Ухвала

від 30.09.2019 по справі 923/812/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

30 вересня 2019 року Справа № 923/812/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом: Керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:

позивача-1: Новотроїцької селищної ради Херсонської області, смт. Новотроїцьке Новотроїцького району Херсонської області, код ЄДРПОУ 04402089,

позивача-2: Новотроїцького житлово-комунального підприємства, смт. Новотроїцьке Новотроїцького району Херсонської області, код ЄДРПОУ 31135365,

до: Фізичної особи-підприємця Іванченка Федора Федоровича, смт. Новотроїцьке, Херсонської області, ІПН НОМЕР_1

про витребування нерухомого майна.

в с т а н о в и в :

Керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі позивача-1 - Новотроїцької селищної ради Херсонської області та позивача-2 - Новотроїцького житлово-комунального підприємства з позовом до Фізичної особи-підприємця Іванченка Федора Федоровича.

Позивачем заявлено позовну вимогу про витребування у фізичної особи-підприємця Іванченка Федора Федоровича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та повернення Новотроїцькому житлово-комунальному підприємству (75300, Херсонська обл., смт. Новотроїцьке, вул. Пушкіна, 8а, код ЄДРПОУ 31135365) індивідуально визначеного майна - об`єкти внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р -2, що належать на праві власності територіальній громаді Новотроїцької селищної ради, на використовуваній площі зрошення 447,5 га., оціночною вартістю майна 3097377,00 (три мільйони дев`яносто сім тисяч триста сімдесят сім) грн.

Ухвалою від 23.09.2019 суд залишив позовну заяву без руху та надав час для усунення виявлених недоліків.

26 вересня 2019 року до суду надійшла заява Керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області про усунення виявлених недоліків.

Розглянувши заяву прокурора, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху, суд запропонував прокурору з метою дотримання принципу рівності сторін обґрунтувати підстави для звернення з даною позовною заявою, з доданням належних доказів щодо підтвердження своєї правової позиції.

Дослідивши позовну заяву та заяву про усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового дер

Відповідно до ч.3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 ч.5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

За матеріалами позовної заяви судом встановлено, що Керівник Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі позивача-1 - Новотроїцької селищної ради Херсонської області та позивача-2 - Новотроїцького житлово-комунального підприємства з позовом до Фізичної особи-підприємця Іванченка Федора Федоровича , з вимогою про витребування та повернення останнім індивідуально визначеного майна - об`єкти внутрішньогосподарських меліоративних систем від НС № 9 каналу Р-5 та НС № 29 каналу Р -2, що належать на праві власності територіальній громаді Новотроїцької селищної ради, на використовуваній площі зрошення 447,5 га оціночною вартістю майна 3097377,00 (три мільйони дев`яносто сім тисяч триста сімдесят сім) грн.

Слід зауважити, що відповідно до п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф. В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява N 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

Водночас, розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003р.N 1604(2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до ч.3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999р. N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018р. зі справи N806/1000/17).

Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

Отже, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018р. у справі № 924/1237/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, на підставі яких можливо було б дійти висновку, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Проте, прокурором не надано до суду доказів на підтвердження факту невжиття Новотроїцькою селищною радою Херсонської області та Новотроїцьким житлово-комунальним підприємством заходів щодо захисту інтересів держави або неможливості вжиття таких заходів з поважним причин.

Крім того, суд звернув увагу прокурора, що в обґрунтування підстав для звернення з даним позовом в інтересах позивачів, додано листи, які направлені на адресу Новотроїцької селищної ради Херсонської області та Новотроїцького житлово-комунального підприємства про наміри звернутися для захисту інтересів держави до Господарського суду Херсонської області з відповідним позовом. Доказів направлення, отримання адресантами вказаних листів та їх відповіді на ці листи, прокурором суду не надано. До позовної заяви додано лише копію фіскального чеку № 0043258 0038037 від 04.09.2019, як доказ направлення листа, однак з наданого фіскального чеку не зрозуміло, який саме лист направлено адресанту.

Стосовно доказів направлення листів на адресу Новотроїцької селищної ради Херсонської області та Новотроїцького житлово-комунального підприємства датованих 02.09.2019, то судом встановлено, що зазначені лити були направлені одночасно з позовною заявою. В матеріалах позовної заяви відсутні належні докази отримання зазначених вище листів Новотроїцькою селищною радою Херсонської області та Новотроїцьким житлово-комунальним підприємством .

Оскільки керівником Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області, було проігноровано вказівки Господарського суду Херсонської області, викладені в ухвалі від 23.09.2019 у справі № 923/812/19, та не усунуто допущенні недоліки, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви та доданих до неї документів прокурору.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 164, 174, 232, 233, 234, ч.2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Повернути без розгляду керівнику Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області позовну заяву, подану в інтересах позивача-1 - Новотроїцької селищної ради Херсонської області та позивача-2 - Новотроїцького житлово-комунального підприємства до Фізичної особи-підприємця Іванченка Федора Федоровича про витребування нерухомого майна (вх.8861/19 від 26.09.2019).

2. Ухвалу з додатком направити прокурору.

У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, ухвала набрала законної сили з моменту підписання, на ухвалу може бути подана апеляційна скарга, у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України, протягом десяти днів з дня її підписання.

Додатки: позовна заява № 32-2819-19 з додатками, у т.ч. оригінали наступних документів: накладна Укрпошти № 7530002641580 від 18.09.2019, накладна Укрпошти № 7530002641598 від 18.09.2019, накладна Укрпошти № 7530002641601 від 18.09.2019, описи вкладення від 18.09.2019 (3 арк.) та платіжне доручення № 1348 від 10 вересня 2019 про сплату судового збору

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua.

Дата підписання ухвали 01.10.2019р.

Суддя С.В. Нікітенко