Постанова

від 16.09.2019 по справі 683/886/16-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КОПІЯ

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 683/886/16-ц

Провадження № 22-ц/4820/1239/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., П`єнти І.В.,

секретар судового засідання Садік Н.Д.,

з участю: представника відповідача ОСОБА_7,

представника позивачки ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №683/886/16-ц за апеляційними скаргами ОСОБА_3 , поданими представниками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2018 року (суддя Завадська О.П., відомості про дату складення повного судового рішення відсутні) у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер ВМС , Товариства з обмеженою відповідальністю Платон СВ про поділ майна подружжя.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, суд

у с т а н о в и в :

28 березня 2016 року ОСОБА_6 , звертаючись до суду з вказаним позовом та уточнивши вимоги, зазначала, що з 14 лютого 2005 року перебувала у шлюбі з відповідачем. В період шлюбу за спільні кошти придбали у власність нежитлову будівлю кафе-бар ІНФОРМАЦІЯ_1 з більярдним залом вартістю 553426 грн, земельну ділянку площею 0,0302 га, що розташована по АДРЕСА_1 вартістю 60000 грн і сплатили внески до статутного фонду товариств: 1120000 грн - ТОВ Лідер ВМС , 552000 грн - ТОВ Платон СВ . В добровільному порядку не можуть поділити майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

Тому, позивачка просила провести поділ майна подружжя та визнати за

нею право власності на 1/2 частину кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1 загальною площею 297 кв.м, що розташоване по АДРЕСА_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0302 га кадастровий номер 6810800000:03:014:0167, що розташована по АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідача на її користь компенсацію вартості 1/2 частки в статутному фонді ТОВ Лідер ВМС у сумі 1120000 грн і в статутному фонді ТОВ Платон СВ у сумі 552000 грн (а.с.241, т.1).

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2018 року до участі у розгляді справи залучено співвідповідачів ТОВ Лідер ВМС і ТОВ Платон СВ (а.с.144, т.1).

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2018 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_6 і ОСОБА_3 за кожним право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі кафе-бару з більярдним залом по АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0302 га кадастровий номер 6810800000:03:014:0167 з цільовим призначенням для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що розташована по АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 компенсацію вартості 1/2 частки в статутному фонді товариств: 560000 грн - ТОВ Лідер ВМС , 276000 грн - ТОВ Платон СВ .

Скасовано арешт, накладений ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області 05 серпня 2016 року, на автомобіль марки Mazda 6 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_6 .

В апеляційних скаргах представники ОСОБА_3 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про відмову в позові. Посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Справа прийнята судом до розгляду без повної сплати судового збору. Судом не враховано, що позивачкою не надано доказів щодо вартості майна, яке є предметом поділу. Судом безпідставно поділено майно, набуте після припинення подружніх відносин, оскільки внески до статного фонду товариств сплачувалися ОСОБА_3 і після припинення подружніх відносин у березні 2015 року. До участі у розгляді справи залучені ТОВ Платон СВ і ТОВ Лідер ВМС , однак вимог, які б впливали на права чи обов`язки вказаних юридичних осіб, не заявлено. Крім того, судом не досліджено питання про неподільність будівлі кафе, не встановлено можливості поділу майна в натурі. При поділі майна судом не враховано, що позивачка без згоди відповідача розпорядилася автомобілями Volkswagen Toureg і Mazda 6 .

У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_6 посилається на законність та обґрунтованість судового рішення, оскільки поділене майно є спільною сумісною власністю подружжя. Вимоги щодо поділу автомобілів не були предметом судового розгляду.

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 13 вересня 2018 року рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2018 року скасовано в частині стягнення частки в статутному фонді товариств та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ТОВ Лідер ВМС , ТОВ Платон СВ про стягнення компенсації вартості частки в статутному фонді товариств.

В решті рішення суду залишено без змін.

Додатковою постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 листопада 2018 року вирішено питання про судові витрати.

Справа була предметом касаційного перегляду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2019 року постанова Апеляційного суду Хмельницької області від 13 вересня 2018 року та додаткова постанова від 15 листопада 2018 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_3 апеляційні скарги підтримала. Представник позивачки визнав їх необґрунтованими у повному обсязі.

Інші учасники справи не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з п. 3 і п. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_6 і ОСОБА_3 з 14 лютого 2005 року по 29 липня 2016 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Подружні відносини припинили у березні 2015 року. У період шлюбу за рахунок спільних коштів подружжям набуто у власність нежитлову будівлю кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1 з більярдним залом, і земельну ділянку площею 0,0302 га кадастровий номер 6810800000:03:014:0167 з цільовим призначенням для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, що розташовані по АДРЕСА_1 та сплачено внески до статутного фонду ТОВ Лідер ВМС і ТОВ Платон СВ . Домовленості з приводу поділу майна сторони не досягли.

Наведене підтверджується матеріалами справи.

При задоволенні позову про поділ нерухомого майна суд виходив з того, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя і частки сторін є рівними.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за

час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СК України).

За змістом ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17, апеляційний суд на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідачем не надано доказів на спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуто ними в період шлюбу.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 і ч. 6 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши наявні у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що нежитлова будівля кафе-бару ІНФОРМАЦІЯ_1 з більярдним залом та земельна ділянка площею 0,0302 га по АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 і ОСОБА_3 , оскільки придбані ними в період шлюбу за спільні кошти, а їх частки у спірному майні є рівними.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що спірні об`єкти нерухомості є неподільним майном, оскільки позивачкою пред`явлено вимоги щодо визнання за нею права власності на спірне майно в ідеальних частках без проведення його поділу в натурі. Тому, в межах заявлених позивних вимог у суду не було підстав для визначення позивачці грошової компенсації вартості частки у спільному майні.

Посилання в апеляційній скарзі на нерівномірність поділу майна без урахування транспортних засобів, які також є спільним майном, не приймаються апеляційним судом, оскільки вимоги щодо поділу автомобілів сторонами остаточно не заявлялися.

В частині поділу нерухомого майна рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про те, що кошти, внесені до статутного фонду товариств, є об?єктом права спільної сумісної власності подружжя і частки сторін є рівними не в повній мірі відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір внеску ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ Лідер ВМС м. Вишгород Київської області згідно з витягом із Статуту ТОВ Лідер ВМС складав 1120000 грн. За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань станом на 25 березня 2016 року розмір внеску відповідача складав 390695,68 грн.

Внесок до статутного капіталу ТОВ Платон СВ м. Київ згідно з витягом із Статуту товариства складав 552000 грн. За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25 березня 2016 року розмір внеску ОСОБА_3 до статутного фонду складав 552000 грн, розмір статутного капіталу становить 1380000 грн.

У засіданні апеляційного суду сторонами визнано, що на час припинення подружжям подружніх відносин у березні 2015 року розмір внеску відповідача до статутного капіталу ТОВ Лідер ВМС складав 390695,68 грн, до статутного капіталу ТОВ Платон СВ - 552000 грн.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України, ч. 1 ст. 85 ГК України передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вклади, внесені під час перебування у шлюбі одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, до статутного капіталу цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільне майно трансформується в інший об`єкт - право вимоги на виплату частини вартості частки учасника у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ч. 8 ст. 24 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Отже, ОСОБА_6 має право на виплату не 1/2 частини внеску, а 1/2 частини ринкової вартості часток ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ Платон СВ і ТОВ Лідер ВМС , визначеної станом на час вирішення питання про поділ.

Апеляційним судом сторонам було роз`яснено право на подання доказів на підтвердження ринкової вартості часток відповідача у статутному капіталі товариств станом на час вирішення питання про поділ, заявлення клопотання про призначення експертизи для визначення такої вартості. У зв`язку з цим оголошувалась перерва у судовому засіданні у справі.

Проте, правом на заявлення таких клопотань сторони не виявили бажання скористатися.

За відсутності відомостей про ринкову вартість часток ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ Платон СВ і ТОВ Лідер ВМС вимоги ОСОБА_6 про стягнення компенсації вартості частки в статутному капіталі товариств задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, в частині цих вимог заслуговують на увагу доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові про стягнення вартості частини часток учасника в статутному капіталі товариств.

На підставі ч. 1 і ч. 13 ст. 141 ЦПК України документально підтверджені витрати ОСОБА_3 по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених позовних вимог (26,8%) у сумі 7565 грн 22 коп підлягають стягненню на його користь з позивачки.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 , подані представниками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , задовольнити частково.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2018 року в частині вимог про стягнення частини вартості часток учасника в статутному капіталі товариств скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В позові ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер ВМС , Товариства з обмеженою відповідальністю Платон СВ про стягнення вартості частини часток учасника в статутному капіталі товариств відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 7565 грн 22 коп (сім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять грн 22 коп).

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 вересня 2019 року.

Суддя-доповідач/підпис/О.І. Талалай

Суддя/підпис/А.П. Корніюк

Суддя /підпис/І.В. П`єнта

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай