Справа № 761/35539/19
Провадження № 1-кс/761/24469/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 32017100000000062, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України,
в с т а н о в и в:
10 вересня 2019 року прокурор відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арештмайна укримінальному провадженні№ 32017100000000062,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань12травня 2017року,за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.4ст.191,ч.5ст.27ч.4ст.191КК України, а саме: - 7/25 квартири загальною площею 109,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повноваження прокурора, який був присутній у судовому засіданні, слідчим суддею перевірені.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 32017100000000062, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України.
26 червня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України.
За таких обставин, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: - 7/25 квартири загальною площею 109,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, не було тимчасово вилучено, а розгляд справи без повідомлення власника є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність здійснення розгляду вищевказаного клопотання прокурора без повідомлення власника майна про час та місце судового засідання.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 , слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 6 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи те,що ДП«Укрвакцина» Міністерстваохорони здоров`яУкраїни» допідозрюваних укримінальному провадженні№ 32017100000000062від 12травня 2017року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 пред`явлено цивільнийпозов простягнення зостанніх усолідарному порядкуматеріальної шкодив розмірі245504грн.83коп.,завданої внаслідоккримінальних правопорушень,слідчий суддяз метоюзабезпечення цивільногопозову вважаєза необхіднезадовольнити клопотанняпрокурора танакласти арештна майнопідозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: - 7/25 квартири загальною площею 109,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 131-132, 170-173, 309-310, 392-393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 32017100000000062, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 191 КК України задовольнити.
Накласти арештна майнопідозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: - 7/25 квартири загальною площею 109,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 84413428 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Мартинов Є. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні