Рішення

від 10.09.2019 по справі 910/5360/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2019Справа № 910/5360/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовомакціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк До 1) товариства з обмеженою відповідальністю Еліенс Груп 2) ОСОБА_1 Простягнення 123 928,06 грн.

Представники учасників справи: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - позивач, АТ КБ ПриватБанк ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Еліенс Груп (далі - відповідач 1, ТОВ Еліенс Груп ) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 123 928,06 грн., з яких: 119 953,23 грн. - заборгованість за кредитом, 199,37 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 3 600,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 175,46 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням ТОВ Еліенс Груп умов Договору банківського обслуговування № б/н від 17.09.2018 в частині повернення суми кредиту та сплати відсотків. Оскільки виконання зобов`язання за вказаним Договором забезпечено порукою за Договором поруки № POR1535349967985 від 27.08.2018, позивач просить стягнути суму заборгованості з позичальника та поручителя солідарно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 позовну заяву АТ КБ ПриватБанк залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Крім цього, у зв`язку з тим, що відповідач 2 - ОСОБА_1 є фізичною особою, суд ухвалою від 26.04.2019 постановив звернутися до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016.

10.05.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області на запит суду стосовно місця реєстрації відповідача 2, якою підтверджено місце проживання ОСОБА_1 за адресою вказаною в позовній заяві.

27.06.2019 до загального відділу діловодства суду від АТ КБ ПриватБанк надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/5360/19 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.08.2019.

У судовому засіданні 01.08.2019 суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України, постановив відкласти розгляд справи по суті на 22.08.2019, про що зазначено в протоколі судового засідання від 01.08.2019.

22.08.2019 до загального відділу діловодства суду від позивача надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні 22.08.2019 суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України, постановив відкласти розгляд справи по суті на 10.09.2019, про що зазначено в протоколі судового засідання від 22.08.2019.

Представники учасників справи, явку своїх представників в судове засідання 10.09.2019 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, зокрема, належне повідомлення позивача підтверджується розпискою про відкладення розгляду справи від 22.08.2019.

Стосовно належного повідомлення відповідачів про місце, дату та час судового засідання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судового засідання направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідачів, зокрема, відповідача 1 зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 3 офіс 3 та відповідача 2: АДРЕСА_3 , яка підтверджена відповіддю Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надісланою на запит суду.

Так, конверти з надісланими відповідачу 1 ухвалами суду від 05.07.2019 та від 01.08.2019 були повернуті до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялися відповідачу 1 на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації), а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача 1, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що ухвала суду від 05.07.2019 є такою, що була вручена відповідачу 1.

У той же час, відповідачем 2 ухвала суду від 05.07.2019 отримана 10.07.2019, а ухвала від 01.08.2019 - 03.08.2019, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103016518968 та № 0103051304040.

При цьому, конверти, якими на адресу відповідачів направлялась ухвала суду від 22.08.2019 та/або повідомлення про вручення поштових відправлень станом на дату розгляду справи по суті, до суду не повернулися.

Водночас, згідно з інформацією, наявною на сайті УДППЗ Укрпошта в сервісі Відстежити , рекомендовані листи з повідомленням № 0103043703920 та № 0103043703912, якими на адресу відповідачів направлялась ухвала суду від 22.08.2019 з 29.08.2019 значиться в стані відправлення знаходиться у точці видачі/доставки .

Проте, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повідомлення інших адрес перебування відповідачів, то відповідно до приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку, що ухвала суду від 22.08.2019 є такою, що була вручена відповідачам.

У той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідачів на те, що повідомлення останніх про час та місце розгляду справи є обов`язком суду, що й було здійснено судом шляхом направлення ухвали суду від 22.08.2019 на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) відповідача 1 і адресу місця проживання відповідача 2, яка відповідає наданій Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області інформацією.

У свою чергу, отримання відповідної ухвали суду є правом відповідачів, тож неотримання останніми у поштовому відділенні ухвали суду не може розцінюватися як порушення їх прав, враховуючи, що справа знаходиться в провадження достатній час і в матеріалах справи наявні докази отримання, зокрема відповідачем 2 ухвал суду.

При цьому судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Отже, зокрема відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання 10.09.2019 і не повідомили суду про причини своєї неявки, суд постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.

У той же час, приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідачі у встановлений строк не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.09.2019, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.09.2018 ТОВ Еліенс Груп , як клієнт, підписавши через систему інтернет-клієнт-банкінг із використанням електронного цифрового підпису Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ (надалі - Заява), погодилося із Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами Банка, розміщеними на офіційному сайті Банка www.pb.ua, які разом складають кредитний договір між клієнтом і банком (надалі - Договір) та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 та 1.4 п. 1 Заяви істотними умовами кредитного договору, зокрема, є: розмір кредиту - 200 000,00 грн.; строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів клієнту; проценти (комісія) за користування кредитом - 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту);

Відповідно до п.п. 1.5 п. 1 Заяви порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів клієнту, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у Додатку 1 до цієї заяви та доступний клієнту у системі Приват24 для бізнесу .

Підпунктом 1.6 пункту 1 Заяви визначено, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї заяви, клієнт зобов`язаний додатково до процентів, вказаних в п. 1.4, сплатити банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно з Графіком погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (Додаток № 1 до Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ № б/н від 17.09.2018) встановлено розмір щомісячної плати щодо сплати кредиту та суми відсотків (20 266,67 грн.).

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.8.1 Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячною платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ , а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України, які регулюють кредитні відносини.

Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000,00 грн до 1 000 000,00 грн. (пункту 3.2.8.2 Умов).

Згідно з пунктами 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.1.3 Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.

За змістом пункту 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти на користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з пунктом 3.2.8.6.2).

За положеннями пунктів 3.2.8.5.2 та 3.2.8.5.3 Умов клієнт зобов`язується оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.2; повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до пунктів 3.2.8.9.1, 3.2.8.9.2, 3.2.8.9.3 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.8.3.2.

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві.

Договір є чинним з моменту підписання клієнтом Заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. (пункт 3.2.8.11 Умов).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги кредитний договір б/н від 17.09.2018 як належну підставу, у розумінні норм статті 11 названого Кодексу, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У статті 1054 Цивільного кодексу України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем 1 склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п`ять Цивільного кодексу України.

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов`язання, надавши ТОВ Еліенс Груп кредитний ліміт у сумі 200 000,00 грн., що підтверджується випискою про рух коштів по поточному рахунку відповідача-1 № НОМЕР_2 .

Проте, у зв`язку з тим, що відповідачем 1 було прострочено повернення кредитних коштів, станом на 02.04.2019 у останнього наявна наступна заборгованість: 119 953,23 грн - загальний залишок заборгованості за кредитом; 199,37 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 3 600,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 175,46 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Враховуючи наведене, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути зазначені грошові кошти в загальному розмірі 123 928,06 грн, у зв`язку з неналежним виконанням клієнтом своїх зобов`язань за кредитним договором б/н від 17.08.2018.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 1 у період з 17.10.2019 по 15.03.2019 було здійснено погашення кредиту в розмірі 80 046,77 грн., що підтверджується виписками про рух коштів по поточному рахунку відповідача 1 № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 .

Таким чином, у відповідача 1 станом на 02.04.2019, у зв`язку з порушенням останнім договірних зобов`язань в частині своєчасного та повного повернення кредитних коштів, виникла заборгованість за кредитом у розмірі 119 953,23 грн., а також заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 199,37 грн. та заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 3 600,00 грн. З огляду на наведене, позов в даній частині позовних вимог підлягає повному задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 175,46 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 3.2.8.3.3 Умов при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого пунктом 3.2.8.3.1., клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

Крім того, положеннями пункту 3.2.8.10.1 Умов передбачено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, 3.2.8.9, 3.2.8.3.1 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за яких сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до 32.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Таким чином, сторонами погоджено строк нарахування пені інший, ніж той, який встановлено у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором, позивачем було правомірно нараховано пеню. Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок пені, суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв`язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 175,46 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Водночас, частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини 2 статті 553 Цивільного кодексу України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Так, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором, 27.08.2018 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № POR1535349967985.

Умовами договору поруки № POR1535349967985 встановлено наступне.

Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Еліенс Груп зобов`язань за угодами-приєднаннями до:

- розділу 3.2.8. Кредит КУБ Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1) по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно Угоди 1 - 1,8% відсотка від суми кредиту щомісяця,

- за період користування кредитом згідно пункту 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4,0% від суми кредиту щомісяця;

б) кредиту в розмірі, що вказаний у Угоді 1.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. (пункт 1.2 договору поруки).

Поручитель з умовами Угоди 1 ознайомлений (пункт 1.3 договору поруки).

За змістом пункту 1.5 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 цей договір припиняє свою дію (пункт 4.1 договору поруки).

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи вищезазначене, оскільки факт наявності у ТОВ Еліенс Груп заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.09.2018 в загальному розмірі 123 928,06 грн. належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником та поручителем не спростований, та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем 2, укладено договір поруки № POR1535349967985 від 27.08.2018, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 119 953,23 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 199,37 грн., заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 3 600,00 грн та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 175,46 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачами не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів в рівних частинах.

При цьому, згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року № 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись статями 73-74, 76-80, 86, 129, 232-233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Еліенс Груп (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 3 офіс 3; ідентифікаційний код 41628992) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 119 953 (сто девятнадцять тисяч девятсот пятдесят три) грн. 23 коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 199 (сто дев`яносто дев`ять) грн. 37 коп., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. та пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 175 (сто сімдесят п`ять) грн. 46 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Еліенс Груп (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 3 офіс 3; ідентифікаційний код 41628992) на користь акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, ідентифікаційний код 14360570) судовий збір у розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2019.

Суддя О.Г. Удалова