МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2019 р. № 400/1853/19 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг - Лайн", вул. Спаська, 67/1, м. Миколаїв, 54001
до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
про:визнання дій протиправними,скасування вимоги від 03.06.2019 р. № 194697-50 та рішення №34/14-29-50-07-29, ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними дії щодо винесення від 03.06.2019 податкової вимоги № 194697-50 та рішення № 34/14-29-50-07-29 про опис майна у податкову заставу та скасування податкової вимоги № 194697-50 та рішення № 34/14-29-50-07-29 про опис майна у податкову заставу від 03.06.2019.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у вимозі не зазначено на підставі якої норми права її винесено та на якій підставі визначено розмір боргу. До вимоги не надано жодного розрахунку пені, що цілком нівелює можливість такого нарахування.
Відповідач заперечує проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки інтегрована картка платника податку на прибуток містить нарахування, відповідно платник податку має податковий борг. Податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікових даних податкової інформації системи органів доходів і зборів, тому податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу від 03.06.2019 прийнятті правомірно.
Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, справа розглядається у письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
03.06.2019 ГУ ДФС у Миколаївській області надіслав позивачу податкову вимогу № 194697-50, в якій зазначено, що станом на 02.06.2019 сума податкового боргу ТОВ Шіппінг Лайн складає з податку на прибуток: 83889,23 грн., з яких 72559грн. основний платіж, 8540,19 грн. штрафні санкції та 2790,04 грн. пені.
10.09.2018 відповідачем було прийнято вимогу № 57938-18 про сплату податкового боргу у сумі 207905,71 грн., з яких 114035,97 грн. основний платіж, 25826 грн. штрафні санкції, пеня -68043,74 грн. Вимога складається із грошового зобов`язання, прийнятого контролюючим органом по податковому повідомленню-рішенню від 27.08.2018 № 00074041402.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 по справі № 400/2920/18 за позовом ТОВ Шіппінг-Лайн визнано протиправною та скасовано вимогу в частині визначення заборгованості по пені в сумі 68043,74 грн. В частині донарахування податку на прибуток в сумі 114035,97 грн. основний платіж та 25826 грн. штрафні санкції позивач погодився та погасив цю суму самостійно.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 рішення суду першої інстанції в частині скасування податкової вимоги № 57938-18 від 29.01.2019 на суму пені 68043,74 грн. залишено без змін.
Відповідно до ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Згідно зі ст.89 ПК України право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
У відзиві відповідач зазначив, що у позивача залишаються несплаченими нарахування:
- по податковому повідомленню-рішенню від 25.11.2018, але на яку суму не зазначено.
- 28.02.2019 платником податку самостійно нараховано недоїмку та штрафну санкцію згідно уточнюючого звіту податкової декларації з податку на прибуток № 9311196999 від 28.02.2019,
-11.03.2019 нараховано платником самостійно за рік податкові зобов`язання на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств,
-15.05.2019 нараховано позивачу пеня за борг минулих років,
-20.05.2019 нараховано самостійно платником податку заборгованість за квартал на підставі податкової декларації від 10.05.2019 № 9094640530.
Але при цьому, відповідач не надав суду розрахунок суми податкової вимоги.
Надана відповідачем інтегрована картка платника податку на прибуток свідчить, що після набрання судовим рішенням законної сили, відповідачем не вилучена заборгованість в сумі пені 68043,74 грн., а навпаки сплата позивачем самостійно визначених ним зобов`язань зі сплати податку на прибуток йде на погашення пені, про що відповідач у відзиві і зазначає, що відповідно до ст.87.9 Податкового Кодексу України кошти, що сплачує платник податків, який має податковий борг зараховується за рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку. В зв`язку з чим, у позивача виникає нова заборгованість зі сплати податків, на яку відповідачем нараховуються штрафні санкції.
В інтегрованій картці позивача від 25.11.2018 є заборгованість зі сплати штрафних санкцій, яка нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення № 0104561215 від 12.11.2018 на суму 13986,20 грн. Згідно даних інформаційної системи Діловодство суду стало відомо, що 17.09.2019 відкрито провадження у справі № 400/2906/19 за позовом позивача до ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення. Також про це зазначає позивачу у відповіді на відзив.
Але матеріали справи не містять доказів того, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення було надіслано позивачу та станом на день прийняття спірної вимоги від 03.06.2019 було узгодженим в розумінні п.56.17 ст.56 ПК України.
Податкове повідомлення-рішення № 0104561215 від 12.11.2018, яке позивач оскаржує у судовому порядку на суму 13 986,20 грн. штрафу. Але відповідно до спірної вимоги станом на 03.06.2019 заборгованість по штрафних санкціях складає 8540,19 грн., а не 13986,20 грн. , як визначено податковим повідомленням-рішенням. Відповідач не надав суду жодного розрахунку стосовно суми заборгованості за основним платежем, штрафних санкціях та пеня, які були включені до податкової вимоги.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що та заборгованість, яка була самостійно визначена позивачем у податкових деклараціях з податку на прибуток від 28.02.2019 , від 11.03.2019 та 20.05.2019 була позивачем повністю погашена, що підтверджується платіжними дорученнями.
Надана позивачем податкова декларація з податку на прибуток від 28.02.2019-уточнююча за 2018, визначає у рядку 19: Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду - 33 432 грн., рядок 29 Пеня, нарахована на виконання вимог п.129.1.3 п.п.129.1 ст.129 ПК України -930 грн. Платіжним дорученням № 9452 від 28.02.2019 оплачено податок на прибуток в сумі 33874 грн., платіжним дорученням № 9490 - 930 грн. пені.
У податковій декларації з податку на прибуток від 11.04.2019 за І кв.2019 податок на прибуток визначений позивачем в сумі 38 735 грн., який сплачено платіжним дорученням № 9962 від 15.05.2019.
У відзиві та у картці платника податку на прибуток 15.05.2019 нараховано позивачу пеня за борг минулих років, але за який борг, чим підтверджується та яким чином нарахована ця сума відповідач суду не зазначив.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів суду належними способами доказування, що правомірно прийняв вимогу в сумі 83889,23 грн. та що саме ця сума податкового боргу існувала у позивача перед державою станом на 03.06.2019.
Відтак вимогу, належить скасувати.
Оскільки рішення № 34/14-29-50-07-29 про опис майна у податкову заставу від 03.06.2019 є похідним від наявності податкового боргу, визначеного у спірній вимозі, тому це рішення теж належить скасувати.
Позивач просить визнати протиправними дії ГУ ДФС щодо винесення вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу. Дії відповідача виразились у прийнятті вимоги та рішення, яке позивач просить скасувати. По суті його права порушені прийняттям відповідачем вимоги та рішення, тому належним способом захисту прав позивача буде визнання судом протиправною та скасування вимоги та рішення, тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дії щодо винесення вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу задоволенню не підлягають, оскільки це неналежний спосіб захисту позивача та у разу задоволенні позову в цій частині права позивача не будуть відновленні.
За таких обставин, позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг - Лайн" (вул. Спаська, 67/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 33310812) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати вимогу від 03.06.2019 № 194697-50 та рішення № 34/14-29-50-07-29 про опис майна у податкову заставу.
3. В решті позову відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг - Лайн" (вул. Спаська, 67/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 33310812) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня), сплачений платіжним дорученням № 10219 від 12.06.2019 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2019 |
Оприлюднено | 23.09.2019 |
Номер документу | 84400961 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Гордієнко Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні