Рішення

від 23.09.2019 по справі 910/8655/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2019Справа № 910/8655/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вент-Заводи"

про стягнення 56 245,29 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вент-Заводи" про стягнення коштів у розмірі 56245,29 грн., з яких: 21681,15 грн. відсотків за користування чужими коштами, 10324,35 грн. пені, 6284,39 грн. 7% штрафу та 17955,40 грн. 20 % штрафу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк виконання робіт згідно Договору від 18.10.2018 № 126Р щодо розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

12.07.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

29.07.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

За наслідками розгляду вказаного клопотання відповідача суд виніс ухвалу від 23.09.2019 про відмову в його задоволенні.

Відповідач у визначений судом строк не подав відзив на позовну заяву, хоча вручення відповідачу ухвали суду від 16.07.2019 підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.10.2018 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником, укладено договір № 126р (далі разом із додатковою угодою від 29.12.2018 № 1 - договір), за яким останній прийняв на себе зобов`язання розробити проектну (проектно-кошторисну) документацію Реконструкція з улаштуванням системи аспірації будівлі рефрижераторного складу металевого ДП ХМТП (м. Херсон, просп. Ушакова, 4) за завданням замовника (додаток № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною) та відповідно до чинного законодавства України, а замовник зобов`язався прийняти своєчасно та якісно виконані роботи та провести за них оплату.

Відповідно до пункту 1.2 договору строк виконання робіт становить 110 календарних днів з дати передачі замовником підряднику завдання на проектування та інших вихідних даних по акту, необхідних для складання проектно-кошторисної документації. Зазначені вихідні дані повинні бути в обов`язковому порядку затребувані підрядником письмово.

Згідно пункту 1.5 договору приймання та оцінка проектної (проектно-кошторисної) документації здійснюється згідно з вимогами нормативних документів на проведення даного виду робіт, діючих норм та правил проектування ДБН А.2.2-2-96, ДБН А.2.2-3-2014.

Відповідно до пункту 1.7 договору роботи по даному договору вважаються неякісно виконаними в разі відсутності позитивного висновку державної експертизи.

Загальна вартість робіт та договору визначається на підставі кошторису (додаток № 2 до договору) і становить 89777 грн., у т.ч. ПДВ - 14962,83 грн. (пункт 3.1 договору).

Сторони погодили, що після закінчення виконання робіт у строки, обумовлені даним договором, виконавець направляє замовнику по два екземпляри актів виконаних робіт, а також результати виконаної роботи (пункт 4.1 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2019 включно, а в частині гарантійних зобов`язань та взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами таких зобов`язань за даним договором.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов договору здійснив попередню оплату в розмірі 30 %, сплативши 26933,10 грн. на рахунок відповідача, що підтверджується копіями платіжних доручень від 28.11.2018 № 8690, від 29.11.2018 № 8715, від 30.11.2018 № 8746, від 03.12.2018 № 8762, від 04.12.2018 № 8779, від 05.12.2018 № 8796, від 06.12.2018 № 8820, від 07.12.2018 № 8896.

Відповідно до акту від 22.10.2018 позивач передав, а відповідач отримав вихідні дані для розробки проектної документації.

Листом від 01.02.2019 № 02-02/30 позивач повідомив відповідача про те, що строк виконання робіт спливає 08.02.2019.

У відповідь на вказаний лист відповідач листом від 07.02.2019 № 01/02 повідомив, що проектна документація виготовлена та подана на проходження державної експертизи, але у зв`язку із затримкою відповідач не встигає вчасно здати роботи.

Оскільки відповідач результати робіт так і не передав, позивач звертався до останнього з претензіями від 26.02.2019 № 18-08/3/70, від 29.03.2019 № 02-02/103 та від 13.05.2019 № 18-08/13/181.

16.05.2019 відповідач направив лист № 09/05 щодо необхідності проставити відмітки замовника на деяких документах для передачі документів в архів задля отримання експертного звіту.

У відповідь на зазначений лист позивач листом від 21.05.2019 № 02-02/173 повернув акт надання послуг від 16.05.2019 № 176 та рахунок на оплату від 16.11.2018 № 1037 на суму 89777 грн. без підписання, оскільки надана проектна документація не відповідає вимогам договору та завданню внаслідок відсутності позитивного висновку державної експертизи та інших зауважень. Крім того, у наданому рахунку не враховано суми сплаченої позивачем попередньої оплати. Також позивач повідомив про розірвання договору з 22.05.2019.

Відповідач, у свою чергу, повернув сплачену позивачем попередню оплату в розмірі 26933,10 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 05.06.2019 № 4105.

Спір у даній справі виник внаслідок неякісного та несвоєчасного виконання відповідачем робіт за договором, у зв`язку з чим позивач нарахував до стягнення з відповідача 21681,15 грн. відсотків за користування чужими коштами, 10324,35 грн. пені, 6284,39 грн. 7 % штрафу та 17955,40 грн. 20 % штрафу.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 4 статті 849 ЦК України передбачено безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Як слідує із матеріалів справи, внаслідок несвоєчасного та неякісного виконання відповідачем робіт позивач листом від 21.05.2019 № 02-02/173 повідомив про розірвання договору з 22.05.2019, а відповідач 05.06.2019 повернув позивачу сплачену ним попередню оплату в розмірі 26933,10 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частинами 2, 3 вказаної вище статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 231 ГК України передбачено, що в разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно пункту 5.6 договору в разі порушення термінів виконання робіт з вини підрядника замовник має право стягнути з підрядника пеню в розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, а у випадку затримки виконання робіт понад 30 днів - має право додатково стягнути штраф у розмірі 7 % від вартості невиконаних робіт.

За неякісне виконання робіт по даному договору замовник має право стягнути з підрядника штраф у розмірі 20 % вартості неякісно виконаних робіт (пункт 5.7 договору).

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених штрафів у розмірі 7% та 20 %, ураховуючи пункти 1.2, 1.7 договору, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а саме в розмірі 6284,39 грн. та 17955,40 грн. відповідно.

Щодо нарахування позивачем пені в розмірі 0,1 % від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення до дати повернення відповідачем попередньої оплати, суд, з огляду на положення частини 2 статті 231 ГК України, дійшов висновку також задовольнити дана вимогу в заявленому позивачем розмірі 10324,35 грн.

Відповідно до пункту 5.5 договору за користування підрядником коштами, перерахованими замовником в якості попередньої оплати, останній має право нарахувати 0,7 % у день від суми проведеної попередньої оплати від дня, коли роботи повинні бути виконані до дня фактичного виконання робіт або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з частиною 2 статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Як зазначив позивач та слідує із його листа відповідачу, укладений між сторонами договір припинив свою дію 22.05.2019, у зв`язку з чим підстави для нарахування договірної санкції у вигляді плати за користування коштами після припинення дії договору відсутні.

Здійснивши перерахунок даної санкції до дати закінчення дії договору, суд дійшов висновку про задоволення відповідної вимоги частково в розмірі 19230,23 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вент-Заводи" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 31; ідентифікаційний код 39824971) на користь Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (73000, м. Херсон, пр. Ушакова,4; ідентифікаційний код 01125695) 6284 (шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 39 коп. 7 % штрафу, 17955 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 40 коп. 20 % штрафу, 10324 (десять тисяч триста двадцять чотири) грн. 35 коп. 0,1 % пені, 19230 (дев`ятнадцять тисяч двісті тридцять) грн. 23 коп. відсотків за користування чужими коштами, а також 1837 (одну тисячу вісімсот тридцять сім) грн. 29 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова