Постанова

від 18.09.2019 по справі 910/14397/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2019 р. Справа№ 910/14397/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Пустовий Б.В. - адвокат

від відповідача: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан та Товариства з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018

у справі № 910/14397/18 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи

до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан

про стягнення 20 263,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 18 158,77 грн., яке становить частину з вартості збитків, завданих у зв`язку з пошкодженням автомобіля Renault Logan Van д.н.з. НОМЕР_1 (вказаний автомобіль належить позивачу) внаслідок ДПТ, що сталася з вини ОСОБА_1 - водія автомобіля Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність осіб, які на законних підставах керують яким, застрахована у відповідача згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8221173 від 25.01.2018, пені в сумі 1 970,13 грн., 3 % річних в сумі 134,33 грн.

Заявлена до стягнення сума становить різницю між сумою виплаченого відповідачем позивачу страхового відшкодування (7 648,23 грн.) та вартістю матеріального збитку, завданого автомобілю Renault Logan Van д.н.з. НОМЕР_1 (23 807,00 грн.), розмір якого визначений виконаним на замовлення позивача Фізичною особою-підприємцем Суб`єктом оціночної діяльності Семенченко П.О. Звітом № 55/05/18 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 25.05.2018. Крім того, до вартості збитків позивач включив витрати з виготовлення вказаного звіту в сумі 2 000,00 грн. (23 807,00+2 000,00-7 648,23=18 158,77).

Рішенням Господарського суду міста Києва, ухваленого 20.12.2018, повний текст якого складений 20.12.2018, у справі № 910/14397/18 позовні вимоги задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 18 158,77 грн. матеріальної шкоди, 134,33 грн. 3% річних, у частині вимог про стягнення пені в сумі 1 970,13 грн. відмовлено.

Рішення суду ґрунтується на тому, що матеріалами справи належним чином підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем щодо виплати страхового відшкодування за завдану шкоду у заявленій до стягнення сумі.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що:

- позивач посилається на приписи статті 992 ЦК України, згідно з якою, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом;

- на підставі вказаних приписів законодавства, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1 970,13 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України;

- проте, якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства;

- таким чином, з урахуванням того, що чинними актами законодавства та вказаним полісом (договором страхування) № АК/8221173 не встановлено конкретного розміру пені за порушення строків виплати страхового відшкодування, в позові в частині стягнення пені у розмірі 1 970,13 грн. слід відмовити.

Не погоджуючись з рішенням, 08.01.2019 Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18 в частині часткового задоволення позовних вимог та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному об`ємі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування вказаної позиції відповідач послався на те, що:

- твердження суду першої інстанції про те, що відповідач не надав відзиву на позов, не відповідає дійсності, адже 26.11.2018 (у встановлений судом першої інстанції строк) відповідач направив до Господарського суду міста Києва відзив з додатками до нього, що підтверджується описом з відміткою від 26.11.2018;

- згідно з виконаним на замовлення відповідача висновком спеціаліста від 15.05.2018 щодо обставин настання ДТП, спірне ДТП сталось внаслідок порушення ПДД обома водіями, а відтак, відповідно до приписів Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , яким встановлено, що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб, відповідач має обов`язок виплатити позивачу половину розміру збитків;

- 08.05.2018 відповідач на підставі доручення позивача, про що зазначено в повідомлення за вх. № 380 від 02.05.2018, замовив у Суб`єкта оціночної діяльності Фізичної особи-підприємця Мельника І.А . проведення оцінки щодо визначення розміру матеріального збитку, завданого позивачу у зв`язку зі спірною ДТП, за результатами якої складено Звіт № 198-17, згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого автомобілю Renault Logan Van д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 15 296,46 грн., половину з якої відповідач позивачу виплатив;

- відповідачем замовлено рецензію на Звіт № 55/05/18 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 25.05.2018, виконаний на замовлення позивача Фізичною особою-підприємцем Суб`єктом оціночної діяльності Семенченко П.О. та на підставі якого позивач визначає заявлену до стягнення у цій справі суму, згідно з якою (рецензією) рецензентом вказано про те, що вищезгаданий звіт не повною мірою відповідає вимогами нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2019 справа № 910/14397/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18;

- встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 08.02.2019;

- роз`яснено сторонам, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- учасникам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Не погоджуючись з рішенням, 16.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1 970,13 грн.

В апеляційній скарзі позивач зазначив про те, що рішення суду першої інстанції в оспорюваній частині прийнято з порушенням норм матеріального права, адже стаття 36.5 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлює, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Крім того, позивач зазначив про те, що суд першої інстанції не стягнув з відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 620,00 грн., які відповідно до положень статті 123 ГПК України відносяться до судових витрат та на підтвердження яких до суду першої інстанції разом з позовною заявою подано договір про надання правової допомоги № 030 від 17.05.2018, акт приймання-передачі послуг від 22.10.2018, платіжне доручення № 2017 від 09.10.2018.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) від 29.01.2019, справа № 910/14397/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від 31.01.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:

- Товариству з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18;

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18;

- апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи та Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18 об`єднані в одне апеляційне провадження для спільного розгляду;

- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 18.02.2019;

- сторонами роз`яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- учасниками роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Відповідачем до апеляційної скарги додано копію відзиву на позовну заяву з доданими до нього додатками.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено наявність підстав розглядати справу по суті з врахуванням доданого відповідачем до апеляційної скарги відзиву на позов з додатками, направленого до суду прешоії інстанції 26.11.2018..

Для надання позивачу можливості висловити власну позицію з врахуванням доданих відповідачем до відзиву на позов додаткових доказів, колегія суддів вирішила з власної ініціативи розглядати апеляційну скаргу в цій справі в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

За таких обставин, ухвалою суду від 27.03.2019 справу призначено до розгляду на 10.04.2019 о 14:40, позивачу запропоновано в строк до 08.04.2019 надати письмові пояснення по суті спору з врахуванням відзиву на позов та додаткових доказів, учасників судового процесу попереджено, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою в розгляді апеляційної скарги.

08.04.2019 до суду від позивача надійшли:

- письмові пояснення, в яких позивач зазначає про те, що ним не було схвалено проведену відповідачем оцінку, що аварійний комісар Мельник І.А. та відповідач вийшли за межі своєї компетенції, оскільки за власним уподобанням встановили вину осіб-учасників ДТП, що відповідач, в порушення вимог ст. 36.2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , не узгодив з позивачем розміру страхового відшкодування та здійснив його виплату, що в провадженні Оболонського районного суду знаходиться цивільна справа № 756/11224/18 за позовом ТОВ Земельні інформаційні системи до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, рішення у якій щодо встановлення судом вини останнього може мати преюдиційну силу у справі № 910/14397/18;

- клопотання, в якому позивач просить проводити розгляд справи без участі позивача та його представників на підставі наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням позиції позивача та заявлених клопотань;

- клопотання, в якому позивач просить провадження у господарській справи № 910/14397/18 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 756/11224/18, в якій має бути встановлена вина ОСОБА_1 у заподіянні шкоди позивачу;

- клопотання про призначення експертизи, в якому позивач просить призначити комплексну автотехнічну та автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Як повинні були діяти водії ОСОБА_1 , ОСОБА_5 у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

2. Чи мали водії технічну можливість запобігти зіткненню з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?

3. Чи відповідали дії водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 технічним вимогам Правил дорожнього руху?

4. Чи були з технічної точки зору дії водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_5 у причинному зв`язку з виникненням ДТП?

5. Яка вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Logan Van д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням зносу, внаслідок його пошкодження в ДТП, яка мала місце 02.05.2018 на перехресті вул. Скляренка та Петропавлівської площі в м. Києві на дату ДТП?

Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, а витрати за проведення експертизи покласти на позивача.

09.04.2019 до суду від відповідача надійшли пояснення, в яких відповідач послався на те, що позивач уповноважив його бути представником у правовідносинах з оцінки майна у повідомленні, яке було подано до відповідача 02.05.2018 за підписом позивача, на те, що висновок аварійного комісара щодо встановлення вини обох водіїв у спірній ДТП є належним доказом, та на те, що підстави для зупинення провадження у цій справі до вирішення цивільної справи № 756/11224/18 відсутні, оскільки відповідач не є учасником вказаної справи, а відтак, рішення суду у такій справі не буде мати преюдиційної сили при розгляді справи № 910/14397/18.

У судове засідання 10.04.2019 представник позивача представників не направив.

