Рішення

від 23.08.2019 по справі 548/1546/18

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1546/18

Провадження №2/548/82/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2019 року м. Хорол Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Ващенко М.В.,

за участю адвоката - Павелка Р.С.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ТРАНСПОРТ-ЕКСПЕДИЦІЯ про відшкодування моральної (не майнової) шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивували тим, що 24.012.2018 близько 17:50 год. водій ОСОБА_4 перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ТРАНСПОРТ-ЕКСПЕДИЦІЯ (далі ТОВ ТЕП Транспорт - експедиція ) та керуючи належними даному підприємству автомобілем марки DAF XF 105.460Т д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки KRONE SDP27 д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на пішохода - батька позивачів ОСОБА_5 . Від отриманих під час ДТП тілесних ушкоджень ОСОБА_5 помер.

В наслідок вищевказаного позивачі прохали стягнути з відповідача ТОВ ТЕП Транспорт - експедиція користь кожного з позивачів по 300 000, 00 гривен, моральної шкоди завданої смертю її батька, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 31.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 12.10.2018 року у даній цивільній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Павелко Р.С. позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, розглянути справу за відсутності позивачів.

У судовому засіданні представник відповідача ТОВ ТЕП Транспорт - експедиція Романенко О .О. позов не визнав, та вказав, що оскільки ДТП сталася не з вини водія ТОВ, то в даній ситуації наявна непереборна сила, та прохав врахувати, що моральна шкода позивачам уже виплачена страховою компанією, а тому прохав відмовити в задоволенні позову.

Суд заслухавши показання представників позивачів, відповідача, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України з`ясувавши всі обставини справи та надавши їм правову оцінку, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов слід частково задоволити з наступних підстав.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2018 року у справі Печенізький та інші проти України встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

24.01.2018 року близько 17 год. 50 хв. в темний час доби, по автодорозі державного значення МОЗ сполученням Київ - Харків - Довжанський від м. Полтави у напрямку м. Києва рухався автомобіль марки DAF XF 105.460Т д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки KRONE SDP27 д.н.з. НОМЕР_2 , які належать ТОВ ТЕП Транспорт - експедиція , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проїжджаючи в районі 308 км. вказаної автодороги, навпроти автостанції Решетилівка у м. Решетилівка Полтавської області скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , 1972 р.н., який перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в порушення вимог п.п. 4.7, 4.14 (а,г) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р. перетинав проїзну частину дороги справа наліво по ходу руху автомобіля, поза межами пішохідного переходу, в недозволеному для переходу місці.

У результаті дорожньо - транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи №10 від 26.02.2018 року були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, що потягли смерть

Смерть ОСОБА_5 настала в результаті травматичного шоку із-за тупої травми голови, тулуба, кінцівок, з ушкодженнями кісток скелета та внутрішніх органів.

За фактом вчинення даного правопорушення було внесено відомості до ЄРДР за № 12018170000000101 від 24.01.2018 року, попередня кваліфікація за ч. 2 ст. 286 КК України.

Постановою заступника начальника СУ ГУНП в Полтавській області ВРЗСТ СУ ГУНП в Полтавській області Чорняка Є.В. від 27.03.2018 року вказане кримінальне провадження було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. До такого висновку слідчий прийшов з огляду на висновок транспртно-трсологічної експертизи № 48 від 29.01.2018 року та додаткової судово-автотехнічної експертизи №141 від 20.03.2018 року , з яких слідує, що водій ОСОБА_4 в дорожній обстановці, що існувала під час вчинення ДТП, не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 та в його діях невідповідностей вимогам ПДР України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, не вбачається. Причиною ДТП стали порушення пішоходом ОСОБА_5 п.п.4.1, 4.4., 4.7, 4.14 (а, г) ПДР України.

З огляду на те, що в даному випадку у діях водія ОСОБА_4 відсутня така складова правопорушення, як вина, що слідує з висновків експертиз, слідчий виніс постанову про закриття кримінального провадження.

Судом встановлено і це не заперечується сторонами по справі, що автомобіль DAF XF 105.460Т д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки KRONE SDP27 д.н.з. НОМЕР_2 , належать на праві власності ТОВ ТЕП Транспорт - експедиція , а позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми потерпілого ОСОБА_5 , який загинув на місці ДТП від отриманих тілесних ушкоджень, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 , НОМЕР_4

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала , зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Аналізуючи наведене, суд приходить до переконання про те, що доказами по справі стверджується факт смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 саме внаслідок дій водія автомобіля марки DAF XF 105.460Т д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки KRONE SDP27 д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , які спричинили ДТП 24.01.2018 року.

Зважаючи на викладене, вимоги позивачів щодо стягнення морального відшкодування з власника джерела підвищеної небезпеки, внаслідок дії якого загинув їх батько, є підставними.

Суд не приймає заперечення представника відповідача щодо безпідставності вимог про відшкодування шкоди з огляду на те, що кримінальне провадження закрито за відсутністю складу правопорушення, зокрема у діях водія ОСОБА_4 відсутня вина.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (зі змінами) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відсутність обвинувального вироку чи наявність постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 286 КК України не звільняє відповідача від обов`язку доказування своєї невинуватості. Таким чином, закон містить указівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, в тому числі ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

До такого висновку прийшла Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України в рішенні від 27.10.2010 року по справі № 6 30038св09.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2016 року у справі № 607/18544/14-ц.

Твердження представника відповідача щодо того, що під час вчинення ДТП та наїзду на пішохода мала місце непереборна сила не бере до уваги, зважаючи на наступне.

Непереборна сила - це надзвичайна та невідворотна зовнішня подія, що позбавляє можливості за даних обставин запобігти негативним наслідкам її прояву. Непереборна сила є об`єктивним явищем, тобто подією, яка не залежить від волі, свідомості та бажання людини. Надзвичайним визнається явище, яке перевищує все ординарне, типове і звичайне, має велику потужність та руйнівну силу, а її виникнення є несподіваною подією. У деяких випадках надзвичайність полягає в рідкості виникнення тієї чи іншої події, сильному первісному імпульсі або масштабності. Як правило, саме надзвичайний характер події не дає можливості особі запобігти та відвернути настання негативних наслідків. Непереборною силою є подія, яка є об`єктивно невідворотною. До обставин непереборної сили відносять, як правило, стихійні природні явища (землетрус, повінь, шторм тощо). Вважається, що й суспільні явища (воєнні дії, страйки, введення мораторію та ін.) можуть також визнаватися непереборною силою.

Крім того, на думку суду, наявність в крові потерпілого етилового спирту в концентрації 1,7 проміле, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння, свідчить про те, що потерпілий ОСОБА_5 не перебував у безпорадному стані та міг керувати своїми діями.

Таким чином, на думку суду, відповідачем не було доведено, що завдана шкода була спричинена внаслідок непереборної сили, а тому з відповідача ТОВ ТЕП Транспорт - експедиція , як власника джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки DAF XF 105.460Т д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки KRONE SDP27 д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дії якого сталася ДТП, в результаті чого помер ОСОБА_5 , підлягає відшкодуванню моральна шкода на користь позивачів.

Разом з тим у ч. 2 ст. 1193 ЦК говориться про необережність потерпілого, яка може бути грубою та простою. Вказані поняття не мають дефініції в законодавстві, а в п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" лише наведено приклади грубої необережності потерпілого: знаходження у нетверезому стані, нехтування безпекою руху. Так, коли людина не дотримується високих вимог, пред`явлених до неї як особистості, що здійснює за даних умов певний вид діяльності, вона допускає просту необережність; у тих випадках, коли особа не тільки не дотримується високих, а й мінімальних вимог уважності та обережності, які зрозумілі кожному, вона допускає грубу необережність.

На розмір відшкодування завданої шкоди впливає тільки груба необережність потерпілого, оскільки згідно ч. 2 ст. 1193 ЦК якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи вищевказані норми закону, суд приходить до висновку про наявність в діянні потерпілого грубої необережності, а з урахуванням відсутності вини водія у ДТП, сума морального відшкодування має бути суттєво зменшена від розміру, заявленого позивачами.

Також суд не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачі не надали належних і допустимих доказів наявності та розміру моральної шкоди, оскільки з самого позову та з пояснень представника позивачів вбачається, що смерть близької людини - батька - стала для його дітей непоправною втратою, яка спричиниладушевні страждання, їх турбує безсоння, порушено їх нормальний спосіб життя, у зв`язку з чим вони докладають неймовірні зусилля для його налагодження та організації, спогади про батька травмують дитячу психіку неповнолітньої ОСОБА_2 , вона стала замкнута, їй важко навчатися та планувати своє майбутнє.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті дії джерела підвищеної небезпеки, власником якого є відповідач, загинув батько позивачів ОСОБА_5 . Внаслідок смерті близької людини позивачам були заподіяні психічні страждання у вигляді негативних переживань та спогадів, емоційної напруги, душевного болю, відчуття страху та відірваності від життя, чим був порушений звичний ритм їх життя.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди встановлено, що під моральною (немайновою) шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до роз`яснень, даних у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивачів, характер та тривалості їх немайнових втрат, часу та зусиль, необхідних для відновлення душевного спокою та попереднього життєвого стану, зважаючи на невідворотність завданої шкода, оскільки настала смерть близької людини, беручи до уваги обставини ДТП, внаслідок якої настала смерть батька позивачів, зокрема те, що потерпілий на момент наїзду перебував в стані алкогольного сп`яніння, чим допустив грубу необережність, а також відсутність вини водія у вчиненні ДТП, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (справи Харук та інші проти України , Юрій Миколайович Іванов проти України , Новоселецький проти України ) та з врахуванням вимог розумності і справедливості, вважає необхідним зменшити розмір заявленої позивачами моральної шкоди та вважає необхідним визначити розмір морального відшкодування з відповідача в сумі по 80 000 грн. на користь кожного з позивачів.

Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ТРАНСПОРТ-ЕКСПЕДИЦІЯ про відшкодування моральної (не майнової) шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, слід задовольнити частково.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1-14, 76-81, 141, 209-211, 213, 216, 221, 228, 229, 235, 240-242, 258, 259,263-265,268,354,355 ЦПК України, 1167, 1168, 1187 ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ТРАНСПОРТ-ЕКСПЕДИЦІЯ про відшкодування моральної (не майнової) шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРАНСПОРТ- ЕКСПЕДИЦІЯ", ЄДРПОУ 30684447 (місце знаходження: 07805, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 3/6) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, моральної шкоди завданої смертю її батька ОСОБА_5 , внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЩЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТРАНСПОРТ- ЕКСПЕДИЦІЯ", ЄДРПОУ 30684447 (місце знаходження: 07805, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд.3/6) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень, моральної шкоди завданої смертю її батька ОСОБА_5 , внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

В іншій частині вимог відмовити за недоведеністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Сторони справи:

Позивач ОСОБА_1 (мешканка АДРЕСА_1 ), яка діє в інтересах неповнолітньої доньки: ОСОБА_2 (мешканка АДРЕСА_1 ),

Позивач ОСОБА_3 (мешканка АДРЕСА_1 ).

Представник позивачів адвокат Павелко Руслан Сергійович, юридична адреса: м.Хорол Полтавської області, вул. 1 Травня, буд. 8"Б" оф.1 .

Відповідач ТОВ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ТРАНСПОРТ-ЕКСПЕДИЦІЯ , юридична адреса: смт.Бородянка Київської області, вул. Індустріальна, буд. 3/6.

Повний текст судового рішення складено 30.08.2019 року.

Суддя : Н.С. Миркушіна