Рішення

від 29.10.2019 по справі 915/1619/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року Справа № 915/1619/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області (провулок Пожежний, 3, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101)

в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404)

до відповідачів :

1. Професійно-технічного училища №42 (с. Андріївка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 02546097);

2. Фермерського господарства «Кондор С.» (вул. Куйбишева, 154, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55600, код ЄДРПОУ 34135609),

про : визнання недійсним договору про спільну діяльність та зобов`язання повернути земельну ділянку,

за участі представників учасників справи :

від позивача: не з`явився

від 1-го відповідача: не з`явився

від 2-го відповідача: ОСОБА_1 , згідно ордеру

прокурор Дмітрієнко І.О.,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2019 на адресу суду надійшла позовна заява керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області до відповідачів: 1) Професійно-технічного училища №42; 2) фермерського господарства «Кондор С.» про визнання недійсним договору про спільну діяльність та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на норми ст. ст. 1130, 1132, 1133, 1139 Цивільного кодексу України, ст. ст. 92, 95, 124 Земельного кодексу України, ст. 21 Закону України Про оренду землі , п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу України та мотивовано тим, що спірний договір не є договором про спільну діяльність, а є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельному кодексу України, Закону України Про оренду землі та не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, а тому є підстави для визнання його недійсним.

Прокурор, звертаючись з даним позовом, обґрунтовує порушення інтересів держави та підстави звернення прокурора до суду тим, що у Професійно-технічного училища №42 на праві постійного користування перебуває земельна ділянка площею 461,1 га для ведення сільськогосподарського виробництва в межах території Баштанської міської ради, однак постійним користувачем фактично передано ФГ «Кондор С.» в оренду земельну ділянку площею 371 га та відповідач обмежився отриманням плати за використання земельної ділянки на власний рахунок, що суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» . Органом, який на даний час розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності на території області є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області. Зазначений орган має право звернутись до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель сільськогосподарського призначення, однак ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області не вжито заходів реагування на захист інтересів держави, що вказує на усвідомлену пасивну поведінку органу державної влади, свідчить про нездійснення ним захисту інтересів держави та є підставою для пред`явлення цього позову прокурором в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1619/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 26.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.07.2019, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання до суду заяв по суті справи.

17.07.2019 представником відповідача - Фермерського господарства «Кондор С.» подано відзив на позовну заяву, який містить клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на наступне:

- оспорюваний договір не підпадає під вимоги договору оренди земельної ділянки, оскільки не відповідає встановленій законодавцем формі;

- відповідно до договору про спільну діяльність, сторони погодили, зокрема т,. що внеском ПТУ №42 у спільну діяльність є право користування земельною ділянкою 371 га, з метою виробництва сільськогосподарської продукції в процесі виробничого навчання. Внеском Фермерського господарства "Кондор-С", є участь в організації виробництва вирощування сільськогосподарської продукції, використовуючи техніку та посівний матеріал;

- твердження прокурора про удаваність правочину між ПТУ № 42 та Фермерським господарством "Кондор-С", спростовуються тим, що ПТУ № 42 на законних підставах має землю в постійному користуванні та укладений договір про спільну діяльність щоб спільно діяти з метою забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та розвитку матеріально-технічної бази ПТУ та закріплення практичних навичок і умінь в процесі виробничого навчання та виробничої практики учнями училища. Договором передбачено, отримання ПТУ частки доходу від сумісного використання землі;

- прокурор втручається у процес здійснення ПТУ-42 свого права самостійно господарювати на своїй земельній ділянці і те, що чинним законодавством України не заборонено здійснення вкладів у спільну діяльність у вигляді грошових коштів, а тому твердження прокурора про те, що кошти сплачені до ПТУ № 42, є орендною платою, безпідставні;

- ПТУ-42, хоча і фінансується з Державного бюджету та є неприбутковою організацією, є суб`єктом господарювання, який відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України, як землекористувач, має право самостійно господарювати на землі, право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію тощо;

- договір від 10.05.2018 року про спільну (сумісну) діяльність сторонами виконується, зокрема за цим договором ПТУ отримано належну частку доходу за договором, яка використовується на невідкладні потреби життєдіяльності училища та керівником ПТУ організовано господарське використання земельної ділянки в інтересах училища і для потреб училища, в цілях, визначених відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії 11 - МК № 002002 від 03.09.1997;

- оскільки земельна ділянка із володіння ПТУ № 42 не вибувала та не передавалася у самостійне користування ФГ "Кондор- С", вимога прокурора про зобов`язання повернути земельну ділянку є необгрунтованою;

- прокурор фактично звужує розуміння поняття права самостійно господарювати на землі до обов`язку землекористувача безпосередньо самому, виключно своїми силами і засобами здійснювати обробіток землі. На думку відповідача, право самостійно господарювати на землі не обмежується законом, отже, землекористувач є вільним у виборі способів господарчого забезпечення діяльності училища, у тому числі й шляхом укладання договору про спільну діяльність. Тим більше, коли в училищі для цільового використання землі у розмірі 371 га немає ні засобів, ні коштів, ні робочої сили, ПТУ не може господарювати на землі інакше, як із залученням до цього інших осіб, зокрема через укладання цивільно-правових угод.

Клопотання про залишення позову без розгляду відповідач обґрунтовує тим, що в позовній заяві відсутні докази дотримання прокурором ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурором не обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі.

18.07.2019 судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про продовження підготовчого провадження у справі та відкладення підготовчого засідання на 17.09.2019.

18.07.2019 на адресу суду надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за №29 від 17.07.2019, яким позивач позовні вимоги прокурора підтримує.

26.07.2019 прокурором подано суду відповідь на відзив фермерського господарства Кондор С. на позовну заяву.

Прокурор не погоджується з висновками відповідача, вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Ухвалою від 17.09.2019 судом відмовлено в задоволенні клопотання представника Фермерського господарства «Кондор С.» про залишення позовної заяви без розгляду.

17.09.2019 судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 10.10.2019, про що ухвалою від 18.09.2019 повідомлено учасників справи.

10.10.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 29.10.2019.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

У судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник 2-го відповідача проти задоволення позову заперечує з підстав викладених у відзиві.

Решта учасників справи правом участі у судовому засіданні не скористались, їх явка у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

На підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В ч. 1 ст. 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розглядаючи цю справу, суд відзначає, що відповідач 1 не скористався своїм правом на викладення міркувань щодо предмету спору у відзиві.

Як визначено статтею другою Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Баштанської міської ради народних депутатів № 144 від 25.07.1997 року затверджено технічну документацію Андріївського середнього професійно-технічного училища № 42 по складанню державного акту на право постійного користування землею.

На підставі вказаного рішення Баштанською міською радою народних депутатів 03.09.1997 Андріївському середньому професійно-технічному училищу № 42 видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002002 площею 461,1 га для ведення сільськогосподарського виробництва в межах території Баштанської міської ради Баштанського району.

Згідно вказаного державного акту, Андріївському середньому професійно-технічному училищу № 42 надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 461,1 га, з них рілля площею 376, 5 га, багаторічні насадження площею 4,6 га, пасовища площею 27,1 га, ліси площею 12,6 га, у тому числі полезахисні лісосмуги 9,6 га, інші захисні насадження 3 га, під будівлями і дворами 24,9 га, під вулицями і площами 4,9 га, під дорогами 4,6 га, іншими землями 2,9 га в межах території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області.

Вказаний державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-МК № НОМЕР_1 , зареєстрований 03.09.1997 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 200.

Відповідно до п.1.4. Статуту, ПТУ - 42 створене відповідно до пропозиції місцевих органів виконавчої влади у 1972 році як СПТУ - 12. У 1984 році перейменовано в СПТУ № 42 (згідно з наказом державного комітету Української РСР по професійно-технічній освіті № 156/3 від 13.07.1984 року), з 1996 року -ПТУ-42.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.6, 5.2, 6А, 6.9. Статуту, ПТУ - 42 є державним

професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня,

сільськогосподарським товаровиробником, що займається виробництвом

сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізації, є юридичною особою, яка має самостійний баланс, рахунки в установах банків. Управління училищем здійснюється Міністерством освіти і науки України, управлінням освіти і науки Миколаївської обласної державної адміністрації. Училище є неприбутковою організацією.

Пунктом 6.9. Статуту ПТУ - 42 передбачено, що матеріально-технічна база навчального закладу включає будівлі, споруди, землю, тощо.

10.05.2018 між ПТУ - 42 та ФГ Кондор С. укладено договір про спільну діяльність щодо спільного обробітку земельної ділянки площею 371 га (далі - Договір), за умовами якого сторони зобов`язалися спільно діяти з метою забезпечення раціонального використання земель сільгосппризначення, підтримання та розвитку матеріально-технічної бази ПТУ - 42, закріплення практичних навичок і вмінь в процесі виробничого навчання та виробничої практики учнями училища (п. 1.1.).

За умовами п. 1.4., 5.2. Договору земельну ділянку надано на умовах спільного обробітку терміном на 5 років. Розірвання договору в односторонньому порядку допускається у межах законодавства України.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору, у зв`язку з неможливістю ПТУ-42 самостійно оплатити проведення необхідних заходів ПТУ-42 зобов`язується надати земельну ділянку площею 371 га для спільного обробітку з метою виробництва сільськогосподарської продукції в процесі виробничого навчання, а ФГ Кондор С. зобов`язано використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто, вирощування сільгосппродукції, використовуючи свою техніку та посівний матеріал.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору встановлено, що ПТУ-42 має право на отримання від ФГ Кондор С. своєї частки прибутку за цим Договором в грошовій формі, а саме: 2000,00 грн за 1 га земельної ділянки, яка перебуває у спільному обробітку. Сторона зобов`язується щоквартально перераховувати кошти в сумі 100000,00 грн. на спеціальний рахунок для підготовки нового учбового процесу і розвитку матеріально-технічної бази, а кінцевий розподіл продукції, отриманої від спільної діяльності згідно Договору безпосередньо після збирання врожаю провести не пізніше 31 грудня поточного року.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору про спільну діяльність та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Відповідно до положень ст. 1130 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно ч.1 ст. 1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність. За домовленістю сторін у договорі про спільну діяльність визначається досягнута домовленість сторін діяти спільно з метою отримання прибутку, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, вклади сторін, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови.

За змістом положень глави 77 ЦК України сторони договору про спільну діяльність прагнуть досягти спільної мети та не виступають стосовно один одного як боржник та кредитор. Договір про спільну діяльність характеризується спільністю мети, яку ставлять перед собою сторони, що домовляються. Предметом договору є спільна діяльність сторін для досягнення певної мети без створення юридичної особи.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва -підприємцями.

Отже, сторонами такого договору можуть бути тільки суб`єкти підприємництва - фізичні особи та/або комерційні організації. Некомерційна організація може бути учасником такого договору, якщо визначена ним діяльність не суперечить її статутній меті.

Відповідно до Статуту ПТУ - 42, головною метою його діяльності є забезпечення реалізації права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. А відповідно до п. 133.4.6. Податкового кодексу України, бюджетні заклади не є платниками податку оскільки є неприбутковими.

Вказане підтверджується Статутом та інформацією ПТУ - 42 від 22.03.2019.

Відповідно до п. 6.1. Статуту ПТУ - 42, фінансування професійно-технічної підготовки робітників, соціальний захист учнів, слухачів та педагогічних працівників в училищі, в межах обсягів державного замовлення, здійснюється на нормативній основі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зазначене свідчить про те, що ПТУ - 42 не може бути учасником спільної діяльності з метою отримання прибутку.

Статтею 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Згідно інформації відділу у Баштанському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 15.02.2019, нормативно-грошова оцінка 1 га сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь в межах території Баштанської міської ради Баштанського району, яка надана в постійне користування Андріївському середньому професійно-технічному училищу № 42, із застосуванням коефіцієнту індексації станом на 01.01.2019 становить 1 га ріллі - 23724,14 грн., грошова оцінка земельної ділянки площею 371 га ріллі, яка перебуває у межах території зазначеної сільської ради складає 8801655,94 грн.

Статтею 1139 ЦК України визначено, що прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

Як зазначено вище, пунктами 2.1., 2.2. Договору, сторонами врегульовано розподіл продукції, одержаної від спільного обробітку.

Так, ПТУ-42 має право на отримання від ФГ Кондор С. своєї частки прибутку за цим Договором в грошовій формі, а саме: 2000,00 грн за 1 га земельної ділянки, яка перебуває у спільному обробітку. Сторона зобов`язується щоквартально перераховувати кошти в сумі 100000,00 грн. на спеціальний рахунок для підготовки нового учбового процесу і розвитку матеріально-технічної бази, а кінцевий розподіл продукції, отриманої від спільної діяльності згідно Договору безпосередньо після збирання врожаю провести не пізніше 31 грудня поточного року.

З матеріалів справи вбачається, що упродовж 2018-2019 років бухгалтерією ПТУ - 42 кошти на паливно-мастильні матеріали та інші поточні витрати для обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 371 га, яка розташована в межах території Баштанської міської ради, не виділялися (довідка ПТУ-42 від 22.03.2019).

У вказаний період учні ПТУ - 42 на земельній ділянці площею 371 га проходили виробниче навчання, яке полягало в отриманні теоретичних знань у ході візуального спостереження за процесом обробітку землі (оранка, дискування, боронування, посів, збирання врожаю) працівниками ФГ Кондор С. на сільськогосподарській техніці ФГ Кондор ОСОБА_2 . .

Тобто, упродовж 2018-2019 років сторони спірного договору про спільну діяльність до обробітку земельної ділянки учнів ПТУ - 42 не залучали, що підтверджується інформацією ПТУ - 42 від 22.03.2019, журналами обліку виробничого навчання груп № 217, 1 18 та журналами реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів, вихованців, студентів груп № 21 7, 118.

Обробіток земельної ділянки здійснювався сільськогосподарською технікою ФГ Кондор С. , а техніка училища для цієї мети не залучалася, що підтверджується п. 3.4. Договору та інформацією ПТУ - 42 від 22.03.2019.

У 2018-2019 роках за користування земельною ділянкою площею 371 га ФГ Кондор ОСОБА_3 сплачено ПТУ - 42 кошти у розмірі 742 000 гри., що підтверджується випискою з рахунку, в якій зазначено: оплата коштів згідно договору від 10.05.2018 та інформацією ПТУ - 42 від 03.04.2019.

Відповідно до інформації ПТУ - 42 від 03.04.2019, для проведення розрахунку за договором про спільну діяльність, ПТУ - 42 використовує коефіцієнт 8,4 % з урахуванням положень ст. 288 Податкового Кодексу України, що регламентує нарахування орендної плати.

Пунктами 1.5. та 7.1. Договору передбачено, що ФГ Кондор С. має право на час дії договору господарювання на землі площею 371 га та після закінчення дії Договору повертає ПТУ - 42 земельну ділянку в такому ж стані, в якому її було отримано для спільного обробітку.

Зазначене свідчить про те, що фактично ПТУ-42 земельну ділянку площею 371 га передано ФГ Кондор С. в оренду та визначено орендну плату за її користування.

Також, відповідно до п. 3.1. Договору передбачено, що ПТУ-42 має право: здійснювати контроль за використанням земельної ділянки та за збиранням урожаю; своєчасно отримувати розрахунок за обробіток земельної ділянки в терміни, обумовлені цим Договором; на відшкодування збитків, завданих внаслідок господарської діяльності землекористувача; надавати пропозиції про перегляд умов оплати земельної ділянки щорічно та брати участь у зміні договору за обоюдною згодою сторін.

Відповідно до змісту Договору для ПТУ - 42 жодних обов`язків спільної діяльності не визначено, крім єдиного обов`язку - передачі землі у користування за гроші (п.п. 3.1.,3.3. Договору).

Також, договором не визначені вклади сторін (їх частки), які вони об`єднують для здійснення спільної діяльності, що відповідно до приписів ст.ст. 1137, 1138, 1139 ЦК України є визначальним при розподілі прибутку, спільних витрат, збитків та відповідальності за спільними зобов`язаннями.

Відповідно до п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою не може бути меншим 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Пунктом 64.6 ст.64 Податкового кодексу України передбачено, що на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб.

Відповідно до інформації ПТУ - 42 та Баштанського управління ГУ ДФС у Миколаївській області від 18.02.2019, спірний договір на обліку в контролюючому органі не перебуває. Протягом 2018 року земельний податок на земельну ділянку площею 371 га до бюджету не надходив, так як власник земельної ділянки - ПТУ - 42 відповідно до п.7.1.4. рішення Баштанської міської ради № 10 від 06.04.2017 звільняється від сплати земельного податку.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Згідно ст.21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю -це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення І перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Проаналізувавши умови оспорюваного договору та враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що договір від 10.05.2018, укладений між відповідачами, не містить ознак договору про спільну діяльність, а містить істотні умови договору оренди землі, а саме: об`єкт оренди (п. 1.2. Договору), строк дії договору оренди (п.1.4. Договору), орендна плата із зазначенням її розміру, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення (п.п.2.1, 2.2. Договору).

