Постанова

від 11.09.2019 по справі 160/282/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 160/282/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів Божко Л.А., Суховарова А.В.,

секретар судового засідання: Новошицька О.О.

за участю: представника позивача: Лагойди Олександра Владиславовича;

представника відповідача: Чабан Олександри Вікторівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства "ОСКАР-ВІТ"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 (головуючий суддя Конєва С.О., повний текст складено 06.05.2019)

в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "ОСКАР-ВІТ" до відповідача Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0002891422 від 07.02.2018р., податкової вимоги №108153-17/03 від 05.10.2018р.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП "ОСКАР-ВІТ", звернувся до суду з позовом відповідача Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, просить визнати протиправним та скасувати винесені відповідачем:

- податкове повідомлення-рішення №0002891422 від 07.02.2018р. про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 108160 грн.;

- податкову вимогу №108153-17/03 від 05.10.2018р. про сплату податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 200 241,73 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у період з 05.01.2018р. по 12.01.2018р. посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Прайд Союз" і ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер" за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. за результатами якої був складений акт №1719-04-36-14-22/36363060 від 19.01.2018р. та за висновками якого було встановлено, зокрема, порушення позивачем пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України в результаті чого було занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 86528 грн. через нереальність господарських операцій проведених позивачем із вищенаведеними контрагентами. На підставі вказаного акту та виявлених порушень, відповідачем було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 108160,00 грн. (86528 грн. - за основним платежем; 21632,00 грн. - за штрафними санкціями), а також відповідачем було направлено позивачеві і оспорювану податкову вимогу про сплату податкового боргу на загальну суму 200241,73 грн. (86524,97 грн. - основний платіж; 21632,00 грн. - штрафні санкції; 92084,76 грн. - пеня). Позивач вважає вищенаведені висновки акту перевірки та прийняті за його наслідками оспорювані податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу безпідставними, які підлягають скасуванню, оскільки відповідач проявив виключну необ`єктивність та упередженість стосовно позивача, яка полягає у неналежному дослідженні господарських операцій позивача, надав невірну правову та економічну оцінку фактичним обставинам господарської діяльності позивача, викривив дійсний зміст та неправильно витлумачив норми податкового законодавства. На підтвердження реальності господарських операцій з вищенаведеними контрагентами позивач посилається на те, що між ним та ТОВ "Прайд Союз", ТОВ "ТД БЦ Шелтер", на виконання договорів підряду, були укладені договори субпідряду, які були виконані вказаними підприємствами, що підтверджено копіями довідок про вартість виконаних робіт, копіями актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), копіями податкових накладних та виписками з банківського рахунку про сплату позивачем виконаних робіт у серпні, вересні, жовтні 2014р., у тому числі позивачем було сплачено за виконані роботи і новому кредитору - ПП "Укрексімпром", якому ТОВ "Прайд Союз" переуступило право вимоги. Зазначене, на думку позивача, свідчить про те, що наявні у позивача первинні бухгалтерські документи підтверджують, що взаємовідносини позивача із ТОВ "Прайд Союз" та ТОВ "ТД БЦ Шелтер" були спрямовані на настання реальних обставин, які оформлені та складені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та надавали позивачеві право віднести відповідні суми до складу витрат ПП "Оскар-Віт". Щодо висновків податкового органу про фіктивну діяльність ТОВ "Прайд Союз" та ТОВ "ТД БЦ Шелтер", встановлену вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017р. у справі №201/8082/16-к, позивач зазначає, що встановлення факту фіктивності підприємства-контрагента позивача саме по собі не може свідчити про незаконність господарських операцій конкретного платника податків та у такому випадку потрібно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили про що свідчать і висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.02.2018р. у справі №802/1853/16-а, від 07.02.2018р. у справі №813/1766/17, від 27.06.2017р. у справі №21-3418а16, від 29.03.2018р. у справі №826/3498/15, від 31.07.2018р. у справі №808/1507/16, від 04.09.2018р. у справі №826/18952/14, на застосуванні яких наполягає позивач. Крім того, позивач вказує і на те, що наведений вирок уже досліджувався Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом у рамках справи №804/7128/17 та у своїй постанові від 12.06.2018р. врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.02.2018р. у справі №802/1853/16-а. Також позивач як на підставу для визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень посилається і на процедурні порушення, допущені посадовими особами відповідача, а саме: порушення п.42.2 ст.42,п.79.2ст.79 ПК України щодо вручення повідомлення про дату початку і місце проведення перевірки та копії наказу на перевірку від 29.12.2017р. - 08.01.2018р., тобто не до початку проведення такої перевірки, оскільки перевірку було розпочато з 05.01.2018р. Отже, позивач вважає, що перевірка була розпочата раніше ніж були вручені повідомлення та копія наказу, що не давало посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Окрім того, позивач вказує і на те, що господарські операції із наведеними контрагентами були здійснені позивачем у серпні 2014р., тобто тоді, коли дані підприємства не мали ознак фіктивності та здійснювали свою діяльність і надавали звітність до відповідних контролюючих органів (до винесення вироку від 16.06.2017р.), перевірка була проведена виключно на підставі даних АІС "Податковий блок" та податкової звітності позивача, зокрема даних декларації з податку на прибуток №9079905968 від 04.02.2015р. сформованих на підставі сукупних показників всієї господарської діяльності за 2014 рік, а тому висновки про заниження податку на прибуток за 2014 рік на суму 86528 грн. є безпідставними, оскільки регістри бухгалтерського обліку та первинні документи позивача не використовувались. За викладеного, позивач вважає, що працівниками відповідача неправомірно зроблені висновки про приховування номенклатури поставлених товарів та оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань позивачем.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №108153-17/03 від 05.10.2018р. в частині нарахування пені у сумі 92 084,76 грн. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), водночас, податкова вимоги у частині нарахування позивачеві пені у розмірі 92084,76 грн. прийнята відповідачем з порушенням вимог ст.129 Податкового кодексу України та не у спосіб, що передбачений вимогами наведеної статті податкового законодавства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. А саме, визнати протиправним та скасувати винесені відповідачем: податкове повідомлення-рішення №0002891422 від 07.02.2018р. про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 108160 грн.; та податкову вимогу №108153-17/03 від 05.10.2018р. про сплату податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 200 241,73 грн.; також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за сплату судового збору в розмірі 11 565грн. 38 коп. Посилається на те, що господарські операції, здійснені позивачем та контрагентом є реальними, тому податкове повідомлення рішення про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 108 160грн, а також вимога про сплату податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 200241 грн. 73 коп. винесені безпідставно.

Відповідачем до суду апеляційної інстанції подано відзив та пояснення на апеляційну скаргу, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що вироком суду встановлено фіктивність контрагента позивача. Статус фіктивного підприємства несумісний з легальністю підприємницької діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "ОСКАР-ВІТ" 12.02.2009р. зареєстровано як юридична особа за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам`янське, проспект Василя Стуса, будинок 2Б, квартира 58, перебуває на обліку у Кам`янській ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, є платником податків до бюджету, що підтверджується копією виписки із ЄДРПОУ від 28.11.2018р., наявної у матеріалах справи (а.с. 22 том 1).

У період з 05.01.2018р. по 12.01.2018р. посадовими особами контролюючого органу на підставі наказу №7401-п від 29.12.2017р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ "Прайд Союз", ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер" за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. за результатами якої було складено акт №1719/04-36-14-22/36363060 від 19.01.2018р. за висновками якого було встановлено порушення позивачем:

- п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 86528 грн.;

- п.п.14.1.201 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 ПК України позивачем занижено податок на додану вартість всього у сумі 78109 грн., у тому числі за червень 2014р. у сумі 65122 грн., за серпень 2014р. у сумі 12987 грн., при цьому, у висновках акту зазначено, що грошових зобов`язань з податку на додану вартість не буде збільшено з врахуванням обмежень, визначених ст.102 ПК України (а.с.24-28 том 1).

На підставі вищевказаного акту перевірки, контролюючим органом 07.02.2018р. прийняте податкове повідомлення-рішення, а саме:

- №0002891422 форми "Р" за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальній сумі 108 160грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - 86 528 грн., за штрафними санкціями - 21 632 грн. (а.с.29 том 1), та

- податкова вимога №108153-17/03 від 05.10.2018р. про сплату податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 200 241,73 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХIV.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

З акту від 19.01.2018р. вбачається, що податкове зобов`язання з податку на додану вартість за червень та за серпень 2014р. застосовано у зв`язку зі спливом терміну позовної давності згідно п.102.1 ст.102 ПК України нараховано не було (а.с.29 том 1).

Позивач просить визнати протиправними та скасувати вищенаведене податкове повідомлення-рішення посилаючись на те, що висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій позивача із ТОВ "Прайд Союз", ТОВ "ТД БЦ Шелтер" є безпідставним та спростовується наявними у позивача первинними документами, які оформлені у встановленому законодавством порядку та які були підставами для формування позивачем відповідних витрат за результатами декларування доходів за 2014 рік, а тому вважає, що встановлення фіктивності підприємств - контрагентів позивача не може свідчити про незаконність господарських операцій згідно вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017р. у справі №201/8082/16-к з урахуванням того, що на серпень 2014р. вказані підприємства не мали ознак фіктивності та подавали звітність до відповідних контролюючих органів, окрім того, контролюючим органом було вручено направлення та наказ на проведення перевірки після її початку - 08.01.2018р. (розпочато перевірку 05.01.2018р.), що не давало посадовим особам відповідача права розпочати проведення такої невиїзної перевірки, що є процедурними порушеннями вимог п.42.2 ст.42, п.79.2 ст.79 ПК України.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002891422 від 07.02.2018р. про збільшення позивачеві грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 108160 грн., суд першої інстанції виходив з наступного.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-ХIV

Відповідно до статті 1 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст.44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податку на прибуток та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, в той же час, відсутність реально вчиненої господарської операції, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, не дозволяє формувати витрати, а відповідно, і податок на прибуток.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Так, згідно наявних в матеріалах справи документів, зокрема змісту акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача №1719/04-36-14-22/36363060 від 19.01.2018р. на підставі аналізу податкової звітності з ПДВ позивача відповідно до підсистеми "Перегляд результатів співставлення" АІС "Податковий блок" за 2014 рік, "Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів", АС "ДнепрТАХИнфо", АРМ "Архів електронної звітності" було встановлено, що позивачем були задекларовані взаємовідносини щодо фактів постачання на адресу позивача товарів, робіт та послуг за період червень-серпень 2014р. з ТОВ "Прайд Союз" на загальну суму 489990,72 грн. (в т.ч. ПДВ 81665,12 грн.), ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер" на загальну суму 86860,80 грн. (в т.ч. ПДВ 14476,80 грн.), вказаними контрагентами на адресу позивача були виписані податкові накладні, які не були зареєстровані у ЄРПН у встановленому законом порядку, до перевірки позивачем не було надано жодних бухгалтерських та первинних документів, результати дослідження діяльності ТОВ "Прайд Союз" та ТОВ "ТД БЦ Шелтер" вказують на те, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, у т.ч. і ТОВ "Оскар-Віт". Окрім того, відповідачем було отримано і вирок Жовтневого районного суду м. Дніпра від 16.06.2017р. по справі №201/8082/16-к за яким ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підписували документи про призначення директорами ТОВ "Прайд Союз" ОСОБА_5 , ТОВ "ТД БЦ Шелтер" ОСОБА_6 , які не були обізнані про мету діяльності вищенаведених осіб, було визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3, ч.4 ст.358 , ч.2 ст.212 КК України (фіктивне підприємництво), визнали свою вину у фіктивному підприємництві щодо створення вищенаведених юридичних осіб без мети здійснення господарської діяльності. З огляду на викладене, посадовими особами податкового органу зроблено висновки про те, що сукупність наведених фактів та обставин, що характеризують діяльність суб`єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди, а досліджені господарські операції позивача з ТОВ "Прайд Союз", ТОВ "ТД БЦ Шелтер" не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань ПП "Оскар-Віт" (а.с.24-28 том 1).

Разом з тим, позивачем на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем - ПП "ОСКАР-ВІТ" та ТОВ "Прайд Союз", ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер" надані наступні копії первинних бухгалтерських документів, а саме:

- з метою виконання позивачем договору №5/00.08.0148 від 18.06.2014р. по виконанню ремонтно-будівельних робіт (ремонту компенсатора газохода котла 11 котельні лівобережній по вул. Індустріальній,2 м. Дніпродзержинськ), укладеного між позивачем (Підрядник) та КП Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (Замовник) - позивачем було укладено з ТОВ "Прайд Союз" як субпідрядником договір субпідряду №4 від 02.06.2014р. та додаткову угоду до цього договору №1 за якою позивачем (підрядником) доручено ТОВ "Прайд Союз" (субпідряднику) виконати роботи з ремонту компенсатора газохода котла 11 котельні лівобережній по вул. Індустріальній,2 м. Дніпродзержинськ. На виконання умов вищенаведеного договору субпідряду, надані копії довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати №0630/05 від 30.06.2014р., акту прийомки виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 30.06.2014р. та копія податкової накладної №67 від 30.06.2014р., виписаної ТОВ "Прайд Союз" на адресу позивача, які підписані від імені ТОВ "Прайд Союз" директором ОСОБА_5 (а.с.31-39 том 1);

- з метою виконання позивачем договору №09-13/1/484 від 02.09.2013р. по виконанню ізоляційних робіт на об`єктах цеху очищення коксового газу та сірководню на ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод", укладеного між позивачем (Підрядником) та на ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" (Замовником) - позивачем було укладено з ТОВ "Прайд Союз" як субпідрядником додаткову угоду №16 до договору №4 від 02.04.2016р. за якою позивачем (підрядником) доручено ТОВ "Прайд Союз" (субпідряднику) виконати роботи з очистки коксового газу від сірководню - Об`єкт - Установка РОУ (корпус 550/2) у серпні 2014р. На виконання умов вищенаведеного договору субпідряду та додаткової угоди до нього, надані копії довідки про вартість виконаних робіт і витрат ОУ-0829/24 за серпень 2014р. від 30.08.2014р., акту прийомки виконаних будівельних робіт за серпень 2014р. №ОУ-0829/24 без дати підписання та копія податкової накладної №66 від 29.08.2014р., виписаної ТОВ "Прайд Союз", які підписані від імені ТОВ "Прайд Союз" директором ОСОБА_5 (а.с.45-48 том 1);

- з метою виконання позивачем договору №3/208 від 19.03.2014р. по виконанню ізоляційних робіт на об`єкті технологічні комунікації, теплові мережі та споруди цеху очищення коксового газу від сірководню на ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод", укладеного між позивачем (Підрядником) та на ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" (Замовником) - позивачем було укладено з ТОВ "Прайд Союз" як субпідрядником додаткову угоду №11 та додаткову угоду №13 до договору №4 від 02.04.2016р. за якою позивачем (підрядником) доручено ТОВ "Прайд Союз" (субпідряднику) виконати роботи на об`єкті - цеху очищення коксового газу від сірководню. Об`єкт - технологічні комунікації, теплові мережі та споруди у липні, серпні 2014р. На виконання умов вищенаведеного договору субпідряду та додаткових угод до нього, надані копії довідок про вартість виконаних робіт і витрат за липень 2014р. від 30.07.2014р., за серпень 2014р. від 29.08.2014р., актів прийомки виконаних будівельних робіт за липень 2014р. від 30.07.2014р., за серпень 2014р. від 29.08.2014р. та копії податкових накладних №115 від 30.07.2014р., № 65 від 29.08.2014р., виписаних ТОВ "Прайд Союз", які підписані від імені ТОВ "Прайд Союз" директором ОСОБА_5 (а.с.52-69 том 1)4

- з метою виконання позивачем договору №4/327 від 30.04.2014р. по виконанню будівельно-монтажних робіт на наступних об`єктах по будівництву цеху очищення коксового газу від сірководню на ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод": Адміністративно-побутовий корпус (корпус 550/7), Внутрімайданчикові мережі водопостачання та каналізації, укладеного між позивачем (Підрядником) та на ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" (Замовником) - позивачем було укладено з ТОВ "Прайд Союз" як субпідрядником додаткову угоду №3, додаткову угоду №10, додаткову угоду №5, додаткову угоду №6, додаткову угоду №12 та додаткову угоду №14 до договору №4 від 02.04.2016р. за якими позивачем (підрядником) доручено ТОВ "Прайд Союз" (субпідряднику) виконати роботи - цех очистки коксового газу від сірководню. Об`єкт - Адміністративно-побутовий корпус (корпус 550/7) липень 2014р.; виконати роботи - цех очистки коксового газу від сірководню. Об`єкт - Внутрімайданчикові мережі водопостачання та каналізації червень, липень 2014р. На виконання умов вищенаведеного договору субпідряду та додаткових угод до нього, надані копії довідок про вартість виконаних робіт і витрат за липень 2014р. від 30.06.2014р., від 30.07.2014р., актів прийомки виконаних будівельних робіт за червень 2014р. від 30.06.2014р., за липень 2014р. від 30.07.2014р. та копії податкових накладних №65 від 30.06.2014р., № 114 від 30.07.2014р., №110 від 30.07.2014р., №109 від 30.07.2014р., №68 від 29.08.2014р., №64 від 29.08.2014р. виписаних ТОВ "Прайд Союз", які підписані від імені ТОВ "Прайд Союз" директором ОСОБА_5 (а.с.74-129 том 1);

- з метою виконання позивачем договору №7/422 від 27.06.2014р. по виконанню будівельно-монтажних робіт на об`єктах цеху очищення коксового газу від сірководню на ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод", укладеного між позивачем (Підрядником) та на ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" (Замовником) - позивачем було укладено з ТОВ "Прайд Союз" як субпідрядником додаткову угоду №3/1, додаткову угоду №4, додаткову угоду №7, додаткову угоду №8, додаткову угоду №15 та додаткову угоду №17 до договору №4 від 02.04.2016р. за якою позивачем (підрядником) доручено ТОВ "Прайд Союз" (субпідряднику) виконати роботи - цех очистки коксового газу від сірководню. Об`єкт - Склад реагентів (корпус 550/9) червень 2014р. липень 2014р.; Об`єкт - насосна з підсобно-виробничими приміщеннями (корпус 550/4) липень 2014р. серпень 2014р.; Об`єкт - водооборотний цикл (корпус 550/6) серпень 2014р. На виконання умов вищенаведеного договору субпідряду та додаткових угод до нього, надані копії довідок про вартість виконаних робіт і витрат за наведений період, актів прийомки виконаних будівельних робіт за наведений період та копії податкових накладних №111 від 30.07.2014р., № 112 від 30.07.2014р., №67 від 29.08.2014р., №70 від 29.08.2014р., виписаних ТОВ "Прайд Союз", які підписані від імені ТОВ "Прайд Союз" директором ОСОБА_5 (а.с.130-182 том 1);

- з метою виконання позивачем договору №9/424 від 02.07.2014р. по виконанню робіт по технічному переоснащенню об`єктів бензольно-скруберного відділення цеха уловлювання хімічних продуктів коксування на ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод", укладеного між позивачем (Підрядником) та ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" (Замовником) - позивачем було укладено з ТОВ "Прайд Союз" як субпідрядником додаткову угоду №9, додаткову угоду №18 до договору №4 від 02.04.2016р. за якою позивачем (підрядником) доручено ТОВ "Прайд Союз" (субпідряднику) виконати роботи - по технічному переоснащенню бензольної колони №2 для виділення сирого бензолу із поглинованого масла і трубчатої печі ЦС1 68/6. Об`єкт - Берзольна колона №2 для виділення сирого бензолу із поглинованого масла (інв. №12029) липень, серпень 2014р. На виконання умов вищенаведеного договору субпідряду та додаткових угод до нього, надані копії довідок про вартість виконаних робіт і витрат за наведений період, актів прийомки виконаних будівельних робіт за наведений період та копії податкових накладних №113 від 30.07.2014р., № 69 від 29.08.2014р., виписаних ТОВ "Прайд Союз", які підписані від імені ТОВ "Прайд Союз" директором ОСОБА_5 (а.с.183-199 том 1);

- з метою виконання позивачем договору по виконанню робіт з капітального ремонту меморіального комплексу "Пам`ятник односельчанам-воїнам Громадянської та Великої Вітчизняної війни "( держ.охор. №1330) в смт. Царичанка, вул. 50-річчя Октября, укладеного між позивачем (Підрядником) та Царичанською селищною радою (Замовником) - позивачем було укладено з "Прайд Союз" як субпідрядником додаткову угоду №2 до договору №4 від 02.06.2014р. згідно якої позивачем (підрядником) було доручено ТОВ "Прайд Союз" (субпідряднику) виконати роботи - по капітальному ремонту меморіального комплексу "Пам`ятник односельчанам-воїнам Громадянської та Великої Вітчизняної війни" (держ.охор. №1330) в смт. Царичанка, вул. 50-річчя Октября, у червні 2014р. На виконання умов вищенаведеного договору субпідряду надані копії довідок про вартість виконаних робіт і витрат за наведений період, актів прийомки виконаних будівельних робіт за наведений період та копії податкових накладних №68,69,70,71,72,73,74 від 30.06.2014р., виписаних ТОВ "Прайд Союз", які підписані від імені ТОВ "Прайд Союз" директором ОСОБА_5 (а.с.220-250 том 1, а.с.1-7 том 2).

Факт оплати позивачем за надані йому послуги з капітального ремонту та інших виконаних робіт на користь своїх контрагентів - ТОВ "Прайд Союз" та ТОВ "ТД БЦ Шелтер", у тому числі і за договором №15 від 01.10.2014р. щодо переуступлення ТОВ "Прайд Союз" права вимоги за вказаним договором ПП "Укрексімпром" підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок (а.с.47-57 том 2).

Також з метою виконання умов договору щодо проведення капітального ремонту вищевказаного меморіального комплексу, у червні 2014р. ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер" згідно договору купівлі-продажу №96/33 від 02.06.2014р. здійснив продаж позивачеві товару, а саме: платку фасадну "скала", пісок, сітку проволочну, краску акрилову, ґрунтовку, диск алмазний, шпаклівку, перфокут, граніт чорний полірований, граніч чорний полірований з гравіровкою згідно видаткових та податкових накладних, оформлених відповідно до норм Податкового кодексу України, факт оплати за придбаний товар підтверджується перерахуванням коштів позивачем у сумі 86860,82 грн. на користь ТОВ "ТД БЦ Шелтер" 12.08.2014р. згідно з копією виписки банку за серпень 2014р. (а.с.8-14, 47-57 том 2).

При цьому, зі змісту копій вищенаведених договорів, а також і копій зокрема, довідок вартості будівельних робіт, актів прийомки виконаних будівельних робіт, а також і податкових накладних з податку на додану вартість вбачається, що їх підписано від імені ТОВ "Прайд Союз" директором ОСОБА_5 ; від імені ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер" директором ОСОБА_6 (а.с.33-250 том 1, а.с.8 -14 том 2).

В той же час, матеріали справи містять копію вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017р. по справі №201/8082/16-к, який, у тому числі був підставою для висновку акту перевірки про нереальність вищенаведених господарських операцій, за яким ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 було визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.28, ч.3 ст.358, ч.3 ст.28, ч.4 ст.358, ч.5 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.121 КК України (створення з метою фіктивного підприємництва, зокрема, ТОВ "Прайд Союз", ТОВ "ТД БЦ Шелтер") - (а.с.107-222 том 2).

Так, зі змісту вищенаведеного вироку встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи спільно у складі організованої злочинної групи, розуміючи злочинність своїх дій, з метою збільшення обсягів незаконно оготівковуваних коштів, на виконання розробленого ОСОБА_1 злочинного плану, пов`язаного з фіктивним підприємництвом, через осіб, які займаються допомогою в реєстрації підприємств в державних і контролюючих органах на законних підставах і передачі статутних та реєстраційних документів, вирішили повторно створити (придбати) більше суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, для чого стали підшукувати осіб, які були б згодні прийняти на себе права та обов`язки номінальних засновників та керівників підприємств, при цьому, таких, що не мають відповідної освіти та не будуть усвідомлювати і знати про характер дій організованої злочинної групи. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , здійснюючи пошук зазначених осіб, зупинили вибір на ОСОБА_6 , який мав на той період часу скрутний матеріальний стан і за умови його виправлення, погодившись вчинити дії, пов`язані із придбанням суб`єкта підприємницької діяльності без мети особистого здійснення будь-яких видів господарювання на ньому, при цьому, не усвідомлюючи протиправність таких дій. Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо умов на яких ОСОБА_6 мав стати засновником та керівником підприємства, при цьому, не будучи обізнаним про намір здійснювати від його імені будь-яку підприємницьку діяльність, будучи непоставленим до відома про злочинний характер дій вказаних осіб, в травні 2014р. в денний час в м. Дніпропетровську, ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_1 виконав підпис за допомогою невстановленої досудовим розслідуванням особи в протоколу №16/05/2014 від 16.05.2014р. загальних зборів учасників ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер", статуту ТОВ "ТД БЦ Шелтер" від 19.05.2014р., наказу №3 від 17.05.2014р. про призначення ОСОБА_6 на посаду директора ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер", які після підписання надав у розпорядження ОСОБА_1 на його вимогу. Отже, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи спільно у складі організованої злочинної групи та в межах злочинного плану, розробленого ОСОБА_1 , набули можливість розпоряджатись всіма майновими і немайновими правами ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер" (код 36596896) шляхом його оформлення на номінального керівника - директора підприємства ОСОБА_6 . Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 , будучи організатором вчинення злочину, і ОСОБА_2 , будучи співорганізатором вчинення злочину, діючи у складі організованої злочинної групи, скоїли фіктивне підприємництво, тобто створення (придбання) суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності (а.с.116 том 2).

Також згідно наведеного вироку, встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 діючи спільно у складі організованої злочинної групи, розуміючи злочинність своїх дій, з метою збільшення обсягів незаконно оготівковуваних коштів, на виконання розробленого ОСОБА_1 злочинного плану, пов`язаного з фіктивним підприємництвом, через осіб, які займаються допомогою в реєстрації підприємств в державних і контролюючих органах на законних підставах і передачі статутних та реєстраційних документів, вирішили повторно створити (придбати) більше суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, для чого стали підшукувати осіб, які були б згодні прийняти на себе права та обов`язки номінальних засновників та керівників підприємств, при цьому, таких, що не мають відповідної освіти та не будуть усвідомлювати і знати про характер дій організованої злочинної групи. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , здійснюючи пошук зазначених осіб, зупинили вибір на ОСОБА_5 , яка мала на той період часу скрутний матеріальний стан і за умови його виправлення, погодившись вчинити дії, пов`язані із придбанням суб`єкта підприємницької діяльності без мети особистого здійснення будь-яких видів господарювання на ньому, при цьому, не усвідомлюючи протиправність таких дій. Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо умов на яких ОСОБА_5 мала стати засновником та керівником підприємства, при цьому, не будучи обізнаною про намір здійснювати від його імені будь-яку підприємницьку діяльність, будучи непоставленою до відома про злочинний характер дій вказаних осіб, в травні 2014р. в денний час в м. Дніпропетровську, ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_1 виконав підпис за допомогою невстановленої досудовим розслідуванням особи в протоколу №20/05/2014 від 20.05.2014р. загальних зборів учасників ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ", статуту ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ" від 20.05.2014р., наказу №3/21/05-к від 21.05.2014р. про призначення ОСОБА_5 на посаду директора ТОВ "Прайд Союз", які після підписання надав у розпорядження ОСОБА_1 на його вимогу. Отже, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , діючи спільно у складі організованої злочинної групи та в межах злочинного плану, розробленого ОСОБА_1 , набули можливість розпоряджатись всіма майновими і немайновими правами ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ" (код 38900239) шляхом його оформлення на номінального керівника - директора підприємства ОСОБА_5 . Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 , будучи організатором вчинення злочину, і ОСОБА_2 , будучи співорганізатором вчинення злочину, діючи у складі організованої злочинної групи, скоїли фіктивне підприємництво, тобто створення (придбання) суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності. Вказані особи визнали свою вину у вчиненні вищенаведених кримінальних правопорушень (а.с.124-125 том 2).

Окрім того, з метою допиту вказаних вище осіб - директорів ТОВ "ТД БЦ Шелтер" та ТОВ ПРАЙД СОЮЗ" ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у межах розгляду даної адміністративної справи в якості свідків та з`ясування обставин щодо фактичного реального здійснення господарських операцій за підписаними ними договорами з позивачем, судом було вжито заходів для виклику вказаних осіб в підготовче засідання, були направлені на їх адресу повістки, однак, останні не з`явилися, причину неявки не повідомили.

Позивач жодних заходів для участі вказаних осіб у розгляді даної справи та допиту їх в якості свідків не вжив та явку їх не забезпечив.

Також і на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, крім вищенаведених копій документів, позивачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про те, що саме працівники ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ" (місцезнаходження у м. Києві) здійснювали виконання робіт у м. Дніпродзержинську, не надано і доказів того, що працівники вказаного контрагента протягом червня-серпня 2014р.знаходилися у відрядженні у м. Дніпродзержинську з метою виконання робіт за наведеним договором.

Зокрема, представником позивача у судовому засіданні першої інстанції зазначено, що крім наданих документів більше ніяких доказів надати не має можливості.

Не було надано і до суду апеляційної інстанції будь-яких інших доказів.

Таким чином, із аналізу наведених вище досліджених судом доказів, можна дійти висновку, що директор ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ" ОСОБА_5 , а також і директор ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер" ОСОБА_6 , які підписували договори із позивачем фактично не здійснювали жодної підприємницької діяльності, а вказані юридичні особи були створені без мети ведення фінансово-господарської діяльності, що підтверджено обставинами, встановленими вищенаведеним вироком та свідчить про те, що вищезазначені директори ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ" та ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер" жодних первинних бухгалтерських документів взагалі щодо жодного з підприємств не підписували, підприємницької діяльності, у тому числі і по взаємовідносинах з позивачем не здійснювали.

Враховуючи наведене, підписані директором ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ" ОСОБА_5 та директором ТОВ "ТД БЦ Шелтер" ОСОБА_6 вищенаведені договори субпідряду та купівлі-продажу, а також і первинні бухгалтерські документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними уповноваженими особами, які посвідчують факт продажу товару та виконання будівельних робіт, оскільки наведені особи не мали на меті здійснення господарської діяльності від їх імені наведених юридичних осіб, вказані юридичні особи були створені з метою прикриття злочинної незаконної діяльності (фіктивне підприємництво), що встановлено та підтверджується копією вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017р. у справі №201/8082/16-к, який набрав законної сили 18.07.2017р., наявного у матеріалах справи (а.с.107-222 том 2).

У відповідності до вимог ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питання чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, враховуючи, що ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ" та ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер" були створені вищевказаними особами без мети ведення фінансово-господарської діяльності, з метою прикриття незаконної злочинної діяльності щодо фіктивного підприємництва, у ході судового розгляду справи директори вказаних підприємств не спростували фактів, встановлених вищенаведеним вироком суду, а тому врахування наведених висновків вироку суду при розгляді даного спору для адміністративного суду є обов`язковими згідно до вимог ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, судом враховується і те, що згідно до вимог цивільного законодавства України визначено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків згідно до ст.626 ЦК України.

А тому, у разі, якщо одна із сторін заперечує фактичне його виконання, ( у даному випадку директор ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ" ОСОБА_5 та директор ТОВ "ТД БЦ Шелтер" ОСОБА_6 , які значаться підписантами договорів та первинних документів до цих договорів, проте, вказані особи не є причетними до ведення будь-якої підприємницької діяльності від свого імені, що підтверджено вироком суду) такі цивільно-правові угоди не можуть мати наслідків реальності їх здійснення.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.205 КК України передбачено, що фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємництва виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

З огляду на викладене, доводи представника позивача про те, що вироки не містять висновків щодо нереальності господарської операції саме по взаємовідносинах позивача та ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ", а також і ТОВ "ТД БЦ Шелтер" у червні-серпні 2014р. є безпідставними та необґрунтованими.

Отже, статус фіктивного, нелегального підприємництва несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Наведена правова позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною у його постановах від 22.09.2015р. у справі №21-887а15, від 22.03.2016р. у справі №21-170а16, а також у постанові Верховного Суду від 28.08.2018р. у справі №804/8332/17.

У відповідності до вимог ч.5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що складені та підписані і долучені позивачем до матеріалів цієї справи договори та первинні бухгалтерські документи директором ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ" ОСОБА_5 та директором ТОВ "Торговий дім БЦ Шелтер" ОСОБА_6 .. були складені формально без реального здійснення господарських операцій, що унеможливлює їх прийняття у якості підстав для формування бухгалтерського та податкового обліку, з урахуванням обставин, встановлених вироком суду, які позивачем не спростовані жодними доказами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у позивача відсутні належні, достатні та достовірні первинні бухгалтерські документи, які фіксують факт реальності здійснення господарських операцій з наведеними контрагентами з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу норм податкового законодавства.

У відповідності до вимог ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладає обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Проте, представником позивача у ході судового розгляду справи не було надано жодних доказів, які б свідчили про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням встановлених судом обставин та встановлених фактів фіктивного підприємництва контрагентів позивача за дослідженими адміністративним судом первинними документами та вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, який набрав законної сили та які позивачем жодними доказами не спростовані.

При цьому, надаючи оцінку доказам позивача щодо реальності господарської операції з приводу того, що договір субпідряду №4 від 02.06.2014р. був укладений з метою виконання договору №5/00.08.0148 на виконання ремонтно-будівельних робіт від 18.06.2014р., суд не може прийняти вказані твердження в якості належних доказів, оскільки вказане твердження є сумнівним, оскільки вказаний договір субпідряду укладений раніше (02.06.2014р.), ніж укладений основний договір підряду (18.06.2014р.), що не може свідчити про мету його укладення, а, відповідно, і реальність виконання такого договору субпідряду.

Є безпідставними і доводи позивача на те, що доказами реальності господарських операцій у тому числі виписані його контрагентами податкові накладні, оскільки наведені податкові накладні не були зареєстровані у встановленому законодавством порядку у ЄРПН, таких доказів суду не надано, що позбавляло позивача права на формування за такими податковими накладними податкового кредиту та витрат згідно до вимог ст.201 ПК України.

Також, у ході судового розгляду справи судом не встановлено, а позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про технічну можливість виконання господарської операції із урахуванням фактичних господарських ресурсів субпідрядника (наявність виробничих потужностей, персоналу, тощо) та фактичного змісту операції (чи необхідні спеціальні навички персоналу для її вчинення, чи потрібні для цього власні або залучені засоби, час та спеціальна обстановка, тощо), допуск посадових осіб субпідрядника на об`єкти виконання робіт , зокрема, на ПАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" чи інше.

Отже, адміністративним судом не встановлено, а позивачем не підтверджено будь-якими доказами, реальності господарських операцій із вищенаведеними контрагентами з урахуванням аналізу вищенаведених наданих позивачем первинних бухгалтерських документів та обставин щодо фіктивності вказаних юридичних осіб, яка встановлена вироком суду.

Окрім того, судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення і твердження позивача про те, що встановлення факту фіктивності підприємства-контрагента позивача саме по собі не може свідчити про незаконність господарських операцій конкретного платника податків та у такому випадку потрібно перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій з урахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили про що свідчать і висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27.02.2018р. у справі №802/1853/16-а, від 07.02.2018р. у справі №813/1766/17, від 27.06.2017р. у справі №21-3418а16, від 29.03.2018р. у справі №826/3498/15, від 31.07.2018р. у справі №808/1507/16, від 04.09.2018р. у справі №826/18952/14, на застосуванні яких наполягає позивач, оскільки перевірка кожного правопорушення і здійснення комплексного дослідження всіх складових господарської операції є неперспективним та неможливим через те, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська була встановлено фіктивність створення вказаних вище юридичних осіб - контрагентів позивача, а тому вони не вели жодної господарської діяльності, а, відповідно, і дослідження їх діяльності є неможливим.

При цьому, проаналізувавши зміст вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2017р. у справі №201/8082/16-к та обставини, які були встановлені у висновках Верховного Суду, які наведені позивачем, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, підлягає застосуванню у відповідності до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України саме правова позиція Верховного Суду, викладена у його постанові від 28.08.2018р. у справі №804/8332/17, якою встановлено, що статус фіктивного, нелегального підприємництва несумісний з легальною підприємницькою діяльністю та фіктивне підприємництво не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання.

Є безпідставними та необґрунтованими і доводи представника позивача про те, що Дніпропетровським адміністративним апеляційним судом надано аналіз вищенаведеному вироку у межах іншої адміністративної справи №804/7128/17 та не встановлено нереальності господарських операцій, з огляду на те, що вказані обставини не звільняють від обов`язку позивача довести ті обставини, на які позивач посилається у своєму позові, а також і не зобов`язують суд першої інстанції враховувати такі висновку при розгляді іншої справи, з іншими сторонами та про інший предмет спору, а тому наведені доводи позивача не можуть бути визнані судом належними, достатніми та достовірними доказами на підтвердження реальності господарської операції саме по взаємовідносинах позивача із його контрагентами - ТОВ "ПРАЙД СОЮЗ" та ТОВ "ТД БЦ Шелтер" у розумінні ст.ст.72-78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також суд першої інстанції правильно зазначив, що не можуть бути прийняті до уваги та відхиляються твердження представника позивача про те, що посадовими особами позивача було допущено процедурні порушення, встановлені п.42.2 ст.42, п.79.2 ст.79 ПК України, а саме: повідомлення та наказ на перевірку були вручені 08.01.2018р., тобто після початку її проведення, яка була розпочата з 05.01.2018р. по 12.01.2018р., оскільки позивач не позбавлений був можливості до закінчення проведення перевірки, тобто до 12.01.2018р., надати контролюючому органу всі первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарських операцій, здійснених позивачем по взаємовідносинах із наведеними контрагентами та формальна невідповідність дій посадових осіб контролюючого органу вищенаведеним вимогам сама по собі не може бути підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.12.2018р. у справі №803/1542/15.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що представником відповідача наведені достатні підстави та надані належні і допустимі докази, які свідчать про законність та обґрунтованість прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо податкової вимоги №108153-17/03 від 05.10.2018р. від 05.10.2018р. про стягнення з позивача податкового боргу у розмірі 200241,73 грн. (основний платіж - 86524,97 грн., штрафні санкції - 21632 грн. та пеня - 92 084,76 грн.), на думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції правильно визначився, що вимога позивача стосовно стягнення податкового боргу підлягає задоволенню частково, а саме, в частині визначення позивачеві до сплати пені у розмірі 92084,76 грн., виходячи з наступного.

За приписами п.57.3 ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до вимог ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, встановленому для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що податкова вимога надсилається платнику податків у разі, якщо він протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення не сплатив визначену у ньому суму грошового зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2014 рік у загальному розмірі 108160,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0002891422 від 07.02.2018р., яке було вручено 12.02.2018р., а, відповідно, позивач зобов`язаний був сплатити вказану у ньому суму грошового зобов`язання у строк до 22.02.2018р.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що контролюючим органом станом на 05.10.2018р. правомірно на підставі податкового повідомлення-рішення №0002891422 від 07.02.2018р. було сформована оспорювана податкова вимога за грошовим зобов`язанням на суму 108 160 грн., а тому в цій частині позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Між тим, оспорювана податкова вимога від 05.10.2018р. в частині нарахування позивачеві пені у розмірі 92 084,76 грн. підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається, зокрема:

- при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За приписами п.п.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПК України встановлено, що нарахування пені закінчується, зокрема:

- у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Згідно до вимог п.129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Системний аналіз вказаної норми свідчить про те, що нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, а закінчується - у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, при цьому, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, включаючи і день погашення.

Отже, необхідною умовою для нарахування пені є не тільки настання граничного строку сплати зобов`язання, а й настання дня погашення грошового зобов`язання.

Разом з тим, матеріалами справи не встановлено, а контролюючим органом не підтверджено факту сплати позивачем грошового зобов`язання за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням у розмірі 108160 грн., а тому, за викладених обставин, суд приходить до висновку, що нарахування контролюючим органом пені на вказану суму у розмірі 92084,76 грн. при формуванні податкової вимоги є передчасним та таким, що суперечить вимогам ст.129 ПК України.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно визначився щодо не прийняття до уваги та відхилення наданий відповідачем на вимогу суду розрахунок пені за період з 11.03.2015р. по 21.02.2018р., виходячи з облікової ставки НБУ 30%, оскільки як період розрахунку є невірним та повинен становити з 12.03.2015р., оскільки 11.03.2015р. є останнім граничним днем сплати грошового зобов`язання, так і обрана кінцева дата нарахування пені - 21.02.2018р. не є датою, яка свідчить про зарахування сплаченого позивачем грошового зобов`язання до бюджету, також і представник відповідача взагалі не зміг пояснити, що це за дата, (виходячи з того, що цією датою повинна були дата зарахування суми сплаченого позивачем грошового зобов`язання на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів згідно п.п.129.3.1 ПК України), окрім того, і застосована відповідачем ставка НБУ 30% є меншою, ніж встановлена п.129.4 ст.129 ПК України (120%), а тому наведений розрахунок суперечить вимогам ст. 129 ПК України (а.с.9-10 том 3).

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що нарахування контролюючим органом пені у розмірі 92084,76 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання у розмірі 108160грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, яка визначена позивачеві у оспорюваній вимозі №108153-17/03 від 05.10.2018р. є такою, що не відповідає вимогам ст. 129 ПК України, а тому підлягає визнанню судом протиправною та скасуванню у наведеній частині.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене та перевіривши дії відповідача з приводу правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення та оспорюваної податкової вимоги, суд приходить до висновку про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), водночас, податкова вимоги у частині нарахування позивачеві пені у розмірі 92084,76 грн. прийнята відповідачем з порушенням вимог ст.129 Податкового кодексу України та не у спосіб, що передбачений вимогами наведеної статті податкового законодавства.

За таких обставин, порушене відповідачем право позивача в частині нарахування пені у розмірі 92 084,76 грн. за оспорюваною податковою вимогою підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною та скасування оспорюваної вимоги від 05.10.2018р. в частині нарахування пені у розмірі 92084,76 грн.

Вищезазначене є мотивом для відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи та доводи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на результати розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ОСКАР-ВІТ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 11.09.2019 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 11.09.2019.

Повний текст постанови виготовлено 18.09.2019.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя А.В. Суховаров