Рішення

від 12.09.2019 по справі 554/19/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 12.09.2019 Справа № 554/19/19

Провадження № 2/554/348/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави

у складі: головуючого судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря Садошенко М.П.,

за участю учасників справи:

представник позивача - Полтавцева А.С.,

представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представник співвідповідача - Сітак І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Полтавської міської ради про скасування державної реєстрації права власності; треті особи: Полтавська міська рада, Обслуговуючий кооператив Гаражний кооператив Лабіринт ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство Полтавської обласної ради Полтававодоканал звернувся до суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності, в якому просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 18530743 від 06.01.2015 року, номер запису про право власності: 8341427, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - право власності за ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог позивач вказав, що відповідач ОСОБА_1 є власником гаражу АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2 , який знаходиться в Обслуговуючому кооперативі Гаражний кооператив Лабіринт , що випливає зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний №320444480 від 06.01.2015 року. Згідно з даними технічного паспорту, гараж побудований в 1991 році.

КП ПОР Полтававодоканал вважає, що відповідач оформив право власності на гараж незаконно.

Так, гаражі Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив Лабіринт , серед яких гараж № НОМЕР_1 , належний відповідачу, самочинно побудовані на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети, адже знаходяться на території охоронної зони каналізаційної мережі. Отже, реєстрація права власності була здійснена всупереч низці законодавчих норм.

Рішенням позачергової дев`ятнадцятої сесії Полтавської міської ради шостого скликання від 30.12.2012 року Обслуговуючому кооперативу Гаражний кооператив Лабіринт було надано в оренду строком на 5 років земельну ділянку 1,3983 га для експлуатації та обслуговування гаражів. Проте, рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки для будівництва гаражів за адресою: АДРЕСА_2 , у встановленому законом порядку не приймалось.

З листа виконавчого комітету Полтавської міської ради від 10.03.2017 року вбачається, що в органі місцевого самоврядування відсутні відомості про правові підстави розміщення гаражів на займаній земельній ділянці.

Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради в листі від 24.03.2017 року надано копію висновку про наявність планувальних обмежень та сервітутів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 від 01.04.2011 року, що був виданий ОК Лабіринт . Зі змісту даного документу вбачається, що Обслуговуючий кооператив Гаражний кооператив Лабіринт було повідомлено про такий вид обмеження, як розташування охоронної зони каналізаційного колектору та охоронної зони зливної каналізації.

Будівництво гаражів відбувалось вже після прокладання КП ПОР Полтававодоканал каналізаційного колектору, з грубим порушенням органом місцевого самоврядування та власне забудовниками порядку погодження розташування гаражів. Підприємство не видавало жодних проектних чи погоджувальних документів на будівництво господарських чи гаражних приміщень на території колектору за адресою: АДРЕСА_2 . Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво гаражу, що є підставою для скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача ОСОБА_1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просить застосувати строк позовної давності, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначено, що в 1991 році ОСОБА_1 побудував гараж АДРЕСА_3 , про що свідчить відповідний технічний паспорт про об`єкт будівництва від 08.12.2014 року. Відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 06.01.2015 року державний реєстратор Безмаль В.В. зареєструвала за ОСОБА_1 право власності на гараж АДРЕСА_3 , про що відповідач отримав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Тому, право власності на гараж набуте за ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому є законним та не підлягає скасуванню.

Відповідач вказав, що гаражі будувалися на підставі відповідних рішень органу місцевого самоврядування., а твердження позивача є безпідставними. Також, позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності, оскільки в матеріалах справи є лист від генерального директора КП ПОР Полтававодоканал ОСОБА_3 , адресований голові ОК ГК Лабіринт від 21.05.2013 року, щодо інформування про провал каналізаційного колектору по АДРЕСА_4 , а саме перед гаражними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з відповіддю на відзив позивача, КП ПОР Полтававодоканал вважає, що аргументи, наведені відповідачем у відзиві, не спростовують доводів позовної заяви, тож позов слід задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.04.2019 року суд перейшов в даній справі від розгляду в спрощеному до загального позовного провадження, та призначив підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 08.05.2019 року за клопотанням представника позивача суд виключив із числа третіх осіб Управління державної реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Полтавської міської ради та залучив у справі в якості співвідповідача виконавчий комітет Полтавської міської ради.

Ухвалою суду від 08.05.2019 року задоволено заяву представника позивача про витребування доказів.

Представник виконавчого комітету Полтавської міської ради подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні вимог до виконавчого комітету Полтавської міської ради. Вказав, що державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами відповідних заявників; внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюється у порядку, передбаченому ч.2 ст.26 Закону, на підставі відповідного рішення суду, що набрало законної сили. Позивачем не зазначено зміст позовних вимог саме до міськвиконкому, не викладено обставини за яких міськвиконкомом було порушено його право, не надано відповідних доказів; державні реєстратори прав на нерухоме майно управління державної реєстрації прав на нерухоме майно виконавчого комітету Полтавської міської ради не вчиняли будь-яких реєстраційних дій щодо спірного об`єкту нерухомого майна.

Ухвалою суду від 08.07.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача - Полтавцева А.С. позов підтримала, просила задовольнити повністю. Вказала, що рішення у справі про стягнення компенсації завданої шкоди ОСОБА_1 на даний час переглядається в касаційному порядку. З 1984 року побудований колектор, який знаходиться на балансі позивача, це власність територіальної громади. Позивач не надавав дозволів будівництва гаражів на території розміщення колектору; вільного доступу до колектору немає, він працює, а гараж відповідача повністю зруйнований. З 2011 року була надана земля під розміщення гаражів, а не під будівництво, без погодження з позивачем. Суб`єкт державної реєстрації не вчинив перевірку прав третіх осіб на це майно. Про порушення суспільних інтересів позивач взнав 26.11.2016 року. Виконавчий комітет повинен скасувати державну реєстрацію. До суду з даним позовом звернулись, бо ОСОБА_1 до них заявив позовні вимоги про стягнення шкоди.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказала, що в 1991 році ОСОБА_1 побудував гараж (технічний паспорт від 08.12.2014 року), зареєстрував цей об`єкт 06.01.2015 року. Гараж збудовано на підставі документів, які надані в реєстраційну справу. Позивач знав з 1990 року про гаражі, тому пропустив строк позовної давності.

Представник виконавчого комітету Полтавської міської ради - Сітак І.М. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову. Пояснила, що реєстраційна дія проводилася управлінням, в 2015 році вони ліквідовані, вона не може коментувати ці дії; для скасування запису необхідно рішення суду, ніякої вини співвідповідача немає, вони не порушували права позивача.

Представники третіх осіб - Полтавської міської ради, Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив Лабіринт до суду не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Заслухавши представників позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно матеріалів реєстраційної справи №546289053101 реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_2 Лабіринт Гаражний кооператив АДРЕСА_5 , гараж АДРЕСА_1 , адреса АДРЕСА_6 : АДРЕСА_2 , відповідні реєстраційні дії були проведені реєстраційною службою Полтавського міського управління юстиції. По наданим ОСОБА_1 документам до заяви від 26.12.2014 року №9635245 державним реєстратором прав на нерухоме майно Безмаль В.В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.01.2015 року за №18530743 та видано свідоцтво про право власності від 06.01.2015 року за № 32044480.

Відповідно до договору оренди землі від 15.05.2012 року та акту приймання-передачі, Полтавська міська рада передала Обслуговуючому кооперативу Гаражний кооператив Лабіринт в оренду земельну ділянку для експлуатації та обслуговування гаражів, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , загальною площею 13983 кв.м, на термін з 30.01.2012 року по 30.01.2017 року (а.с.231-234).

Договором оренди землі від 06.04.2017 року Полтавська міська рада передала Обслуговуючому кооперативу Гаражний кооператив Лабіринт в оренду земельну ділянку для експлуатації та обслуговування гаражів, яка знаходиться по АДРЕСА_2 , загальною площею 13983 кв.м, на термін з 31.01.2017 року по 31.01.2022 року (а.с.235-238).

Згідно довідки Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив Лабіринт від 22.12.2014 року №21/14, ОСОБА_1 є членом Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив Лабіринт , який розташований по вул АДРЕСА_4 , 27б, та має гараж за № НОМЕР_1 , який збудував власноруч в 1991 році.

Відповідно до свідоцтва про право власності, індексний номер: 32044480, виданого 06.01.2015 року Реєстраційною службою Полтавського міського управління юстиції, державний реєстратор Безмаль В.В. (а.с.19), технічного паспорту на гараж № НОМЕР_1 (а.с.20-21), ОСОБА_4 є власником гаража за адресою: АДРЕСА_2 АДРЕСА_7 АДРЕСА_2 гараж АДРЕСА_1 адреса АДРЕСА_6 АДРЕСА_2 ; загальною площею 27,9 кв.м .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач зазначає, що державним реєстратором при прийнятті зазначеного рішення допущено порушення норм закону, оскільки ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво гаражу, що є підставою для скасування державної реєстрації права власності. Крім того, позивач не надавав дозволів будівництва гаражів на території розміщення колектору; суб`єкт державної реєстрації не вчинив перевірку прав третіх осіб на це майно. У такому випадку державний реєстратор мав відмовити ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на гараж.

Суд вважає, що посилання позивача, що гараж державним реєстратором зареєстровано за відповідачем безпідставно, за відсутності правовстановлюючих документів на будівництво, самочинно, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

На час прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію від 06.01.2015 року Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень були визначені підстави для відмови в державній реєстрації прав.

Так, ч. 1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачалося, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону ; 2) об`єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону ; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону ; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п`ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Частиною 2 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачалось, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно з ч. 4 цієї статті відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Вбачається, що обставини заявлені позивачем для відмови у вчиненні державної реєстрації прав були відсутні, тому державний реєстратор в силу закону не мав жодних правових підстав для відмови у вчиненні реєстраційних дій з цієї підстави.

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи,що виникають з цивільних,земельних,трудових,сімейних,житлових та інших правовідносин,крім справ,розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Заявляючи про незаконність отримання відповідачем у власність гаража, позивач предметом позову зазначає не спір про майно, а вимоги немайнового характеру про оскарження реєстраційних дій державного реєстратора.

Відповідно до положень глави 29 ЦК України способами захисту права власності є витребування майна із чужого незаконного володіння; витребування майна від добросовісного набувача; усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном; визнання права власності; визнання незаконним правового акта, що порушує право власності; відшкодування шкоди, завданої власникові земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель у зв`язку із зниженням їх цінності.

Таким чином, діючим цивільним законодавством не передбачено захист права власності або інших речових прав виключно шляхом оскарження дій державного реєстратора.

В постанові Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №826/6337/16, визначено, що розгляд та вирішення позовних вимог про скасування реєстраційних дій, які є лише засвідченням факту відчуження, переходу або набуття певних майнових прав, вчинених щодо об`єкту нерухомості, без надання оцінки правочинам, на підставі яких вчинені такі дії, не дасть змогу належно захистити порушене, на думку позивача, майнове право, оскільки не вплине на чинність таких правочинів.

Позивачем, заявлено вимоги про скасування державної реєстрації права власності, однак вимоги щодо оцінки правочинів, на підставі яких вчинені оспорюванні реєстраційні дії, позивачем не заявлено, що позбавляє суд можливості захистити майнові права позивача у разі їх порушення.

Вимога позивача, також не підлягає задоволенню, оскільки вона є похідною від вирішення питання чинності вказаних вище правочинів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 3 ст. 12 , ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу .

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, на підставі встановлених та проаналізованих судом доказів, судом не встановлено, а позивачем не доведено незаконності дій державного реєстратора під час проведення державної реєстрації зазначеного гаражу. Виходячи з наведеного, державний реєстратор при проведені державної реєстрації права власності на гараж, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2 , діяв у спосіб та в межах визначених законодавством, яке діяло на момент вчинення реєстраційних дій, а тому дії державного реєстратора не можна вважати протиправними.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні позову Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал слід відмовити у повному обсязі.

Що стосується заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності до вимог позивача про скасування державної реєстрації права власності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 ЦК України , перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів позивача, про захист яких він просить у позові, відповідачем не порушено, і суд відмовляє позивачу у позові по суті в зв`язку з безпідставністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.

Питання судових витрат судом вирішено у відповідності до ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13,16,319,321 ЦК України, ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства Полтавської обласної ради Полтававодоканал до ОСОБА_1 , виконавчого комітету Полтавської міської ради про скасування державної реєстрації права власності; треті особи: Полтавська міська рада, Обслуговуючий кооператив Гаражний кооператив Лабіринт .

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 355 ЦПК України подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

У відповідності до п.п.15.5 п.15 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

позивач: Комунальне підприємство Полтавської обласної ради Полтававодоканал , місцезнаходження: 36020, м.Полтава, вул.П.Орлика,40а, код ЄДРПОУ: 0336161;

відповідач: ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

відповідач: виконавчий комітет Полтавської міської ради, місцезнаходження: 36000, м.Полтава, вул.Соборності,36, код ЄДРПОУ: 05384689;

третя особа: Полтавська міська рада, місцезнаходження: 36000, м.Полтава вул.Соборності,36, код ЄДРПОУ: 24388285;

третя особа: Обслуговуючий кооператив Гаражний кооператив Лабіринт , місцезнаходження: 36012, м.Полтава, вул.Пушкіна,123/1, код ЄДРПОУ: 36792785.

Повний текст судового рішення складено 20.09.2019 року.

Суддя: А.М.Чуванова