Постанова

від 19.09.2019 по справі 915/413/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/413/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання: Безпалюк А.В.

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартал Н"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2019

по справі №915/413/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тіско Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартал Н"

про стягнення 249 719, 97 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Тіско Україна" (далі - ТОВ "Торговий Дім Тіско Україна") звернулося до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартал Н" (далі - ТОВ "Мартал Н") в якому просило стягнуто з відповідача на свою користь грошові кошти у загальному розмірі 249 719, 97 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2019 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 227 018,16 грн. основного боргу, 22 701,81 грн. штрафу та 3 745,77 грн. витрат по сплаті судового збору.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 227 018, 16 грн., що підтверджується видатковою накладною та товарно-транспортною накладною, яка підписана уповноваженою особою відповідача, проте, відповідачем не виконано свого обов`язку щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару, строк оплати якого настав.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулося ТОВ "Мартал Н" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2019 по справі №915/413/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю в задоволені позовних вимог.

Свої вимоги ТОВ "Мартал Н" обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та помилковим, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права з наступних підстав.

Так посилаючись на умови укладеного між сторонами договору апелянт зазначає, що позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 227 018,16 грн.

Однак, за твердженням скаржника, при винесенні рішення судом першої інстанції не враховано те, що при отриманні товару відповідачем були виявлені приховані недоліки (дефекти), про що одразу і належним чином було повідомлено позивача.

Вказане повідомлення відповідача про виявлені приховані недоліки поставленого товару, як стверджує апелянт, позивачем було проігноровано, відповідь на свої заперечення відповідач не отримав.

Означене, як вважає апелянт, свідчить про неналежне виконання позивачем умов договору в частині дотримання вимог якості товару.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №915/413/19 за апеляційною скаргою ТОВ "Мартал Н" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2019.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 призначено справу до розгляду на 05.09.2019.

У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 р. у справі №915/413/19 було оголошено перерву до 19.09.2019.

У судове засідання від 19.09.2019 повноважні представники учасників справи не з`явилися, про причини нез`явлення суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

При цьому, 04.09.2019 судом апеляційної інстанції отримано клопотання ТОВ "Торговий Дім Тіско Україна" в якому представник позивач просить розглядати справу без участі позивача. У задоволенні апеляційної скарги позивач просить відмовити.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Мартал Н" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2018 року між ТОВ "Торговий Дім Тіско Україна" (продавець) та ТОВ "Мартал Н" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1066 у відповідності до п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві металопродукцію, іменовану далі по тексту "товар", а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, викладених у договорі. Асортимент, кількість, ціна, одиниці товару та загальна сума товару вказується у рахунках-фактурах (п.1.2. договору). Вантажовідправниками і вантажоодержувачами товару можуть бути треті особи (п.1.3. договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору кількість товару вказується у рахунках-фактурах. Остаточний розрахунок за кількістю здійснюється на підставі видаткової накладної, підписаної з обох сторін уповноваженими особами.

Згідно з п. 5.1 договору умови оплати - 100% передплата, якщо інше не вказано у специфікації.

Пунктом 5.2 договору визначено, що розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі наданого продавцем покупцю рахунку (рахунку-фактури). Допускається передача рахунку або рахунку-фактури по факсимільному зв`язку.

За умовами п. 10.1 договору він набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня 2020 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які залишилися не виконаними.

На виконання умов договору між сторонами було складено та підписано специфікацію № 2 від 20.11.2018 року на загальну суму 227 018, 16 грн. В означені специфікації визначено умови оплати товару, а саме на протязі 30 календарних днів з дати видаткової накладної.

Згідно з видатковою накладною №2298 від 26.11.2018 та товарно-транспортною накладною №Р2298 від 26.11.2018 позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 227 018, 16 грн.

Видаткова накладна №2298 від 26.11.2018 підписана уповноваженим представником відповідача Бакум О.О., який діє на підставі довіреності від 22.11.2018 №173.

Товарно-транспортна накладна №Р2298 від 26.11.2018 містить підписи уповноважених осіб, які здали та отримали товар, зокрема, підпис директора ТОВ "Мартал Н" Камінського П. І.

Для проведення оплати позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату № 2785 від 19.11.2018 року на суму 227 018, 16 грн.

За твердженням позивача, даний рахунок оплачений відповідачем не був.

24.01.2019 року ТОВ "Торговий Дім Тіско Україна" на адресу відповідача було направлено претензію № 1 з вимогою негайно сплатити заборгованість за поставлений товар.

Однак дана вимоги залишилась без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення ТОВ "Торговий Дім Тіско Україна" із даним позовом до суду.

Господарським судом Миколаївської області позовні вимоги визнано обґрунтованими та задоволено у повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду місцевого господарського суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. ст. 530, 610 - 612 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

У відповідності до приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 662, 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ст. 689 ЦК України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

У відповідності до приписів ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За приписами ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Так матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов договору було поставлено, а ТОВ "Мартал Н" отримано товар на загальну суму 227 018, 16 грн., що підтверджується видатковою накладною №2298 від 26.11.2018 (а.с. 38) та товарно-транспортною накладною №Р2298 від 26.11.2018 (а.с. 40) які підписані як представником позивача так й представником відповідача.

У п. 5.1 договору сторонами чітко погоджено умови оплати, а саме 100% передплата, якщо інше не вказано у специфікації.

Так, у Специфікації №2 сторони погодили строки оплати, а саме: протягом 30 календарних днів з дати видаткової накладної.

Видаткова накладна складена та підписана сторонами 26.11.2018. Отже, граничним строком оплати за товар є 26.12.2018 року включно.

Проте, як станом на час звернення ТОВ "Торговий Дім Тіско Україна" із позов до суду, так й до теперішнього часу відповідачем не надано доказів на підтвердження оплати наявної заборгованості.

При цьому судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта з приводу того, що при отриманні товару відповідачем були виявлені приховані недоліки (дефекти), про що одразу і належним чином було повідомлено позивача, з огляду на таке.

У відповідності до п.4.5. укладеного між сторонами договору, у разі виявлення покупцем неякісного товару, продавець здійснює заміну такого товару в термін 10 календарних днів з дати складання акта встановлення дефектів на аналогічний належної якості у кількості та за цінами, що діють на момент поставки. Акт встановлення дефектів складається комісією з боку покупця. Якщо необхідний для заміни товар відсутній на складі продавця, сторони узгоджують інший термін, протягом якого продавець замінить неякісний товар. У разі неможливості замінити неякісну продукцію, і якщо її вартість вже оплачена покупцем, продавець повинен повернути сплачені грошові кошти протягом двох банківських днів з моменту звернення покупця.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 ГПК України).

За приписами ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судова колегія зазначає, що у порушення вищевказаних приписів процесуального законодавства відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при отриманні товару відповідачем були виявлені приховані недоліки (дефекти), про що одразу і належним чином було повідомлено позивача.

До того ж, відповідачем не було надано суду Акту встановлення дефектів, складеного комісією з боку ТОВ "Мартал Н", як то передбачено п. 4.5. укладеного між сторонами договору, у разі виявлення покупцем неякісного товару або виявлення дефектів.

Колегія суддів також відзначає, що у наявних матеріалах справи містяться видаткова накладна №2298 від 26.11.2018 та товарно-транспортна накладна від 26.11.2018 №Р2298, які підписані уповноваженими представниками ТОВ "Мартал Н" без будь-яких зауважень.

Не надано відповідачем й будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів про повідомлення позивача про виявлені приховані недоліки поставленого товару та не отримання відповіді на таке повідомлення від позивача.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає заявлені позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З приводу заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 22701,81 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 6.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором відповідно до чинного законодавства України. Сторона, яка не виконала свої зобов`язання за цим договором зобов`язана відшкодувати іншій стороні збитки понад штрафні санкції (пені та штрафів). Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону від відшкодування покладених на неї цим договором обов`язків.

У п. 6.4 договору сторони визначили, що у разі прострочення оплати товару покупець зобов`язаний відшкодувати продавцю, крім основної суми вартості товару, штраф за несвоєчасну оплату товару в розмірі 20 % від вартості товару, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення неналежного виконання зобов`язань. Штрафні санкції застосовуються до покупця з дня, наступного за днем, коли покупець брав на себе зобов`язання оплатити поставлений товар.

Відповідно до п. 3 Специфікації №2 у разі порушення обумовлених строків поетапної оплати товару покупець зобов`язаний окрім основної суми вартості товару сплатити штраф у розмірі 10 % від суми, що повинна була бути сплачена.

З огляду на встановлені вище обставини щодо невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 22701,81 грн., що складає 10 % від суми, що повинна була бути сплачена відповідачем, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2019 р. відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2019 р. у справі №915/413/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 23.09.2019 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.