Ухвала

від 20.09.2019 по справі 440/321/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 вересня 2019 р.Справа № 440/321/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Бенедик А.П.,

суддів: Донець Л.О. , Гуцала М.І. ,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року по справі № 440/321/19

за позовом Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія"

до Офісу великих платників податків ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року задоволено адміністративний позов Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

На зазначене рішення суду Офіс великих платників податків ДФС подав апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою скаржник надав заяву, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2019 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

27.05.2019 року Офіс великих платників податків ДФС подав клопотання про продовження строку усунення недоліків.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 року задоволено клопотання Офісу великих платників податків ДФС та продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

18.06.2019 року Офіс великих платників податків ДФС подав клопотання про продовження строку усунення недоліків.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків та повернуто скаржнику апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року по справі № 440/321/19.

Доказів оскарження вищевказаної ухвали відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Проте, 02.09.2019 року Офісом великих платників податків ДФС повторно подано апеляційну скаргу, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.

В такому випадку, приймаючи до уваги дату отримання копії оскаржуваного рішення, звертаючись повторно із апеляційною скаргою, відповідач пропустив встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В обґрунтування підстав поважності пропуску строку скаржник звернення посилається на те, що на момент подання апеляційної скарги не могло сплатити судовий збір через відсутність фінансування. З даних підстав у встановлений строк не було можливості виконати вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що вказані обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, оскільки вони не звільняють відповідача дотримуватись процесуальних обов`язків як сторони по справі.

Крім того, апелянтом під час звернення із первинною апеляційною скаргою було надано заяву про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги з метою надання часу сплатити судовий збір. Строк на усунення недоліків апеляційної скарги був продовжений судом.

Відповідно до ст. 169 КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду з цією апеляційною скаргою, однак це не зупиняє строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Доказів скасування у касаційному порядку ухвал Другого апеляційного адміністративного суду, постановлених за наслідком розгляду первинної апеляційної скарги матеріали справи не містять та відповідачем надано не було.

Інших доказів поважності причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою відповідачем надано не було та матеріали справи не містять.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ відповідачу не надано пільг щодо сплати судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб….

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Отже, довготривала процедура погодження та сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного судового рішення.

Вказана правова позиція викладала Верховним Судом у постанові від 11.12.2018 року по справі №820/2160/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надане відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Визнати неповажними вказані у заяві причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року по справі № 440/321/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис)Донець Л.О. Гуцал М.І.