Ухвала

від 23.09.2019 по справі 923/812/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2019 року Справа № 923/812/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , розглянувши справу

за позовом: Керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Новотроїцької селищної ради Херсонської області, смт. Новотроїцьке Новотроїцького району Херсонської області, код ЄДРПОУ 04402089,

позивача-2: Новотроїцького житлово-комунального підприємства, смт. Новотроїцьке Новотроїцького району Херсонської області, код ЄДРПОУ 31135365,

до: Фізичної особи-підприємця Іванченка Федора Федоровича, смт. Новотроїцьке, Херсонської області, ідент. номер НОМЕР_1

про витребування нерухомого майна.

в с т а н о в и в :

Керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі позивача-1 - Новотроїцької селищної ради Херсонської області та позивача-2 - Новотроїцького житлово-комунального підприємства з позовом до Фізичної особи-підприємця Іванченка Федора Федоровича.

Позивачем заявлено позовну вимогу щодо витребування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та повернення Новотроїцькому житлово-комунальному підприємству (75300, Херсонська обл., смт. Новотроїцьке, вул. Пушкіна, 8а, код ЄДРПОУ 31135365) індивідуально визначене майно - об`єкти внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р -2, що належать на праві власності територіальній громаді Новотроїцької селищної ради, на використовуваній площі зрошення 447,5 га оціночною вартістю майна 3097377 (три мільйони дев`яносто сім тисяч триста сімдесят сім) грн.

Суд звертає увагу Керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області, що за приписами ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч.4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною третьої наведеної вище норми встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі №924/1237/17.

Як вбачається з позовної заяви Керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області зазначено обґрунтовуванням підстав для звернення в інтересах позивачів необхідністю захисту порушених прав Новотроїцької селищної ради Херсонської області та Новотроїцького житлово - комунального підприємства на орендоване відповідачем комунальне майно, яке в результаті протиправних дій ФОП ОСОБА_1 використовується останнім без відповідних на те законних підстав, а також бездіяльністю Новотроїцької селищної ради Херсонської області та Новотроїцького житлово - комунального підприємства, які протягом тривалого часу не вживають заходів щодо судового захисту порушених інтересів. Крім того, за твердженням Керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області внаслідок зазначених вище дій, відповідач завдає збитки територіальній громаді даної селищної раді у вигляді неотримання до бюджету відповідних коштів за оренду зазначеного комунального майна.

В обґрунтування підстав для звернення з даним позовом в інтересах позивачів, Керівником Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області додано лист, який направлено на адресу Новотроїцької селищної ради Херсонської області та Новотроїцького житлово - комунального підприємства про наміри звернутися для захисту інтересів держави до господарського суду Херсонської області з відповідним позовом, які датовано 02 вересням 2019 роком. Доказів направлення, отримання адресантами вказаних листів та їх відповіді на ці листи, прокурором суду не надано.

Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для встановлення судом правових підстав для представництва. Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.

У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Крім того, судом враховується, що у рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1604(2003) від 27.05.2003 "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

На сьогодні однозначною є практика Європейського суду з прав людини, який відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Європейський суд з прав людини у низці справ роз`яснював, що одна лише участь ("активна" чи "пасивна") прокурора або іншої особи рівнозначної посади може розглядатися як порушення пункту першого статті 6 Конвенції (рішення у справі "Мартіні проти Франції").

Оскільки прокурор, висловлюючи думку з процесуального питання, займає одну зі сторін спору, його участь може створювати для сторони відчуття нерівності (рішення у справі "Кресс проти Франції"). Принцип рівності сторін є одним із елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду в розумінні пункту першого статі 6 Конвенції. Останній потребує "справедливої рівноваги сторін": кожна сторона повинна мати розумну можливість надати свою позицію в умовах, які не створюють для неї суттєвих незручностей порівняно з іншою стороною (рішення у справі "Івон проти Франції", рішення у справі "Нідерест-Хубер проти Швейцарії").

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Позовну заяву Керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі позивача-1 - Новотроїцької селищної ради Херсонської області та позивача -2 - Новотроїцького житлово - комунального підприємства до Фізичної особи - підприємця Іванченка Федора Федоровича про витребування нерухомого майна (вх. 1579/19 від 20.09.2019) залишити без руху.

2. Прокурору, у строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків з відповідними доказами.

3. Заяву про усунення недоліків позовної заяви також направити позивачам та відповідачу, докази направлення надати суду.

4. Роз`яснити прокурору, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою, відповідно п. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

5. Копію ухвали направити прокурору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua.

Ухвалу підписано 23.09.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко