Рішення

від 16.09.2019 по справі 904/2834/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2834/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Приватного підприємства "АДОНІС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Чеське спільне підприємство "НІКОЛЬ ІНДАСТРІ", м. Синельникове, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 88 847,03 грн. за договором поставки № 23/03-17 від 23.03.2017 року.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Адоніс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НІКОПОЛЬ ІНДАСТРІ" заборгованість у розмірі 88 847,03 грн. за договором поставки № 23/03-17 від 23.03.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 року позовну заяву Приватного підприємства "Адоніс" залишено без руху та надано позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

15.07.2019 року від Приватного підприємства "Адоніс" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 15.07.2019 року про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 року, а саме позивач надав належні докази надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 23/03-17 від 23.03.2017 року, а саме відповідачем не сплачено вартість поставленого позивачем товару.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (88 847,03 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 16.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

14.08.2019 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також, 14.08.2019 представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно приписів ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 30.08.2019 подальший розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 16.09.2019р. о 11:00 год.

09.09.2019 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, якою не погоджується з доводами відповідача, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання представники сторін не з`явились. Представник позивача повідомив про неможливість бути присутнім в судовому засіданні через участь в іншому судовому процесі. Представник відповідача про причини своєї неявки суд не повідомив. Відповідачем ухвала суду про призначення судового засідання отримана 04.09.2019, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку, вищевизначеному чинними правовими нормами

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством "Адоніс" (далі-позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НІКОПОЛЬ ІНДАСТРІ" (далі-відповідач, покупець) укладено договір поставки № 23/03-17 від 23.03.2017 року.

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити Товар, за цінами і в кількості, зазначеній в затверджених сторонами специфікаціях, які оформляються у вигляді додатків і є невід`ємною частиною цього Договору.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 2.1. договору постачальник зобов`язується здійснити поставку товару протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання заявки від покупця на умовах, узгоджених в додатках до цього Договору, які є невід`ємною його частиною, письмової заявки покупця. Заявка вважається оформленою належним чином тільки в разі, якщо вона виконана в письмовій формі, на фірмовому бланку покупця, підписана уповноваженими представниками Сторін і скріплена печатками підприємств, із зазначенням всіх реквізитів, необхідних для відвантаження.

Позивач на виконання умов договору передав у власність відповідача товар на загальну суму 63 551,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1326 від 07.06.2018 та товарно-транспортною накладною № 1148 від 07.06.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що оплата за товар здійснюється покупцем на підставі додатків / специфікацій до договору, які є невід`ємною частиною договору.

Проте, вище значений товар відповідачем оплачений частково.

Доводи відповідача, що позивачем не надано належних доказів отримання повноважним представником товару, а отже не доведений сам факт отримання відповідачем товару від позивача , суд оцінює критично.

Згідно з п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність не є документом у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вона не фіксує факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Натомість, Відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження викладених у відзиві заперечень, а саме доказів того, що за бухгалтерським та податковим обліком відповідача відсутня заборгованість за договором поставки товару.

Оцінюючи заперечення відповідача стосовно відсутності підписаної обома сторонами специфікації, що на думку відповідача є відсутністю погоджених цін, кількості товару, а отже і причиною неможливості оплати такого товару, суд вважає їх безпідставними.

Видаткова накладна містить всі необхідні відомості, а саме, найменування товару, його кількість та ціну. Відтак, отримавши товар відповідач погодив такі умови та прийняв на себе зобов`язання з оплати отриманого товару.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 60 584,40 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Відповідно до п. 4.2. договору, у разі прострочення платежу за цим Договором Покупець зобов`язаний виплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховується за період з першого дня прострочення і по день сплати суми заборгованості постачальнику.

Позивачем нарахована пеня у загальному розмірі 22 467,66 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати у розмірі 5 794,97 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що нарахування інфляції проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідачем доказів на підтвердження своїх доводів надано не було.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НІКОПОЛЬ ІНДАСТРІ" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Ульянових, буд. 20, код ЄДРПОУ 34588396) на користь Приватного підприємства "Адоніс" (49051, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд. 25, код ЄДРПОУ 30317066) - 60 584,40 грн. - основного боргу, 22 467,66 грн. - пені, 5 794,97 грн. - інфляційних втрат та 1 921,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2019

Суддя В.Г. Бєлік