В судовому засіданні 10.04.2019 колегія суддів дійшла висновку про необхідність, для вирішення заявленого позивачем клопотання про призначення комплексної автотехнічної та автотоварознавчої експертизи, оголосити перерву в судовому засіданні для витребування документів, за наявності яких вказана експертиза зможе бути проведена, у зв`язку з чим ухвалою від 10.04.2019:

- оголошено перерву у судовому засіданні в розгляді апеляційних скарг Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан та Товариства з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18 до 08.05.2019 о 15:00;

- позивача та відповідача зобов`язано в строк до 01.05.2019 надати суду:

1. всі наявні докази на підтвердження даних про параметри і стан дорожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників спірної ДТП, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень (вихідні дані);

2. кольорові фотознімки пошкодженого автомобіля Renault Logan Van д.н.з. НОМЕР_1 (оригінали), бажано в електронному вигляді, а також інформацію щодо перебування вказаного автомобіля у попередніх ДТП, проведених капітальних ремонтах та наявних вузлів і агрегатів, які потребували ремонту або заміни на момент перед ДТП,

або письмові пояснення в разі неможливості надати вказані докази повністю або в частині;

- визнано обов`язковою участь позивача та відповідача в судовому засіданні, яке відбудеться 08.05.2019 о 15:00.

26.04.2019 до суду від позивача та відповідача надійшли витребувані ухвалою суду від 10.04.2019 документи.

Ухвалою від 08.05.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:

1. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи про призначення комплексної автотехнічної та автотоварознавчої експертизи задоволено;

2. призначено судову комплексну автотехнічну та автотоварознавчу експертизу;

3. зупинено провадження у справі № 910/14397/18 до проведення експертизи та отримання висновку експертів.

27.08.2019 матеріали справи № 910/14397/18 з результатами проведеної експертизи надійшли до Північного апеляційного господарського суду разом з листами № 15811/19-54 від 27.06.19 та № 15688/19-52 від 27.06.2019.

Ухвалою від 28.08.2019 колегією суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:

- поновлено апеляційне провадження у справі № 910/14397/18, порушене за апеляційними скаргами Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан та Товариства з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18;

- розгляд справи № 910/14397/18 призначено на 18.09.2019 о 15:00;

- учасникам судового процесу запропоновано надати письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновків експерта;

- повідомлено учасників судового процесу, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.

17.09.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в якому представник відповідача Михайленко Д.В., з посиланням на зайнятість в іншому судовому засіданні, просив визнати причини неявки представника відповідача в судове засідання 18.09.2019 поважними та відкласти розгляд справи на іншу дату.

До вказаного клопотання додані витяг з сайту Судова влада щодо дати слухання справи № 522/6400/19, копії ухвали від 16.04.2019 у справі № 522/6400/19 та першого аркушу позовної заяви.

В судове засідання відповідач представників не направив.

В судовому засіданні представник позивача проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечив.

Порадившись на місці, колегія суддів не зійшла підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання, оскільки відповідачем не надано жодних доказів як на підтвердження викладених в клопотанні обставин, а саме того, що в судовому засіданні у справі № 522/6400/19 буде зайнятий саме представник ОСОБА_6 , так і доказів того, що вказана особа є єдиною особою, яка має право представляти інтереси відповідача в суді.

При цьому, колегією суддів враховано, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником відповідача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні суду якого не надано.

В судовому засіданні 18.09.2019 представник позивача звернувся до суду з:

- заявою про зменшення розмір позовних вимог, в якій зменшив загальний розмір заявлених до стягнення вимог до 18 354,35 грн. (матеріальна шкода в сумі 16 448,17 грн., пеня в сумі 1 784,51 грн., 3 % річних в сумі 121,67 грн.);

- заявою про долучення до матеріалів справи доказів про розмір судових витрат, понесений позивачем у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Щодо заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже позивач не наділений правом змінити розмір позовних вимог на стадії апеляційного перегляду рішення.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст. 118 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вказані обставини, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог залишається без розгляду.

Заява позивача про долучення до матеріалів справи доказів про розмір судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, вирішена колегією суддів по суті згідно з відповідними норами ГПК України. Про результати вирішення вказаної заяви зазначено в постанові нижче по тексту.

Під час розгляду справи позивача та відповідач свої апеляційні скарги підтримали повному обсязі та просили їх задовольнити, проти задоволення апеляційних скарг один одного заперечили.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

Позивач є власником автомобіля Renault Logan Van д.н.з. НОМЕР_1 (далі Автомобіль), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 10 т. ).

02.05.2018 близько 10 годин 20 хвилин в м. Києві на перехресті вулиці Скляренка та Петропавлівської площі сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю Автомобіля під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 (далі Автомобіль 1).

В результаті ДТП пошкоджено Автомобіль.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що цивільно-правової відповідальності власників як Автомобіля, так і Автомобіля 1 станом на дату ДТП була застрахована.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Закон ).

Згідно з п. 33.2 ст. 33 Закону:

- у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду;

- у такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання;

- у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

МТСБУ встановлено відповідний зразок повідомлення про ДТП та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією МВС України протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 № 274/2011 затверджено Інструкцію щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

З матеріалів справи слідує, що за наслідками спірної ДТП її учасниками складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 12 т. 1), яке повністю відповідає вимогам, встановленим вищевказаною інструкцією.

Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, зазначає про те, що винуватцем спірної ДТП є ОСОБА_1 - водій Автомобіля 1. Відповідач, у свою чергу, вважає, що у спірній ДТП винні як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_5 - водій Автомобіля, посилаючись на висновок спеціаліста № 5 від 15.05.2018, складений аварійним комісаром Мельник І . А..

Колегія суддів зазначає про те, що, з огляду на складення сторонами європротоколу та, відповідно, оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції, судове рішення, яким би була встановлена винна у спірній ДТП особа, відсуне.

Водночас наданий відповідачем висновок спеціаліста № 5 від 15.05.2018, складений аварійним комісаром Мельник І.А. , не може бути належним доказом на підтвердження вказаних обставин.

З огляду на вказані обставини, ухвалою суду від 08.05.2019, серед іншого, призначено судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлені такі питання:

1) Як повинні були діяти водій автомобіля Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 та водій автомобіля Renault Logan Van д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 у дорожній обстановці (02.05.2018 м АДРЕСА_1 ) згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

2) Чи мали водій автомобіля Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 та водій автомобіля Renault Logan Van д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 технічну можливість запобігти зіткненню з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?

3) Чи відповідали дії водіїв автомобіля Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 та водія автомобіля Renault Logan Van д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 технічним вимогам Правил дорожнього руху?

4) Чи були з технічної точки зору дії водія автомобіля Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 та водія автомобіля Renault Logan Van д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 у причинному зв`язку з виникненням ДТП?

За результатами проведення вказаної експертизи складено Висновок експерта № 15688/19-52 від 27.06.2019 (а.с. 42-44 т. 2), в якому на поставлені запитання експертом надані наступні відповіді:

1) В даній дорожній обстановці водій Автомобіля 1 ОСОБА_1 повинен був керуватись вимогами п.п. 11.4, 14.6а ПДР та дорожньої розмітки 1.3 ПДР. В той же час можливість уникнути зіткнення діями водія Автомобіля ОСОБА_5 у даній дорожній обстановці вимогами ПДР з технічної точки зору не визначалось.

2. Технічна можливість уникнення даного зіткнення з боку водія Автомобіля 1 ОСОБА_1 була обумовлена виконанням ним вимог п.п. 11.4, 14.6а ПДР та дорожньої розмітки 1.3 ПДР. Водій Автомобіля ОСОБА_5 не мав технічної можливості своїми односторонніми діями запобігти даного зіткнення.

3. Дії водія Автомобіля 1 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 11.4, 14.6а ПДР та дорожньої розмітки 1.3 ПДР з технічної точки зору. В діях водія Автомобіля ОСОБА_5 невідповідностей вимогам ПДР України не вбачається з технічної точки зору.

4. У причинному зв`язку з виникненням ДТП знаходяться дії водія Автомобіля 1 ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам ПДР з технічної точки зору.

За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним, що винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пошкоджено Автомобіль, є саме водій Автомобіля 1 ОСОБА_1 .

Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків.

За правилами ст. 22 Закону (тут і далі в редакції, чинній на момент ДТП), обов`язок відшкодувати шкоду при настанні страхового випадку покладено на страховика, яким застраховано цивільно-правову відповідальність особи, винної у настанні такого випадку.

З наявної в матеріалах копії полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8221173 (а.с. 11 т. 1) (далі Поліс) слідує, що станом на 02.05.2018 (дата спірної ДТП) цивільно-правова відповідальність щодо Автомобіля 1 була застрахована відповідачем (страхувальник ОСОБА_1 ).

Зазначений факт відповідачем не заперечується.

Згідно з ч. 4 ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно, вказані особи мають право на звернення до страховика з відповідними вимогами.

Стаття 1 Закону встановлює, що володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Враховуючи, що матеріли справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 неправомірно володів Автомобілем 1 під час скоєння спірної ДТП, його володіння забезпеченим транспортним засобом (Автомобілем 1) під час спірної ДТП вважається правомірним.

Отже, в даному випадку саме відповідач як страховик цивільно-правової відповідальності осіб, які правомірно володіють Автомобілем 1, тобто і ОСОБА_1 (особи, яка є винною у спірній ДТП), має відшкодовувати збитки, що були завдані внаслідок спірної ДТП, а позивач як особа, якій завдано збитків внаслідок спірної ДТП, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що з метою отримання страхового відшкодування за наслідками спірної ДТП позивач звертався до відповідача з відповідною заявою, за наслідками розгляду якої відповідачем складено страховий акт № АК/8221173/1 від 30.07.2018 (а.с. 98 т. 1), яким призначено до виплати страхову суму в розмірі 7 648,23 грн. та виплачено її платіжним дорученням № 2888 від 31.07.2018 (а.с. 100 т. 1).

З наданого відповідачем розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № АК/8221173/1 від 30.07.2018 (а.с. 99 т. 1) та з пояснень відповідача слідує, що, визначаючи розмір страхового відшкодування, він виходив з того, що у спірній ДТП винні обидва водії, що, з огляду на обставини, які викладені вище, є помилковим.

При цьому відповідачем розмір збитків, завданих спірною ДТП, визначений виходячи з суми, встановленої звітом № 198-17 про розмір вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Renault Logan ІІ МСV державний номер. НОМЕР_1 , виконаним на замовлення відповідача ФОП Мельник І.А. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 581/17 від 09.06.2017), згідно з яким вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зносу заміняємих складових, становить 15 294,46 грн.

У свою чергу позивач, звертаючись до суду з цим позовом, визначає розмір таких збитків в сумі 23 807,00 грн. виходячи з виконаного на замовлення позивача Фізичною особою-підприємцем Суб`єктом оціночної діяльності Семенченко П.О. Звіту № 55/05/18 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 25.05.2018 (а.с. 14-17 т. 1).

Однак відповідачем до відзиву на позовну заяву додано виконану на замовлення відповідача ГО Всеукраїнське об`єднання Українське товариство оцінювачів рецензію від 07.08.2018 (а.с. 101-104 т. 1) на Звіт № 55/05/18, якою встановлено, що вказаний звіт кваліфікується за ознакою абзацу 4 пункту 67 Національного стандарту № 1 як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків.

Відповідно до ч. 7 ст. 98 ГПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Враховуючи, що надані позивачем та відповідачем висновки на підтвердження розміру збитку, завданого Автомобілю внаслідок спірної ДТП, не містять відомостей про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, вказані висновки не можуть вважатися висновками експерта в розумінні ГПК України.

З огляду на вказані обставини, ухвалою суду від 08.05.2019, серед іншого, призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої поставлено таке питання:

- Яка вартість матеріального збитку (шкоди), завданого(ї) власнику автомобіля Renault Logan Van д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення автомобілів), яка сталась 02.05.2018 в м. Київ, вул. Скляренко, 17, із врахуванням розміру коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого відповідно до вимог чинного законодавства на дату ДТП?

За результатами проведення вказаної експертизи складено Висновок експерта № 15811/19-54 від 27.06.2019 (а.с. 48-59 т. 2), в якому на поставлене запитання експертом надана відповідь, з якої слідує, що вартість матеріального збитку (шкоди), завданого(ї) власнику Автомобіля внаслідок спірної ДТП, із врахуванням розміру коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого відповідно до вимог чинного законодавства на дату ДТП, складає 22 096,40 грн.

Отже, колегія суддів вважає доведеним той факт, що збиток, завданий позивачу внаслідок спірної ДТП, становить 22 096,40 грн.

За правилами абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону, сума спірного страхового відшкодування має бути зменшена на суму франшизи.

З Полісу слідує, що ліміт відповідальності відповідача як страховика за шкоду, завдану майну, становить 100 000 грн., а франшиза - 0 грн.

