Постанова

від 17.09.2019 по справі 810/64/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2019 року

Київ

справа №810/64/15

адміністративне провадження №К/9901/5661/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 (суддя - Кушнова А.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді: Аліменко В.О., Бєлова Л.В.) у справі № 810/64/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Смакава до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Смакава (далі - ТОВ Смакава ) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Ірпінська ОДПІ) від 03.10.2014 №0002042203, згідно з яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 32535,00 грн. та №0002052203 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 680,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.10.2014 №00020422032; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.10.2014 №0002052203 в частині застосування до ТОВ Смакава штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

При прийнятті зазначених судових рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що не зберігаючи фіскальні звітні чеки від 17.09.2014 та 18.09.2014 у книзі обліку розрахункових операцій, позивачем вчинено одне триваюче правопорушення, а тому податковим органом неправомірно двічі було застосовано до ТОВ Смакава штрафні фінансові санкції за одне й те саме правопорушення; не зберігання фіскальних звітних чеків у книзі обліку розрахункових операцій не є неоприбуткуванням або неповним оприбуткуванням готівки, оскільки не призводить до приховування виручки, а наявні у позивача фіскальні чеки від 17.09.2014 № 560 та від 18.09.2014 № 561 є належним підтвердженням повного та своєчасного оприбуткування готівки в сумі 6507,00 грн. Крім того, звернуто увагу на те, що належним підтвердженням своєчасного та повного оприбуткування готівки в сумі 6507 грн., є проведення даних готівкових коштів через зареєстрований РРО із роздрукуванням Z-звітів від 17.09.2014 № 560 та від 18.09.2014 № 561, натомість несвоєчасне вклеювання даних звітів до книги обліку розрахункових операцій свідчить лише про порушення позивачем порядку її ведення, що у відповідності до пункту 4 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення фінансових санкцій у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Ірпінська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Ірпінська ОДПІ посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме - пункту 2.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320; пунктів 6 та 9 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Зокрема, зазначає, що за наслідками проведеної перевірки встановлено, що підприємством не забезпечено зберігання та відсутність записів у книгах обліку розрахункових операцій в розділі 2 на підставі фіскальних чеків №560 від 17.09.2014 на суму 3257,00 грн., №561 від 18.09.2014 на суму 3250,00 грн.; на момент перевірки поточна та попередньо використана книга обліку розрахункових операцій були відсутні, фіскальні чеки зберігались біля реєстратора розрахункових операцій, що свідчить про обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Ірпінською ОДПІ проведено фактичну перевірку кафе-бару, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.09.2014 №1772/1000/22/36293072, в якому зафіксовано те, що позивачем у період з 17.09.2014 по 18.09.2014 не забезпечено зберігання фіскальних звітних чеків у розділі 1 книги обліку розрахункових операцій та неоприбутковано готівкових коштів на загальну суму 6507,00 грн., що виразилось у не внесенні до розділу 2 книги обліку розрахункових операцій інформації про суму готівки, що надійшла до каси на підставі денних Z-звітів РРО №560 та 561 у період з 17.09.2014 по 18.09.2014.

Відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ Смакава пункту 2.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320; пунктів 6 та 9 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

На підставі названого акту перевірки Ірпінською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2014 №0002052203, згідно з яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 680,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 03.10.2014 №0002042203, згідно з яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 32535,00 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулює Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Так, відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 4 статті 17 цього Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб`єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз змісту цих норм дає підстави для висновку, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб`єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.

Не виконуючи протягом певного періоду обов`язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб`єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення.

Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 4 статті 17 Закону, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб`єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Судами встановлено, що 17.09.2014 о 23 год. 51 хв. був роздрукований денний Z-звіт №560 на загальну суму 3257,00 грн., 18.09.2014 о 23 год. 51 хв. позивачем роздрукований денний Z-звіт №561 на загальну суму 3250,00 грн.

Під час перевірки книгу обліку розрахункових операцій №1014001175Р/3 до перевірки надано не було.

Відповідно до пояснень касира ОСОБА_1 , книга обліку розрахункових операцій є в наявності, однак знаходиться у головного бухгалтера ТОВ Смакава за адресою місцезнаходження товариства, у зв`язку з чим денні Z-звіти від 17.09.2014 №560 та від 18.09.2014 №561 зберігались біля каси та до книги обліку розрахункових операцій вклеєні не були.

За таких обставин, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про не зберігання у період з 17.09.2014 по 18.09.2014 фіскальних звітних чеків №560 та №561 у книзі обліку розрахункових операцій.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 340,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 03.10.2014 №0002052203.

Надаючи оцінку висновку судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2014 №00020422032 слід зазначити наступне.

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Системний аналіз норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки в книзі обліку розрахункових операцій.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлено відповідальність статтею 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.04.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Богодухівська Птахофабрика до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції, третя особа - Державна податкова адміністрація в Харківській області, про скасування рішення, а також від 04.11.2015 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Козелецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

У справі, що розглядається, належним оприбуткуванням готівки в розмірі 13783,89 грн. на підставі фіскальних звітних чеків №560 та №561 на загальну суму 6507,00 грн. було б внесення відповідного запису в цей же день до книги обліку розрахункових операцій № 1601006736Р/5 про повну суму отриманих коштів.

За таких обставин висновок судових інстанцій про те, що не зберігання фіскальних звітних чеків у книзі обліку розрахункових операцій не є неоприбуткуванням або неповним оприбуткуванням готівки, оскільки не призводить до приховування виручки, а належним підтвердженням своєчасного та повного оприбуткування готівки в сумі 6 507 грн., є проведення даних готівкових коштів через зареєстрований РРО із роздрукуванням Z-звітів від 17.09.2014 № 560 та від 18.09.2014 № 561, несвоєчасне вклеювання даних звітів до книги обліку розрахункових операцій свідчить лише про порушення позивачем порядку її ведення, що у відповідності до пункту 4 статті 17 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Ірпінська ОДПІ підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 підлягають частковому скасуванню із ухваленням нового рішення у скасованій частині про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2014 №0002042203 скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в позові.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду