Постанова

від 26.04.2021 по справі 813/7063/13-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 813/7063/13-а пров. № А/857/3465/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко О.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю:

представник позивача Мацух Ю.І.

представник відповідача Войтків З.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства ГалТеплоСервіс на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року (головуючий суддя Гавдик З.В., м.Львів) у справі № 813/7063/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємство ГалТеплоСервіс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

17.09.2013 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення рішення від 30.07.2013 року за №0000552200.

Позов обґрунтовує тим, що у позивача наявні належно оформлені первинні бухгалтерські документи та оплата вартості отриманих робіт і товарів, що є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та формування витрат товариства з урахуванням підтвердження здійснення господарської операції з контрагентами ТОВ Лідерком , ТОВ Ейс контракшн менеджмент , ПП Аеромакс-Сервіс та ТОВ Будівельна компанія АРС з метою використання виконаних робіт та отриманих товарів у межах господарської діяльності платника податків.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в судовому засідання вимоги апеляційної скарги підтримує, просить суд скаргу задовольнити.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги в судовому засіданні заперечує, просить скаргу залишити без задоволення

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

За результатами невиїзної позапланової документальної перевірки позивача питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП Аеромакс-Сервіс за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, ТОВ Будівельна компанія Арс , ТОВ Ейс контракшен менеджмент , ТОВ Лідерком за період з 01.06.2011 року по 31.12.2011 року, контролюючим органом складено акт від 03.07.2013 року за №808/2200/34069814 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року за №0000552200, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 272869 грн. 16 коп., в тому числі, за основним платежем 218295 грн. 33 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 54573 грн. 83 коп.

Перевіркою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.186.1 ст.186, п.201.10 ст.201 ПК України, п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, у зв`язку з чим позивачем завищено податкові зобов`язання з 01.06.2011 року по 31.12.2011 року на загальну суму 180099 грн. 39 коп. та завищено податковий кредит на суму 149231 грн. 50 коп.; п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 218295 грн. 33 коп.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податкове законодавство України відповідно до п.3.1 ст. 3 ПК України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно із п.п. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції на час спірних правовідносин), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов`язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов`язань із сплати податків.

Згідно із п.п.7.4.1. п.7.2. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об`єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.2. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі;

нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкова вигоди є підставною для її одержання, якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі або ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування.

Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів звертає увагу на засвідчені копії договорів підряду з додатками між власниками об`єктів, що знаходяться за відповідними адресами, та позивачем, а саме:

1) з ПАТ Львівська кондитерська фабрика Світоч (м. Львів, вул. Ткацька, 10): Договір № 29/667 від 03.11.2011року, предмет договору, монтаж системи вентиляції в нових побутових приміщеннях (п.1.1.). Об`єм робіт визначається Кошторисом, який складається повноважними представниками Сторін та являється невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2.); Договір № 27/669 від 03.11.2011 року, предмет договору демонтаж вентсистем корпусу № 1 та адмінкорпусу (п.1.1.). Об`єм робіт визначається Кошторисом, який складається повноважними представниками Сторін та являється невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2.); Договір № 20 від 06.11.2011 року, предмет договору, реконструкцію вентиляційних систем корпусу № 1 (п.1.1.). Об`єм робіт визначається Кошторисом, який складається повноважними представниками Сторін та являється невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2.); Договір № 28-1 від 15.11.2011 року, предмет договору, влаштування системи рекуперації припливної вентиляції в офісних приміщеннях (п.1.1.). Об`єм робіт визначається Кошторисом, який складається повноважними представниками Сторін та являється невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2.); Договір № 28-2 від 15.11.2011 року, предмет договору, монтаж системи вентиляції в приміщенні адмінкорпусу (п.1.1.). Об`єм робіт визначається Кошторисом, який складається повноважними представниками Сторін та являється невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2.).

2) з ЗАТ Ритейлінговая компанія Євротек (м. Львів, вул. Городоцька, 359): Договір № 20 від 17.08.2011 року, предмет договору - ремонт котла De Dietrich.

3) з Філією ТОВ Нестле Україна Нестле Бізнес Сервіс в Європі , що діє від імені ТОВ Нестле Україна (м. Львів, вул. Угорська, 14): Договір № 18 від 18.08.2011 року, предмет договору - ремонт існуючих витяжних систем вентиляції В5; В7; В9 у офісному приміщенні Філієї ТОВ Нестле Україна Нестле Бізнес Сервіс в Європі;

4) з Благодійним фондом Ліцей (м. Львів, вул. Караджича, 29): Договір № 31 від 24.11.2011 року, предмет договору, влаштування вентиляційної системи в приміщенні;

5) з КП ЛОР Управління капітального будівництва (м. Львів, вул. Кн. Ольги, № 1-3): Договір № 100827/1/8 від 27.08.2010 року, предмет договору - реконструкція котельні Львівського училища фізичної культури на вул. Кн.Ольги, № 1-3 в м. Львові.

Крім того, в матеріалах справи наявні підписані між позивачем та ТОВ Лідерком договори субпідряду для виконання робіт за адресами: м. Львів, вул. Ткацька, 10 (ПАТ Львівська кондитерська фабрика Світоч );м. Львів, вул. Караджича, 29 (Благодійний фонд Ліцей );м. Львів, вул. Кн. Ольги, № 1-3 (КП ЛОР Управління капітального будівництва ). Між Позивачем та ТОВ Будівельна компанія АРС також підписані договори субпідряду для виконання робіт за адресами: м. Львів, вул. Ткацька, 10 (ПАТ Львівська кондитерська фабрика Світоч ); м. Львів, вул. Кн. Ольги, № 1-3 (КП ЛОР Управління капітального будівництва ); м. Львів, вул. Городоцька, 359 (ЗАТ Ритейлінговая компанія Євротек ); м. Львів, вул. Угорська, 14 (Філія ТОВ Нестле Україна Нестле Бізнес Сервіс в Європі , що діє від імені ТОВ Нестле Україна ). Відповідно до вказаних договорів субпідряду, позивач виступає замовником.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ТОВ Лідерком знаходиться у м. Київ, проте всі роботи здійснені у м. Львів. У розрахунках договірної ціни, доданих до матеріалів справи разом з договорами відсутні відомості щодо оплати проїзду та проживання співробітників ТОВ Лідерком . Договорами між позивачем та ТОВ Лідерком не передбачена можливість укладення договорів субпідряду та заборонена передача прав за договором третій стороні. Деякі кошториси та розрахунки взагалі не мають підписів осіб, які їх склали. Аналогічно з договорами на виконання робіт, укладеними між позивачем та ТОВ Будівельна компанія АРС . ТОВ Будівельна компанія АРС також знаходиться в м. Київ.

Між Позивачем, як замовником та ТОВ Будівельна компанія АРС , як постачальником підписані договори поставки №26/05/11 від 26.05.2011 року, №27/05/11 від 27.05.2011 року, №30/05/11 від 30.05.2011 року, №31/05/11 від 31.05.2011 року, №14/07/11 від 14.07.2011 року, №02/06/11 від 02.06.2011 року, №01/08/11 від 01.08.2011 року, №12/08/11 від 12.08.2011 року, №05/09/11 від 05.09.2011 року, №22/09/11 від 22.09.2011 року, а також із ТОВ Ейс контракшен менеджмент , як постачальником підписані договори поставки №03/10/2011 від 03.10.2011 року, №17/10/11 від 17.10.2011 року, №21/10/11 від 21.10.2011 року, №02/11/11 від 02.11.2011 року, №18/11/11 від 18.11.2011 року, №14/11/11 від 14.11.2011 року, №10/11/11 від 10.11.2011 року, №11/11/11 від 11.11.2011 року, №15/11/11 від 15.11.2011 року, №17/11/11 від 17.11.2011 року, №01/12/11 від 01.12.2012 року, №08/12/11 від 08.12.2011 року, №16/12/11 від 16.12.2011 року згідно з умов яких постачальник зобов`язується передати у власність замовнику матеріали за найменуванням, номенклатурою та в кількості відповідно додатків, що є невід`ємною частиною даного договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію в обумовлений строк. Позивачем надані видаткові накладні, на яких не зазначено, по якому договору здійснено відвантаження товару. Відповідно до накладних товар отримував за довіреністю директор позивача, однак копії довіреностей в матеріалах справі відсутні.

Апелянт вказує, що отриманий ним товар був оприбуткований та відображений в бухгалтерському обліку по рахунку № 631 Рoзрахунки з вітчизняними постачальниками що підтверджується карткою рахунку № НОМЕР_1 за період, коли товар був придбаний.

Колегія суддів критично оцінює надані апелянтом докази, а саме договори поставки, видаткові накладні тощо, оскільки із врахуванням територіального місцезнаходження сторін договору (Львів - Київ), ціни деяких догорів (2016 грн., 3062 грн., 4832 грн.) без вартості доставки на думку суду є сумнівними та без мети настання реальних наслідків зміни майнового стану сторін.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Епізодичні первинні документи, як підтвердження здійснення позивачем господарських операцій колегія суддів також не бере до уваги, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв`язку із відображенням її змісту у первинних документах. Лише факт декларування позивачем вказаних правовідносин без реального здійснення господарських операцій не може бути підставою для визнання протиправним і скасування спірного податкового повідомлення-рішення. Внаслідок відсутності у позивача належних та допустимих доказів реальності сумнівних господарських операцій відповідачем правомірно встановлено факт нереальності їх вчинення та як наслідок юридичну дефектність згаданих первинних документів.

Колегія суддів зазначає, що спірні операції позивача не підтверджені належним чином складеними первинними документами, які є підставою для формування податкового обліку позивача. Будь-яких інших доказів руху активів у процесі здійснення господарської операції та дійсному економічному змісту і ділової мети апелянт суду не надав.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань ПП ГалТеплоСервіс по взаєморозрахунках з ПП Аеромакс-Сервіс за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, ТОВ Лідерком , ТОВ Ейс контракшен менеджмент , з ТОВ Будівельна Компанія Арс за період з 01.06.2011 року по 31.12.2011 року встановлено їх завищення всього у сумі 180678,06 грн.

Згідно Системи автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що у ПП Аеромакс-Сервіс відсутні необхідні виробничі потужності, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні спеціалісти, для здійснення господарської діяльності, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даним підприємством та підприємствами - постачальниками і підприємствами-покупцями товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене по ПП Аеромакс-Сервіс , відсутній факт реального вчинення господарських операцій, що призвело до заниження податку на додану вартість та завищення податкового кредиту на суму на суму 218295,30 грн., в тому числі за жовтень 2010р 33115,64 . за листопад 2010 року на суму 185179,66 грн.

За період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, постачальником ПП ГалТеплоСервіс було ТОВ Ейс Контракшен менеджмент , від якого отримано ТМЦ у жовтні 2011року на суму 49709,58грн.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно податкової звітності, поданої до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС інформація про загальну чисельність працюючих на ТОВ Ейс контракшен менеджмент відсутня.

За період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, постачальником ПП ГалТеплоСервіс№ було ТОВ Лідерком , від якого отримано роботи у жовтні 2011року на суму 24110,86 грн.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України отримано податкову інформацію у вигляді протоколу допиту свідка громадянина ОСОБА_1 від 26.07.2012 року, який у перевіряємому періоді являвся директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ Лідерком .

Відповідно до протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 за грошову винагороду погодився взяти участь у реєстрації ТОВ Лідерком та ряду інших підприємств без мети здійснення реальної господарської діяльності. Фактичної господарсько-фінансової діяльності на ТОВ Лідерком він не проводив. Будь-яких робіт, послуг, товарів нікому не постачав та не від кого не отримував. Невстановлені особи використовували ТОВ Лідерком з метою прикриття незаконної діяльності.

ТОВ Лідерком здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Враховуючи відсутність ТОВ Лідерком за місцезнаходженням проведення зустрічної звірки неможливе. ТОВ Лідерком не надано жодних пояснень та їх документальне підтвердження на підтвердження даних податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов`язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів.

За період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, постачальником ПП ГалТеплоСервіс було ТОВ Будівельна Компанія Арс , від якого отримано ТМЦ та роботи у червні 2011 року на суму 96024,12 грн., в т.ч.ПДВ-16004,02 грн.

Згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13.05.2013 року №1622/22.8/37264634 Про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ Будівельна компанія АРС щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року , встановлено відсутність ТОВ Будівельна Компанія АРС за податковою та фактичною адресами.

ТОВ Будівельна Компанія АРС не надано жодних пояснень та їх документальне підтвердження на підтвердження даних податкових декларацій та розрахунків по податках та інших обов`язкових платежах до бюджету та державних цільових фондів.

З урахуванням вищенаведеної інформації щодо формування податкового кредиту за січень, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року за рахунок підприємств-постачальників та відповідно до протоколу допиту громадянина ОСОБА_2 , ТОВ Будівельна Компанія АРС фактично не могло здійснювати господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) начебто отриманих від підприємств-постачальників, через відсутність у підприємства майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення вказаного виду діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів, як наслідок відсутність постачання товарів (робіт, послуг) ТОВ Будівельна Компанія АРС в адресу підприємств-покупців.

ТОВ Будівельна Компанія АРС до перевірки не надано первинних бухгалтерських та податкових документів, а проведені заходи щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ Будівельна Компанія АРС та його постачальників не підтверджують фактичного постачання товарів та послуг на адресу ТОВ Будівельна Компанія АРС , що свідчить про відсутність взаєморозрахунків ТОВ Будівельна Компанія АРС з його постачальниками тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів відсутнє.

В періоді, за який проводилась перевірка, встановлено, що ПП ГалТеплоСервіс було задіяно в ланцюгу безтоварних операцій. У зв`язку з вищевикладеним, відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності вказаних ТМЦ та роботи.

Згідно із п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування з податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.186.1 ст. 186 ПК України місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання, місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробовуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи, що ПП ГалТеплоСервіс , встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) від підприємств ТОВ Лідерком , ТОВ Ейс контракшен менеджмент з ТОВ Будівельна Компанія Арс , а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Також, згідно протоколів допиту, встановлено що посадові особи підприємств-постачальників не брали участі в проведенні господарських операцій товариств та документи фінансово-господарської діяльності юридичних осіб підписували за винагороду без розуміння їх змісту, тобто не причетні до здійснення господарської діяльності, а також згідно висновків судово-почеркознавчої експертизи підписи посадових осіб виконані не ними самими, а іншими особами із наслідуванням.

Отже, підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з вищевказаними суб`єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування, несплати податків.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.6. ст.198. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.231. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

За результатами проведеної перевірки не підтверджено здійснення поставок ТМЦ (послуг) на ПП ГалТеплоСервіс , від підприємств-постачальників, а саме: ПП Аеромакс-Сервіс в жовтні 2010 року на суму - 198693,84 грн., в т.ч. ПДВ- 33115,64 грн., в листопаді 2010 року на суму - 1111078,14 грн., в т.ч. ПДВ - 185179,69 грн., ТОВ Ейс Контракшен менеджмент в жовтні 2011 року на суму 49709,58 грн, в т.ч. ПДВ - 8284,93 грн., в листопаді 2011 року на суму 27421,68 грн, в т.ч. ПДВ - 4570,28 грн, в грудні 2011 року на суму 372285,00 грн., в т.ч. ПДВ - 62047,50грн., ТОВ Лідерком в жовтні 2011 року на суму 24110,88 грн., в т.ч. ПДВ - 4018,48 грн., в листопаді 2011 року на суму 10970,94 грн., в т.ч. ПДВ - 1828,49 грн., в грудні 2011 року на суму 255161,16 грн., в т.ч. ПДВ - 42526,86 грн., ТОВ Будівельна компанія АРС в червні 2011 року, на суму 96024,12 грн. в т.ч. ПДВ - 16004,02 грн., в липні 2011 року, на суму 3062,46 грн., в т.ч. ПДВ - 510,41 грн., в серпні 2011 року на суму 33326,52 грн., в т.ч. ПДВ - 5554,42 грн., в вересні 2011 року, на суму 23316,66 грн., в т.ч. ПДВ - 3886,11 грн.

Таким чином на порушення п.п. 7.2.3. п.7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із внесеними змінами і доповненнями), п. 185.1. ст. 185, п. 186.1. ст. 186, п. 198.1., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України ПП ГалТеплоСервіс , завищено податковий кредит на суму 367526,83 грн., в тому числі за жовтень 2010 року, на суму 33115,64грн, за листопад 2010 року, на суму 185179,69грн., в червні 2011 року на суму 16004,02 грн., в липні 2011 року, на суму 510,41грн., в серпні 2011 року, на суму 5554,42 грн., в вересні 2011 року, на суму 3886,11 грн., в жовтні 2011 року на суму 12303,41грн., в листопаді 2011 року, на суму 6398,77 грн., в грудні 2011 року, на суму 104574,36 грн.

Суд апеляційної інстанції вказує, що обов`язковою умовою для визнання документів доказом у адміністративній справі відповідно до вимог статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України є їх достовірність. Якщо документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва, вони не можуть бути підставою бухгалтерського та/чи податкового обліку, оскільки статус нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Відповідно вчинені під час здійснення нелегальної діяльності операції не можуть бути легалізовані, а їх відображення у бухгалтерському та податковому обліках не може надавати встановлені законом податкові вигоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Приватного підприємства ГалТеплоСервіс залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року у справі № 813/7063/13-а - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 27 квітня 2021 року.