Рішення

від 13.09.2019 по справі 280/3283/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 вересня 2019 року Справа № 280/3283/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позово Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПТОРГ" (69104, м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, 26А, кв. 69, код ЄДРПОУ 41945730)

до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197),

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПТОРГ" (далі - позивач або ТОВ "ЗАПТОРГ") до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1 або ДФС УКраїни), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2 або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

-№ 1172039/41945730 від 16.04.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 19 від 16.04.2019 р.

-№ 1172041 /41945730 від 16.04.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 18.04.2019 р.

-№ 1172040/41945730 від 16.04.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 22.04.2019 р.

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні:

-№ 19 від 16.04.2019 р. подану позивачем днем її подання 15.05.2019 р.

-№ 20 від 18.04.2019 р. подану позивачем днем її подання 15.05.2019 р.

-№ 22 від 22.04.2019 р. подану позивачем днем її подання 15.05.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було відмовлено у реєстрації податкових № 19 від 16.04.2019, № 20 від 18.04.2019, № 22 від 22.04.2019 з підстав ненадання платником податку копій документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунки-фактури,/інвойси, акти приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних. В графі додаткова інформація зазначено : Відсутні складські документи (інвентаризаційні описи) . Позивач вважає, вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та TOB СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД , та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 19 від 16.04.2019, № 20 від 18.04.2019, № 22 від 22.04.2019.

Ухвалою суду від 15.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено перше судове засідання на 12.08.2019 та встановлено відповідачам строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 15 днів від дня отримання цієї ухвали.

Ухвалою суду від 12.08.2019 відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про проведення розгляду справи з викликом сторін.

Ухвалою суду від 12.08.2019 відкладено розгляд справи на 11.09.2019 та повідомлено відповідачів, що відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявнимим матеріалами.

Своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідачі не скористались.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "ЗАПТОРГ" (код ЄДРПОУ 41945730 ) зареєстроване як юридична особа у встановленому законом порядку, про що в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи міститься запис № 1 103 102 0000 044215, дата запису 16.02.2018 року.

Між TOB ЗАПТОРГ та TOB СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД був укладений договір поставки № 152.18 від 24 квітня 2018 року предметом якого є постачання продукції, відповідно до Специфікацій, які є невід`ємною частиною договору.

На виконання Специфікації № 9 від 02.04.2019, яка є додатком до договору поставки № 152.18 від 24 квітня 2018 року, TOB ЗАПТОРГ поставило на адресу TOB СПІВДРУЖНІСТЬ ABLA БУД будівельні матеріали, що підтверджується накладною № 3-00000020 від 16.04.2019 та товарно-транспортною накладною № 16/02/04 від 16.04.2019. Товар був оплачений TOB СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 5881 від 15.05.2019 .

Вказаний товар був придбаний TOB ЗАПТОРГ у TOB МІРІДАС по договору постачання №02/04 від 02.04.2019, що підтверджується накладною № М-00000028 від 16.04.2019 та товарно-транспортною накладною № 16/01/04 від 16.04.2019, платіжним дорученням № 180 від 15.05.2019. Позивачем під час здійснення операцій з постачання будівельних матеріалів, на підставі першої події - постачання товару, було оформлено податкову накладну від 16.04.2019 № 19 насуму 380712, 74 грн., в тому числі ПДВ 63452, 13 грн., яка була направлена для реєстрації 15.05.2019 .

За наслідками обробки податкової накладної від 16.04.2019 № 19, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено з посиланням на пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також даною квитанцією запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З огляду на зазначене позивачем було надано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по спірній податковій накладній та відповідний пакет документації, а саме: пояснення щодо обставин здійснення операції по податковій накладній, договір поставки № 02/04 від 02.04.2019, Накладна № М-00000028 від 16.04.2019 , довіреність № 17 від 16.04.2019, ТТН № 16/01/04 від 16.04.2019, платіжне доручення № 180 від 15.05.2019, податкова накладна № 4 від 16.04.2019, договір поставки № 152.18 від 24.04.2019, рахунок № 3-000023 від 16.04.2019, накладна № 3-00000020 від 16.04.2019 , платіжне доручення № 5881 від 15.05.2019, довіреність № 599 від 16.04.2019, ТТН № 16/02/04 від 16.04.2019, договір № 7/15 від 16.04.2019.

Однак рішенням комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1172039/41945730 від 24.05.2019 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 16.04.2019 № 19.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України. Однак, Комісія з питань розгляду скарг ДФС України прийняла рішення № 30278/41945730/2 від 10.06.2019, яким залишила скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

На виконання Специфікації № 9 від 02.04.2019 р., яка є додатком до договору поставки № 152.18 від 24 квітня 2018 року, TOB ЗАПТОРГ поставило на адресу TOB СПІВДРУЖНІСТЬ ABLA БУД будівельні матеріали, що підтверджується накладною № 3-00000020 від 18.04.2019 та товарно-транспортною накладною № 18/02/04 від 18.04.2019. Товар був оплачений TOB СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 5881 від 15.05.2019 .

Вказаний товар був придбаний TOB ЗАПТОРГ у TOB МІРІДАС по договору постачання №02/04 від 02.04.2019, що підтверджується накладною № М-00000029 від 18.04.2019 та товарно-транспортною накладною № 18/01/04 від 18.04.2019, платіжним дорученням № 180 від 15.05.2019. Позивачем під час здійснення операцій з постачання будівельних матеріалів, на підставі першої події - постачання товару, було оформлено податкову накладну № 20 від 18.04.2018 №1 на суму 468580, 31 грн., в тому числі ПДВ 78096, 72 грн., яка була направлена для реєстрації 14.05.2019 .

За наслідками обробки податкової накладної № 20 від 18.04.2018, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено з посиланням на пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також даною квитанцією запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З огляду на зазначене позивачем було надано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по спірній податковій накладній та відповідний пакет документації, а саме: пояснення щодо обставин здійснення операції по податковій накладній, договір поставки № 02/04 від 02.04.2019, накладна № М-00000029 від 18.04.2019, довіреність № 18 від 18.04.2019, ТТН № 18/01 /04 від 16.04.2019, платіжне доручення № 180 від 15.05.2019, податкова накладна № 6 від 18.04.2019, договір поставки № 152.18 від 24.04.2019, рахунок № 3-000023 від 16.04.2019, накладна №№3-00000021 від 18.04.2019, платіжне доручення № 5881 від 15.05.2019, овіреність № 600 від 18.04.2019, ТТН № 18/02/04 від 16.04.2019, договір №7/15 від 16.04.2019.

Однак рішенням комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 172041/41945730 від 24.05.2019 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 20 від 18.04.2018.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України. Однак, Комісія з питань розгляду скарг ДФС України прийняла рішення № 30289/41945730/2 від 10.06.2019, яким залишила скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

На виконання Специфікації № 9 від 02.04.2019 , яка є додатком до договору поставки № 152.18 від 24 квітня 2018 року, TOB ЗАПТОРГ поставило на адресу TOB СПІВДРУЖНІСТЬ ABLA БУД будівельні матеріали, що підтверджується накладною № 3-0000023 від 22.04.2019 та товарно-транспортною накладною № 22/02/04 від 22.04.2019. Товар був оплачений TOB СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 5881 від 15.05.2019.

Вказаний товар був придбаний TOB ЗАПТОРГ у TOB МІРІДАС по договору постачання №02/04 від 02.04.2019, що підтверджується накладною № М-00000030 від 22.04.2019 татоварно-транспортною накладною № 22/01/04 від 22.04.2019, платіжним дорученням № 180 від 15.05.2019. Позивачем під час здійснення операцій з постачання будівельних матеріалів, на підставі першої події - постачання товару, було оформлено податкову накладну № 22 від 22.04.2019 на суму 500462, 82 грн., в тому числі ПДВ 83 411, 47 грн., яка була направлена для реєстрації 14.05.2019 .

За наслідками обробки податкової накладної № 22 від 22.04.2019, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкову накладну прийнято, але її реєстрацію зупинено з посиланням на пп.1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також даною квитанцією запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З огляду на зазначене позивачем було надано до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по спірній податковій накладній та відповідний пакет документації, а саме: пояснення щодо обставин здійснення операції по податковій накладній, договір поставки № 02/04 від 02.04.2019, накладна № М-00000030 від 22.04.2019, довіреність № 19 від 22.04.2019, ТТН № 22/01/04 від 22.04.2019, платіжне доручення № 180 від 15.05.2019, податкова накладна № 7 від 22.04.2019, оговір поставки № 152.18 від 24.04.2019, рахунок № 3-000025 від 22.04.2019, накладна № № 3-00000023 від 22.04.2019, платіжне доручення № 5881 від 15.05.2019, довіреність № 602 від 22.04.2019, ТТН № 22/02/04 від 22.04.2019, договір № 7/15 від 16.04.2019.

Однак рішенням комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1172040/41945730 від 24.05.2019 року позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 22 від 22.04.2019.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України. Однак, Комісія з питань розгляду скарг ДФС України прийняла рішення № 30283/41945730/2 від 10.06.2019, яким залишила скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вважаючи рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області № 1172039/41945730 від 24.05.2019, № 1172041/41945730 від 24.05.2019, № 1172040/41945730 від 24.05.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до висновків, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010р. (надалі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено, крім іншого, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На сайті ДФС України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 № 26010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зупиняючи реєстрацію податкової накладної контролюючий орган послався на критерії ризиковості, затверджені ДФС, зокрема на п. 1.6 відповідно до якого комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Разом з тим, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Вказана позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі 822/1878/18.

Відповідно до пункту 21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи письмових доказів, а саме квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. При цьому суд звертає увагу, що конкретного переліку документів, які податковий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не вказано.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків та подальша пропозиція про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі № 817/1356/18 тощо.

Судом встановлено, позивачем подано до контролюючого органу повідомлення щодо подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Разом з тим, комісією ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказані повідомлення, та додані до них документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленнях, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказівка у спірних рішеннях про те, що позивач не надав копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні є безпідставною, позаяк судом встановлено, що позивачем надавались документи, які підтверджують операції згідно податкових накладних № 19 від 16.04.2019 , № 20 від 18.04.2019, № 22 від 22.04.2019.

Крім того, суд звертає увагу контролюючого органу, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови що інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія ГУ ДФС в Запорізькій області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясувала специфіку проведених операцій та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Згідно з п.4 ч.2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абз.1 ч.4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Матеріалами справи встановлено, що для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (заява 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп.2836, Series A 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява 58112/00, п.45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява 48778/99, п.25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні днем їх подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач 2, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПТОРГ" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 26А, кв. 69, код ЄДРПОУ 41945730) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язати вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1172039/41945730 від 16.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 16.04.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 16.04.2019 року днем її подання - 15.05.2019 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1172041/41945730 від 16.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 18.04.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 20 від 18.04.2019 року днем її подання - 15.05.2019 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1172040/41945730 від 16.04.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 22.04.2019 року.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 від 22.04.2019 року днем її подання - 15.05.2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПТОРГ" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 26А, кв. 69, код ЄДРПОУ 41945730) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати в сумі 2881,50 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПТОРГ" (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 26А, кв. 69, код ЄДРПОУ 41945730) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати в сумі 2881,50 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня й ого проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.09.2019.

Суддя А.В. Сіпака