З наведеного вище можна зробити висновок, що договір про спільну діяльність щодо обробітку земельної ділянки укладено відповідачами з метою приховання іншого правочину - договору оренди землі, отже, відповідно до ч.1 ст.235 ЦК України спірний договір є удаваним.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

ФГ Кондор С. фактично користується та володіє, експлуатує земельну ділянку площею 371 га за рахунок власної техніки, обладнання, паливно-мастильних матеріалів, працівників, засобів рослин та сплачує плату за її експлуатацію та користування ПТУ - 42.

Отже, укладаючи договір про спільну діяльність ПТУ -42 та ФГ Кондор С. мали намір приховати правовідносини оренди землі, оскільки умовами Договору передбачено фактичну передачу права користування земельною ділянкою з метою здійснення підприємницької діяльності (виробництво сільськогосподарської продукції), Договір не містить іншої мети, з якою використовується земельна ділянка. Тобто, фактичний об`єкт Договору -земельна ділянка ПТУ - 42 передана у строкове платне користування.

Відсутність акту прийому - передачі земельної ділянки є неналежним оформленням відносин оренди земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

Доводи відповідача з приводу того, що оспорюваний договір не може вважатись договором оренди через відсутність істотних умов договору оренди землі та підписаного між сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки суд до уваги не бере, оскільки в даному випадку неналежне оформлення відносин оренди земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10.05.2018, справа № 924/263/17.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із вимогами п.п. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею, спірна земельна ділянка надана ПТУ - 42 для ведення сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306, спірна земельна ділянка є землею сільськогосподарського призначення, має код КВЦПЗ 01.09.- для дослідних і навчальних цілей та має код КВЦПЗ 01.10 - для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Відповідно до класифікації видів економічної діяльності, основним видом діяльності ФГ Кондор С. є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (має КВЕД 01.11).

Відтак, ФГ Кондор С. згідно договору про спільну діяльність використовує земельну ділянку для ведення товарного сільгоспвиробництва (код КВЦПЗ 01.01), тоді як земельна ділянка навчальному закладу передана для ведення дослідних і навчальних цілей (код КВЦПЗ 01.09.) та для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (має код КВЦПЗ 01.10).

Відповідно до відповіді Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 08.04.2019 станом на 11.03.2019 земельна ділянка площею 371 га оброблена сільськогосподарською технікою та засіяна озимими сільськогосподарськими культурами (ячмінь, пшениця), обробітком якої займається ФГ Кондор С. на підставі договору про спільну діяльність від 10.05.2018, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної діяльності, складеним Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області.

Таким чином, професійно-технічне училище фактично передало земельну ділянку суб`єкту підприємницької діяльності під посів сільськогосподарських культур та обмежилось отриманням плати за використання земельної ділянки на власний рахунок.

Відповідно до ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання угоди недійсною.

Частиною 1 статті 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Ураховуючи, що ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області не є стороною договору про спільну діяльність з ФГ Кондор С. , а земельна ділянка перебуває на праві постійного користування у ПТУ-42, належним способом захисту є зобов`язання фермерського господарства повернути спірну земельну ділянку ПТУ-42, з використанням правового механізму передбаченого ст. 1212 ЦК України (правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 17.02.2016 №6-2407цс15 та 02.03.2016 №6-3090цс15).

Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ст.122 ЗК України, розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення здійснює Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Згідно з п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.0.2016 № 333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016, Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному законодавством; здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Відповідно до інформації відділу у Баштанському районні Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 03.04.2019 земельна ділянка загальною площею 371 га, яка на території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області знаходиться в постійному користуванні ПТУ -42 відповідно до ст. 84 ЗК України перебуває у державній власності.

Отже, органом, який на даний час здійснює контроль за використанням та охороною земель на території області є Головне управління Держгеокадастру в Миколаївській області та його територіальні підрозділи. Відповідно до ст. ст. 319, 386 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом звернення до суду.

Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру в області має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Про зазначені порушення вимог законодавства України, Баштанською місцевою прокуратурою повідомлено Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області листом від 03.04.2019.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 08.04.2019, контролюючий орган не втручається у відносини щодо укладання договору про спільну діяльність між суб`єктами господарювання, а саме використання спірної земельної ділянки ФГ Кондор С. . Також, зазначено, що при укладанні договору про спільну діяльність між ПТУ -42 та ФГ Кондор ОСОБА_3 було порушено вимоги ст. 123, 134 Земельного кодексу України, відповідно до якої юридичні особи, позбавлені права отримувати земельні ділянки поза конкурсною процедурою.

Прокурор обгрунтовує підстави звернення до господарського суду з позовом про захист інтересів держави наступним.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також ст.23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Поняття інтереси держави на даний час в законі не закріплене, проте таке визначення міститься в рішенні Конституційного суду України № З-рп/99 від 08.04.1999, згідно якого поняття інтереси держави є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Так, пунктом 3 вказаного рішення суд в загальному порядку, не пов`язуючи поняття з конкретними нормами, які підлягають тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих за захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Згідно ст.13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Статтями 14 Конституції України та 373 Цивільного кодексу України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 2 Закону України Про охорону земель визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанові від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Незаконне використання відповідачем земельної ділянки державної власності порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, втраті з боку держави контролю над процесами оренди земельних угідь і виробництва сільгосппродукції в країні, суперечить державній політиці у сфері земельних відносин.

Використання земель із порушенням вимог чинного законодавства не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 124 ЗК України, передача юридичним особам в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 7 червня 2017 р. № 413, Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в користування (оренда, емфітевзис) повинні під час формування лотів для продажу прав оренди та/або емфітевзису встановлювати строк дії договору оренди сім років та стартову ціну лота - не нижче 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки (для продажу прав оренди).

Законність відчуження прав на землю та її раціональне використання становлять посилений суспільний інтерес. Додержання законності при набутті прав користування земельними ділянками є невід`ємними складовими земельної реформи. Протидія незаконному заволодінню правами на землі державної власності має важливе значення для економіки та безпеки держави.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 зазначено, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес .

Надання земель державної форми власності у користування іншому суб`єкту не уповноваженим органом призводить до необлікованого використання земель. Наведене, у свою чергу, сприяє тінізації аграрного сектору економіки та втраті з боку держави загалом контролю над процесами оренди земельних угідь і виробництва сільгосппродукції в країні, може негативно позначитись на родючості землі.

За таких обставин суспільним , публічним інтересом звернення прокуратури до суду з цим позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - доступу Українського народу до земель сільськогосподарського призначення. Суспільний , публічний інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині відновленні становища, яке існувало до порушення прав Українського народу на землю.

Окрім того, дотримання належного економічного регулювання земельних відносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового (в тому числі договірного) врегулювання, що виключає невизначеність у правовідносинах сторін, безпосередньо належить до інтересів держави.

Відповідно до положень ст. ст. 15-1 ЗК України, 15, 16, 319, 386 ЦК України, підпункту 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, орган, який на даний час розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території області є Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, котрий має повноваження звернутися до суду з метою захисту інтересів держави у сфері використання землі державної форми власності.

Разом з тим, незважаючи на очевидність порушень інтересів держави вказаним органом протягом тривалого часу не вжито заходів до усунення вищевказаних порушень та повернення спірної земельної ділянки у розпорядження держави. Зазначене підтверджується інформацією Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 08.04.2019, що і стало причиною звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в області.

Керуючись наведеними міркуваннями, господарський суд погоджується з твердженнями прокурора, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову підлягають покладенню на відповідача.

Отже, сплачений прокуратурою при поданні позову судовий збір у розмірі 133945,84 грн підлягає покладенню на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 177-185, 196, 201-221, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про спільну діяльність від 10.05.2018, укладений між професійно-технічним училищем №42 та Фермерським господарством Кондор С. .

3. Зобов`язати Фермерське господарство Кондор С. (вул. Куйбишева, 154, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55600, код ЄДРПОУ 34135609) повернути земельну ділянку площею 371 га, розташовану в межах території Баштанської міської ради вартістю 8801655,94 грн., професійно-технічному училищу №42 Міністерства освіти і науки України (с. Андріївка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 02546097).

4. Стягнути з Професійно-технічного училища №42 (с. Андріївка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 02546097) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 66972,92 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Фермерського господарства «Кондор С.» (вул. Куйбишева, 154, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55600, код ЄДРПОУ 34135609) на користь прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) 66972,92 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

7. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

особа, яка звернулась за захистом інтересів держави: керівник Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області (провулок Пожежний, 3, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101),

позивач: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404),

відповідач : Професійно-технічне училище №42 (с. Андріївка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 02546097),

відповідач: Фермерське господарство «Кондор С.» (вул. Куйбишева, 154, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55600, код ЄДРПОУ 34135609).

Повний текст судового рішення складено і підписано 08 листопада 2019 року.

Суддя В.О.Ржепецький