Ухвала

від 23.09.2019 по справі 440/2214/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 вересня 2019 р.Справа № 440/2214/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року по справі № 440/2214/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіл Енерджи"

до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Полтавській області треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптукр-Торг"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.19 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіл Енерджи" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптукр-Торг" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу.

В рамках апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі» , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Державна фіскальна служба України жодних документів що обґрунтовують доводи клопотання не надає.

Доказів незадовільного майнового стану, що спричиняє неможливість сплати судового збору матеріали справи не містять.

Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України " Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Обґрунтувань наявності обставин передбачених ст. 8 Закону України " Про судовий збір" клопотання апелянта не містить.

Посилання податкового органу на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.11.2015 № К/800/44229/15, а також на ухвалу Верховного Суду України від 26.11.2015 по справі №21-5682а15 є не обґрунтованим. Дані судові рішення не є рішенням, які підпадають під застосування статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства, та такими що мають юрисдикційне значення для вирішення справи.

Крім того суд зазначає, що з моменту прийняття даних судових рішень (2015 р.) відбулися зміни в законодавсті, що стосуються сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, клопотання Державної фіскальної служби України підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 73, 74, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Подобайло З.Г. Бартош Н.С.