Рішення

від 20.09.2019 по справі 640/6974/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2019 року м. Київ № 640/6974/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

суддів Пащенка К.С.,

Чудак О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України, в якому просив:

1. Визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо відсутності дій для внесення змін у постанову Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива .

2. Визнати протиправним здійснений Кабінетом Міністрів України розрахунок прожиткового мінімуму як такий, що здійснений без дотримання законодавства України та як такий, що не забезпечує право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

3. Зобов`язати відповідачів вчинити дії для внесення змін у постанову Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива наступного змісту:

3.1 Абзаци 1 та 2 пункту 10 Постанови №848 викласти у такій редакції :

10. Для розрахунку житлової субсидії враховуються доходи членів домогосподарства, членів сім`ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пункті 9 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи.

(Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №841 від 17.10.2018 - застосовується з 1 жовтня 2018 року)/

Під час призначення житлової субсидії враховуються такі доходи:

заробітна плата та інші доходи після сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, пенсія, стипендія; соціальні виплати, які призначаються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення; допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування; грошові перекази, отримані із-за кордону;

(Пункт 10 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ №841 від 17.10.2018 - застосовується з 1 жовтня 2018 року) .

3.2 Пункт 12 Постанови №848 доповнити абзацом наступного змісту:

Для фізичних осіб-підприємців, які обрали загальну систему оподаткування, до загального доходу за кожний місяць враховується чистий оподатковуваний дохід, отриманий підприємцем у календарному році, попередньому року здійснення органами соціального захисту населення розрахунку розміру субсидій, за винятком сплачених сум єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відомості про розмір чистого оподатковуваного доходу та сум сплачених податків і зборів надаються компетентними податковими органами на запит органів соціального захисту населення .

3.3. Замінити скрізь по тексту Постанови №848 термін сукупний дохід на термін чистий оподатковуваний дохід .

4. Зобов`язати Кабінет Міністрів України здійснити розрахунок розміру прожиткового мінімуму з дотриманням законодавства України та у розмірі, що забезпечує право громадян на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

5. Стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача один мільйон гривень на відшкодування завданої йому моральної шкоди .

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час розгляду заяви позивача у Волинському окружному адміністративному суді до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо призначення житлової субсидії у розмірі нуль гривень, відповідач обгрунтовував свої дії посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива . Зокрема, що пунктом 10 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 передбачено, що під час призначення житлової субсидії враховуються зокрема інші доходи, а підпунктом 8 пункту 12 Постанови №848 передбачено, що для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування і є платниками єдиного податку першої-третьої груп, не враховується дохід, отриманий самозайнятою особою та дохід від провадження підприємницької діяльності, інформацію про які подано ДФС на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. Система оподаткування та група платника єдиного податку для спрощеної системи оподаткування визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

Постановою №848 не визначено, які доходи при розрахунку субсидій враховуються для підприємців, що працюють на загальній системі оподаткування, зокрема для тих, хто є платником податку на додану вартість; не встановлено, що повинні враховуватись валові доходи, відомості про які одержані органом соціального захисту у Державній фіскальній службі з Державного реєстру фізичних осіб.

До суми доходу, який враховується при розрахунку субсидії повинен враховуватись чистий оподатковуваний дохід після сплати належних податків і зборів, а не загальний оподатковуваний (валовий) дохід.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року №329 запроваджено норми, які незаконно звужують право позивача на одержання субсидії, оскільки передбачають можливість включення валових доходів від здійснення господарської діяльності як підприємця, що перебуває на загальній системі оподаткування, до складу доходів при розрахунку субсидії. Ці положення суперечать статтям 22, 24 Конституції України, оскільки порушують принцип рівності громадян та звужують право позивача на одержання субсидії.

За таких обставин, позивач просив зобов`язати Кабінет Міністрів України та Міністерство соціальної політики України внести зміни до Постанови №848 у редакції, зазначеній позивачем у позовній заяві.

В зв`язку ж з допущеною, на думку позивача, бездіяльністю відповідачів щодо відсутності дій з приводу внесення змін у Постанову №848, останніми завдано позивачу моральну шкоду у розмірі 1000000,00 грн., яку він просить стягнути з відповідачів солідарно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Відповідач - Кабінет Міністрів України позов не визнав з підстав, наведених у відзиві по позовну заяву. Зокрема зазначив, що Кабінет Міністрів України здійснює свою діяльність у відповідності зі статтею 113 Конституції України, Закону України Про Кабінет Міністрів України , актів Президента України тощо. Регулювання надання пільг та житлових субсидій населенню шляхом видання відповідних нормативно-правових актів Уряду, чи внесення змін в діючі акти, відноситься до дискреційних повноважень Уряду щодо прийняття акту та відповідних суб`єктів, що мають право ініціювати розробку та прийняття таких актів.

Позивач надав довідку ГУ ДФС у Волинській області від 19 лютого 2019 року №153, з якої вбачається, що СПД ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 31.12.2018 перебував на загальній системі оподаткування та сума його чистого доходу становить 286,48 грн., що підтверджує застосування структурним підрозділом з питань соціального захисту населення розміру доходу позивача, як фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування, що визначається у відповідності зі статтею 177.2 Податкового кодексу України.

При цьому відповідач зазначив, що позивач обрав невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки в разі, якщо позивач ставить під сумнів правильність визначення структурним підрозділом з питань соціального захисту населення розміру доходу для обчислення субсидії, то позов до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення з підстав можливого порушення норм чинного законодавства при призначенні субсидії, заміняється позивачем позовом до Уряду щодо визначення доходу фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування, який вже визначений на законодавчому рівні, та не може бути предметом правового регулювання Постанови №848.

Щодо протиправного розрахунку розміру прожиткового мінімуму та зобов`язання Уряду здійснити розрахунок розміру прожиткового мінімуму з дотриманням законодавства України та у розмірі, що забезпечує право громадян на достатній життєвий рівень, - представник Кабінету Міністрів України у відзиві зауважив, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України Про прожитковий мінімум , прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Саме Верховна Рада України згідно статті 75, пункту 1, пункту 6 статті 92 Конституції України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то відповідач наголосив на її компенсації лише за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача. Вимоги позивача у даному спорі щодо відшкодування йому моральної шкоди є безпідставними.

Відповідач - Міністерство соціальної політики України свого відношення до позову не висловив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2019 року закрито підготовче провадження у справі на призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання 11 вересня 2019 року учасники справи не прибули. Позивач просив здійснювати розгляд справи за його відсутності. За таких обставин, суд здійснив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених цією Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України Закон України Про Кабінет Міністрів України .

Статтею 1 Закону України Про Кабінет Міністрів України визначено, що Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Основні повноваження Кабінету Міністрів України врегульовані статтею 20 Закону.

Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Згідно зі статтею 50 Закону України Про Кабінет Міністрів України право ініціативи у прийнятті актів Кабінету Міністрів України мають члени Кабінету Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, державні колегіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Проекти актів Кабінету Міністрів України готуються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться на розгляд Кабінету Міністрів України міністерствами, центральними органами виконавчої влади (крім тих, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідного члена Кабінету Міністрів України), державними колегіальними органами, місцевими державними адміністраціями.

Проекти актів Кабінету Міністрів України можуть також вноситися в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України Прем`єр-міністром України, Першим віце-прем`єр-міністром України, віце-прем`єр-міністрами України, а також міністром, який не очолює міністерство.

Проекти актів Кабінету Міністрів України, внесені на його розгляд, реєструються Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Зареєстровані проекти актів Кабінету Міністрів України вносяться до бази даних електронної комп`ютерної мережі. Їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України можуть залучатися народні депутати України, науковці та інші фахівці за їх згодою.

Проекти актів Кабінету Міністрів України, що мають важливе суспільне значення та визначають права і обов`язки громадян України, підлягають попередньому оприлюдненню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 51 цього Закону постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України приймаються на засіданнях Кабінету Міністрів України шляхом голосування більшістю голосів від посадового складу Кабінету Міністрів України, визначеного відповідно до статті 6 цього Закону. Якщо проект рішення отримав підтримку рівно половини посадового складу Кабінету Міністрів України і за цей проект проголосував Прем`єр-міністр України, рішення вважається прийнятим.

Після підписання акта Кабінету Міністрів України внесення до його тексту будь-яких змін, у тому числі виправлення орфографічних і стилістичних помилок, здійснюється в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

З наведеного слідує, що прийняття певного нормативного акту, або ж внесення змін до нього здійснюється відповідними уповноваженими органами і у встановленому законом порядку, що, в свою чергу, виключає можливість зобов`язання відповідачів судовим рішенням внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 у визначеній позивачем редакції. Відповідно, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За таких же підстав не підлягають задоволенню і вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо відсутності дій по внесенню змін у Постанову №848, оскільки останні вчиняються у порядку, встановленому чинним законодавством.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним розрахунку прожиткового мінімуму та зобов`язання здійснити розрахунок прожиткового мінімуму з дотриманням законодавства України та у розмірі, що забезпечує право громадян на достатній життєвий рівень, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.

Виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основи соціального захисту; форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до статті 46 Конституції України дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень Закон України Про прожитковий мінімум .

Статтею 1 цього Закону визначено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

Згідно з нормами статті 4 Закону прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг.

Порядок проведення науково-громадської експертизи встановлюється на принципах соціального партнерства та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць та для основних соціальних і демографічних груп населення.

З моменту набуття чинності вказаного закону, затверджений розмір прожиткового мінімуму став обов`язковим для застосування відповідно до статті 2 Закону України Про прожитковий мінімум , а саме: для загальної оцінки рівня життя в Україні, що є основою для реалізації соціальної політики та розроблення окремих державних соціальних програм; встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім`ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат тощо.

З наведеного вбачається, що прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг та затверджується Верховною Радою України законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Прожитковий мінімум на 2019 рік вже встановлений Кабінетом Міністрів України за наслідками відповідної процедури та затверджений Верховною Радою України Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , тобто має силу закону. Як вірно зауважив у своєму відзиві на позов представник Кабінету Міністрів України, дані норми не визнані неконституційними.

На наступні роки у відповідності зі встановленим чинним законодавством алгоритмом дій, уповноваженими на те органами здійснюватиметься розрахунок розміру прожиткового мінімуму та його затвердження Верховною Радою України. Таким чином, порядок встановлення та затвердження прожиткового мінімуму визначений законодавством, а відтак не потребує судового регулювання на майбутнє у даному спорі.

Щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі один мільйон гривень, то суд погоджується із позицією Кабінету Міністрів України, що компенсація моральної шкоди можлива лише за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Позивачем не наведено якими саме діями та яким чином йому завдано відповідачами моральної шкоди та саме у розмірі один мільйон гривень.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, а відтак відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 33, 72-77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шейко Т.І.

Судді Пащенко К.С.

Чудак О.М.