Постанова

від 11.09.2019 по справі 240/6012/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/6012/18

Головуючий у 1-й інстанції: Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

11 вересня 2019 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року (складене у повному обсязі 26 квітня 2019 року у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Ліквідаційної комісії УМВС в Житомирській області, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління національної поліції в Житомирській області (далі - відповідач 1, 2, 3) про визнання протиправними відмову та бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач 19.12.2018 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

- прийняти такі вимоги, що надають підстави як інваліду визначеного ІІ групи, 70% втрати працездатності, яка встановлена внаслідок виконання службових обов`язків з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1986-1988 років, в період проходження служби з 11.11.1974 відповідно до Порядку №850 - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працюючих осіб в сумі з усіма вирахуваннями - 260 тисяч грн;

- стягнути цю суму примусово;

- визнати протиправною та таку, як безпідставну, відмову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області;

- зобов`язати Ліквідаційну комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області подані ОСОБА_1 документи прийняти та виготовити висновок, їх зареєструвати та у відповідний термін Порядку №850 відправити до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області як правонаступника ліквідованих районних підрозділів, зібрати та зареєструвати документи від ОСОБА_1 , інваліда ІІ групи, пенсіонера МВС з 20.10.1995 та направити їх до Міністерства внутрішніх справ України.

Рішенням суду Житомирського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, оформлену листом вих. №К34/29/105/05.2019 від 25.03.2019.

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не досліджено всіх обставин справи, також вказує на невиплату йому страхових платежів НАСК "Оранта". Крім того, позивач вказує, що відсутність коштів не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги у будь який час.

Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України подало до суду відзив на апеляційну скаргу вказавши, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. У відзиві відповідач зазначає, що на адресу МВС України не надходило жодних документів стосовно призначення грошової допомоги позивачу, а тому вимоги до МВС України є передчасними. При цьому вказано, що при вирішенні питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги суд вправі зобов`язати відповідний орган розглянути зазначене питання, а не приймати рішення про виплату такої допомоги.

Позивач подав заперечення на відзив Міністерства внутрішніх справ України вказавши, що позивачем надавались всі необхідні документи для призначення одноразової грошової допомоги. Також вказує, що висновок відповідача щодо дискреційних повноважень є недоречним, оскільки суд вирішує даний спір в межах правового регулювання.

14.08.2019 позивачем подано клопотання в якому, позивач просить задовольнити його вимоги щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Ліквідаційна комісія УМВС в Житомирській області та Головне управління національної поліції в Житомирській області правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу не скористались.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

ОСОБА_1 1953 року народження дійсно проходив службу в органах внутрішніх справ з 29.11.1974 (наказ УВС Житомирського облвиконкому від 29.11.1974 №147 о/с) до 20.10.1995 (наказ УМВС України в Житомирській області від 09.10.1995 №139 о/с). Звільнений зі служби за статтею 63 пункт "б" (через хворобу) "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" з посади інспектора дорожньої міліції Овруцького відділу дорожньої міліції УДАІ УМВС, що підтверджується наявною у матеріалах справ довідкою Управління МВС України в Житомирській області від 16.02.2010.

Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією дубліката посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 26.01.2006 Житомирською обласною державною адміністрацією. При цьому, відповідно до довідки до вказаного посвідчення, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Факт безпосередньої зайнятості позивача та виконання службових обов`язків у зонах небезпеки ЧАЕС на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема, встановлений рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 20.10.2005 у справі №2-741/05 та довідкою Управління МВС України в Житомирській області від 11.01.2010 №11-4/34.

У відповідності до експертного висновку від 18.12.1991 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 встановлено: "увечье, да, получено при исполнении служебных обязанностей в связи с аварией на Чернобыльской АЭС".

Згідно із довідкою обласної МСЕК №1 серії 2-18 АД №004009, ОСОБА_1 під час огляду 01.02.2001 встановлено з 27.09.1995 ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 70% у зв`язку з "увечье получено при исполнении служебных обязанностей в связи с аварией на ЧАЕС".

Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 було отримано одноразову грошову допомогу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 №59 у квітні 2001 року у розмірі 9 805,80 грн. Так, відповідно до довідки ПАТ "НАСК "ОРАНТА" вих. №0690-06-05/828 від 04.10.2018, ПАТ "НАСК "ОРАНТА" протягом 1996-2018 років (включно по 04.10.2018) проводила виплату страхового відшкодування з обов`язкового особистого страхування працівників Міністерства внутрішніх справ України 28.04.2001 у сумі 9 805,80 грн.

Відповідно до змісту довідки до акта огляду МСЕК серії ЖИА №035522, за результатами повторного огляду ОСОБА_1 від 16.01.2006, позивачу з 06.01.2006 безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

27.09.2018 позивач звертався із заявою щодо надання актів форми Н-1 та Н-5 стосовно розслідування нещасного випадку при виконанні службових обов`язків у зоні відчуження, який відбувся у 1986-1990 роках, а також наказ про призначення комісії.

05.10.2018 Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області листом №К-24лк/31 повідомила позивачу, що в архівному секторі відділу режиму та технічного захисту інформації ГУНП в Житомирській області відсутні акти за формами Н-1 та Н-5 за період з 1986-1990 роки.

Позивач повторно звертався із заявою щодо надання актів форми Н-1 та Н-5 про розслідування нещасного випадку при виконанні службових обов`язків у зоні відчуження, який відбувся у 1986-1990 роках, наказу про призначення комісії, висновку з розвідування та інших документів.

22.11.2018 листом Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області вих. №К-13лк/26 позивачу повідомлено, що його звернення щодо складення актів за формою Н-1 та Н-5 розглянуто. Вказано, що з урахуванням значного перебігу часу (понад 32 роки) та зважаючи на об`єктивну неможливість встановлення дійсних обставин отримання ОСОБА_1 травми під час перебування в зоні ліквідації аварії на ЧАЕС у вказаний у зверненні термін, станом на 22.11.2018 скласти та видати акти за формою Н-1 та Н-5, з урахуванням вимог наказу МВС України від 27.12.2002 №1346 не є можливим.

27.11.2018 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України листом вих. №15/2-К-872 повідомив позивачу, що його заяву щодо складання актів форми Н-1 та Н -5 у зв`язку із встановленням групи інвалідності, яка надійшла з Державної служби України з питань праці, розглянуто. Зазначено, що у відповідності до положень статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII (втратив чинність 07.11.2015) було передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Враховуючи положення пункту 15 розділу ХІ "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №730, позивачу для вирішення питання запропоновано звернутися до ліквідаційної комісії за останнім місцем проходження служби.

04.03.2019 листом Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України вих. №15/2-К-56, за результатом повторного розгляду звернення ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності, позивачу було роз`яснено, що рішення про призначення виплати МВС України приймає на підставі висновку та відповідних документів, які готуються та перевіряються органом, у якому працівник міліції проходив службу. Враховуючи вищевикладене, для вирішення питання можливості призначення одноразової грошової допомоги, за наявності передбачених порядком підстав, ОСОБА_1 необхідно звертатися до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Зазначено, що за умови та після надходження відповідних матеріалів МВС України розгляне їх у встановленому законом порядку.

Позивач звертався із рапортом встановленого зразка на ім`я голови ліквідаційної комісії Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області та заступника начальника Головного управління Національної поліції у Житомирській області щодо призначення та проведення виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку №850.

Крім того, під час судового розгляду справи, позивач також звертався із заявою довільної форми від 12.03.2019 на ім`я голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 . ІІ групи інвалідності внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов`язків при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Порядку №850.

25.03.2019 Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області листом №К-34/29/105/05.2019 повідомила позивачу, що його заява з питань оформлення та надання висновку про призначення одноразової грошової допомоги Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України розглянуто повторно. Зазначено, що оскільки встановлення позивачу ІІ групи інвалідності відбулося 06.01.2006, дія положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, на позивача не поширюється. Вказано, що відповідно до пункту 13 даного Порядку працівник міліції, а в разі його загибелі (смерті) - члени його сім`ї, батьки та утриманці можуть пред`явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги. Оскільки страховий випадок повторно настав 06.01.2006, задовольнити прохання ОСОБА_1 неможливо.

Не погоджуючись із діями та наданими відповідями відповідачів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач звернувся до суду із захистом права, яке порушено не було, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Апеляційний суд частково погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, були врегульовані Законом України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ.

Закон № 565-ХІІ втратив чинність у зв`язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII.

Відповідно до пункту 15 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ) держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно з частиною 6 статті 23 Закону № 565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

При цьому, статтею 23 Закону №565-XII в редакції, чинній на момент встановлення позивачу інвалідності було передбачено, що у разі каліцтва, заподіяного працівникові міліції при виконанні службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п`ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Відповідно до пункту 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Пунктом 7 Порядку №850 встановлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

-документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Положеннями пункту 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з пунктом 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз зазначених норм Порядку № 850 дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією Міністерства внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов`язок по здійсненню відповідних процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області із заявою щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 . ІІ групи інвалідності внаслідок травми, отриманої при виконанні службових обов`язків при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до Порядку №850.

Звернення із вказаною заявою саме до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області обумовлено змістом листа Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України вих. №15/2-К-56 від 04.03.2019.

У відповідь на заяву позивача Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області листом №К-34/29/105/05.2019 від 25.03.2019 повідомила позивачу, що оскільки встановлення позивачу ІІ групи інвалідності відбулося 06.01.2006, дія положень Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, на позивача не поширюється.

Таким чином, враховуючи, що позивач звертався із заявою про отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, повинен був подати МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Натомість, відповідач листом №К-34/29/105/05.2019 від 25.03.2019 відмовив позивачу у задоволенні заяви щодо призначення одноразової грошової допомоги.

Отже спосіб, у який Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області розглянула заяву та документи про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені.

Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що відмова, викладена у листі №К-34/29/105/05.2019 від 25.03.2019, надана в порушення Порядку №850, тому підлягає скасуванню.

При цьому, враховуючи, що відмова Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області №К-34/29/105/05.2019 від 25.03.2019 підлягає скасуванню, вимога позивача стосовно питання оформлення та надання висновку про призначення одноразової грошової допомоги залишається не розглянута належним чином.

Водночас, в позовній заяві, крім іншого, позивач просить зобов`язати Ліквідаційну комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області подані ОСОБА_1 документи прийняти та виготовити висновок, зареєструвати та у відповідний термін, згідно Порядку №850, відправити їх до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.

Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним".

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, в даному випадку належним та ефективним способом захисту прав позивача буде зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги згідно Порядку №850.

Стосовно доводів позивача щодо протиправної відмови Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно вимог пункту 8 Порядку №850 розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги передує подання керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції до МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Таким чином, враховуючи, що документи ОСОБА_1 стосовно призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України не надходили, правових підстав для розгляду питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у відповідача не було, а тому, позовні вимоги в цій частині не підлягаюь задоволенню.

Щодо вимоги позивача про надсилання рапорту до ліквідаційної комісії Овруцького РВ УМВС України в Житомирській області та необхідності його розгляду Головним управлінням Національної поліції у Житомирській області, як правонаступником суд першої інстанції вірно встановив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Овруцький РВ УМВС України в Житомирській області як юридичну особу припинено, номер запису №12951110007000605. При цьому, Національна поліція України та її територіальні структурні підрозділі не є правонаступниками міліції. Враховуючи, що позивач службу у Національній поліції Україні не проходив, підстави для розгляду Головним управлінням Національної поліції у Житомирській області рапорту ОСОБА_1 . щодо призначення одноразової грошової допомоги та подальшого його надсилання до МВС України, відсутні.

Стосовно решти позовних вимог позивача суд зазначає, що зобов`язання Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги згідно Порядку №850 в даному випадку є належним та достатнім способом захисту прав позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення в оскаржуваній частині не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняти в цій частині нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги згідно Порядку №850.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року в частині задоволення позову залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.