Постанова

від 17.09.2019 по справі 922/1761/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2019 р. Справа № 922/1761/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Стойка О.В. , суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Марченко В.О.

за участю представників:

позивача - Ромашця Е.В., дов. б/н від 25.06.2019, Збруцького Р .М. , свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2650 від 03.2019, дов.б/н від 12.09.2019 (копія у справі)

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" (вх. №2574Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.07.2019 у справі №922/1761/19 (суддя Байбак О.І., повний текст рішення підписано 24.07.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велнес Медікал", м.Вишневе Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Мерефа Харківської області

про стягнення 168 143,15 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Велнес Медікал" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" заборгованість в сумі 168143,15 грн та сплаченого судового збору в сумі 2522,15 грн, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №35/16 від 25.04.2016, щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару, а також не повернення нереалізованого товару позивачу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.07.2019 у справі №913/148/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" (адреса: 62472, Харківська обл., м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кім. 8-8; код ЄДРПОУ: 30588785) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велнес Медікал" (адреса: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, буд.2-А; код ЄДРПОУ: 38134017) 168143,15 грн заборгованості; 2522,15 грн судового збору.

Відповідач по справі, ТОВ "Титан", з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення, та прийняти нове, в якому в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

16.08.2019 системою автоматизованого розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями для розгляду справи №922/1761/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Барбашова С.В.; суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Титан" було залишено без руху через відсутність доказів сплати судового збору.

04.09.2019 від ТОВ "Титан" на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду (платіжне доручення №3477 від 04.09.2019).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Титан , надано строк для надання відзиву на апеляційну скаргу та призначено її до розгляду на 17.09.2019.

12.09.2019 відповідач ТОВ Титан звернувся до Східного апеляційного господарського суду із клопотанням про відкладення розгляду справи на інший день, через неможливість представника бути присутнім в судовому засіданні, в в`язку з його відпусткою за кордоном.

13.09.2019 системою повторного автоматизованого розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями для розгляду справи №922/1761/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Пелипенко Н.М.; суддя Стойка О.В., в в`язку з відпусткою судді Барбашової С.В.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість звернення з відповідним клопотанням в межах підготовчого провадження.

Тобто, положеннями вказаної статі визначено можливість відкладення розгляду справи у випадку неможливості його явки у судове засідання за наявності обґрунтованих причин такої неявки та за умови дотримання встановленого цим Кодексом строку, у межах якого може бути здійснено відкладення.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи те, що відповідачем не обґрунтовано неможливості здійснення представництва за допомогою іншого адвоката, або через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, а також з метою недопущення затягування судового процесу та порушення процесуальних строків, колегія суддів приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ Титан про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням частини першої та пункту 1 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату та місце розгляду справи, явка у судове засідання не визнавалася обов`язковою, а в матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення.

16.09.2018 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача по справі ТОВ Велнес Медікал , в якому останній просить рішення Господарського суду Харківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому позивач зазначає, що здійснення відповідачем оплат на користь позивача згідно платіжних доручень свідчить, лише про оплату за поставлений раніше товар, та часткове погашення наявного боргу. Натомість, за видатковими накладними, поданими ТОВ Велес Медікал до суду разом із позовною заявою, в супереч положенням як договору, так і положенням ст. ст. 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, відповідач на теперішній час належним чином не розрахувався з позивачем, а тому аргументи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 25.04.2016 між ТОВ Велес Медікал (позивач по справі, постачальник) та ТОВ Титан (відповідач по справі, покупець) укладено договір поставки №35/16, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п. 1.1 договору).

Положення щодо строків та порядку поставки товару сторони визначили в другому розділі договору. Так, поставка товару за цим договором здійснюється постачальником на підставі заявки покупця. Заявка оформлюється в електронному вигляді за формою, розробленою покупцем. В заявці зазначаються: найменування, асортимент, кількість товару, адреса постачання товару, вартість товару, визначена на підставі специфікації. Заявка відправляється з наступної електронної адреси покупця: parafarm-13@mega-apteka.com на наступну електронну адресу постачальника: zakaz@wellnessmedical.com.ua . Строк поставки товару 5 (п`ять) календарних днів з моменту отримання заявки покупця. Постачальник має право здійснити дострокову поставку товару, про що обов`язково сповіщає покупця (п. 2.1, п. 2.1.1 договору).

Сторонами досягнуто домовленості здійснювати постачання товару по даному договору безперервно та ритмічно, не менше 2 (двох) разів за один календарний місяць, виходячи з потреби покупця в товарі. Якщо протягом календарного місяця буде здійснено одну (або не здійснено жодної поставки товару) і це буде пов`язано з тим, що у покупця не виникатиме потреби в постачанні товару, жодна зі сторін не матиме претензій до іншої сторони та не нестиме відповідальності (п. 2.2 договору).

Згідно з п. п. 2.3 договору у видатково-прибуткових накладних, якими сторони оформлюють поставку товар, сторони вказують асортимент, кількість та вартість товару, що поставляється. Видатково-прибуткові накладні є невід`ємною частиною договору.

Пунктами 2.5-2.6 договору передбачено, що поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партії товару покупцю. Перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент підписання покупцем видатково-прибуткової накладної на партію товару. Покупець здійснює перевірку відповідності кількості та якості (комплектності) товару правилам інструкції П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при раді міністрів СРСР від 15.06.1965 р., та Інструкції П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при раді міністрів СРСР від 25.04.66 р.

Ціну товару сторони визначили в 4-му розділі спірного договору. Так сторони домовились, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у специфікації. Перегляд цін на товари, які пропонуються постачальником до поставки за цим договором, здійснюється шляхом узгодження та підписання нової специфікації зі зміненими цінами на товари, що постачаються. Ціна на товар, яка входить у партію поставки, підтверджується у заявці покупця та вказується у видатково-прибуткових накладних. Зміна ціни товару після його поставки покупцю не допускається (п.п. 4.1 - 4.2 договору).

Порядок розрахунків за договором сторони узгодили в 5-у розділі договору. Оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем в міру реалізації, один раз в 14 (чотирнадцять) днів, після реалізації покупцем поставленого товару третім особам. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі або внесення грошових коштів у касу постачальника. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та відповідної видатково-прибуткової накладної, за якою передавався товар. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної (п.п. 5.1 - 5.3 договору).

Порядок повернення товару також передбачений договором поставки, при цьому граничним терміном реалізації товару являється 90 діб, після чого поставлений, але не реалізований, товар підлягає поверненню постачальнику. З настанням строку, передбаченого п. 6.1 даного договору, постачальник зобов`язується вивести нереалізований товар у 5 денний строк. Покупець додатково сповіщає постачальника про настання граничного терміну реалізації товару шліхом направлення письмового повідомлення по факсу чи поштовим переказом (п.п. 6.1, 6. договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє протягом одного року. Договір автоматично пролонгується на той самий строк, на який його було укладено, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення дії договору письмово не заявить про бажання розірвати його. Термін дії права сторін на автоматичну пролонгацію дії дійсного договору не обмежений(п. п. 10.1-10.2 договору).

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами в межах зазначеного договору певний час тривають правовідносини, за якими позивач поставляв на користь відповідача товар за відповідними накладними, а відповідач або оплачував його, або здійснював його повернення в порядку, визначеному умовами договору.

Станом на 31.01.2017 заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становила 917659,17 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (т. 2 а.с. 70-77).

За твердженнями позивача, після складання зазначеного акту звірки, позивач додатково здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 248117,02 грн, що підтверджується залученими до матеріалів справи видатковими накладними, проте відповідач частково повернув отриманий товар в порядку, визначеному п. 6.1.-.6.2. договору згідно з накладними на загальну суму 509476,04 грн, та частково оплатив отриманий товар на суму 488157,40 грн, в т.ч. платіжними дорученнями на загальну суму 169 621,48 грн доданими відповідачем до відзиву на позовну заяву (т. 1 а.с. 15-157, т. 2 а.с. 78-146).

Несплаченою в передбачений договором строк залишилась сума в розмірі 168143,15 грн, в зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Харківської області за захистом своїх порушених прав та законних інтересів з позовною заявою про стягнення суми боргу з підприємства відповідача.

Господарський суд, приймаючи рішення і задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати на користь позивача отриманого товару за вказаними накладними на загальну суму 168143,15 грн. Доказів повернення цього товару позивачу в порядку, визначеному п. 6.1.-6.2. договору матеріали справи не містять.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, враховуючи підстави та предмет позову, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позову, зважаючи на наступні підстави.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Частини 1 та 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частина друга ст. 712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити.

Частиною 2 вказаної норми передбачені обов`язкові реквізити первинних документів, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні містять вимоги щодо обліку господарських операцій на підставі первинних документів, а також вимоги до реквізитів вказаних документів.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач надав видаткові накладні (т. 1 а.с. 15-157, т. 2 а.с. 78-146). Зазначені видаткові накладні містять підписи постачальника та отримувача товару, скріплені печатками підприємств позивача та відповідача.

Отже, видаткові накладні, копії яких є в матеріалах справи, відповідають вимогам вказаного Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є первинними документами та фіксують факт здійснення господарської операції.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду стосовно доведеності належними доказами факту здійснення позивачем на користь відповідача поставок за вказаними видатковими накладними.

В той же час, відповідач свою частину зобов`язань за спірним договором поставки виконав не в повному обсязі. Враховуючи часткову оплату на суму 488 157,40 грн та часткове повернення нереалізованого товару на суму 509 476,04 грн, борг відповідача за весь поставлений позивачем товар в сумі 1 165 776,59 грн зменшився і наразі складає - 168 143,15 грн. При цьому, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості визначено умовами договору та є таким, що настав.

При цьому, відповідач жодним чином не заперечує самого факту отримання товару перш за все видатковими накладними, що містять інформацію про кожну партію поставленого товару, які також підписані відповідачем та скріплені печаткою підприємства.

Проте, відповідач, обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на те, що вартість товару за вказаними накладними була в подальшому повністю оплачена. Так, ТОВ Титан перерахував на користь ТОВ Велнес Медікал кошти в оплату товару, визначеного в позовній заяві, наступними платіжними дорученнями: №2559 від 12.11.18 на суму 10 000 грн, № 2590 від 13.11.18 на суму 10 000 грн, №2649 від 16.11.18 на суму 10 000 грн, № 2718 від 20.11.18 на суму 10 000 грн, №2801 від 23.11.18 на суму 10 000 грн, № 2876 від 27.11.18 на суму 10000 грн, №2926 від 28.11.18 на суму 10 000 грн, № 2947 від 30.11.18 на суму 10 000 грн, №2999 від 04.12.18 на суму 10 000 грн, № 3058 від 10.12.18 на суму 10 000 грн, №3247 від 13.12.18 на суму 10 000 грн, № 3314 від 17.12.18 на суму 10 000 грн, №3344 від 20.12.18 на суму 5 000 грн, № 3469 від 27.12.18 на суму 5 000 грн, №62 від 22.01.19 на суму 5 000 грн, № 602 від 05.02.19 на суму 5 000 грн, № 747 від 15.02.19 на суму 5 000 грн, № 913 від 28.02.19 на суму 5 000 грн, № 922 від 05.03.19 на суму 5 000 грн, № 1124 від 15.03.19 на суму 4 621,48 грн, № 1190 від 19.03.19 на суму 5 000 грн, № 1365 від 02.04.19 на суму 5 000 грн, а всього на загальну суму 169 621,48 грн.

З приводу перелічених платіжних доручені колегія суддів апеляційного суду зазначає, що не може прийняти їх в якості належного доказу на підтвердження оплати товару, з огляду на те, що згадані платіжні документи не містять посилань на конкретну видатково-прибуткову накладну, за якою передавався товар, в них є посилання лише на договір №35/16 від 25.04.16.

В той же час, сторони, укладаючи спірний договір узгодили момент здійснення оплати. Зокрема, вони домовились про те, що оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та відповідної видатково-прибуткової накладної, за якою передавався товар. При здійсненні платежу покупець обов`язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної (п. 5.3 договору).

Зважаючи на те, що саме видатковою накладною фіксується факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин і саме вона є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, та те, що апеляційний суд не може взяти до уваги надані відповідачем платіжні доручення на підтвердження оплати товару підприємству позивача, колегія суддів апеляційної інстанції цілком погоджується із висновками господарського суду щодо задоволення позовних вимог та стягнення з підприємства відповідача суми заборгованості в розмірі 168 143,15 грн.

Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, відповідачем всупереч вищенаведених норм права, не було подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в апеляційній скарзі, а наведені доводи не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Оскільки апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою останньому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 22.07.2019 у справі №922/1761/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.09.2019

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.В. Стойка

Суддя Н.М. Пелипенко