Постанова

від 19.09.2019 по справі 813/7063/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 вересня 2019 року

Київ

справа № 813/7063/13-а

адміністративне провадження № К/9901/26947/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року (суддя Мартинюк В.Я.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року (колегія у складі суддів: Ніколіна В.В., Багрія В.М., Качмара В.Я.) у справі № 813/7063/13-а (№ 876/14259/13) за позовом Приватного підприємства Галтеплосервіс до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство Галтеплосервіс (далі - позивач або Підприємство) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі (після реорганізації Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області) (далі - відповідач або податковий орган), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в нього наявні належно оформлені первинні бухгалтерські документи та оплачена вартість отриманих робіт і товарів, що є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та формування витрат.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 3 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2013 року № 0000552200.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції, с висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження обставин справедливого втручання контролюючого органу у право власності позивача, а тому спірне рішення не відповідає наведеному критерію.

Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в який зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції, суперечать фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

Суди попередніх інстанцій встановили, що податковим органом проведено невиїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП Аеромакс-Сервіс за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, ТОВ Будівельна компанія Арс , ТОВ Ейс контракшен менеджмент , ТОВ Лідерком за період з 1 червня 2011 року по 31 грудня 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 3 липня 2013 року № 808/2200/34069814.

Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 186.1 статті 186, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим завищено податкові зобов`язання на загальну суму 180 099 грн 39 коп. та завищено податковий кредит на суму 149 231 грн 50 коп.; підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1, під підпункту 7.4.5 пункту 7.4 Закону України Про податок на додану вартість внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету на суму 218 295 грн 33 коп.

На підставі висновків акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 липня 2013 року № 0000552200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 272 869 грн 16 коп., в тому числі, за основним платежем - 218 295 грн 33 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5 4573 грн 83 коп.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що податковий орган дійшов висновку про відсутність здійснення господарських операцій в наслідок того, що у контрагентів позивача ПП Аеромакс-Сервіс , ТОВ Будівельна компанія Арс , ТОВ Ейс контракшен менеджмент та ТОВ Лідерком відсутнє майно, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, засоби для транспортування та інше майно, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Також, згідно з протоколів допиту, встановлено, посадові особи підприємств-постачальників не брали участі в проведенні господарських операцій товариств та документи фінансово-господарської діяльності юридичних осіб підписували за винагороду без розуміння їх змісту, тобто не причетні до здійснення господарської діяльності, а також згідно з висновків судово-почеркознавчої експертизи підписи посадових осіб виконані не ними самими, а іншими особами із наслідуванням.

Суди попередніх інстанцій встановили:

Між позивачем (замовник) та ТОВ Лідерком (підрядник) укладені договори підряду за №17/11/11 від 17.11.2011 року, за №02/11/11 від 02.11.2011 року, за №08/12/11 від 08.12.2011 року, за №09/12/11 від 09.12.2011 року, за №07/11/11 від 07.11.2011 року згідно з умов яких замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик виконувати у відповідності до умов договору роботу, а замовник зобов`язується приймати цю роботу та оплачувати її.

Між ТОВ Будівельна компанія АРС (постачальник) та позивачем (замовник) укладені договори поставки за №26/05/11 від 26.05.2011 року, за №27/05/11 від 27.05.2011 року, за №30/05/11 від 30.05.2011 року, за №31/05/11 від 31.05.2011 року, за №14/07/11 від 14.07.2011 року, за №02/06/11 від 02.06.2011 року, за №01/08/11 від 01.08.2011 року, за №12/08/11 від 12.08.2011 року, за №05/09/11 від 05.09.2011 року, за №22/09/11 від 22.09.2011 року згідно з умов яких постачальник зобов`язується передати у власність замовнику матеріали за найменуванням, номенклатурою та в кількості відповідно додатків, що є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в обумовлений строк.

Між позивачем (замовник) та ТОВ Будівельна компанія АРС (підрядник) укладені договори на виконання робіт за №30/05/11 від 30.05.2011 року, за №01/06/11 від 01.06.2011 року, за №08/09/11 від 08.09.2011 року, за №23/09/11 від 23.09.2011 року згідно з умов яких замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик виконувати у відповідності до умов договору роботу, а замовник зобов`язується приймати цю роботу та оплачувати її.

Між ТОВ Ейс контракшен менеджмент (постачальник) та позивачем (замовник) укладені договори поставки за №03/10/2011 від 03.10.2011 року, за №17/10/11 від 17.10.2011 року, за №21/10/11 від 21.10.2011 року, за №02/11/11 від 02.11.2011 року, за №18/11/11 від 18.11.2011 року, за №14/11/11 від 14.11.2011 року, за №10/11/11 від 10.11.2011 року, за №11/11/11 від 11.11.2011 року, за №15/11/11 від 15.11.2011 року, за №17/11/11 від 17.11.2011 року, за №01/12/11 від 01.12.2012 року, за №08/12/11 від 08.12.2011 року, за №16/12/11 від 16.12.2011 року згідно з умов яких постачальник зобов`язується передати у власність замовнику матеріали за найменуванням, номенклатурою та в кількості відповідно додатків, що є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в обумовлений строк.

Судами не взято до уваги протоколи допиту свідків, які являлись директорами ТОВ Лідерком , ТОВ Ейс контракшн менеджмент , ТОВ Будівельна компанія АРС , та висновки судово-почеркознавчої експертизи, оскільки такі оцінюються судом поряд з іншими доказами в кримінальній справі та лише після винесення вироку можуть свідчити про протиправну діяльність посадових осіб контрагентів позивача.

Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що органом державної податкової служби не доказано фактичного не здійснення згаданих господарських операцій.

Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Як свідчать наявні в матеріалах справи копії договорів підряду, підрядники зобов`язувались здійснити роботи на об`єктах, які не є власністю позивача. Тобто, укладені договори фактично є договорами субпідряду.

За адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 знаходиться ПАТ Львівська кондитерська фабрика Світоч (том 1 арк. с. 114) . ТОВ Лідерком на об`єкті за адресою адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 за договорами здійснювало роботи:

- демонтаж вентсистем корпусу № 1 та адмінкорпусу;

- реконструкцію вентиляційних систем корпусу № 1;

- монтаж системи вентиляції в нових побутових приміщеннях;

- монтаж системи вентиляції в приміщенні адмінкорпусу;

- влаштування системи рекуперації припливної вентиляції в офісних приміщеннях тощо

За адресою м. Львів, вул. Караджича, 29 знаходиться приміщення благодійного фонду Ліцей (том 1 арк. с. 129).

На вказаному об`єкті ТОВ Лідерком здійснювало роботи по влаштуванню вентиляційної системи.

На об`єкті Львівське училище фізичної культури, м. Львів, вул. Кн. Ольги, № 1-3 ТОВ Лідерком здійснювало будівельно-монтажні роботи по реконструкції котельні.

В матеріалах справи відсутні договори підряду між власниками об`єктів та позивачем. Судами не перевірено, який обсяг за договорами повинен здійснити позивач, та чи можливо долучати до виконання робіт субпідрядні організації.

Крім того, поза увагою судів залишилось, що ТОВ Лідерком знаходиться у м. Київ, проте всі роботи здійснені у м. Львів. У розрахунках договірної ціни, доданих до матеріалів справи разом з договорами відсутні відомості щодо оплати проїзду та проживання співробітників ТОВ Лідерком . Договорами між позивачем та ТОВ Лідерком не передбачена можливість укладення договорів субпідряду та заборонена передача прав за договором третій стороні.

Крім того, деякі кошториси та розрахунки взагалі не мають підписів осіб, які їх склали.

Аналогічно з договорами на виконання робіт, укладеними між позивачем та ТОВ Будівельна компанія АРС , яке за адресою м. Львів, вул. Ткацька, 10 проводило реконструкцію припливної вентиляції, за адресою, м. Львів, вул. Кн. Ольги, № 1-3 проводило будівельні роботи на об`єкті котельня, за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 359 проводило ремонт котла, а за адресою м. Львів, вул. Угорська, 14 (приміщення філії ТОВ Нестле Україна ) ремонт витяжних систем.

ТОВ Будівельна компанія АРС також знаходиться в м. Київ.

Акти здачі - приймання виконаних робіт в матеріалах справи відсутні. Судами не досліджено, чи виконанні роботи на об`єктах, чи складено відповідні документі із власниками об`єктів.

Щодо договорів поставки між позивачем та ТОВ Будівельна компанія АРС , ТОВ Ейс контракшн менеджмент (постачальник), в якості підтвердження надані видаткові накладні, на яких не зазначено, по якому договору здійснено відвантаження товару. Судами попередніх інстанцій не перевірено відповідність видаткових накладних договорам поставки. Відповідно до накладних товар отримував за довіреністю директор Підприємства, копії довіреностей в матеріалах справі відсутні. Судами не досліджено оприбуткування отриманих товарів та їх використання в господарській діяльності Підприємства.

Як доказ оплати наданих послуг (товарів) позивачем надано копії платіжних доручень, але деякі з них не мають відмітки банку про проведення платежу, що залишено поза увагою судів попередніх інстанцій.

Оскільки у справі, яка розглядається, містяться відомості, що посадова особа контрагента позивача заперечує свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, то перевірка та встановлення таких обставин має значення для правильного вирішення спору.

Частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення судами попередніх інстанцій) встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Як зазначено у частині 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, суди можуть використати показання посадових осіб контрагентів позивача, допитавши їх як свідків. Проте, суди попередніх інстанцій не скористались такою можливістю.

За таких обставин, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу податкового органу, вважає висновки суду першої та апеляційної інстанцій про неправомірність рішення податкового органу передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинної на період розгляду судами попередніх інстанцій даної справи) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Не встановлення та ненадання правової оцінки обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при розгляді справи.

Як встановлено частиною 1 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов`язок вживати визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За правилами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Верховний Суд вважає, що вище встановлені порушення, допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи з перевіркою їх належними та допустимими доказами та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже Суд приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 813/7063/13-а (№ 876/14259/13) скасувати, справу направити на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду