвідування. Також позивач у своїх запереченнях наголошує на тому, що в акті не достатньо інформації, яка б свідчила про наявність між ПП Пожбудкласік та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 трудових відносин, а інспектором праці не враховані пояснення головного інженера з виконання робіт ПП Пожбудкласік про наявність договорів цивільно-правового характеру та разовий характер робіт.

Колегія суддів звертає увагу, що в додатках до зазначеного заперечення позивача на акт №КВ1933/1323/АВ відсутні будь які цивільно-правові договори, які б підтверджували факт наявності відносин цивільно-правового характеру.

Також колегією суддів досліджено пояснення надані електромонтажниками ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , та головного інженера з виконання робіт ПП Пожбудкласік , які надавалися інспектору праці на місці перевірки. З огляду на зазначені пояснення, колегія суддів, дійшла висновку, що зазначені особи працюють за усною домовленістю, маючи намір вступу в трудові відносини з ПП Пожбудкласік , інструктаж не проводився. Суд звертає увагу на відмітку З моїх слів записано вірно на усіх поясненнях.

Окрім того, судова колегія, досліджуючи протокол судового засідання від 17.04.2019 (арк.с. 158) вказує на те, що ОСОБА_7 - головний інженер з виконання робіт ПП Пожбудкласік на питання суду Чи були ви присутні на перевірці 12.12.2018? надав відповідь, що на момент перевірки він не встиг на об`єкт, а були присутні дані люди ( ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ), його ж пояснення були підписані ним згодом після того як він прибув на об`єкт.

Також, колегія суддів звертає увагу, що під час судового розгляду в суді першої інстанції допитані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 пояснили, що на момент проведення перевірки у них були наявні цивільно-правові угоди, але зважаючи на психологічний тиск, пов`язаний із присутністю працівників поліції інспектору праці були надані протилежні пояснення.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектором праці під час проведення інспекційного відвідування 19.12.2018 було сформовано вимогу про надання необхідних документів, яку було вручено директору Приватного підприємства "ПОЖБУДКЛАСІК" ОСОБА_1 особисто 19.12.2018. Однак на виконання вказаної вимоги директором ОСОБА_1 було надано лише установчі документи, а будь-яких документів, які б підтверджували офіційні правовідносини між позивачем та працівниками, які виконували роботи на об`єкті надано не було.

З огляду на те, що на момент перевірки були відсутні будь-які документи, які б підтверджували наявність трудових чи цивільно-правових відносин між ПП Пожбудклісік та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що на момент проведення перевірки у ПП Пожбудкласік взагалі були наявні цивільно-правові угоди від 18.12.2018 № 1,2,3 з громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

На підставі вищевикладеного колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що під час судового засідання за свідченнями ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 у них були наявні цивільно-правові угоди, за якими останні проводили роботи, визначені цими договорами.

Доводи апелянта щодо незаконності здійснення інспекційного відвідування відповідно до п.1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю №295 від 26.04.2018, колегія суддів відхиляє з огляду на наявний в матеріалах справи лист Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 10.12.2018 №11007/39/109/01-2018, в якому вказана конкретна адреса, де використовувалась наймана праця: АДРЕСА_1 .

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно вимогам п.1 Порядку № 295 інспектори праці за наявності підстав, визначених п.5 цього Порядку мають право під час інспекційних відвідувань проходити до будь яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування в яких використовується наймана праця.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ""ПОЖБУДКЛАСІК" в особі директора Стьопіної ОСОБА_8 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 18.09.2019 року.