Постанова

від 20.09.2019 по справі 820/11574/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2019 року

Київ

справа №820/11574/15

адміністративне провадження №К/9901/6453/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 (суддя Мельников Р.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 (судді: Сіренко О.І. (головуючий), Любчич Л.В., Спаскін О.А.) у справі №820/11574/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Україна" до Волинської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілс Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 205000011/2015/000066/2 від 27.08.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларацій митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 позов задоволено в повному обсязі, скасовано оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000066/2 від 27.08.2015. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Україна" сплачену суму судового збору в розмірі 3590,03 грн за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілс Україна" сплаченої суми судового збору в розмірі 2212,03 грн, в іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року залишено без змін.

4. Задовольняючи позовні вимоги Товариства та скасовуючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, як не було надано і відповідних доказів щодо наявності обґрунтованих сумнівів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.07.2015 між ТОВ "Вілс Україна" (покупець) та німецькою компанією Махіоn Wheels Werke GmbH (продавець) укладено контракт № 16/07/2015-VU/3 на поставку колісних дисків з листової сталі, не для промислового складання моторних транспортних засобів, без покришки для вантажних автомобілів та автобусів різних артикулів (залежно від діаметру).

Відповідно до п.1 зазначеного контракту, погодження асортименту, кількості та ціни товару здійснюється шляхом виставлення продавцем інвойсу (проформи-інвойсу).

16.07.2015 продавцем виставлено інвойс-проформу № 90470385, де зазначено номер контракту № 16/07/2015-VU/3, асортимент, кількість та ціну товару, та умови поставки - FСА Кенігсвінтер.

На підставі інвойсу-проформи 06.08.2015 платіжним дорученням № 6 ТОВ "Вілс Україна" здійснено попередню оплату за товар у сумі 32054,00 Євро.

17.07.2015 між ТОВ "Вілс Україна" та німецькою компанією Махіоn Wheels Werke GmbH укладено додаткову угоду, якою погоджено умови поставки товару - FСА Кенігсвінтер, Німеччина.

14.08.2015 заявкою № МС-000025792 до договору про транспортно-експедиторське обслуговування автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 02/07-15 від 02.07.2015 з ТОВ "МендС - Схід" ТОВ "Вілс Україна" замовило послуги з перевезення вантажу за маршрутом Кенігсвінтер, Німеччина - Харків (Україна).

21.08.2015 Махіоn Wheels Werke GmbH виставлено інвойс № 90472243 на суму 3528,00 Євро та № 90472244 від 21.08.2015 на суму 28526,00 Євро, загальна сума - 32054 Євро.

21.08.2015 товар відвантажено ТОВ "Вілс Україна" (експортна декларація MRN 15DЕ715223469639Е6, міжнародна товаротранспортна накладна (CMR) б/н від 21.08.2015.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення 25.08.2015 ТОВ "Вілс Україна" подано митну декларацію № 205070002/2015/014954 та заявлено митну вартість у розмірі 1,83 дол.США/кг за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом подано наступні документи: контракт від 16.07.2015 № 16/07/2015-VU/3, додаткову угоду №1 до нього, інвойси №90472243 та №90472244 від 21.08.2015, прайс-лист від 01.02.2015, декларація країни відправлення № 15DЕ715223469639Е6 від 21.08.2015, платіжне доручення № 6 від 06.08.2015, технічний опис товару №02/20 від 20.08.2015, лист про відсутність взаємозалежності від 20.08.2015, СМR б/н від 21.08.2015, довідка про вартість транспортних витрат № 292 від 21.08.2015, акт прийому-передачі транспортних послуг № 3-S від 10.03.15, договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 02/07-15 від 02.07.2015.

26.08.2015 після подачі декларацій від митних органів надійшло електронне повідомлення про витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості.

27.08.2015 позивачем до контролюючого органу надано договір на надання послуг у міжнародному сполученні між ТОВ "МендС Схід" (Замовник) та ТОВ "Транс-Логістик" (Перевізник) №ВU7-000206, укладений на підставі договору №02/07-15 від 02.07.2015; та статут підприємства. Також додатково будо надано прайс-лист заводу виробника щодо вартості товару, договір на надання послуг з перевезення у міжнародному сполученні між ТОВ "Транс-Логістік" та ТОВ "МендС Схід" №ВU7-000206, статут підприємства, митну декларацію №205070001/2015/008512 від 10.07.2015 щодо попереднього оформлення ідентичного товару, платіжне доручення № 6 від 06.08.2015; митна декларація країни експорту № MRN 15DЕ715223469639Е6.

Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №205000011/2015/000066/2 від 27.08.2015.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на відсутність в поданих позивачем документах інформації щодо складових митної вартості, а також на ненадання позивачем всіх витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в якому Товариство вказує на обґрунтованість та правомірність оскаржуваних судових рішень, просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п`ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що CMR б/н від 21.08.2015 перевізником є Транс-Логістик , а довідка про вартість транспортних витрат №292 від 21.08.2015 видана ТОВ МендС Схід , суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили, оскільки як вбачається із поданої позивачем митної декларації та картки відмови, ТОВ Вілс Україна надано відповідачу договір про транспортно-експедиторське обслуговування автомобільним транспортом у міжнародному сполученні № 02/07-15 від 02.07.2015, укладений між позивачем та ТОВ МендС Схід .

Посилання контролюючого органу на те, що згідно контракту товар поставлявся на умовах ЕХ-Works Koniqswinter Germany, а згідно фактури від 21.08.2015 на умовах FСА Koniqswinter, є також безпідставними оскільки 14.09. 2015 листом № 01/14 ТОВ Вілс Україна подано до митниці додаткову угоду №1 від 17.07.2015 до контракту, якою вказані в контракті умови поставки було змінено на FСА Кенігсвінтер, Німеччина.

Не заслуговують на увагу і доводи відносно того, що наданий позивачем прайс-лист дійсний для поставок на лютий 2015 року, оскільки по - перше прайс-лист не є документом, який згідно норм митного законодавства, є документом, який підтверджує вартість імпортованого товару, по - друге в діловій практиці прайс-лист може надаватися будь-якій заінтересованій особі ще до укладення контракту. Також як встановлено судами позивач 14.09.2016 надав митниці інший прайс-лист - станом на липень 2015 року, у якому зокрема вказано і умови поставки FCA Кенігсвінтер, Німеччина або FOB Izmir залежно від походження дисків. Слід також зазначити, що як вбачається з прайс-листів для поставок на лютий 2015 року та на липень 2015 року ціни на товар є ідентичним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2016 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі №820/11574/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду