Постанова

від 18.09.2019 по справі 216/1724/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа 215/1724/16-ц

провадження № 61-16032св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2

відповідач - комунальне підприємство теплових мереж Криворіжтепломережа ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 серпня 2016 року у складі судді Черкасенко Т. Г. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Митрофанової Л. В., Барильської А. П., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа (далі - КПТМ Криворіжтепломережа ) про визнання нарахування незаконним та припинення нарахування платежів.

Звернення до суду мотивовано тим, що позивачу було нараховано заборгованість по сплаті комунальних платежів за послугу джерела тепла, що, на її думку, є незаконним, так як нею були проведені роботи по відокремленню індивідуальної системи опалення від внутрішньобудинкової мережі.

Так, 06 серпня 2005 року позивачем направлено лист до КПТМ Криворіжтепломережа , де повідомлялось, що у зв`язку з відсутністю договірних відносин через неякісне надання послуг теплопостачання відповідачем, вона буде вимушена шукати альтернативне джерело тепла для обігріву своєї квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

12 травня 2015 року між позивачем та ТОВ Естрея укладено договір на розробку проекту теплового навантаження опалення приміщення квартири з індивідуальним джерелом тепла і відключення від внутрішньобудинкової системи опалення, про що було повідомлено керівництво КПТМ Криворіжтепломережа листом від 25 серпня 2015 року. Відповідно до проекту ТОВ ДІОС були здійсненні роботи по монтуванню індивідуальної системи опалення квартири та відокремленню її від внутрішньобудинкової мережі. Згідно з договором від 12 травня 2015 року № 25 між позивачем та ТОВ Естрея було здійснено перевірку виконаних робіт по монтажу і відокремленню індивідуальної системи опалення в квартирі, в ході якої встановлено, що монтаж і установка автономної системи опалення в квартирі здійснено згідно з робочим проектом, трубопроводи (стояки) подачі та відведення джерела тепла до опалювальних приладів квартири відключенні, відключення автономної системи опалення квартири від внутрішньобудинкової мережі не порушує безперебійної роботи інженерно-технічного обладнання, дотримані норми і правила проектування в житлових будинках, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки, не порушують права власників суміжних квартир, які користуються центральним джерелом тепла, так як тепло надходить до їхніх квартир по окремим трубопроводах, автономна система опалення квартири не використовує централізоване джерело тепла, яке надає КПТМ Криворіжтепломережа .

Листами від 25 серпня 2015 року, 24 вересня 2015 року та 05 жовтня 2015 року позивачем запрошено представників КПТМ Криворіжтепломережа для перевірки того, що під час відокремлення системи індивідуального опалення квартири, цілісність внутрішньобудинкової мережі і суміжних квартир не порушена, не було втручання в комунікаційні мережі КПТМ Криворіжтепломережа . Керівництвом підприємства вказані запрошення були проігноровані, про що було складено відповідні акти за участю мешканців будинку.

Відповідачем розраховано плату за послугу (джерела тепла) за жовтень 2015 року 366 грн. 84 коп., листопад 2015 року - 659 грн., грудень 2105 року - 861 грн. 22 коп., січень 2016 року - 1005 грн. 52 коп., лютий 2016 року - 853 грн. 52 коп.

Листами до відповідача від 21 січня 2016 року та 23 лютого 2016 року позивач просила обґрунтувати підстави вказаних нарахувань.

На підставі вказаного, позивач просила суд визнати, що в період з 01 жовтня 2015 року по 01 квітня 2016 року позивач не отримувала та не користувалася послугою з теплопостачання КПТМ Криворіжтепломережа за адресою АДРЕСА_1 у зв`язку з наявністю відключення квартири від внутрішньобудинкової мережі, так як вона використовувала індивідуальне джерело опалення, визнати дії КПТМ Криворіжтепломережа щодо нарахування позивачу заборгованості (за жовтень 2015 року 366 грн. 84 коп., листопад 2015 року - 659 грн., грудень 2105 року - 861 грн. 22 коп., січень 2016 року - 1005 грн. 52 коп., лютий 2016 року - 853 грн. 52 коп .) за послугу, яку позивач не отримувала в цей період, незаконним, зобов`язати КПТМ Криворіжтепломережа в подальшому припинити дії щодо нарахування платежів, за послуги з теплопостачання квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правових підстав для їх отримання зі сторони позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 серпня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не було надано належних доказів завершення робіт по відключенню від мереж централізованого опалення, включно з актом про відключення квартири за встановленою наказом № 4 Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 25 листопада 2005 року формою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 серпня 2016 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з доводами суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів відключення квартири від мереж централізованого опалення, зазначивши, що підведення централізованого опалення до стояка в межах квартир свідчить про виконання послуг з теплопостачання, а самовільне відключення від мереж не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 04 червня 2019 року № 560/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами при розгляді позовної заяви було допущено порушення матеріального та процесуального права, що виразилось у неналежній оцінці наданих доказів, порушенні права позивача давати усні та письмові пояснення в суді апеляційної інстанції. Крім того відповідачем не надано доказів підтвердження того, що наведена в рішеннях судів постанова ВСУ від 11 листопада 2015 року № 6-1192ц15 стосується спірних правовідносин.

Заперечення на касаційну скаргу

КПТМ Криворіжтепломережа подано заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з поданою скаргою, вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій всебічно та неупереджено розглянуто спір, наголошує на правильності врахування судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норм матеріального права, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2105 року № 6-1192ц15.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 .

12 травня 2015 року між позивачем та ТОВ Естрея укладено договір на розробку проекту теплового навантаження опалення приміщення квартири з індивідуальним джерелом тепла і відключення від внутрішньобудинкової системи опалення, про що було повідомлено керівництво КПТМ Криворіжтепломережа листом від 25 серпня 2015 року. Відповідно до проекту ТОВ ДІОС були здійсненні роботи по монтуванню індивідуальної системи опалення квартири та відокремленню її від внутрішньобудинкової мережі.

Згідно з договором від 12 травня 2015 року № 25 між позивачем та ТОВ Естрея було здійснено перевірку виконаних робіт по монтажу і відокремленню індивідуальної системи опалення в квартирі, в ході якої встановлено, що монтаж і установка автономної системи опалення в квартирі здійснено згідно з робочим проектом, трубопроводи (стояки) подачі та відведення джерела тепла до опалювальних приладів квартири відключенні, відключення автономної системи опалення квартири від внутрішньобудинкової мережі не порушує безперебійної роботи інженерно-технічного обладнання, дотримані норми і правила проектування в житлових будинках, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки, не порушують права власників суміжних квартир, які користуються центральним джерелом тепла, так як тепло надходить до їхніх квартир по окремим трубопроводах, автономна система опалення квартири не використовує централізоване джерело тепла, яке надає КПТМ Криворіжтепломережа .

КПТМ Криворіжтепломережа розраховано плату за послугу (джерела тепла) за жовтень 2015 року 366 грн. 84 коп., листопад 2015 року - 659 грн., грудень 2105 року - 861 грн. 22 коп., січень 2016 року - 1005 грн. 52 коп., лютий 2016 року - 853 грн. 52 коп.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті З ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 21 Закону України Про житлово- комунальні послуги виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Враховуючи наведене обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг покладено законодавцем як на споживача, так і на виконавця.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У частині першій статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Відповідно до положень частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив з того, що позивачем у порушення вимог статей 10, 60 ЦПК України 2004 року не надано суду належних і допустимих доказів того, що житлово-комунальні послуги їй не надавалися або були неналежної якості.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок), визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг.

Порядок передбачає звернення власників житлового будинку до постійно діючої міжвідомчої комісії створеної органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади, прийняття комісією рішення щодо відключення будинку, оформленого протоколом, надання комісією переліку організацій для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання, затвердження комісією акту відключення після закінчення робіт по відключенню будинку від мережі централізованого опалення. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни до Порядку, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком процедури.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192цс15.

Отже, суди, відмовляючи у задоволенні позову, дійшли правильного висновку, що позивачем не дотримано визначеної Порядком процедури та не надано до суду акта встановленої форми, затвердженого комісією з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж центрального опалення, який є підставою для перегляду умов договору про надання комунальних послуг. Таким чином, позивачем здійснено самовільне відключення від мереж централізованого опалення, що не є підставою для звільнення його від оплати за послуги теплопостачання.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судового рішення не впливають, оскільки фактично стосуються переоцінки доказів, що згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян