Постанова

від 18.09.2019 по справі 904/1671/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2019 м.Дніпро Справа № 904/1671/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кощеєва І.М., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача : Дзюба А.В., довіреність №9 від 25.03.2019, адвокат;

від відповідача : Норочевський О.О., ордер ДП № 364/022 від 17.07.2019, адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Суліма" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі №904/1671/19 (суддя Бондарєв Е.М., повний текст рішення складено 05.07.2019)

за позовом Новопавлівської сільської ради, с. Новопавлівка, Межівський район, Дніпропетровська область

до відповідача: Фермерського господарства "Суліма", с. Новопавлівка, Межівський район, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2019 року Новопавлівська сільська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсним договору оренди землі (поновлення договору) від 06.09.2018, укладеного між Новопавлівською сільською радою та Фермерським господарством "Суліма", зареєстрованого 12.09.2018, номер запису про інше речове право: 27918133.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровського області від 02.07.2019 у справі №904/1671/19 (суддя Бондарєв Е.М.) позов задоволено: визнано недійсним договір оренди землі (поновлення договору) від 06.09.2018, укладений між Новопавлівською сільською радою та Фермерським господарством "Суліма", зареєстрований 12.09.2018, номер запису про інше речове право: 27918133; з Фермерського господарства "Суліма" на користь Новопавлівської сільської ради стягнуто 1 921 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство" земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою; після створення (державної реєстрації) фермерського господарства, останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів відповідно до положень частини 1 статті 134 Земельного кодексу України, тому отримання фермерським господарством землі в користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що сільською радою перевищені свої повноваження щодо передачі зареєстрованій юридичній особі - фермерському господарству земельної ділянки без проведення земельних торгів, тому спірний договір суперечить приписам земельного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.

Місцевим господарським судом відхилені посилання відповідача на те, що за своєю правовою природою спірний договір не є окремим правочином, а є угодою про поновлення з викладенням в новій редакції договору оренди земельної ділянки від 06.09.2012, оскільки строк дії договору оренди від 06.09.2012 закінчився та не був продовжений у порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Фермерське господарство "Суліма" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі №904/1671/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вирішуючи питання про визнання спірного договору оренди недійсним, місцевим господарським судом помилково визнано його правову природу, оскільки вказаний правочин укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування та є похідним від нього.

Апелянт зазначає, що умови та мета спірного договору повністю відповідають рішенню Новопавлівської сільської ради від 30.08.2018, тому спірний правочин не може порушувати права позивача. Апелянт вважає, що без скасування рішення Новопавлівської сільської ради від 30.08.2018 позивач не може вимагати визнання недійсним спірного договору, який є похідним від рішення сільської ради.

Також апелянт вважає, що місцевим господарським судом помилково не застосовані приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки спірний договір не є самостійним договором, а є додатковою угодою про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.08.2019 (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді - Кощеєв І.М., Широбокова Л.П.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Фермерського господарства "Суліма" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі №904/1671/19, розгляд скарги призначений у судове засідання на 18.09.2019.

17.09.2019 від Новопавлівської сільської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Вважає помилковими доводи апелянта про те, що оспорюваний договір не порушує прав позивача, оскільки вимоги про визнання недійсним рішення сільської ради є адміністративним спором, а підставою визнання недійсним спірного договору є порушення вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Позивач не погоджується із доводами апелянта про те, що спірний договір не є окремим правочином, а є додатковою угодою до договору оренди землі від 01.09.2012, оскільки строк дії вказаного договору закінчився та не був продовжений у порядку, встановленому статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Центральний апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, повноту дослідження місцевим господарським судом обставин справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.09.2012 між Межівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області (орендодавець) та Сулімою Віктором Івановичем (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1 якого орендодавець на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 14.08.2012 №511-р-12 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 72,9845 га, в тому числі рілля - 72,9845 га, за рахунок земель запасу, розміщену на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області.

Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (пункт 2 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 659 740,51 грн. (пункт 4 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012).

Відповідно до пункту 6 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012 договір укладено терміном на 5 (п`ять) років .

Після закінчення строку дії договору оренди має переважно право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012).

Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (пункт 14 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012).

Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку згідно схеми та передається орендареві на протязі 10 діб після державної реєстрації даного договору, згідно акту приймання-передачі (пункт 17 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012).

Орендар приступати до використання земельної ділянки має право після державної реєстрації договору оренди (пункт 29 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012).

Відповідно до пунктів 33, 34 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженим представниками сторін та реєструються відповідно до законодавства. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законодавством; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірних, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - у відділу Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області. Невід`ємною частиною договору є: план земельної ділянки; акт визнання меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт про прийом та передачу земельної ділянки, кадастровий план (пункт 40 договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012).

Договір оренди земельної ділянки від 01.09.2012 зареєстровано у відділі Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області 26.09.2012, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №122260004002167.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №4-2209/15-18-СГ від 06.06.2018 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Новопавлівській сільській об`єднаній територіальній громаді (Новопавлівській сільській раді) Межівського району Дніпропетровської області передані у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 6586,1535 га на території Новопавлівської сільської об`єднаної територіальної громади Межівського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту згідно з додатком до акта приймання-передачі. На використання земельних ділянок встановлено обмеження та право власності обтяжено правами інших осіб згідно з додатком до акта приймання-передачі. Право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акта приймання-передачі, виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За Актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 06.06.2018 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.06.2018 №4-2209/15-18-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передало із державної власності, а Новопавлівська сільська об`єднана територіальна громада (Новопавлівська сільська рада) Межівського району Дніпропетровської області прийняла у комунальну власність Новопавлівської сільської об`єднаної територіальної громади земельні ділянки загальною площею 6586,1535 га згідно з додатком.

На підставі вищевказаного акту та наказу здійснена державна реєстрація (номер запису про право власності №27258653 від 26.07.2018) права на земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1610063912226, кадастровий номер 1222685500:02:003:0714, площа 72,9845 га, вид угіддя: рілля, цільове призначення: землі сільськогосподарського призначення, для ведення фермерського господарства, адреса: Дніпропетровська область, Межівський район, с/рада Новопавлівська, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №132556503 від 30.07.2018.

30.08.2018 Новопавлівська сільська рада Межівського району Дніпропетровської області, розглянувши заяву голови Фермерського господарства "Суліма" про поновлення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, на підставі статей 12, 122, 124, 134 Земельного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі", статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" та беручи до уваги рекомендації постійної комісії з питань планування фінансів, бюджету та соціально-економічного розвитку, комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, прийняла рішення №870-35/VІI "Про поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди фермерському господарству "Суліма", яким:

- поновлено договір оренди земельної ділянки, укладений між Межівською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Суліма" 01.09.2012 та зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області 26.09.2012, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №122260004002167, шляхом укладення додаткової угоди на тих самих умовах, крім розміру орендної плати та терміну оренди;

- поновлено договір оренди земельної ділянки фермерському господарству "Суліма", укладений 01.09.2012 та зареєстрований у відділі Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області 26.09.2012, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №122260004002167, шляхом укладення додаткової угоди терміном на 7 років з моменту реєстрації додаткової угоди;

- встановлено орендну плату в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Дніпропетровській області;

- у місячний термін з дати прийняття рішення Фермерське господарство "Суліма" зобов`язано укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки з Новопавлівською сільською радою та зареєструвати дану угоду;

- у разі неукладення додаткової угоди до договору оренди на земельну ділянку в указаний термін дія рішення припиняється;

- орендна плата вноситься орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця;

- по закінченню терміну дії договору оренди земельної ділянки орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін; у цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо поновлення дії договору на новий термін не пізніше ніж за два місяці до його закінчення;

- використання земельної ділянки здійснюється відповідно до вимог законодавства та за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

06.09.2018 між Новопавлівською сільською радою (орендодавець) та головою Фермерського господарства "Суліма" Сулімою Віктором Івановичем (орендар) укладений договір оренди землі (поновлення договору), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Новопавлівської сільської ради Новопавлівської об`єднаної територіальної громади від 30.08.2018 №870-35/VІI надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Новопавлівської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області.

В оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства загальною площею 72,9845 га, у тому числі: 72,9845 га рілля (пункт 2.1 договору оренди землі від 06.09.2018).

Кадастровий номер земельної ділянки: 1222685500:02:003:0714 (пункт 2.2 договору оренди землі від 06.09.2018).

Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення (пункт 2.3 договору оренди землі від 06.09.2018).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2018 не визначена (пункт 2.6 договору оренди землі від 06.09.2018).

Відповідно до пункту 3.1 договору оренди землі від 06.09.2018 договір укладено на строк 7 (сім) років. Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту його державної реєстрації відповідно до закону (пункт 3.2 договору оренди землі від 06.09.2018).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору оренди землі від 06.09.2018 земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки: (КВЦПЗ): А01.01 - для ведення фермерського господарства.

Згідно з розділом 6 договору оренди землі від 06.09.2018 передача земельної ділянки в оренду здійснюється згідно рішення Новопавлівської сільської ради, без розроблення проекту відведення, з дня державної реєстрації права оренди.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону (пункт 15.1 договору оренди землі від 06.09.2018).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №138642548 від 21.09.2018 державна реєстрація договору оренди землі від 06.09.2018 проведена 12.09.2018, номер запису про інше речове право 27918133.

Новопавлівська сільська рада вважає, що договір укладений з порушенням статей 124, 135 Земельного кодексу України без проведення земельних торгів, що є підставою для визнання договору оренди землі від 06.09.2018 недійсним відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

Предметом спору є визнання недійсним договору оренди землі (поновлення договору) від 06.09.2018.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину визначено статтею 215 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом частині 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав та із застосуванням наслідків, передбачених законом. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, та настання відповідних наслідків.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до приписів статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їхніми повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Згідно з частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної або комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час укладення договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012) встановлено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час укладення договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012) після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 21.12.2015 зареєстровано Фермерське господарство "Суліма". Дане господарство було створено з метою отримання прибутку на земельних ділянках, яка належать засновнику на підставі договорів оренди земельних ділянок в т.ч. земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки від 01.09.2012, площею 72,9845 га (пункт 1.4 Статуту Фермерського господарства "Суліма").

Статтею 31 Земельного кодексу України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Таким чином, аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

Оскільки на момент прийняття рішення від 30.08.2018 №870-35/VІI фермерське господарство вже набуло статусу юридичної особи, то отримання у подальшому земельних ділянок в оренду, яке відбулося без проведення земельних торгів, суперечить вимогам статті 124, 134 Земельного кодексу України.

Системний аналіз Земельного кодексу України та Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) в аспекті даного спору свідчить про наступне: (1) земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою; (2) після створення (державної реєстрації) фермерського господарства, останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів відповідно до положень частини 1 статті 134 Земельного кодексу України.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що отримання саме фермерським господарством землі в користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що спірний договір оренди укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування та є похідним від нього, тому без скасування рішення Новопавлівської сільської ради №870-35/VII від 30.08.2018 позивач не може вимагати визнання недійсним спірного договору, оскільки підставою визнання недійсним договору оренди землі (поновлення договору) від 06.09.2018 є укладення його з порушенням статей 124, 135 Земельного кодексу України, тобто без проведення земельних торгів.

Оскільки відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки комунальної власності або права на них (оренда) підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), укладення договору оренди спірної земельної ділянки має відбуватись за результатами проведених земельних торгів, а не на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України встановлено винятки із загального правила отримання земель державної та комунальної власності в оренду або власність шляхом проведення земельних торгів. Одним із таких винятків є поновлення договорів оренди землі.

Апелянт вважає, що спірний договір не є самостійним договором, а є додатковою угодою про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.09.2012, тому укладення спірного договору відбувається без проведення земельних торгів.

Апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти:

1) орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором;

2) орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк ;

3) до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

4) орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу:

1) користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц, а також Верховним судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Між тим, договір оренди землі (поновлення договору) від 06.09.2018 укладений сторонами після закінчення строку дії договору оренди землі від 01.09.2012 та без дотримання частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", тому не є додатковою угодою про продовження дії договору оренди землі від 01.09.2012.

Оскільки у договорі оренди землі (поновлення договору) від 06.09.2018 містяться інші істотні умови (щодо строку та розміру орендної плати) ніж у договорі оренди землі від 01.09.2012, спірний договір оренди землі (поновлення договору) від 06.09.2018 не є додатковою угодою про продовження дії договору оренди землі від 01.09.2012 відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (на тих самих умовах, на той же строк).

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що спірний договір оренди землі (поновлення договору) від 06.09.2018 є самостійним договором оренди землі, який укладено з порушенням приписів статей 124, 125 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання договору оренди землі від 06.09.2018 недійсним відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Суліма" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі №904/1671/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі №904/1671/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Повний текст постанови складено 20.09.2019).

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя Л.П. Широбокова