Ухвала

від 17.09.2019 по справі 915/1619/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

17 вересня 2019 року Справа № 915/1619/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,

за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області (провулок Пожежний, 3, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101)

в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404)

до відповідачів :

1. Професійно-технічного училища №42 (с. Андріївка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 02546097);

2. Фермерського господарства «Кондор С» (вул. Куйбишева, 154, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55600, код ЄДРПОУ 34135609),

про : визнання недійсним договору про спільну діяльність та зобов`язання повернути земельну ділянку, -

за участі представників учасників справи :

від позивача, не з`явився

від відповідача 1, не з`явився

від відповідача 2, ОСОБА_1 , згідно ордеру

прокурор, Дмітрієнко І.О.,

встановив:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває господарська справа №915/1619/19 за позовом керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі - Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до відповідачів: Професійно-технічного училища №42 та Фермерського господарства «Кондор С» про визнання недійсним договору про спільну діяльність та зобов`язання повернути земельну ділянку.

17.07.2019 представником відповідача - Фермерського господарства Кондор С подано відзив на позовну заяву, який містить клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідач обґрунтовує клопотання тим, що в позовній заяві відсутні докази дотримання прокурором ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурором не обгрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі.

18.07.2019 судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання у справі на 17.09.2019.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

У відповіді прокурора на відзив фермерського господарства Кондор С на позовну заяву прокурор заперечує проти задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача підтримує своє клопотання про залишення позову без розгляду з підстав викладених у відзиві від 17.07.2019.

Прокурор у судовому засіданні 17.09.2019 заперечує проти задоволення клопотання відповідача з підстав, викладених у відповіді на відзив, вважає, що прокурором належним чином обгрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 233 ГПК України, у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши вказане клопотання, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача та залишення позову без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 23 Закону України прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17.

У пред`явленому позові прокурором зазначено, що здійснення представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держтеокадастру у Миколаївській області, як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах викликано винятково необхідністю захисту порушених інтересів держави у порядку, визначеному ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Підставою для звернення прокурора до суду з вказаним позовом є неналежне виконання позивачем своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, оскільки контролюючим органом у сфері земельних правовідносин - Головним управління Держгеокадастру у Миколаївській області не вжито заходів для їх захисту у суді шляхом пред`явлення позову про визнання недійсним договору про спільну діяльність, зобов`язання повернути земельну ділянку.

За твердженнями прокурора, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області не здійснювало контроль за станом використання земельної ділянки та належним виконанням відповідачами вимог дотримання земельного законодавства, а дізнавшись від прокуратури про удаваний правочин з боку професійно-технічного училища № 42 та ФГ Кондор С повідомило, що в нього відсутні повноваження на звернення до суду з позовом.

Порушення інтересів держави, як зазначає прокурор, полягає в тому, що використання ФГ Кондор С. спірної земельної ділянки державної власності порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, призводить до втрати з боку держави контролю над процесами оренди земельних угідь і виробництва сільгосппродукції в країні, суперечить державній політиці у сфері земельних відносин.

Звернення прокурора до суду у цих спірних правовідносинах спрямовано саме на задоволення суспільної потреби у попередженні незаконного використання земель сільськогосподарського призначення.

Предметом спору, в даному випадку є земельна ділянка, що перебуває у державній власності та незаконно використовується відповідачем.

Згідно з п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333, затвердженого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016, Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному законодавством; здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Отже, органом, який на даний час здійснює контроль за використанням та охороною земель на території області є Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області та його територіальні підрозділи.

Відповідно до ст.ст. 319, 386 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.

Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області має право звернутися до суду за захистом порушеного права як розпорядник земель державної власності.

Суд вважає безпідставними та не доведеними твердження відповідача про те, що прокурором не дотримано ст. 23 Закону України Про прокуратуру , не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі та не наведено обставин нездійснення уповноваженими органами повноважень у сфері земельного законодавства.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає, що доводи відповідача, викладені у клопотанні не спростовують тверджень прокурора та не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 177-185, 196, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання представника Фермерського господарства Кондор-С про залишення позовної заяви без розгляду, що міститься у відзиві на позовну заяву (вх. №11922/19 від 17.07.2019) - відмовити.

2. Дану ухвалу надіслати учасникам справи.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 20.09.2019.

Суддя В.О.Ржепецький