Враховуючи вказані вище обставини, позивач має право на отримання від відповідача страхового відшкодування в сумі 22 096,40 грн.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач в рахунок сплати спірного страхового відшкодування перерахував позивачу 7 648,23 грн., а відтак, має сплатити ще 14 448,17 грн. (22 096,40-7 648,23).

За обставин, що склалися, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в сумі 14 448,17 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі 1 970,13 грн., 3 % річних в сумі 134,33 грн. слід зазначити таке.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п. 36.2 ст. 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З матеріалів справи слідує, що з відповідним повідомленням про настання страхового випадку, за наслідками якого відповідачем складено страховий акт № АК/8221173/1 від 30.07.2018 (а.с. 98 т. 1), яким призначено до виплати страхову суму в розмірі 7 648,23 грн. та виплачено її платіжним дорученням № 2888 від 31.07.2018 (а.с. 100 т. 1), позивач через водія Автомобіля ОСОБА_5 звернувся до відповідача 02.05.2018.

З огляду на вказані обставини, виходячи зі змісту п. 36.2 ст. 36 Закону, відповідач мав виплати страхове відшкодування в строк по 01.08.2018 включно (90 днів з дати звернення), а відтак, з 02.08.2018 вказане зобов`язання є порушеним.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем обов`язку з виплати страхового відшкодування за наслідками спірного ДТП, є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

За приписами п. 36.5. ст. 36 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення пені, оскільки обов`язок її сплати встановлений безпосередньо положеннями Закону.

Частина 2 ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При зверненні до суду позивач нараховує пеню та 3 % річних за період з 03.08.2018 по 31.10.2018, що не суперечить приписам чинного законодавства.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3 % річних підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду з урахування періоду нарахування, визначеного позивачем, в сумі 1 268,66 грн. та 106,88 грн. відповідно. Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 14448.17 03.08.2018 - 06.09.2018 35 17.5000 % 0.096 %* 484.90 14448.17 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18.0000 % 0.099 %* 698.26 14448.17 26.10.2018 - 31.10.2018 6 18.0000 % 0.099 %* 85.50 Всього 1 268,66

3% річних: 14 1448,17/100*3/365*90=106,88

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи тому рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18 підлягає зміні, позов задовольняється частково, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає страхове відшкодування в сумі 14 448,17 грн., пеня в сумі 1 268,66 грн. та 3 % річних в сумі 106,88 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Щодо судових витрат сторін слід зазначити таке.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат в сумі 2 000,00 грн., пов`язаних з оплатою виконаним на замовлення позивача Фізичною особою-підприємцем Суб`єктом оціночної діяльності Семенченко П.О. Звітом № 55/05/18 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 25.05.2018, колегія суддів зазначає таке.

Факт понесення позивачем таких витрат підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями вказаного звіту, договору на проведення оцінки майна № 08/18 від 17.05.2018 (а.с. 29 т. 1) та платіжного доручення № 1915 від 17.05.2018 (а.с. 34 т. 1).

Крім того, позивачем понесені витрати, пов`язані з оплатою призначеної апеляційним судом комплексної автотехнічної та автотоварознавчої експертизи, в загальній сумі 10 205,00 грн., оплату проведення якої було ухвалою суду від 08.05.2019 покладено саме на позивача.

Факт оплати вказаної суми підтверджується наданими експертною установою актами здачі-приймання від 27.06.2019 (а.с. 45, 47 т. 2).

Також у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, зазначивши, зокрема, про те, що він поніс витрати на правову допомогу в сумі 4 620,00 грн.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження вказаних витрат позивачем до позову додані копії укладеного з адвокатом Пустовим Богданом Вікторовичем договору про надання правової допомоги № 30 від 17.05.2018, додатком № 1 до нього (Вартість послуг), платіжного доручення № 2017 від 09.10.2018 на суму 4 620,00 грн., а також актом приймання-передачі послуг за вказаним договором.

Зі змісту зазначених документів слідує, що послуги, надані позивачу адвокатом, складаються з:

- зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції, вартість послуги 552,30 грн.;

- підготовки та направлення скарги-претензії, вартість послуги 1 288,70 грн.;

- підготовка та подання позовної заяви, вартість послуги 1 288,70 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи, вартість послуги 552,30 грн.;

- представництво та захист інтересів в суді (відвідування судових засідань), вартість послуги 920,50 грн.

Однак з матеріалів справи слідує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач не ознайомлювався з матеріалами справи та, з огляду на те, що справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не приймав участь в судових засіданнях.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

Отже, загальна суми витрат на правову допомогу пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції для позивача може бути визнана судом в розмірі 3 129,70 грн. (552,30+1 288,70+1 288,70).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції відповідачем не подавалося.

Надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування за рахунок відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3 129,70 грн., оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Щодо розподілу всіх перелічених вище витрат колегія суддів зазначає таке.

За приписами п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вказані обставини, інші судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій, а саме витрати:

- в сумі 2 000,00 грн., пов`язані з оплатою виконаного на замовлення позивача Фізичною особою-підприємцем Суб`єктом оціночної діяльності Семенченко П.О. Звіту № 55/05/18 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 25.05.2018;

- витрати, пов`язані з оплатою призначеної апеляційним судом комплексної автотехнічної та автотоварознавчої експертизи у загальній сумі 10 205,00 грн.;

- витрати на правову допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції, в сумі 3 129,70 грн.,

покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з огляду на що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати, пов`язані з розглядом справи в суді, в сумі 11 974,98 грн., з яких:

- 1 561,82 грн. - витрати, пов`язані з оплатою виконаного на замовлення позивача Фізичною особою-підприємцем Суб`єктом оціночної діяльності Семенченко П.О. Звіту № 55/05/18 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 25.05.2018;

- 2 441,01 грн. - витрати на правову допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції;

- 7 969,16 грн. - витрати, пов`язані з оплатою призначеної апеляційним судом комплексної автотехнічної та автотоварознавчої експертизи.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, з заявою про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження розміру яких позивач звернувся до суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 2 ст. 161 ЦК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми всіх судових витрат, в тому числі і витрат на надання правової допомоги, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, позивач мав подати разом з апеляційною скаргою.

Колегія суддів зазначає про те, що з наданого позивачем акту приймання-передачі послуг № 30 від 10.09.2019 (вказаний акт наданий в судовому засіданні 18.09.2019 - примітка суду) слідує, що частину з наданих послуг, а саме, складення та подання апеляційної скарги було надано до подачі скарги до суду, а відтак, позивач був обізнаний про понесення ним витрат на надання правової допомоги та, відповідно, мав можливість звернутися до суду апеляційної інстанції з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, як то встановлено законом.

В апеляційній сказі позивачем не зазначено про те, що він планує понести витрати на правову допомогу та не визначено їх суму.

За приписами ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Враховуючи, що у випадку стягнення витрат на правову допомогу пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції позивач істотно збільшив суму судових витрат за рахунок витрат, які він міг передбачити при зверненні до суду з апеляційною скаргою, колегія суддів відмовляє позивачу у стягненні витрат на правову допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 6 121,35 грн.

Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційних скаргах, апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи задовольняється частково.

З огляду на обставини справи, враховуючи відмову у задоволенні апеляційної скарги відповідача, витрати по сплаті судового збору за її подачу покладаються на відповідача, а судові витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Гардіан на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18 задовольнити частково

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18 змінити.

4. Викласти п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі № 910/14397/18 в такій редакції:

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія Гардіан (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, ідентифікаційний код 35417298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи (03187, м. Київ, вул. Деміївська, 43, ідентифікаційний код 32621043) страхове відшкодування в сумі 14 448 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 17 коп., пеню в сумі 1 268 (одна тисяча двісті шістдесят вісім) грн. 66 коп., 3 % річних в сумі 106 (сто шість) грн. 88 коп., витрати, пов`язані з розглядом справи в суді, в сумі 1 561 (одна тисяча п`ятсот шістдесят одна) грн. 82 коп., витрати на правову допомогу в сумі 2 441 (дві тисячі чотириста сорок одна) грн. 01 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 375 (одна тисяча триста сімдесят п`ять) грн. 96 коп.

5. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія Гардіан (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, ідентифікаційний код 35417298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Земельні інформаційні системи (03187, м. Київ, вул. Деміївська, 43, ідентифікаційний код 32621043) витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі в сумі 7 969 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 2 063 (дві тисячі шістдесят три) грн. 94 коп.

6. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

8 Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14397/18.

Повний текст постанови складено: 23.09.2019

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець