Постанова

від 21.01.2020 по справі 400/1853/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1853/19

Категорія:111030100 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Дата складання повного тексту: 19.09.2019 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Шіппінг-Лайн" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними, скасування вимоги та рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Шіппінг-Лайн" звернулося до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДФС у Миколаївській області про:

- визнання протиправними дії щодо винесення від 03 червня 2019 року податкової вимоги №194697-50 та рішення №34/14-29-50-07-29 про опис майна у податкову заставу;

- скасування податкової вимоги №194697-50 та рішення № 34/14-29-50-07-29 про опис майна у податкову заставу від 03 червня 2019 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у вимозі не зазначено на підставі якої норми права її винесено та на якій підставі визначено розмір боргу. До вимоги не надано жодного розрахунку пені, що цілком нівелює можливість такого нарахування.

Відповідач позов не визнав, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки інтегрована картка платника податку на прибуток містить нарахування, відповідно платник податку має податковий борг. Податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікових даних податкової інформації системи органів доходів і зборів, тому податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу від 03 червня 2019 року прийнятті правомірно.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року позов ТОВ "Шіппінг-Лайн" (вул. Спаська, 67/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 33310812) до ГУ ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задоволений частково.

Визнано протиправними та скасовано вимогу від 03 червня 2019 року №194697-50 та рішення № 34/14-29-50-07-29 про опис майна у податкову заставу.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь ТОВ "Шіппінг-Лайн" (вул. Спаська, 67/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 33310812) судовий збір у сумі 1 921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня), сплачений платіжним дорученням № 10219 від 12 червня 2019 року.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в частині визнання протиправними та скасування вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ГУ ДФС у Миколаївській області зазначає, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікових даних податкової інформації системи органів доходів і зборів, а кошти, що сплачує платник податків зараховуються в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати. Так, станом на 12 липня 2019 року відповідно до ІКП платника в ІТС "Податковий блок" за платником обліковується заборгованість зі сплати податку на прибуток у сумі 83 889,23 грн. Судовим рішенням по справі №400/2920/18 скасовано вимогу в частині визначення та сплати пені, що не призводить до скасування нарахування пені за податковим повідомленням-рішенням (далі ППР). ППР від 27 серпня 2018 року №00074041402 позивачем не оскаржується, а тому скасувати зазначенні суми неможливо. Згідно з п.60.2 ст. 60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі. Таким чином, підстави для скасування податкової вимоги від 03 червня 2019 року №194697-50 та рішення №34/14-29-50-07-29 відсутні.

У відзиві ТОВ "Шіппінг-Лайн" на апеляційну скаргу вказується, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити його без змін.

Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

03 червня 2019 року ГУ ДФС у Миколаївській області надіслав позивачу податкову вимогу №194697-50, в якій зазначено, що станом на 02 червня 2019 року сума податкового боргу ТОВ "Шіппінг Лайн" складає з податку на прибуток: 83 889,23 грн., з яких 72 559 грн. основний платіж, 8 540,19 грн. штрафні санкції та 2 790,04 грн. пені.

10 вересня 2018 року відповідачем було прийнято вимогу №57938-18 про сплату податкового боргу у сумі 207 905,71 грн., з яких 114 035,97 грн. основний платіж, 25 826 грн. штрафні санкції, пеня - 68 043,74 грн.

Вимога складається із грошового зобов`язання, прийнятого контролюючим органом по ППР від 27 серпня 2018 року № 00074041402.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року по справі №400/2920/18 за позовом ТОВ "Шіппінг-Лайн" визнано протиправною та скасовано вимогу в частині визначення заборгованості по пені в сумі 68 043,74 грн. В частині донарахування податку на прибуток в сумі 114 035,97 грн. основний платіж та 25 826 грн. штрафні санкції позивач погодився та погасив цю суму самостійно.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині скасування податкової вимоги №57938-18 від 29 січня 2019 року на суму пені 68 043,74 грн. залишено без змін.

Вирішуючи справу в частині визнання неправомірними дій органу ДФС при винесенні вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, суд першої інстанції виходив з того, що по суті його права порушені прийняттям відповідачем останніх, тому належним способом захисту прав позивача буде визнання судом протиправною та скасування вимоги та рішення, тому позовні вимоги цій частині позовних вимог задоволенню не підлягають, оскільки це неналежний спосіб захисту позивача та, у разу задоволенні позову в цій частині права позивача не будуть відновленні. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково (судове рішення в цій частині не оскаржується).

Вирішуючи справу в частині визнання протиправними та скасування вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів суду належними способами доказування, що правомірно прийняв вимогу в сумі 83 889,23 грн. та те, що саме ця сума податкового боргу існувала у позивача перед Державою станом на 03 червня 2019 року, відтак вимогу, належить скасувати. Крім того, оскільки рішення №34/14-29-50-07-29 про опис майна у податкову заставу від 03 червня 2019 року є похідним від наявності податкового боргу, визначеного у спірній вимозі, тому це рішення теж належить скасувати.

Судова колегія вважає висновки суду першої інстанції в частині визнання протиправними та скасування вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст.ст. 14, 59, 88 ПК України, які регулюють спірні правовідносини.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.14.1.39 ст. 14 ПК України).

Положеннями п.14.1.153 ст. 14 ПК України встановлено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч.1 п.59.3. ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Отже, податкова вимога надсилається якщо є податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Узгодження грошового зобов`язання здійснюється шляхом надіслання контролюючим органом платнику податків податкового повідомлення - рішення та можливістю оскаржити таке рішення платником податку в адміністративному чи судовому порядку.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1 ст. 88 ПК України).

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.88.2 ст. 88 ПК України).

Згідно зі ст. 89 ПК України право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п.100.11 ст. 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Майно платника податків звільняється з податкової застави, зокрема, з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (пп.93.1.1 п.93.1 ст. 93 ПК України).

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пп. 93.1.1-93.1.5 п. 93.1 цієї статті (п.93.2 ст. 93 ПК України).

Згідно п. 8 р. І Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 16 червня 2017 року №586 (далі Порядок №586) день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів відповідно до законодавства.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 11 р. І Порядку №586).

Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог ст.59 гл. 4 р. II ПК України (п.12 р. І Порядку № 586).

Згідно п.1 р. ІІ Порядку №586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

У відзиві відповідач зазначив, що у позивача залишаються несплаченими нарахування:

- по ППР від 25 листопада 2018 року, але на яку суму не зазначено;

- 28 лютого 2019 року платником податку самостійно нараховано недоїмку та штрафну санкцію згідно уточнюючого звіту податкової декларації з податку на прибуток № 9311196999 від 28 лютого 2019 року;

- 11 березня 2019 року нараховано платником самостійно за рік податкові зобов`язання на підставі податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

- 15 травня 2019 року нараховано позивачу пеня за борг минулих років;

- 20 травня 2019 року нараховано самостійно платником податку заборгованість за квартал на підставі податкової декларації від 10 травня 2019 року № 9094640530.

Але при цьому, ГУ ДФС у Миколаївській області не надало суду розрахунок суми податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що надана апелянтом інтегрована картка платника податку на прибуток свідчить, що після набрання судовим рішенням законної сили, відповідачем не вилучена заборгованість в сумі пені 68 043,74 грн., а навпаки сплата позивачем самостійно визначених ним зобов`язань зі сплати податку на прибуток йде на погашення пені, про що відповідач у відзиві і зазначає, що відповідно до ст. 87.9 ПК України кошти, що сплачує платник податків, який має податковий борг зараховується за рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку.

В зв`язку з чим, у позивача виникає нова заборгованість зі сплати податків, на яку органом ДФС нараховуються штрафні санкції.

Так, з інтегрованій картці платника податку на прибуток позивача від 25 листопада 2018 року (а.с.46-49) вбачається, заборгованість зі сплати штрафних санкцій, яка нарахована на підставі ППР №0104561215 від 12 листопада 2018 року на суму 13 986,20 грн.

Крім того, згідно даних інформаційної системи "Діловодство" суду першої інстанції стало відомо, що 17 вересня 2019 року відкрито провадження у справі №400/2906/19 за позовом ТОВ "Шіппінг-Лайн" до ГУ ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування вищезазначеного ППР.

Також про це зазначає позивач у відповіді на відзив.

Але матеріали справи не містять доказів того, що вищезазначене ППР було надіслано позивачу та станом на день прийняття спірної вимоги від 03 червня 2019 року було узгодженим в розумінні п.56.17 ст. 56 ПК України.

ППР №0104561215 від 12 листопада 2018 року, яке позивач оскаржує у судовому порядку на суму 13 986,20 грн. штрафу. Але відповідно до спірної вимоги станом на 03 червня 2019 року заборгованість по штрафних санкціях складає 8 540,19 грн., а не 13 986,20 грн. , як визначено ППР.

ГУ ДФС у Миколаївській області не надав суду жодного розрахунку стосовно суми заборгованості за основним платежем, штрафних санкціях та пені, які були включені до податкової вимоги.

Разом з тим, у відповіді на відзив товариство зазначає, що та заборгованість, яка була ним самостійно визначена у податкових деклараціях з податку на прибуток від 28 лютого 2019 року, від 11 березня 2019 року та 20 травня 2019 року була повністю погашена, що підтверджується платіжними дорученнями.

Надана позивачем податкова декларація з податку на прибуток від 28 лютого 2019 року - уточнююча за 2018 рік, визначає у р. 19: "Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду" - 33 432 грн., р. 29 "Пеня, нарахована на виконання вимог п.129.1.3 п.п.129.1 ст. 129 ПК України" - 930 грн.

Платіжним дорученням №9452 від 28 лютого 2019 року оплачено податок на прибуток в сумі 33 874 грн., платіжним дорученням № 9490 - 930 грн. пені.

У податковій декларації з податку на прибуток від 11 квітня 2019 року за І кв. 2019 року податок на прибуток визначений позивачем в сумі 38 735 грн., який сплачено платіжним дорученням № 9962 від 15 травня 2019 року.

У відзиві та у картці платника податку на прибуток 15 травня 2019 року нараховано позивачу пеня за борг минулих років, але за який борг, чим підтверджується та яким чином нарахована ця сума відповідач суду не зазначив.

За таких підстав, апелянт не довів суду, згідно ч.1 ст. 77 КАС України, належними способами доказування, що правомірно прийняв вимогу в сумі 83 889,23 грн. та що саме ця сума податкового боргу існувала у позивача перед Державою станом на 03 червня 2019 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність скасування вимоги, та, оскільки рішення №34/14-29-50-07-29 про опис майна у податкову заставу від 03 червня 2019 року є похідним від наявності податкового боргу, визначеного у спірній вимозі, тому це рішення теж належить скасувати.

За таких обставин, позов належить задовольнити частково, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, п.2 ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 24 січня 2020 року.

Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Ступакова І.Г. Лук`янчук О.В.