Рішення
від 11.09.2019 по справі 908/1890/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/47/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2019 Справа № 908/1890/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, б. 206)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ферро-Люкс, ЛТД (69008, м. Запоріжжя, вул. Каліброва, б. 1)

про визнання укладеним договору та стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача - Шеремет З.В., довіреність №01/03-20/00253 від 28.01.2019;

від відповідача -Дмух О.І., довіреність №1 від 02.09.2019.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 29.07.2019 надійшла позовна заява Виконавчого комітету Запорізької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферро-Люкс, ЛТД» , в якій просить визнати укладеним договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя між виконавчим комітетом Запорізької міської ради та ТОВ «Ферро-Люкс, ЛТД» в редакції, що викладена у прохальній частині позову, а також стягнути з відповідача на користь позивача кошти пайової участі у розмірі 7804,20 грн.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 29.07.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1890/19 та визначено до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 31.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1890/19, присвоєно справі номер провадження №35/47/19. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні 20.08.2019.

Ухвалою суду від 20.08.2019 відкладено підготовче засідання на 11.09.2019.

В судовому засіданні 11.09.2019 за згодою представників сторін закрито підготовче провадження у справі №908/1890/19, суд перейшов до розгляду справи по суті.

Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 11, 628, 630, 638, 649 Цивільного кодексу України, ст. 71 Бюджетного кодексу України, ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.ст. 11, 18, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . При цьому позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності до введення об`єкту в експлуатацію не звернувся до міського голови із заявою про укладення договору про пайову участь.

В судовому засіданні 11.09.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач у відзиві заперечив проти позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилається на те, що, по-перше, з початку реконструкції і до її завершення вважав, що дія Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не поширюється на нього, оскільки він здійснював лише реконструкцію існуючої будівлі без забудови нової земельної ділянки.

По-друге, на думку відповідача, Запорізька міська рада повинна була дізнатися про не укладення відповідачем спірного договору з 24.12.2012 - з дня набуття чинності Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, тобто міська рада могла довідатися про порушення її прав. Натомість позов пред`явлено лише у 2019 році, що свідчить про пропуск строку позовної давності.

09.09.2019 на адресу Господарського суду від відповідача ТОВ Ферро-Люкс, ЛТД надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що згідно з положеннями ст. 10 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та ст.ст. 4, 9 Закону України Про архітектурну діяльність до будівництва об`єкту архітектури належить нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт. Таким чином реконструкція об`єкта незавершеного будівництва охоплюється законодавчим визначенням забудови, а відповідач є замовником, відтак ТОВ ФЕРРО-ЛЮКС, ЛТД є замовником будівництва, на якого поширюються вимоги статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Відповідач зобов`язаний, як замовник будівництва, укласти договір про пайову участь та взяти участь у створенні та розвитку інфраструктури міста Запоріжжя шляхом перерахування коштів пайової участі. Аналіз положень частини 9 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дає підстави для висновку, що обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування. Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь є порушенням зобов`язання. Відповідальність за невиконання такого зобов`язання передбачена законодавством (постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 331/801/16-ц, від 26.04.2018 у справі № 908/6327/15).

Щодо строку позовної давності позивач зазначив, що норма статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності - це норма імперативного характеру, яка зобов`язує замовника будівництва (відповідача) звернутися до позивача за укладенням договору про пайову участь та взяти участь у створенні та розвитку інфраструктури міста Запоріжжя шляхом перерахування коштів пайової участі до бюджету розвитку міста в строк до прийняття об`єкту будівництва в експлуатацію. Відповідач не виконав свій обов`язок і не звернувся до позивача щодо укладення договору про пайову участь своєчасно до реєстрації декларації про готовність об`єкта в експлуатацію.

05.08.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано за № ЗП143162161704 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Отже, крайній строк добровільного укладення відповідачем договору про пайову участь - 05.08.2016. Моментом порушення прав виконавчого комітету Запорізької міської ради щодо укладення договору про пайову участь відповідачем та сплати ним коштів пайової участі є 06.08.2016. Таким чином, строк позовної давності за вимогою про визнання укладеним договору про пайову участь та стягнення коштів обчислюється з 06.08.2016 та спливає 06.08.2019.

Позов виконавчим комітетом Запорізької міської ради подано до суду 29.07.2019, тобто до спливу трирічного строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного просить позов задовольнити в повному обсязі.

В судому засіданні 11.09.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу «Оберіг» .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

18.07.2012 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано за №ЗП08312122674 декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті Реконструкція об`єкта незавершеного будівництва (літ. А) під станцію технічного обслуговування автомобілів; м. Запоріжжя, вул. Каліброва, 1 . Код об`єкту будівництва згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000-1230.3 станції технічного обслуговування автомобілів. Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 780,420 тис. грн. Замовником об`єкта будівництва є ТОВ Ферро-Люкс, ЛТД .

Згідно з частинами 1-3 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

30.06.2016 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 56 Про внесення змін до рішення міської ради від 10.09.2014 № 40 Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням міської ради від 24.12.2012 № 77 (далі - рішення № 56).

19.12.2018 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 58 Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (далі - рішення № 58).

Відповідно до пункту 5 рішення № 58 Запорізька міська рада вирішила вважати такими, що втратили чинність рішення Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 77 Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя , рішення Запорізької міської ради від 10.09.2014 № 40 Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 77 та рішення Запорізької міської ради від 30.06.2016 № 56 Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 10.09.2014 № 40 Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 77 .

05.08.2016 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області зареєстровано за № ЗП143162161704 декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Таким чином, на момент введення об`єкту будівництва до експлуатації діяло рішення № 56, положення якого мають застосовуватися до спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя , затвердженого рішенням № 56 (далі - Порядок), договір про пайову участь укладається між замовником та виконавчим комітетом Запорізької міської ради на підставі звернення (заяви) замовника будівництва.

Замовник будівництва для укладення договору пайової участі, зобов`язаний звернутися з відповідною заявою на ім`я міського голови. До заяви замовник надає документи згідно з переліком та відповідно до свого статусу (пункти 4.2, 4.3 Порядку).

Частиною 9 статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не звернувся до позивача з заявою про укладення договору про пайову участь, позивач звернувся до відповідача з листом №01/03-21/01793 від 09.07.2018, у якому викладено пропозицію щодо укладення договору про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя. Разом з листом на адресу відповідача надіслано договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя по об`єкту: Реконструкція об`єкта незавершеного будівництва (літ. А) під станцію технічного обслуговування автомобілів; м. Запоріжжя, вул. Каліброва, 1 , а також розрахунок розміру пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя на підставі затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Оскільки відповідачем не підписано та не повернуто на адресу позивача екземпляру договору, Виконавчий комітет Запорізької міської ради звернувся до суду з вимогою визнати укладеним договір в редакції позивача.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 180 цього ж кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Статтею 181 цього ж кодексу передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обовязковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 1 Закону України Про архітектурну діяльність (в редакції чинній на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт) передбачено, що архітектурна діяльність - архітектурна діяльність - діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Згідно з ст. 4 цього ж закону (в редакції чинній на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт) для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який також включає будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і

правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно зі ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції чинній на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу ( 357-2010-п), за рахунок коштів інвесторів;

9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).

5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

За приписами ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.