Постанова

від 18.09.2019 по справі 904/5545/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/5545/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання - Шпорта О.В.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019 (головуючий суддя - Орєшкіна Е.В., судді: Широбокова Л.П., Кощеєв І.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Днепр",

2. ОСОБА_1

про стягнення 4 908 800 грн. 26 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Бонтлаб В.В. - адвокат,

від відповідача-1: Губанова Ю.А. - адвокат,

від відповідача-2: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" (далі - ТОВ "Максі Фуд", позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Днепр" (надалі - ТОВ "Авалон Днепр", відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) на свою користь 4 908 800 грн. 26 коп. заборгованості.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору купівлі-продажу №25/11 від 25.11.2010 в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений в період з квітня до червня 2018 року, а також тим, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між позивачем та відповідачем-2 укладено 23.10.2017 договір поруки.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2019 у справі №904/5545/18 позов задоволено:

- з ТОВ "Авалон Днепр" та ОСОБА_1 на користь ТОВ "Максі Фуд" солідарно стягнуто 4 908 800 грн. 26 коп. заборгованості за поставлений товар;

- з ТОВ "Авалон Днепр" на користь ТОВ "Максі Фуд" стягнуто 36 816 грн. судового збору;

- з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Максі Фуд" стягнуто 36 816 грн. судового збору.

4. Оскаржуваною постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019 вказане рішення у справі скасовано, прийнято нове, яким в задоволенні позову відмовлено, судові витрати по справі покладено на позивача, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Днепр" 110 448 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5. 24.06.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі № 904/5545/18.

6. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2019 у справі №904/5545/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

7. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2019 у справі № 904/5545/18 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" про звільнення від сплати судового збору; касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" залишено без руху до 22.08.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

8. 31.07.2019 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду із заявою на виконання ухвали Верховного Суду від 22.07.2019 у справі № 904/5545/18. До заяви скаржник долучив квитанцію № 27662251-1 від 31.07.2019 на суму 147 264 грн.

9. 05.08.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 18.09.2019, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.08.2019.

10. В судове засідання з`явився представник позивача, який просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати постанову, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Представник відповідача-1 також прибув в судове засідання, просив у задоволені касаційної скарги відмовити, оскаржувану постанову залишити без змін. Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

11. У касаційній скарзі позивач просить постанову апеляційної інстанції скасувати повністю, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

12. Ці вимоги мотивовано порушенням апеляційним судом норм процесуального права, а саме статей 13, 74-77, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), оскільки відповідачем-1 не надано доказів на спростування висновків суду першої інстанції, статей 16, 43, 60, 80, 118, 119, ч.3 ст. 269 названого Кодексу, оскільки відповідачем-1 надано до апеляційного господарського суду документи, котрі не були долучені до матеріалів справи під час її розгляду у суді першої інстанції, та матеріального права, а саме статей 11, 525, 526, 534, 662-655, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), оскільки матеріали справи містять достатньо доказів в підтвердження здійснення господарських операцій. Також позивач звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.07.2018 у справі №921/49/17-г/3, від 06.02.2018 у справі №821/589/17, від 21.01.2019 у справі №924/234/18, Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі №3-77гс15.

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить у задоволені касаційної скарги відмовити, а оскаржувану постанову залишити без змін.

14. Від відповідача-1 отримано клопотання про долучення додаткових доказів до справи про відкриття дисциплінарного провадження щодо попереднього адвоката відповідачів.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

15. Попередніми судами у даній справі встановлено, що між ТОВ "Максі Фуд" (постачальник) та ТОВ "Авалон Днепр" (покупець) укладений договір купівлі-продажу №25/11 від 25.11.2010, відповідно до п.1.1 якого постачальник продає товари в асортименті, кількості та за цінами, що вказуються в накладних, які заповнюються на підставі специфікації, підписаною сторонами, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений товар.

Згідно п. 1.2. договору партією товару вважається його кількість, що вказана в накладній.

Відповідно до п.1.3. договору постачальник зобов`язується передати товар у кількості та асортименті, замовленому покупцем, а покупець - прийняти його та оплатити на умовах, передбачених договором. Підтвердженням замовлення товару є бланк замовлення.

Товар вважається прийнятим за кількістю та найменуванням згідно накладної, а за якістю відповідно до сертифікату відповідності (у випадку, якщо товар підлягає сертифікації). Датою отримання товару вважається дата, вказана у накладній покупцем (п. 2.3. договору).

Згідно п. 3.1. договору ціни на товар, що продається, вказуються в накладних та специфікації.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що постачальник надає покупцю право сплатити за поставлений товар протягом 90 календарних днів з часу отримання товару.

Сторонами підписана специфікація №18 від 10.11.2017 до договору, якою узгоджено найменування, кількість та ціну товару.

16. Додатковою угодою №8 від 04.01.2016 до договору сторони домовились про надання покупцеві права на отримання знижки на оплату товару, що постачається постачальником, в порядку та на умовах, що визначені цією додатковою угодою (п. 1. додаткової угоди №8).

Відповідно до п. п. 2.1. 2.2. додаткової угоди №8 якщо загальна вартість товару, поставленого постачальником покупцеві протягом місяця, перевищує 1 200 000 грн., у покупця виникає право на отримання додаткової знижки на оплату такого товару в розмірі 10% від вартості, вказаної у відповідних видаткових накладних, якими було оформлено його приймання-передачу.

У випадку проведення акцій у покупця виникає право на отримання додаткової знижки на сплату такого товару в розмірі 16% від його вартості, вказаної у відповідних видаткових накладних, якими було оформлено його приймання-передачу. Покупець повинен своєчасно попередити постачальника письмово про проходження даної акції.

Додатковою угодою №9 від 30.03.2018 до договору сторони узгодили п.2.1., згідно якого якщо загальна вартість товару, поставленого постачальником покупцеві протягом місяця, перевищує 1 200 000 грн., у покупця виникає право на отримання додаткової знижки на оплату такого товару в розмірі 15% від вартості, вказаної у відповідних видаткових накладних, якими було оформлено його приймання-передачу.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року (п.6.1 договору).

17. В подальшому сторонами неодноразово продовжувався строк дії договору, зокрема, додатковою угодою №5 від 30.12.2014 сторони домовились продовжити дію договору терміном до 31 грудня 2015 року на тих самих умовах, на яких його було укладено, з урахуванням змін та доповнень, внесених протягом строку чинності договору. В тому випадку, якщо не менше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії діючого договору не одна з сторін не направляє іншій стороні повідомлення при припинення діючого договору, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік.

18. Звертаючись до суду з даним позовом ТОВ "Максі Фуд" зазначало, що за період з квітня по червень 2018 року позивач здійснив поставку ТОВ "Авалон Днепр" товару на загальну суму 7 256 518 грн., з урахуванням заборгованості у сумі 9 932 142 грн. 67 коп., яка підтверджується підписаним у березні 2018 року актом звірки взаєморозрахунків, загальний розмір заборгованості становить 17 188 660 грн. 70 коп.

19. Місцевим судом встановлено та підтверджено апеляційною інстанцією те, що ТОВ "Авалон Днепр" на виконання умов договору здійснено в період з квітня по вересень 2018 року часткову оплату у сумі 10 346 055 грн. 60 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

20. Разом з цим, позивач зазначав, що сплачену відповідачем суму 10 346 055 грн. 60 коп. було зараховано на погашення заборгованості у сумі 9 932 142 грн. 67 коп. за актом звірки взаєморозрахунків (10 346 055 грн. 60 коп. - 9 932 142 грн. 67 коп. = 413 912 грн. 93 коп.); залишкову частину 413 912 грн. 93 коп. спрямовано на погашення заборгованості за квітень-червень 2018 року (7 256 518 - 413 912 грн. 93 коп. = 6 842 605 грн. 07 коп.).

Також ТОВ "Максі Фуд" в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар здійснено зарахування 1 138 893 грн. 60 коп. (заборгованість позивача перед відповідачем-1 за маркетингові послуги на підставі підписаних актів про надання послуг №АВ-000002 від 18.05.2018 на суму 309 900 грн., №АВ-000003 від 16.07.2018 на суму 828 993 грн. 60 коп.).

Окрім того, на підставі додаткових угод №8, №9 до договору, ТОВ "Авалон Днепр" була надана знижка у розмірі 794 911 грн. 21 коп. із врахуванням вартості місячних поставок партій товару.

VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій

21. Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, дійшов до висновку про доведеність наявності заборгованості ТОВ "Авалон Днепр" за отриманий товар з квітня по червень 2018 перед ТОВ "Максі Фуд" у сумі 4 908 800 грн. 26 коп. (17 188 660 грн. 70 коп. - 10 346 055 грн. 60 коп. - 1 138 893 грн. 60 коп. - 794 911 грн. 21 коп.)

При цьому висновок місцевого господарського суду про доведеність наявності у відповідача основного боргу за березень 2018 року зроблений лише на підставі єдиного доказу - акта звіряння взаємних розрахунків станом на березень 2018 року.

22. Апеляційна інстанція, скасовуючи рішення суду першої інстанції, свої висновки мотивувала тим, що акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб`єктами господарювання господарських операцій за певним правочином.

Однак, місцевим господарським судом помилково взято до уваги в якості належного доказу здійснення поставки товару за договором №25/11 від 25.11.2010 у березні 2018 на суму 9 932 142 грн. 67 коп. наданий позивачем акт звіряння розрахунків станом на березень 2018 року за відсутності в матеріалах справи інших доказів поставки товару за зазначеним договором, в тому числі первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували вчинення господарських операцій.

Окрім того, місцевим господарським судом не враховано, що відображені в акті відомості не містять посилання на договір №25/11 від 25.11.2010, який є підставою позовних вимог у цій справі, а також призначення платежу в платіжних документах, сплата за якими зарахована в рахунок погашення суми 9 932 142 грн. 67 коп. за актом звірки взаєморозрахунків.

Разом з цим, враховуючи наявні в матеріалах справи докази здійснення поставки товару за договором №25/11 від 25.11.2010 у період квітень-червень 2018 року на загальну сумі 7 256 518 грн., докази здійснення відповідачем-1 оплати за спірний період у сумі 7 681 164,70 грн., а також враховуючи знижку за поставлений товар у сумі 794 911 грн. 21 коп., апеляційний суд визнав, що матеріалами справи підтверджується відсутність заборгованості ТОВ "Авалон Днепр" за договором №25/11 від 25.11.2010 за поставлений товар у квітні-червні 2018 року.

VІІ. Позиція Верховного Суду

23. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.

24. Касаційний господарський суд у постанові від 18.04.2019 у справі №910/493/18 виклав наступну правову позицію:

"Отже, враховуючи правила доказування в господарському процесі, позивач, звертаючись з позовом про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, має довести, зокрема обставини здійснення поставки товару за таким договором, настання строку оплати такого товару, наявності та розміру заборгованості за цим договором. Суд, під час розгляду справи за такими позовними вимогами має відповідно до статті 237 Господарського процесуального кодексу України встановити з достовірністю такі обставини.

Однак, суди попередніх інстанцій не встановили з достовірністю обставини здійснення позивачем поставки товару за укладеним між сторонами у цій справі договором купівлі-продажу № 112 від 01.12.2016, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги, не з`ясували, на яку суму позивач здійснив поставку товару за договором. З оскаржуваних рішення та постанови вбачається, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини про поставку позивачем товару відповідача за договором купівлі-продажу № 112 від 01.12.2016 на суму 3 484 757,59 грн не підтверджені належними та допустимими доказами, а ґрунтуються лише на доводах позивача. Суди обмежились лише встановленням обставин наявності у відповідача боргу. Однак встановили ці обставини на підставі доказів, які не можна визнати належними та допустимими.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанції виходили з того, що факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором купівлі-продажу № 112 від 01.12.2016 є доведеним та визнавався самим відповідачем, про що свідчить підписаний між сторонами акт звіряння взаємних розрахунків. Тобто фактично висновки судів про доведеність наявності у відповідача основного боргу за зазначеним договором були зроблені судами лише на підставі єдиного доказу - акту звіряння взаємних розрахунків .

Відповідно до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпункт 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, (далі по тексту - Положення) визначає, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату здійснення спірної поставки товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Касаційний господарський суд зазначає, що акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, оскільки є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій : поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом , тобто акт не є належним доказом здійснення суб`єктами господарювання господарських операцій за певним правочином .

Однак, суди попередніх інстанцій не застосували наведені вище норми чинного законодавства у зв`язку з чим безпідставно взяли до уваги в якості належного доказу здійснення поставки товару за договором купівлі-продажу № 112 від 01.12.2016 на суму 3 484 757,59 грн наданий позивачем акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2016 по 29.11.2017 за відсутності в матеріалах справи інших доказів поставки товару за зазначеним договором, в тому числі первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували вчинення господарських операцій .

Крім того, суди не врахували, що відображені в акті відомості не містять посилання на договір купівлі-продажу № 112 від 01.12.2016, який є підставою позовних вимог у цій справі , не надали оцінку тому, що частина зафіксованих в акті відомостей щодо здійснених сторонами у справі господарських операцій та проведених розрахунків стосуються періоду до дати укладення договору купівлі-продажу № 112 від 01.12.2016, тобто які виходять за межі строку, з якого між сторонами у справі виникли правовідносин на підставі зазначеного договору."

25. Подібна правова позиція викладена Касаційним господарським судом при розгляді справи №905/1141/16 у постанові від 27.07.2018 та при розгляді справи №926/1311/15 у постанові від 04.07.2018 .

26. Аналогічно в даній справі, що переглядається, апеляційний суд встановив, що місцевим взято до уваги в якості належного доказу здійснення поставки товару за договором №25/11 від 25.11.2010 у березні 2018 року на суму 9 932 142 грн. 67 коп. наданий позивачем акт звіряння розрахунків станом на березень 2018 року за відсутності в матеріалах справи інших доказів поставки товару за зазначеним договором , в тому числі первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували вчинення господарських операцій .

Окрім того, місцевим господарським судом не враховано, що відображені в акті відомості не містять посилання на договір №25/11 від 25.11.2010, який є підставою позовних вимог у цій справі, а також призначення платежу в платіжних документах, сплата за якими зарахована в рахунок погашення суми 9 932 142 грн. 67 коп. за актом звірки взаєморозрахунків.

Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції підтримує правомірні висновки суду апеляційної інстанції про те, що встановлення факту наявності заборгованості у відповідача за березень 2018 року на підставі лише єдиного доказу - акта звірки взаєморозрахунків є помилковим, а тому підстави для скасування постанови у цій частині відсутні.

27. При цьому, касаційний суд відмічає, що вищевказаний висновок апеляційного суду щодо недоведеності позивачем наявності заборгованості за березень 2018 року по суті є єдиною відмінністю між постановою апеляційного суду та рішенням місцевого суду.

З урахуванням викладеного, колегією суддів касаційного суду не приймаються до уваги посилання позивача на відповідність наданих ним первинних документів чинному законодавству та надання відповідачем нових документів в апеляційному суді, оскільки представлені первинні документи стосуються поставок за період з квітня по червень 2018 року , а не за березень 2018 року, і апеляційний суд погодився з місцевим судом, що саме за період з квітня по червень 2018 року позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 7 256 518 грн., а відповідач на виконання умов договору здійснив в період з квітня по вересень 2018 року оплату у сумі 10 346 055 грн. 60 коп., тобто в цій частині розбіжності між судами не має і саме відповідач касаційну скаргу на дані висновки, якими відхилено його доводи, викладені в апеляційній скарзі, не подав.

Щодо ж заборгованості за березень 2018 року в розмірі 9 932 142 грн. 67 коп., як вірно вказав апеляційний суд, взагалі відсутні будь-які первинні документи , а не є документи з певним недоліками чи невідповідностями нормативним вимогам. Є лише вищевказаний акт звірки взаєморозрахунків.

28. Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції підтримує правомірні висновки суду апеляційної інстанції щодо безпідставного включення заборгованості суми 9 932 142 грн. 67 коп. за актом звірки взаєморозрахунків та зарахування сплачених сум за платіжними дорученнями із призначенням платежу: "За поставлений товар з 01.04.2018 по 30.04.2018 згідно договору №25/11 від 25.11.2010" та "За поставлений товар з 01.05.2018 по 30.06.2018 згідно договору №25/11 від 25.11.2010" в рахунок погашення заборгованості за актом звірки розрахунків станом на березень 2018 року .

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими посилання позивача на статтю 534 Цивільного кодексу України, яка регулює черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням, оскільки в даному випадку питання не в застосуванні цієї норми права і черговості задоволення грошових вимог, а в недоведеності позивачем взагалі наявності заборгованості для такого зарахування в порядку черговості.

Між тим, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, а саме: докази здійснення поставки товару за договором №25/11 від 25.11.2010 у період квітень-червень 2018 року на загальну сумі 7 256 518 грн., докази здійснення відповідачем-1 оплати за спірний період у сумі 7 681 164,70 грн. (оплата із призначенням платежу: "За поставлений товар з 01.04.2018 по 30.04.2018 згідно договору №25/11 від 25.11.2010" та "За поставлений товар з 01.05.2018 по 30.06.2018 згідно договору №25/11 від 25.11.2010"), а також враховуючи знижку за поставлений товар у сумі 794 911 грн. 21 коп., апеляційний суд дійшов вірного висновку, що матеріалами справи підтверджується відсутність заборгованості у ТОВ "Авалон Днепр" у сумі 4 908 800 грн. 26 коп. за договором №25/11 від 25.11.2010 за поставлений товар саме у квітні-червні 2018 року , що є предметом даного позову .

29. Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

30. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

31. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.

32. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Фуд" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2019 у справі №904/5545/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський